- •Міністерство аграрної політики України
- •1. Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень та їх шкодочинність
- •Видовий склад основних шкідників яблуневих насаджень
- •2. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи яблуневих насаджень п'ядун зимовий
- •Фенологічний календар розвитку зимового п’ядуна (Operophthera brumata) Зона – східний Лісостеп України
- •Верхньобокова плодова мінуюча міль
- •Фенологічний календар розвиткуверхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella) Зона – східний Лісостеп України
- •Глодова кружкова міль
- •Фенологічний календар розвиткуглодової кружкової молі (Leucoptera scitiella) Зона – східний Лісостеп України
- •3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників яблуневих насаджень
- •4. Захист яблуневих насаджень від шкідників
- •4.1. Суть методів захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •4.2. Система заходів для захисту від шкідників яблуневих насаджень
- •Система заходів для захисту яблуневих насаджень від найголовніших шкідників
- •4.3. Робочий план захисту яблуневих насаджень від шкідників
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Фенологічний календар розвиткуверхньобокової плодової мінуючої молі (Lithocolletis corylifoliella) Зона – східний Лісостеп України
Рік спостережень |
Кількість поколінь |
Зимуюча стадія |
Розвиток комах по місяцях і декадах |
Примітка | ||||||||||||||||||||
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень | ||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 | ||||
Багаторічні спостереження |
2 |
Гусениці |
- |
-
|
0
|
0 + . |
0 + .
|
+ . - |
+ . -
|
. - 0 |
- 0 |
- 0
|
- 0 + . |
0 + .
|
0 + .
|
+ . - |
. - |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,5 – 1 міна/листок 1 – 3 міна/листок |
Умовні позначення:
0 - лялечка період шкодочинності
+ - імаго захисні заходи
. - яйце
- - личинка
Шкодить верхньобокова плодова мінуюча міль яблуні, груші, сливі, вишні, глоду і деяким іншим породам. При сильних пошкодженнях листя порушується їх фотосинтетична діяльність, урожай знижується, приріст зменшується. Гусениця виїдає палісадну паренхіму, в результаті чого на верхній стороні листа утворюються білі округлі міни з білою плівкою, яка просвічується, зверху листка.
Міна знаходиться на верхній стороні листа, подовжено-овальної форми, сірувато-жовта, з сріблястим відтінком, складчаста, розташовується уздовж центральної або бічних жилок. Гусениці старших віків склеюють верхню частину листа, загинаючи його вгору.
Гусінь ушкоджує середину листка у вигляді овальних мін діаметром 7–8 мм та залишає в них концентричні кола дрібних чорних екскрементів. У разі масового заселення рослин листомінуючими молями на листках нараховується понад 10 мін. Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або темно-коричневе, зменшується його асиміляційна поверхня, погіршується процес фотосинтезу. (Шевчук, 2005)
Заходи боротьби з верхнесторонньою плодовою міллю: необхідно обприскувати дерева до цвітіння інсектицидами: Бі-58 Новий, к.е., Бімер, к.е., Динадим стабільний, к.е., Дозор, з.п., Золон 35, к.е., Каліпсо 480 SC, к.е., Командор, в.р.к., Кораген 20, к.с., Матч 050 ЕС, к.е., Моспілан, р.п., Нурелл Д, к.е., Пірінекс 25, мк.с., Сумітіон, к.е., Шаман, к.е. Але більшість препаратів ефективні лише при боротьбі з молодими гусеницями. (Перелік, 2010)
До розпускання бруньок від метеликів молі можна обприскати дерева нітрафеном, олеокупрітом.
Важливо збирати і знищувати колонії гусениць разом з павутинними гніздами.
Восени потрібно згрібати опале листя і перекопувати грунт під кронами дерев, зачищати кору від мохів і відмерлих частинок, білити стовбури. (Мамаев, 1981)
Гусениць і лялечок заражають 76 видів ендопаразитів з яких особливо ефективні їздці: з родини браконіди, еулофіди, енцертиди. Відкладеними яйцями молі живляться личинки сонечок, золотоочок, клопів, павуки і птахи.
(Байдик, 2005)