5. Етичний кодекс політичної реклами

Цей Етичний Кодекс політичної реклами (далі – Кодекс) є збіркою етичних норм і правил, добровільно встановлених рекламними агенціями, засобами масових комунікацій і суб'єктами політичної діяльності (суспільними об'єднаннями, партіями, рухами і т.д.) у сфері (у відношенні) політичної реклами (політичної рекламної діяльності).

Кодекс показує, що всі сторони, що мають відношення до виробництва і розповсюдження політичної реклами, визнають свою відповідальність перед суспільством, а також необхідність встановлення справедливого балансу між інтересами окремих суб'єктів політичної діяльності і суспільством в цілому.

У Кодексі відображається сучасне розуміння сутності політичної реклами як засобу обміну інформацією між суб'єктами політичної діяльності й суспільством. Свобода обміну інформацією (встановлена статтею 19 Міжнародної Угоди Організації Об'єднаних Націй з цивільних і політичних прав) визнається Кодексом як основоположний принцип.

Кодекс, в першу чергу, є засобом самодисципліни, проте, він може бути також використаний як довідковий документ при визначенні коректності поведінки суб'єктів, що беруть участь в процесі виробництва і розповсюдження політичної реклами в рамках відповідного законодавства.

Межі дії кодексу

Кодекс розповсюджується на всі види політичної реклами.

Кодекс встановлює стандарти етичної поведінки, яких повинні дотримуватися всі сторони, що мають відношення до політичної реклами: рекламні агентства, засоби масової комунікації й суб'єкти політичної діяльності.

Інтерпретація

Кодекс має на увазі відповідність не тільки своїй букві, але і духу.

Зважаючи на різні особливості різноманітних засобів масової інформації (друкарських видань, теле-, радіо-, кино-, відеопрограм, інших електронних засобів масової інформації), інших засобів, форм, способів розповсюдження політичної реклами (зовнішньої реклами, безпосередньої поштової розсилки і т.п.), політична реклама, яка може бути прийнятною для одного виду засобів масовій інформації, може виявитися неприйнятною для іншого.

Політична реклама, що розглядається в рамках цього Кодексу, оцінюється, враховуючи ту дію, яка вона може надати суспільству й окремому громадянину, з урахуванням використовуваних засобів її розповсюдження.

Положення цього Кодексу розповсюджуються на весь зміст політичної реклами, включаючи всі слова і числа (письмові й вимовні), будь-яке візуальне зображення, музику і звукові ефекти.

Визначення

У рамках справжнього Кодексу:

Політична реклама – розповсюдження в засобах масових комунікацій відомостей про учасників політичного процесу (суб'єктів політичної діяльності), що визнаються як реклама законодавством, з метою формування громадської думки на користь учасників політичного процесу (суб'єктів політичної діяльності).

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Політична реклама повинна бути законною і пристойною. Політична реклама не повинна бути свідомо помилковою і завдавати суспільної шкоди.

Політична реклама повинна розроблятися з відчуттям відповідальності перед суспільством і відповідати принципам добросовісної конкуренції, загальноприйнятим у суспільстві.

ПРАВИЛА

Стаття 1

Політична реклама не повинна містити заяв або зображень, що порушують загальноприйняті норми пристойності.

Стаття 2

Політична реклама не повинна зловживати довірою тих, кому вона адресована, або мати переваги завдяки їх недостатньому досвіду або знанням.

Стаття 3

- Політична реклама не повинна без обгрунтованих причин включати текстову, звукову або візуальну інформацію, що викликає відчуття страху.

- Політична реклама не може містити текстову, звукову або візуальну інформацію, яка могла б спонукати або спровокувати акти насильства, непокори і т.п.

- Політична реклама повинна уникати схвалення дискримінації за ознакою статі, расовою, національною, релігійною або будь-якою іншою ознакою.

Стаття 4

- Політична реклама не повинна містити інформацію, яка прямо або побічно, за рахунок замовчування, двозначності або перебільшення може ввести споживача політичної реклами в оману.

- У політичній рекламі не допускається використання спотвореної (недостовірної) інформації відносно результатів досліджень або витягів із наукових та інших публікацій, а також некоректне використання статистичних даних і результатів соціологічних досліджень.

Стаття 5

Політична реклама, що містить порівняння, повинна бути виконана так, щоб саме порівняння не могло виявитися таким, що вводить в оману. Порівняння повинно бути засновано на документально підтверджених фактах, або фактах, за якими можуть бути представлені докази і які не повинні відбиратися тенденційно.

Стаття 6

Політична реклама не повинна містити свідоцтв або підтверджень, або посилань на них, якщо вони не є справжніми і не засновані на досвіді осіб, що дають їх. Не повинні використовуватися свідоцтва або підтвердження, які є застарілими або вже непридатними з інших причин.

Стаття 7

Політична реклама не повинна вводити в оману щодо зображення або посилання на будь-яких осіб, а також їх власності.

Стаття 8

Політична реклама не повинна необгрунтовано використовувати найменування або абревіатури і символіки інших суб'єктів політичної діяльності (організацій, партій, об'єднань, рухів і т.д.).

Стаття 9

Політична реклама не повинна без отримання відповідного дозволу правовласників імітувати загальну композицію, текст, гасла, візуальні зображення, музику, звукові ефекти і т.п. інших рекламних повідомлень таким чином, при якому вона може ввести в оману, бути прийнята за іншу політичну рекламу або з метою користування перевагами престижу, властивого іншій юридичній або фізичній особі.

Стаття 10

Політична реклама повинна бути легко ідентифікована, як така, незалежно від використовуваної форми, способу і засобу розповсюдження інформації; при публікації реклами в засобі масової інформації, що містить новини і редакційні матеріали, зовнішній вигляд повинен забезпечувати її безпомилкову ідентифікацію як політичної реклами.

Стаття 11

Ніхто з рекламних агентств, розповсюджувачів реклами (засобів масової комунікації) і суб'єктів політичної діяльності, що приєдналися до цього Кодексу, не братиме участь у виробництві й розповсюдженні політичної реклами, яка була визнана неприйнятною організацією, відповідальною за дотримання положень цього Кодексу.

Стаття 12

Дозвіл конфліктних ситуацій у сфері дії цього Кодексу бере на себе Суспільна Рада з реклами і уповноважені нею організації.

6. Міжнародний Кодекс рекламної практики

Це видання Міжнародного кодексу рекламної практики є переробленим виданням 1973 р. Переробка проведена відповідно до рішення 47-ої сесії Виконавчого комітету Міжнародної торгової палати (далі – МТП) в Парижі, 1986 р.

ПЕРЕДМОВА

Це видання Міжнародного кодексу рекламної практики відповідає добровільно прийнятим на себе зобов'язанням МТП підтримувати високі етичні стандарти маркетингу в рамках національних законів і міжнародних правил.

Прийнятий в 1937 році цей Кодекс переглядався в 1949, 1955, 1966 і 1973 рр. Це є наочним свідоцтвом того, що промисловці й торговці, а також всі, що мають відношення до реклами, визнають як свою відповідальність перед покупцями і суспільством, так і необхідність забезпечити справедливий баланс між інтересами бізнесу і покупця.

У цьому виданні відбиті як минулий досвід, так і сучасне мислення, що розглядає рекламу як засіб спілкування між продавцем і покупцем.

Міжнародна торгова палата вважає свободу комунікації (як вона визначена в статті 19 Міжнародної конференції ООН про цивільні і політичні права) фундаментальним принципом рекламної діяльності.

Міжнародний кодекс рекламної практики задуманий перш за все як інструмент самодисципліни, але разом з тим він призначений і для використання в судовій практиці як довідковий матеріал в рамках відповідних законів.

Міжнародна торгова палата сподівається, що нове видання Кодексу, як і передуючі, сприятиме зближенню національних стандартів реклами і полегшить міжнародну торгівлю на благо покупців і всього людства.

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ КОДЕКСУ

Кодекс застосовується до реклами будь-яких виробів, послуг і благ, а також до корпоративної реклами ("саморекламі" фірм, корпорацій, інститутів і будь-яких інших організацій, як приватних і незалежних, так і урядових. – Прим. пер.).

Кодексом варто користуватися спільно з іншими кодексами МТП щодо маркетингової діяльності, а саме:

Міжнародним кодексом маркетингових досліджень;

Міжнародним кодексом просування товару ("сейлз промоушн");

Міжнародним кодексом "дірект мейл" і продажи товарів поштою;

Міжнародним кодексом практики безпосередніх продажів.

Кодекс встановлює етичні стандарти, якими повинні керуватися все, що мають відношення до реклами, включаючи рекламодавців, виконавців реклами, рекламні агентства і засоби масової інформації (комунікації).

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ КОДЕКСУ

Кодекс, включаючи Правила відносної реклами, направленої на дітей (інші специфічні Правила застосовуються незалежно), використовується відповідно до його духу і букви.

Оскільки характеристики різних видів засобів масової інформації (ЗМІ) розрізняються (преса, телебачення, радіо і інші електронні ЗМІ, кіно, "директ мейл" і т.д.), то придатні для одного виду реклами ЗМІ можуть виявитися непридатними для інших видів реклами.

Рекламне послання повинне розцінюватися перш за все з погляду його дії на покупця, причому треба звертати увагу, яким видом ЗМІ воно розповсюджуватиметься.

Кодекс застосовується до всього змісту рекламного послання, включаючи всі слова і цифри (написані або вимовні), зображення, музику і звукові ефекти.

ВИЗНАЧЕННЯ

Для цілей справжнього Кодексу:

- термін «рекламне послання» має вживатися в найширшому сенсі, що включає будь-яку форму рекламного послання щодо виробів, послуг і благ, незалежно від виду ЗМІ, який використовується, в тому числі рекламні написи й зображення на упаковках, етикетках, а також будь-які написи й зображення на самому товарі;

- термін «товар» включає вироби, послуги і блага;

- термін «покупець» відноситься до будь-якої особи, на якого спрямована реклама і на кого прагнуть вплинути як на кінцевого споживача (користувача) або комерційного клієнта.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

Будь-яке рекламне послання зобов'язане бути юридично бездоганним, благопристойним, чесним і правдивим.

Будь-яке рекламне послання зобов'язане створюватися з відчуттям відповідальності перед суспільством і відповідати принципам добросовісної конкуренції, звичайної в комерції.

Ніяке рекламне послання не повинне підривати суспільне довіривши до реклами.

НОРМИ

БЛАГОПРИСТОЙНІСТЬ

Стаття 1. Рекламне послання не повинне містити тверджень або зображень, що йдуть врозріз з прийнятими в суспільстві правилами благопристойності.

ЧЕСНІСТЬ

Стаття 2. Рекламне послання повинне бути таким, щоб не зловжити довірою покупця і не використовувати його недосвідченість або недолік його знань.

Стаття 3.

1. Рекламне послання не повинне без вагомих підстав грати на відчутті страху.

2. Рекламне послання не повинне грати на марновірстві.

3. Рекламне послання не повинне містити нічого, що могло б викликати насильство або підтримати його.

4. Рекламне послання не повинне підтримувати дискримінацію за ознакою раси, релігії або статі.

ПРАВДИВІСТЬ

Стаття 4. Рекламне послання не повинне містити яких-небудь тверджень або зображень, які прямо або побічно, шляхом недомовки або двозначності, а також перебільшення могли б ввести покупця в оману, особливо у відношенні:

а) природи, складу, методу виробництва і дати випуску, відповідності призначенню й області застосувань, кількості, місця виробництва і країни походження товару, а також інших його характеристик;

б) споживчих властивостей товару і діючих цін;

в) інших умов платежу, зокрема розстрочки, лізингу, кредиту й ін. (див. Спеціальна Постанова "Б"),

г) доставки, обміну, повернення, ремонтам обслуговування;

д) умов гарантії (див. Спеціальна Постанова "А"),

е) авторських прав і прав на промислову власність, таких, як патенти, товарні знаки, дизайн, промислові зразки і торгові найменування;

ж) офіційного визнання або схвалення, нагородження медалями, преміями і дипломами;

з) розміру прибутку, що призначається на добродійні цілі.

Рекламне послання не має спотворювати результати наукових та інших досліджень, а також цитати з науково-технічних публікацій. Статистичні дані неприпустимо використовувати так, щоб з них виходило щось інше, чим є насправді. Недопустимі спотворення наукових термінів; неприпустимо також використовувати науковий жаргон, щоб додавати твердженням видимість наукової обгрунтованості, яка насправді відсутня.

ПОРІВНЯННЯ

Стаття 5. Рекламне послання має бути таким, щоб порівняння не вводили в оману. Воно повинне відповідати принципам чесної конкуренції. Порівняння переваг товарів має бути чесним і заснованим на доказових фактах.

ДОКАЗИ І СВІДЧЕННЯ

Стаття 6. Рекламне послання не повинне містити доказів або свідчень, що є сумнівними або не пов'язаними з кваліфікацією і досвідом тієї особи, яка дає такі свідчення, а також не повинно містити посилань на такі докази і свідчення.

Застарілі докази і свідчення використовуватися не повинні.

оббріхування

Стаття 7. Рекламне послання не повинне оббріхувати жодну фірму, промислову або комерційну діяльність чи професію, а також жоден товар, висловлюючи прямо або побічно презирство, насмішку або будь-що подібне

ЗАХИСТ ПРАВ ОСОБИ

Стаття 8. Рекламне послання не повинне зображати або описувати будь-яких людей у приватному житті або суспільній діяльності без їх попереднього дозволу, а також посилатися на такі зображення або описи без дозволів; неприпустимо також без попереднього дозволу описувати чию-небудь приватну власність або посилатися на такі описи або саму власність у такий спосіб, щоб це проводило враження підтвердження ким би то не було, чого б то не було

ВИКОРИСТАННЯ ДОБРОГО ІМЕНІ (РЕПУТАЦІЇ)

Стаття 9.

1. Рекламне послання не повинне містити використовуваних незаконним способом назв або абревіатур фірм або установ.

2. У рекламному посланні неприпустимо використовувати неналежним чином імена і прізвища людей, назви фірм і товарів, що мають хорошу репутацію взагалі або що заслужили її завдяки рекламним кампаніям.

ІМІТАЦІЯ

Стаття 10.

1. Рекламне послання не повинне імітувати загальну композицію, текст, слоган, зображення, музику, звукові ефекти і т.д. інших рекламних послань у такий спосіб, що це могло б ввести в оману або привести до плутанини.

2. Коли рекламодавець проводить певну рекламну кампанію в одній або декількох зарубіжних країнах, інші рекламодавці не повинні протягом деякого часу (розумного для відповідної країни) здійснювати подібну кампанію в цих країнах, щоб не імітувати її і тим самим не перешкодити проведенню його кампанії.

ОТОТОЖНЕННЯ РЕКЛАМНОГО ПОСЛАННЯ

Стаття 11. Рекламне послання повинно бути чітко виділено, як таке, яких би форм воно не мало і через який би вид ЗМІ не розповсюджувалося. Коли рекламні послання проходять, наприклад, під час передачі новин по каналах ЗМІ або поміщаються поряд із редакційними матеріалами, реклама повинна подаватися так, щоб було зрозуміло, що це – реклама.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

Стаття 12. Рекламне послання не повинне містити без вагомих до того підстав (наприклад, в педагогічних цілях або для забезпечення суспільної безпеки) жодних зображень небезпечних ситуацій, дій, вправ, звичаїв, що демонструють зневагу небезпекою або засобами безпеки. Особлива увага цьому повинна бути приділена в рекламних посланнях, що направляються дітям і молоді.

ДІТИ І МОЛОДЬ

Стаття 13.

1. Рекламні послання не повинні експлуатувати довірливість дітей або недолік життєвого досвіду молоді, а також їх відчуття відданості.

2. Рекламні послання, спрямовані на дітей і молодь, а також здатні вплинути на них, не повинні містити ніяких тверджень або зображень, які можуть привести до психічних, моральних або фізичних травм

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 14.

1. Відповідальність за дотримання правил поведінки, викладених в цьому Кодексі, лежить на рекламодавцях, виконавцях рекламних послань, рекламних агенціях, видавництвах, власниках ЗМІ і взагалі учасниках контрактів щодо рекламних послань:

а) рекламодавець повинен нести повну відповідальність за своє рекламне послання;

б) виконавець рекламного послання або рекламна агенція повинні вживати всі заходи до того, щоб при підготовці рекламного послання та інших діях рекламодавець міг забезпечувати свою відповідальність;

в) видавець, власник ЗМІ або інший учасник рекламного процесу, що укладає контракти, друкуючи, передаючи або іншим чином поширюючи рекламні послання, повинні відповідально ставитися до того, що саме вони несуть суспільству.

2. Будь-яка людина, найнята фірмою або іншою організацією, що підпадає під згадані вище категорії, для участі в плануванні, створенні, публікації й передачі рекламних послань, несе згідно зі своїм положенням відповідальність за те, щоб правила цього Кодексу дотримувалися, і зобов'язана діяти згідно з цими правилами. Відповідальності за дотримання правил Кодексу підлягають рекламне послання, повністю їх зміст і форма, включаючи тексти і зображення, запозичені з інших джерел. Той факт, що зміст або форма повністю або частково запозичені з інших джерел, не знімає відповідальності за недотримання вказаних правил Кодексу.

Стаття 16. Рекламне послання, що суперечить Кодексу, не може бути виправдане на тій підставі, що рекламодавець або хто-небудь, що діє від його імені, згодом забезпечить покупця точною інформацією.

Стаття 17. Тексти й ілюстрації, не дивлячись на свою істинність, повинні бути доступні для перевірки. Рекламодавці повинні забезпечувати необхідні докази й надавати їх без зволікання органам самоврядування, відповідальним за дотримання цього Кодексу

Стаття 18. Рекламодавці, рекламні агенти або агентства, видавці, власники ЗМІ або інші учасники контрактів щодо рекламних послань не повинні брати участь в розповсюдженні рекламних послань, які будуть знайдені неприпустимими відповідними органами самоврядування.

ЗАСТОСУВАННЯ КОДЕКСУ

Стаття 19. Цей самодисциплінарний Кодекс повинен застосовуватися національними органами, які створюються для цієї мети, а також Міжнародною Радою з маркетингової практики МТП там і тоді, де і коли з'являється в тому потреба.

СПЕЦІАЛЬНІ постанови

Ці Постанови уточнюють деякі статті Кодексу:

ГАРАНТІЇ

Постанова "А".

Рекламне послання не повинне містити ніяких посилань на гарантії, окрім тих, які підсилюють правову позицію покупця. Рекламне послання може містити слова "гарантуємо", "гарантовано", "порука", що "одержала гарантію" або інші слова, що мають таке ж значення, тільки у тому випадку, коли повні умови гарантії, зокрема по ремонту, доступні покупцю і ясно позначені в рекламному посланні, або надані в друкарському вигляді на місці продажу, або прикладені до товару.

КРЕДИТ, СУБСИДІЇ, ЗАОЩАДЖЕННЯ Й ІНВЕСТИЦІЇ ПОКУПЦІВ

Постанова "Б".

1. Рекламне послання, що містить обіцянку розстрочки, продажи в кредит або інші умови субсидування покупця, повинне описувати їх так, щоб не виникало нерозуміння щодо реальної ціни готівкою, розміру завдатку (застави, первинного внеску), розстрочки платежів, стягуваних відсотків за кредит і загальної вартості товарів відповідно даним, приведеним у рекламі, а також інших умов продажу.

2. Рекламне послання, що пропонує позики, не повинне містити жодних тверджень, здатних ввести в оману щодо характеру і термінів позики. необхідних гарантій і інших умов, термінів платежу і стягуваного відсотка, а також можливих інших оплат.

3. Рекламне послання, що стосується заощаджень та інвестицій, не має містити жодних тверджень, які могли б ввести публіку в оману щодо зобов'язань, що приймаються нею, дійсних або передбачуваних доходів і чинників, здатних на них вплинути, а також можливих вигод в оподаткуванні.

НАВ'ЯЗУВАННЯ ТОВАРУ

Постанова "В".

Рекламні послання не мають використовуватися для нечесних методів торгівлі, зокрема нав'язування товарів покупцю, товару, що виражався у вимозі оплати, навіть якщо покупець відмовляється від нього і повертає його. а також для того, щоб створити враження, що покупець зобов'язаний узяти товар (торгівля "в навантаження").

УМОВИ ФРЕНЧАЙЗІНГА (агентської торгівлі, при якій френчайзер надає права на свій товарний знак, знак обслуговування, вивіску з "ноу-хау". – Прим.пер.).

Постанова "Г".

Рекламні послання особи, що пропонує свої послуги як френчайзера, не повинні вводити прямо або побічно в оману щодо підтримки, що подається, і інших субсидій або інвестицій, а також характеру необхідної роботи. Повне ім'я і адреса френчайзера повинні бути вказані.

ІМПОРТ АНАЛОГІЧНИХ ТОВАРІВ

Постанова "Д".

Рекламні послання щодо товарів, аналогічних таким, що вже імпортуються, не повинні створювати в свідомості покупців помилкових уявлень про характеристики пропонованих товарів або їх сервіс, особливо якщо все це значно відрізняється від товарів, що вже імпортуються.

ОТРУЙНІ Й ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНІ ТОВАРИ

Ухвала "Е".

Рекламні послання щодо товарів, які можуть бути потенційно отруйними або пожежонебезпечними, особливо коли ці властивості не помітні покупцю, повинні указувати на небезпечні властивості таких товарів.

ПРАВИЛА ЩОДО РЕКЛАМИ, СПРЯМОВАНОЇ НА ДІТЕЙ

Ці правила роз'яснюють відповідні статті Кодексу.

Правила застосовуються при рекламуванні як платних товарів, так і безкоштовних:

1.Спрямованих на дітей до 14 років і такого віку, який в цій країні аналогічний у обмеженнях.

2. Передаваних дитячими ЗМІ (тобто ЗМІ, спеціально призначеними для обслуговування дітей до 14 років або такого віку, який в цій країні аналогічний у обмеженнях).

ПРАВИЛА

Правило 1: ідентифікація.

Через особливу сприйнятливість дітей і для того, щоб забезпечити належне виконання вимог статті 2 Кодексу, варто чітко позначати словом "реклама" або іншим цілком зрозумілим способом рекламні послання, підкреслюючи їх відмінність від статей, що відносяться до редакційної частини видання.

Правило 2: насильство. Для виконання вимог статті 13.2 Кодексу треба будувати рекламне послання так, щоб воно не виправдовувало насильство навіть після припинення ситуацій або вчинків, які розцінюються як порушення закону і загальноприйнятих норм поведінки в суспільстві

Правило 3: загальнолюдські цінності. Рекламне послання не повинне руйнувати загальнолюдські цінності, зокрема вселяти дитині, що володіння цим товаром або його використання здатне дати фізичну, розумову або соціальну перевагу над однолітками, – або що відсутність у дитини цього товару приведе до зворотних наслідків. Рекламне послання не повинне спонукати відноситися із зневагою до авторитету, влади, думок або смаків батьків, якщо останні не виходять за рамки діючих в суспільстві норм і Правил.

Правило 4: безпека. Для виконання вимог статей 12 і 13.2 Кодексу, рекламне послання не повинне містити жодних тверджень або зображень, які можуть призвести до того, що діти потраплять в небезпечну ситуацію, стануть шукати спілкування з незнайомими людьми або відправляться в незнайомі, небезпечні місця.

Правило 5: нав'язування товару. Рекламне послання не повинне містити прямих звернень до дітей, що мають на меті примусити їх купити пропонований товар

Правило 6: правдивість. Для виконання вимог статті 4 Кодексу, особливу увагу варто приділяти тому, щоб рекламне послання не могло ввести дітей в оману щодо дійсного розміру, цінності, природи, довговічності і функцій пропонованого Товара. Якщо для отримання обіцяного результату необхідні додаткові операції (наприклад, забарвлення), все це повинно бути ясно вказано в рекламному посланні. Якщо пропонований товар входить в серію аналогічних товарів, повинен бути вказаний спосіб отримання (придбання) всієї цієї серії.

Рекламне послання не повинне зменшувати рівня знань і умінь, які необхідні, щоб використовувати пропонований товар. Якщо показані або описані можливі результати використання товару, рекламне послання має повідомити, якого саме результату може досягти дитина того або іншого віку в межах вікової групи, на яку розрахований цей товар.

Правило 7: ціна. Вказівка ціни товару не повинна призводити до невірного уявлення про дійсну цінність товару, наприклад, шляхом використання слова "тільки". Жодне рекламне послання не повинне формувати враження, ніби рекламований товар легко доступний будь-якій сім'ї з будь-яким добробутом.