2. Спілкування – це:

А. процес встановлення та підтримка контактів з іншими людьми з метою здійснення сумісної діяльності.

Б. процес обміну між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо. В. різноманітні контакти між людьми, зумовлені потребами спільної діяльності.

3. Спілкування — це:

А. один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування. Б. не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного. В. найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності.

4. Спілкування включає:

А. комунікацію, перцепцію, інтеракцію. Б. комунікацію, перцепцію, інтеграцію.

В. комунікацію, інтеракцію, інтеграцію.

5. Комунікативна сторона спілкування – це:

А. організація взаємодії між індивідами.

Б. обмін інформацією між партнерами по спілкуванню.

В. процес сприйняття восприятия між партнерами по спілкуванню.

6. Перцептивна сторона спілкування – це:

А. намір учасників впливати один на одного.

Б. процес формування образу іншої людини.

В. процес надбання індивідуального досвіду людиною.

7. Ефект стереотипізації полягає в тому, що:

А. судження про людину виноситься на підставі свого обмеженого досвіду або устояної думки інших.

Б. судження про людину виноситься на підставі колективного обговорення.

В. судження про людину виноситься на підставі свого обмеженого досвіду.

8. Стереотипізація:

А. спрощує процес пізнання іншої людини. але в той же час вона приводить до виникнення упередження, що створює не тільки неправильне враження в того або іншого працівника про людину, але й погана думка про нього.

Б. спрощує процес пізнання іншої людини.

В. спрощує процес пізнання іншої людини. але й приводить до виникнення упередження.

9. Виникнення тих чи інших ефектів сприйняття має на увазі:

А. комунікативна сторона спілкування.

Б. перцептивна сторона спілкування.

В. інтерактивна сторона спілкування.

10. Механізм міжособистісного сприйняття у спілкуванні, який характеризує розуміння та інтерпретацію співрозмовника шляхом ототожнення себе з ним, називається:

А. стереотипізація.

Б. рефлексія.

В. ідентифікація.

11. Рефлексивне слухання – це:

А. об’єктивний зворотний зв’язок з мовцями, що використовується як контроль точності сприйняття почутого.

Б. об’єктивний зворотний зв’язок з мовцями, що використовується як засіб встановлення взаєморозуміння між тими, хто розмовляє.

12. Рефлексивне слухання використовується в ситуаціях:

А. коли мовець потребує не стільки емоційної підтримки, скільки допомоги при рішенні певних проблем.

Б. коли мовець потребує не стільки допомоги при рішенні певних проблем, скільки емоційної підтримки.

13. Емпатія – це:

А. співпереживання іншій людині, здатність почувати те ж, що й співрозмовник, розуміти його не “розумом”, а “серцем”.

Б. розуміння емоційного стану співрозмовника, проникнення в переживання іншої людини.

14. Спілкування виконує наступні функції: А. інформаційну, експресивну, прагматичну;

Б. інформаційну, впливову, емоційну;

В. експресивну, прагматичну, впливову.

15. Інформаційна функція спілкування означає: А. що завдяки соціальній комунікації в суспільствіпередається інформація про ставлення людей до природних явищ, суспільних процесів тощо. Б. що завдяки соціальній комунікації всуспільствіпередається інформація про вплив людини на природні та соціальні явища. В. що завдяки соціальній комунікації всуспільствіпередається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.

16. Експресивна функція спілкування визначає: А. здатність соціальної комунікації передавати оціночну інформацію про предмети або явища. Б. здатність соціальної комунікації передавати інтерактивну інформацію про предмети або явища. В. здатність соціальної комунікації передавати змістовну інформацію про предмети або явища.