- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень п'ядун зимовий
- •Фенологічний календар розвитку зимового п’ядуна (Operophthera brumata) Зона – східний Лісостеп України
- •Верхньобокова плодова мінуюча міль
- •Фенологічний календар розвиткуверхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella) Зона – східний Лісостеп України
- •Глодова кружкова міль
- •Фенологічний календар розвиткуглодової кружкової молі (Leucoptera scitiella) Зона – східний Лісостеп України
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників яблуневих насаджень
- •4. Захист яблуневих насаджень від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень
- •Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників
Шкідник (стадія) |
Приблизні строки проведення заходів (календарні або за фенофазами розвитку рослини) |
Заходи |
Обсяг робіт, га |
Пестициди |
Потреба в апаратурі та робочий силі | |||||
Препарати |
Норма витрати на одиницю площі (га), або т |
Загальна потреба, кг |
Найменування агрегату (машина для захисту рослин, трактор) |
Продуктивність за зміну |
Потрібно | |||||
агрегатоднів |
людиноднів | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
Зимовий п’ядун (яйця) |
І- декада квітня |
Обприскування |
130 |
ДНОК, 40 % р.п. |
15 |
1950 |
МТЗ – 80, ОПВ 1200 |
28,8 |
3 |
7 |
Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці)
| ||||||||||
Зимовий п’ядун (гусениці) |
І – декада червня |
Обприскування |
130 |
Скор 250 ЕС к.е.
|
0,2 |
26 |
МТЗ – 80, ОПВ 1200 |
28,8 |
3 |
7 |
Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці) | ||||||||||
Глодова кружкова моль (гусениці) |
Тривалість нормо-зміни – 6 год
Продуктивність ОПВ 1200 – 4,8 га/год
Висновок
Відомо, що плодовим насадженням Лісостепу України значних збитків завдають близько 300 видів шкідливих комах, кліщів, гризунів і 100 збудників грибних, бактеріальних та вірусних хвороб.
Помітної шкоди яблуневим насадженням завдають, відповідно курсової роботи, зимовий п’ядун, верхньобокова плодова мінуючи міль, влодова кружкова моль. Шкоять личинки у всіх трьох видах.
Гусениці зимового п’ядуна в першому віці пошкоджують бруньки, вигризають бутони, квітки та зав’язі, далі вигризають отвори в листових пластинах, і скріплюють їх павутиною. Пошкодження поступово ростуть і, нарешті, у листя залишаються лише більш товсті жилки. При недоліку їжі гусениці поїдають ціле листя. Нерідко залишають дерева абсолютно об'їденими.
Гусіниця верхньобокової плодової мінуючої молі ушкоджує середину листка у вигляді овальних мін діаметром 7–8 мм та залишає в них концентричні кола дрібних чорних екскрементів. У разі масового заселення рослин листомінуючими молями на листках нараховується понад 10 мін. Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або темно-коричневе, зменшується його асиміляційна поверхня, погіршується процес фотосинтезу.
Кружкова моль є найбільш шкодочинною серед усіх мінуючих молей разом узятих. При сильному пошкодженні пригнічується фотосинтетична діяльність листя, вони передчасно обпадають, врожай різко знижується, плоди дрібнішають і втрачають свої товарні якості, приріст пагонів зменшується, дерева слабшають і втрачають зимостійкість.
Сучасні системи захисту плодових насаджень від шкідників переважно грунтуються на застосуванні хімічних пестицидів. Не достатньо враховується регулююча роль корисної ентомофауни.
Впровадження у виробництво нових технічних рішень та розроблених на їх основі систем захисту дозволяє збільшити частку активних біологічних засобів в інтегрованих системах захисту плодових і до 50%, зменшити хімічний пресинг у 2,0-2,5 рази, знизити втрати врожаїв до економічно обгрунтованого рівня.