- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень п'ядун зимовий
- •Фенологічний календар розвитку зимового п’ядуна (Operophthera brumata) Зона – східний Лісостеп України
- •Верхньобокова плодова мінуюча міль
- •Фенологічний календар розвиткуверхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella) Зона – східний Лісостеп України
- •Глодова кружкова міль
- •Фенологічний календар розвиткуглодової кружкової молі (Leucoptera scitiella) Зона – східний Лісостеп України
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників яблуневих насаджень
- •4. Захист яблуневих насаджень від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень
- •Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Фенологічний календар розвиткуглодової кружкової молі (Leucoptera scitiella) Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комах по місяцях і декадах |
Примітка | ||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень | ||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | ||||
Багаторічні спостереження |
3 |
Лялечки |
0 |
0 + |
0 + . |
+ . |
+ . - |
. - 0 |
- 0 |
- 0 + |
0 + . |
+ . - |
. - |
- 0 |
- 0 + |
0 + . |
+ . - |
. -
|
- 0 |
- 0 |
0 |
0 |
0 |
|
Умовні позначення:
0 - лялечка період шкодочинності
+ - імаго захисні заходи
. - яйце
- - личинка
Кружкова моль є найбільш шкодочинною серед усіх мінуючих молей разом узятих. При сильному пошкодженні пригнічується фотосинтетична діяльність листя, вони передчасно обпадають, врожай різко знижується, плоди дрібнішають і втрачають свої товарні якості, приріст пагонів зменшується, дерева слабшають і втрачають зимостійкість. Головна кормова культура її - яблуня, але може пошкоджувати грушу, сливу, вишню, абрикос, персик, глід, навіть березу. (Литвинов, 1957)
Шкідливість часто носить спалахуючий характер, залежить від кількості мін на листі і сильніше виражена у верхньому ярусі крон. (Васильев, 1984; Мигулин, 1983)
Заходи боротьби з глодовою кружкової міллю: необхідно обприскувати дерева до цвітіння інсектицидами: Бі-58 Новий, к.е., к.е., Динадим стабільний, к.е., з.п., Золон 35, к.е., Командор, в.р.к., Матч 050 ЕС, к.е., Моспілан, р.п., Нурелл Д, к.е., Пірінекс 25, мк.с., Сумітіон, к.е.. Але більшість препаратів ефективні лише при боротьбі з молодими гусеницями.
До розпускання бруньок від метеликів молі можна обприскати дерева нітрафеном, олеокупрітом.
Важливо збирати і знищувати колонії гусениць разом з павутинними гніздами.
Восени потрібно згрібати опале листя і перекопувати грунт під кронами дерев, зачищати кору від мохів і відмерлих частинок, білити стовбури. (Мамаев, 1981)
Чисельність глодової кружової молі знижують ті самі ентомофаги, що й верхньобокової плодової мінуючої молі.