1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність

В умовах інтенсифікації і спеціалізації аграрного виробництва серед заходів, що гарантують збільшення виробництва продукції землеробства, все більшого значення набуває захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, втрати від яких сягають понад 33 % потенційного врожаю. (Білик, 2005)

За даними ООН і інших міжнародних організації, щорічні втрати врожаю усіх сільськогосподарських культур складає приблизно 35 % від валових зборів потенційного врожаю (на долю шкідників припадає -13,9 %, хвороб - 9,2 % і бур'янів -11,4 %).(Мамаев, 1981)

Різноманітність фізико-географічних умов, а також великий набір вирощуваних культур і природної рослинності визначають численність комах, які завдають шкоди садовим насадженням. На території України зареєстровано понад 3000 видів, які пошкоджують корисні рослини, серед них 680 завдають значної шкоди, 480 видів є шкідниками сільськогосподарських культур і 200 видів-лісових насаджень.

В Україні відмічено близько 400 видів комах, які пошкоджують плодові насадження. Склад шкідливої ентомофауни залежить, як від віку й фізичного стану плодових дерев, так і від зони плодівництва. (Мамаев, 1981)

Шкідливі комахи пошкоджують усі органи плодових дерев - бруньки, квітки, плоди, гілки, стовбури, коріння. Пошкодження спричинюють порушення нормального росту, розвитку, періодичності плодоношення, зниження маси та якості врожаю. Немало видів є переносниками вірусних (попелиця, клопи, цикадки та ін.) і грибних (казарка, пильщики, плодожерки) хвороб. Сіянці в плодових розсадниках пошкоджують в основному багатоїдні шкідники (ковалики, чорниші, пластинчастовусі, совки та ін.).

Багаторічні насадження створюють сприятливі умови для постійного розмноження і накопичення шкідників. (Байдик, 2005)

Так наприклад при пошкодження бруньок і листового апарату спричинюється такими шкідниками, як попелиця, медяниця, щитівка каліфорнійська, яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий довгоносик та ін. знижується асімеляцийна поверхня листків внаслідок висмоктування соку і на ії поверхні з'являються сажисті гриби, внаслідок чого пошкоджені листя недорозвинені, бутони, квітки і зав'язі обсипаються, зимостійкість знижується. При пошкодженні щитівкою і довгоносиками знижується зимостійкість листя і зав'язь опадають, погони засихають, бруньки, бутони і листя буріють і гинуть.

Небезпечними шкідниками коріння є личинки хрущів і златок. Пошкоджені ними дерева призупиняють ріст, верхівки засихають, погано плодоносять, заселяються вторинними шкідниками та гинуть. Відбувається зрідження садів і значно скорочується період їх продуктивного плодоношення. Скелетні частини плодових дерев (стовбури, гілки, сучки) пошкоджують, черевиця в'їдлива, яблунева склівка, короїди. У садах, де шкідники проточили деревину і кору, засихають окремі гілки, а іноді цілі дерева.

Листя об'їдає велика група шкідників: гусениці білана жилкуватого, золотогуза, непарного і кільчатого шовкопрядів, зимового п'ядуна, яблуневої і плодової молі, личинки грушевого і кісточкового пильщиків - ткачів, вишневого слизистого пильщика та ін. Значні втрати листової поверхні зумовлюють обсипання плодів, слабе закладання плодових бруньок, вторинний ріст в осінній період, знижується морозостійкість дерев.

До особливо шкідливої групи входять комахи, які пошкоджують плоди: яблунева, грушева, сливова і східна плодожерки, плодові пильщики, трубковерти, вишнева муха та інші. Вони порушують приток поживних речовин до насіння, тому пошкоджені плоди опадають. Частина плодів, що залишається на деревах, за своїми товарними якостями с браком і використовується на технічну переробку. (Байдик, 2005)

Таблиця 1