2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень п'ядун зимовий

П'ядун зимовий (Operophthera brumata)

Родина - П'ядуни (Geometridae)

Ряд - Лускокрилі (Lepidoptera)

Клас - Комахи (Insecta)

Тип - Членистоногі (Arthropoda)

П’ядун зимовий дуже поширений шкідник, в окремі роки завдає великих збитків садівництву.Поширений в північній і середній Європі, на півдні межа проходить по північній Італії. На сході зустрічається майже на всій частині, на півдні - в Криму і на Кавказі, на півночі доходить до Балтійського моря, Петербурга та Естонії. (Мигулин, 1983)

Метелики середнього розміру з струнким, тонки тілом і широкими трикутними передніми крилами. Задні крила заокруглені. (Літвінов, 2009)

Метелик з різко вираженим статевим диморфізмом. Самець (Рис. 1) з розмахом крил 20 – 25 мм; передні крила буруватосірі з темними хвилястими поперечними лініями; задні крила світліші, однотонні; добре літає не лише вночі, а й у похмурі дні.

Самка (Рис. 2) буруватосіра, з довгими ногами й вусиками, з короткими недорозвинутими криловими виростами завдовжки 2 – 3 мм, які досягають перших члеників черевця; черевце надуте, в дрібних чорних крапках, довжина тіла — 8 – 10 мм. Вона малорухлива, не літає, заповзає на дерева лише по стовбуру.

Яйце (Рис. 3) овальне, довгасте розміром 0,8 мм, після відкладання жовтуватозелене, оранжеве або жовтуваторожеве з ніжною сіточкою на поверхні.

Гусениця (Рис. 4) завдовжки 25 – 28 мм, жовтуватозелена, голова світлобура, на спині коричнева поздовжня смуга, по боках тіла по три білі смуги; три пари грудних і дві пари черевних ніг.Несправжні ніжки знаходяться тільки на шостому сегменті черевця, так що рухи гусениці характерні з високим вигином середньої частини тіла.

Лялечка (Рис. 5) — 12 – 13 мм, світлокоричнева, з роздвоєним шипиком на кінці черевця, у земляному коконі.

Зимують яйця на пагонах біля основи бруньок, на подушках і стовбурах. Розвиток зародка відбувається восени і продовжується навесні. Ембріони, що не потрапили під дію температури нижче 0 °С, не можуть завершити розвиток. Для завершення ембріонального розвитку у весняний період необхідна сума ефективних температур 79 °С (при порозі 6 °С). Гусениці відроджуються приблизно за 10 – 12 дібв період розпускання бруньок, зазвичай в кінці квітня або в травні, до початку цвітіння яблуні і впродовж 22 – 28 діб живляться листям і генеративними органами. Живуть скрутно між двома листками або навіть в одному листку, який вони склеюють павутиною вздовж по центральній жилці.Линяють 4 рази (5 віків). Завершивши живлення, гусениці спускаються на павутинних нитках і заглиблюються в ґрунт на 5 – 10 см, де в земляній колисочці заляльковуються і перетворюються на лялечок наприкінці травня - в червні.У стані діапаузи лялечка залишається до осені, впродовж 3 – 4 міс. У вересні — жовтні виходять метелики, літ яких триває до пізньої осені.. Сприятлива температура для метеликів — 5 – 11 °С. Вони без особливих втрат переносять короткочасні зниження температури до –15 °С. Спочатку відроджуються самці, яких завжди більше, ніж самок. Літ метеликів відбувається з половини жовтня і в листопаді, в основному в сутінках. Самки дуже швидко піднімаються по стовбуру в крону дерев, де відбувається спарювання і після запліднення відкладають яйця по одному або невеликими групами на молоді пагони, навколо бруньок або в тріщини кори. Плодючість — 250 – 300 яєць. Ембріональний розвиток починається восени і припиняється у фазі зародкової смуги, оточеної оболонками, після чого настає діапауза до весни наступного року. Генерація однорічна.

Чисельність зимового п’ядуна обмежує температурний максимум. Для гусениці температурний оптимум лежить у межах 14 – 18 °С, для лялечок — до 18 °С. При вищій температурі відмічається масова загибель шкідника. У зимовий період зниження температури до –35…–40 °С спричинює загибель яєць. (Байдик, 2005; Васильев, 1984)

У зимовий період за температури –30…–35 °С настає масова загибель яєць. У зниженні чисельності значну роль відіграють комахипаразити та хвороби. Яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., T. evanescens Westw., Telenomus paeviceps Fцrst.; гусениць — браконіди — Rogas rossicus Westw., Meteorus ictericus Nees., Apanteles dilectus Hall., A. immunis Hall. На гусеницях і лялечках паразитують іхневмоніди — Itoplectis maculator F., Aphanistes armatus Wesm., Ophion luteus L., Agrypon flaveolatum Grav., мухитахіни — Blondelia nigripes Fll., Compsilura concinnata Vg., Phorocera obscurus Fll. та інші — понад 120 видів. (Байдик, 2005)

Таблиця 2