Діаграма 10. Розподіл площі вкритих лісом земель за основними групами типів лісу.

3.3.8. Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель

Основні лісоутворюючі породи	Площа вкритих лісовою рослинністю земель, га		Фактичні		Запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, м3		Ступінь вико-ристання потен-ційної продук-тивності земель, вкритих лісовою рослинністю
	фак-тична	цільо-ва	серед-ній вік	середній бонітет	фактич-ний	цільовий
Сосна звичайна	3041,7	2802,1	60	1,5	259	370	70
Сосна кримська	7,1	-	60	1,0	280	-	-
Ялина європейська	0,6	-	30	1,0	217	-	-
Дуб в/стовбурний	4507,4	4960,4	84	2,0	246	311	79
Дуб н/стовбурний	139,1	55,5	85	3,0	169	265	64
Ясен звичайний	12,6	-	57	2,0	137	-	-
Клен гостролистий	2,9	-	33	2,7	86	-	-
Клен польовий	0,4	-	50	3,0	100	-	-
Берест	0,4	-	25	3,0	25	-	-
Клен ясенолистий	0,5	-	15	3,0	20	-	-
Біла акація	6,6	-	54	2,3	100	-	-
Береза повисла	19,7	-	41	1,4	123	-	-
Осика	25,8	-	34	1,4	184	-	-
Вільха чорна	76,6	70,1	43	1,3	184	205	90
Липа дрібнолиста	5,5	-	75	1,1	298	-	-
Тополі	41,8	0,9	50	3,8	176	470	37
Інші деревні породи	0,3	-	60	4,0	6,7	-	-
Усього:	7889,0	7889,0	72	1,8	248	331	75

З метою виявлення резерву підвищення продуктивності лісових земель лісовпорядкуванням визначений за укрупненими показниками ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Для цього використаний розподіл вкритих лісовою рослинністю земель, за основними цільовими лісоутворюючими породами, середні таксаційні показники. Моделі росту і продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно розріджуються, підготовлені кафедрою лісової таксації національного університету (“Модели роста и продуктивность древостоев”, К., УСХА, 1992; “Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии”, К., “Урожай”, 1987). Порівнюючи цільовий загальний запас деревини вкритих лісовою рослинністю земель з його фактичним на рік проведення лісовпорядкування, визначений ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель.

В таблиці 3.3.8. приводиться порівняння можливого ступеня використання потенційної продуктивності земель, вкритих лісовою рослинністю з її фактичним показником. Для цього був визначений потенційний середній запас деревостану на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель, який враховує відповідність породи типам лісу, зайнятих нею, зрівноважений розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за класами віку і раціональне лісокористування. Таким чином, визначається ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель, яка в даному випадку дорівнює 75%.

Досить високий відсоток використання потенційної продуктивності пояснюється тим, що 95,7% вкритих лісовою рослинністю земель зайняті високопродуктивними деревостанами сосни звичайної і дуба звичайного високостовбурного, що ростуть на відповідних цим породам типах лісу.

Деревні породи, що не відповідають типам лісу, займають невелику площу, тому проведення реконструктивних заходів, спрямованих на заміну їх на високопродуктивні насадження, на теперішній час недоцільно, тому що ці насадження виконують протиерозійні і ґрунтозахисні функції, а також являються науково-дослідними об’єктами. Але в майбутньому, при проведенні рубок головного користування, суцільних санітарних і лісовідновних рубок, з послідуючим створенням лісових культур, це питання слід мати на увазі.

9. Існуючий і оптимальний поділ деревостанів за групами віку (%)

Групи основних лісоутворюючих робіт	Фактичний				Оптимальний
	Молод-няки	Серед-ньо-вікові	Присти-гаючі	Стиглі і пере-стійні	Молод-няки	Серед-ньо-вікові	Присти-гаючі	Стиглі і пере-стійні
Хвойні	17,5	66,6	12,7	3,2	36,1	36,6	18,0	9,3
Твердолистяні	11,1	74,4	8,2	6,3	28,1	50,2	14,1	7,6
М’яколистяні	9,4	41,3	10,3	39,0	29,0	39,0	14,5	17,5
Усього:	13,5	70,7	10,0	5,8	31,2	44,8	15,6	8,4

Із аналізу існуючого і оптимального поділу деревостанів за групами віку, можна зробити висновки, що молодняків на 17,7% менше від оптимального, середньовікових насаджень – на 25,9% більше, пристигаючих – на 5,6% менше, стиглих і перестійних – на 2,6% менше від оптимального поділу.

Таким чином існуючий розподіл значно відрізняється від оптимального.

В майбутньому, з природним ростом насаджень і переходом їх в наступні вікові групи, а також в результаті лісогосподарської діяльності, цей розподіл більше наблизиться до оптимального.

Слід відмітити, що середній вік насаджень лісгоспу значно перевищує оптимальний середній вік з точки зору безперервного невиснажливого лісокористування, який находиться в умовах лісгоспу на рівні 63 років, тому в майбутньому стратегія лісокористування повинна бути спрямована на максимальне залучення деревостанів лісгоспу до рубок головного користування та лісовідновних рубок з метою омолодження деревостанів і запобіганню значних втрат на прирості запасу.

Лісові землі в практичній діяльності лісгоспу використовується досить ефективно, не дивлячись на те, що площа не вкритих лісовою рослинністю земель за минулий ревізійний період збільшилась з 1,2% до 1,7%, що пояснюється наявністю зрубів поточного року і виділенням ландшафтних галявин і біогалявин. Середні таксаційні показники за виключенням середнього віку, в порівнянні з минулим лісовпорядкуванням, залишились майже на тому ж рівні. Зниження деяких показників пояснюється природним відпадом насаджень в зв’язку з віковими змінами.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної зменшилась на 1,8%, а дуба звичайного високостовбурного збільшилась на 0,8%.

Низькобонітетних (5 і нижче класів бонітету) насаджень немає.

Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 101 га. Їх наявність обумовлена наявністю низькопродуктивних ділянок лісу, де мають місце ерозійні процеси. Ці насадження є потенційний фонд реконструкції.

Діагностична характеристика типів лісу викладена в “Основних положеннях організації і розвитку лісового господарства Харківської області”.

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 82,4 тис. га, або 1,0% від вкритих лісовою рослинністю земель, але відносити їх до фонду реконструкції недоцільно, тому що ці насадження виконують протиерозійні і ґрунтозахисні функції, а також являються цінним науково-дослідним об’єктом. В результаті змін, що стались за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю земель зменшилась на 12,0 га, або 0,2%, загальний запас зменшився на 61,19 тис м³, або на 3,0%.

Основними причинами змін площі вкритих лісовою рослинністю земель є корегування загальної площі лісгоспу, в зв’язку з оформленням Державного акту, заліснення невкритих лісовою рослинністю земель і переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі, а також проведення рубок головного користування і суцільних санітарних рубок.

Причиною зміни загального запасу є лісогосподарська діяльність лісгоспу, а також природний ріст і відпад насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів, у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування, зменшились відповідно на 14,2 га і 15,2 тис.м³, або 3,0% і 10,7%, в тому числі експлуатаційного фонду відповідно на 121,0 га і 39,5 тис.м³, або 47,3% і 51,4%.

Основною причиною зменшення площі і запасу стиглих насаджень експлуатаційного фонду є виділення нових особливо захисних ділянок лісу, перелік яких приводився вище.

Направленість і результативність ходу природного поновлення, як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так і під наметом лісу в регіоні вивчені в достатній мірі. Висновки науки і виробничого досвіду з природного поновлення лісу слідуючі: природне поновлення головних порід незадовільне і не відповідає потребам лісового господарства. Отже, в умовах лісгоспу, лісовідновлення потрібно проводити шляхом створення лісових культур, а природне поновлення можливе лише в насадженнях вільхи чорної та осики у відповідних типах лісу.

В рекреаційних лісах (лісопаркова частина лісів зелених зон, ділянки лісу радіусом 0,5 км навколо рекреаційних територій, радіусом 1 км навколо оздоровчих закладів) проведена ландшафтна таксація.

Виходячи з особливостей місцевості і цільового призначення лісів проведено функціональне зонування території, відповідно якому загальна площа ділянок рекреаційного призначення належить до зони екстенсивної рекреації. Місць масового відпочинку населення в лісах лісгоспу лісовпорядкуванням не виявлено.

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий ландшафт, питома вага якого складає 90,7%, питома вага інших ландшафтів відповідно складає напіввідкритого – 4,0%, відкритого – 5,3%. За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути; закритих просторів – 75-80%, напіввідкритих – 10-12%, відкритих – 5%. Як видно, фактична ландшафтна структура лісгоспу дуже мало відрізняється від оптимальної, тому необхідно вважати, існуючий розподіл є оптимальним.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються середньою естетичною оцінкою, пішохідною і рекреаційною стійкістю до рекреаційних навантажень, а також високою рекреаційною оцінкою. Ці ліси дуже мало зазнають рекреаційної дигресії.

Розподіл загальної площі рекреаційних лісів по функціональних зонах і їх загальна характеристика приведені у табл. 3.3.10 і 3.3.11.