- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень п'ядун зимовий
- •Фенологічний календар розвитку зимового п’ядуна (Operophthera brumata) Зона – східний Лісостеп України
- •Верхньобокова плодова мінуюча міль
- •Фенологічний календар розвиткуверхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella) Зона – східний Лісостеп України
- •Глодова кружкова міль
- •Фенологічний календар розвиткуглодової кружкової молі (Leucoptera scitiella) Зона – східний Лісостеп України
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників яблуневих насаджень
- •4. Захист яблуневих насаджень від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень
- •Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень
Проведення захисних заходів, як і їх вибір, залежать від загрози пошкодження рослин. Щоб мати чітку картину шкодочинності, треба постійно спостерігати за розвитком і поширенням шкідливих організмів.
Під час обробітку міжрядь восени та протягом літа необхідно загортати в грунт опале листя, таким чином ми знищуємо зимуючи стадії шкідників. Рання осіння оранка ґрунту до виходу метеликів зимового п`ядуна. Культивація в міжряддях і розпушування ґрунту в пристовбурних кругах після завершення розвитку гусениць.Для зменшення чисельності верхнесторонньої плодової міллі та глодової кружкової молі потрібно згрібати опале листя і перекопувати грунт під кронами дерев, зачищати кору від мохів і відмерлих частинок, білити стовбури. (Мамаев, 1981)
Перше обприскування. Обприскування - промивання насаджень препаратом ДНОК, р.п. (15,0 кг/га) проти зимуючих стадій молей та пядуна у фазі набубнявіння бруньок за температури повітря не вище 5°С (кінець березня — початок квітня) дає змогу покрити щитки та яйця шкідників тонкою плівкою, яка й спричинює їхню загибель.
Проти імаго молей та інших шкідників низки лускокрилих ефективний фізико-механічний метод. Метелики літають переважно в сутінках і вночі. Для їх відловлювання і дальшого знищення застосовують пастки з бродильними пахучими речовинами. Для приготування принад використовують сухофрукти, з яких варять узвар. Після охолодження до узвару додають цукор і дріжджі. Як принаду можна використовувати мелясу. Приготовлені принади розливають у коритця або в інші ємності та розвішують на кронах дерев або розставляють серед рослин. Метелики летять на запах, попадають у рідину й гинуть. Із пасток метеликів щодня потрібно видаляти. Встановлення пасток дає змогу не тільки зменшити кількість метеликів, а й вести спостереження за динамікою їх чисельності та розвитком шкідників.
Друге обприскування. Після цвітіння - для обмеження чисельності гусениць молей та п’ядуна та водночас обмеження шкодочинності хвороб (парша, борошниста роса). Застосовують бакову суміш препаратів Актара 25 WG в.г. + Матч 050 EC к.е. та Скор 250 ЕС к.е.
Важливо збирати і знищувати колонії гусениць разом з павутинними гніздами. (Ольховська-Буркова, 1990)
Таблиця 6
Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників
Пор. № |
Заходи |
Назва шкідника і фаза його розвитку |
Строки проведення |
Примітка | |
Календарні |
Фенологічні | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1.
|
Обприскування |
Зимовий п’ядун (яйця) |
І- декада квітня |
Набубнявіння бруньок |
- |
Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці) |
0,5 – 1 міна на листок | ||||
|
Обприскування |
Зимовий п’ядун (гусениці) |
ІІІ – декада травня |
Після цвітіння |
10 – 15 гусениць на 100 гілок (обтрушування) |
Верхньобокова плодова мінуючи міль (гусениці) |
1 – 3 міни на листок | ||||
Глодова кружкова моль (гусениці) |
1 – 3 міни на листок |
(Кулешов, 2008)
Таблиця 7