- •Кириллов Олег Леонідович
- •I. Електротехнічні матеріали.
- •II. Конструкційні матеріали.
- •III. Матеріали спеціального призначення.
- •I. 1.1. Структура, типи кришталевих грат, дефекти будівлі металів.
- •I.1.2. Властивості металів і сплавів
- •I.1.3. Сплави на основі Fe.
- •1.2.1. Призначення і види термічної обробки:
- •I.4.1. Механічна обробка металу.
- •I.4.1.2. Засоби обробки металів.
- •I.4.1.3. Суттєвість обробки тиском і її види
- •I.4.2. Електрофізичні і електрохімічні засоби обробітки металів.
- •II.1.1. Класифікація провідникових матеріалів.
- •II.1.2. Поняття металевий провідник.
- •II.1.3. Фізичні процеси в провідниках, електропровідність, поняття опір.
- •II. 1.4. Вплив на опір різноманітних факторів.
- •II. 1.4. А. Термальна залежність питомого опору металевих провідників.
- •II. 1.4. Б. Домішки і дефекти. Сплави.
- •II. 1.4. В. Опор тонких металевих плівок.
- •II. 1.4. Г. Контактні явища, поняття термо - ерс.
- •II. 1.4. Д. Поняття надпровідність.
- •III. 1.1. Фізичні процеси в напівпровідникових матеріалах.
- •III. 1.2. Температурна залежність концентрації носіїв зарядів.
- •III. 1.3. Механізм розсіювання і рухливість зарядів.
- •III. 1.4. Оптичні і фотоелектричні явища в напівпpовідниках.
- •III. 1.5. Утворення p/n переходу.
- •III. 1.6. Ефект Холу.
- •III. 2.1. Класифікація напівпровідникових матеріалів.
- •III. 2.2. Загальні характеристики матеріалів та їх застосування.
- •III. 2.2.А. [Ge] Германій.
- •III. 2.2.Б. [Si] Кремній.
- •III. 2.2.В. [Se] Селен.
- •III. 2.2. Г. [SiC] Карбід кремнію.
- •IV. 1.1. Класифікація діелектриків по призначенню.
- •IV. 1.2.А. Вологові властивості.
- •IV. 1.2.Б. Хімічні властивості.
- •IV. 1.2.В. Термальні властивості та класи нагрівостійкості.
- •IV. 1.3. Поляризація.
- •IV.1.4. Діелектрична пронизливість в речовинах.
- •IV.1.5. Електропровідність діелектриків.
- •IV.1.5.1. Електропровідність в газі.
- •IV.1.5.2. Електропровідність в твердих діелектриках.
- •IV.1.5.3. Електропровідність в рідині.
- •IV.1.6. Діелектричні загуби в залежності від агрегатного стану діелектрика.
- •IV. 1.6.1. Втрати в газах.
- •IV.1.6.2. Втрати в рідині.
- •IV.1.6.3. Втрати в твердих діелектриках.
- •IV.1.7. Пробій в газі, іонізаційний процес.
- •IV.1.7.1. Пробій газу в однорідному полі.
- •IV.1.7.2. Пробій газу в неоднорідному полі.
- •IV.1.8. Пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.1. Електричний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.2. Тепловий пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.8.3. Електрохімічний пробій в твердих діелектриках.
- •IV.1.9. Пробій в рідинах.
- •IV.1.9.1. Пробій в ідеально чистій рідині;
- •IV.1.9.2. Пробій в технічно чистій рідині;
- •IV.1.9.3. Пробій в технічно брудній рідині.
- •IV.1.2.1. Роль рідких діелектриків в електротехнічних приладах.
- •IV.1.2.2. Мінеральні електроізоляційні олії. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.2.1. Трансформаторна олія.
- •IV.1.2.2.2. Конденсаторна олія.
- •IV.1.2.2.3. Кабельна олія.
- •IV.1.2.3. Синтетичні рідкі діелектрики. Їх эелектро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4. Кремній і фтороорганічні рідкі діелектрики. Їх електро - фізико - хімічні характеристики.
- •IV.1.2.4.1.Кремнійорганічна рідина.
- •IV.1.2.4.2.Фтороорганічна рідина.
- •IV.1.3.1.А. Реакція утворення полімерів.
- •IV.1.3.1.Б. Гнучкість і хімічний зв'язок.
- •IV.1.3.1.В. Структурні форми і фізичний стан.
- •IV.1.3.1.Г. Склад полімерних ланцюгів.
- •IV.1.3.1.Д. Електричні властивості.
- •IV.1.3.1.Е. Нагрівостійкість.
- •IV.1.4.1. Поняття про пластмасу, основні компоненти.
- •IV.1.4.2. Класифікація пластмаси.
- •IV.1.4.3. Шарові пластмаси, характеристика, основні властивості.
- •Тема IV.1.6. Воскоподібні діелектрики.
- •IV.1.6.2. Парафін.
- •IV.1.6.3. Езерин.
- •IV.1.6.4. Галовакс.
- •IV.1.6.5. Вазелін.
- •IV.1.6.6. Бітуми.
- •Тема IV.1.7. Лаки, емалі, компаунди.
- •IV.1.7.1. Поняття лак и емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їх складові части, область застосування.
- •IV.1.7.1. Поняття лак і емаль їх класифікація.
- •IV.1.7.2. Компаунди, їхній склад, зона застосування.
- •IV.1.8.1. Основні характеристики деревини.
- •IV.1.8.2. Папери.
- •IV.1.8.2.1. Технологія виготовлення паперу.
- •IV.1.8.2.2. Основні види паперів.
- •IV.1.8.3. Картони.
- •IV.1.9.1. Природні слюди.
- •IV.1.9.1.1. Загальні поняття.
- •IV.1.9.1.2. Види і хімічний склад і властивості.
- •IV.1.9.1.3. Технологія видобутку.
- •IV.1.9.2. Конденсаторна слюда.
- •IV.1.9.3. Клеєні слюдяні вироби - міканіти.
- •IV.1.9.3.1. Колекторний міканіт.
- •IV.1.9.3.2. Перекладний міканіт.
- •IV.1.9.3.3. Формувальний міканіт.
- •IV.1.9.3.4. Микастрічка.
- •IV.1.9.3.5. Термоупорний міканіт.
- •IV.1.9.4. Матеріали і вироби на основі слюд.
- •IV.1.9.4.1. Слюденіти.
- •IV.1.9.4.2. Слюдопласти.
- •IV.1.9.4.3. Мікалекс.
- •IV.1.9.5. Синтетичні слюди.
- •IV.1.10.1. Скло - загальні поняття і класифікація.
- •IV.1.10.1.А. Сировина для виготовлення скла.
- •IV.1.10.1.Б. Технологія виготовлення скла.
- •IV.1.10.2. Залежність властивостей скла від їх хімічного складу.
- •IV.1.10.3. Класифікація скла по технічному призначенню.
- •IV.1.10.4. Ситали.
- •IV.1.11.1. Поняття кераміка.
- •IV.1.11.1.1. Сировина для отримання.
- •IV.1.11.1.2. Технологічний процес виготовлення.
- •IV.1.11.1.3. Властивості одержуваного матеріалу.
- •IV.1.11.2. Класифікація керамічних діелектриків.
- •IV.1.11.3. Матеріали з низькою діелектричною проникністю.
- •IV.1.11.3.А. Установочна кераміка.
- •IV.1.11.4. Матеріали з високою діелектричною проникністю.
- •IV.2.1. Поняття активний діелектрик.
- •IV.2.2. Класифікація активних діелектриків:
- •IV.2.3.В. Механізм спонтанної поляризації.
- •IV.2.3. Сегнетоелектрики.
- •IV.2.3.А. Класифікація сегнетоелектриків.
- •IV.2.3.Г.1. Конденсаторна сегнетокераміка.
- •IV.2.3.Г.2. Матеріали для варикондів
- •IV.2.3.Г.3. Сегнетоелектрики з ппг.
- •IV.2.3.Г.4. Електрооптичні кристали.
- •IV.2.3.Г.5. Матеріали нелінійної оптики.
- •IV.2.4. П'єзоелектрики.
- •IV.2.5. Піроелектрики.
- •IV.2.6. Електрети.
- •IV.2.7. Рідкі кристали.
- •IV.2.8. Матеріали для лазерів.
- •IV.2.8.1. Вимога до матеріалу лазера.
- •IV.2.8.2. Вимоги до активатору.
- •Тема V.1. Загальні поняття про магнетизм.
- •V. 1.2. Класифікація речовин по магнітним властивостям.
- •V. 1.3. Поняття "домен" і процес намагнічування.
- •V.1.4. Остаточна магнітна індукція, петля гистерезіса.
- •V.1.5. Втрати при намагнічуванні.
- •V.1.6. Точка Кюрі.
- •Тема V.2. Магнітом’які і Магнітотвеpді магнітні матеріали.
- •V.2.1.Г. Пермалої, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.1.Д. Альсифери, їх ефх властивості вплив компонентів на магнітні властивості, застосування.
- •V.2.2. Магнітотвеpді магнітні матеріали класифікація і ефх властивості.
- •V.2.2.А. Леговані криці, що гартуються на мартенсит.
- •V.2.2.Б. Виливні магніто тверді сплави.
- •V.2.2.В. Магніти з порошків.
- •V.2.2.Г. Магніто-тверді ферити.
- •V.2.2.Д. Пластично деформуємо сплави і магнітні стрічки.
- •Тема V.3 Магнітні матеріали спеціального призначення.
- •V.3.1. Класифікація й область застосування.
IV.1.10.3. Класифікація скла по технічному призначенню.
По технічному призначенню скло поділяється на:
Електровакуумні;
Ізоляторні;
Кольорові;
Лазерні;
Скловолокно;
Світловоди.
ЕЛЕКТРОВАКУМНЕскло - al=min. В скло впаюють тугоплавкі метали і сплави у яких al (температурний коефіцієнт лінійного розширення) такий же як і у скла.
Платинові al=(85.. 92) *10-7K-1;
Молібденові al=(46.. 52) *10-7K-1;
Вольфрамові al=(25.. 42) *10-7K-1.
Назва скла так тому, що al їх наближається до al цих металів.
МАРКА приклад: С89-5 де: З - скло; 89 - значення al; 5 - серія розробки.
По хімічному складу ЕЛЕКТРОВАКУМНЕскло відносять до груп: боросилікатних -B2O3+SiO2; алюмосилікатних -Al2O3+SiO2; з домішками лужних окислів.
ІЗОЛЯТОРНЕскло - легко металізується і тому використовуються в металевих корпусах різноманітних приладів, що потребує герметизацію вводів. В якості матеріалу використають лужне силікатне скло.
КОЛЬОРОВЕскло - одержують з звичайного силікатного скла, прозорих для вилучення в видимій частині спектру.
Добавки - що придають колір склу: CaO- синій;Cr2O3- зелений;MnO2- фіолетовий і коричневий;UO3- жовтий.
ЛАЗЕРНЕскло - наводять собою активні іониBa; K; Siщо рівномірно розподілені в діелектричній прозорій матриці. Найбільш часто застосовується:БАРИТОВИЙ КРОН(BaO - K2O - SiO2). Дані матеріали високо технологічні, однак завдяки дальньому порятунку, монохроматичність вилучення знижується, що вимагає додаткової енергії накачки. У Порівнянні з монокристалами це скло володіє низькою теплодротністю, що не дозволяє створити безперервний процес генерації вилучення.
СКЛОВОЛОКНО- одержують з звичайного алюмосилікатного, без лугового, мало лугового, алюмо - боро - селікатного скла засобом витягування крізь філь’єру, з подальшим швидким охолоджуванням і намотуванням на барабан. Володіють високою гнучкістю і підвищеної механічної тривкістю, в наслідок орієнтації частинок поверхневого шару в момент охолоджування. Тривкі властивості отриманого матеріалу дозволяють обробляти його засобами текстильної технології з отриманням склотканин.
СВІТЛОВОДИ- являють собою тонкі скляні волокна, що використають для передачі світловий енергію між джерелом і приймальником. Сукупність методів і засобів передачі світлової інформації з допомогою волокон - має назву бавовняної оптики. Передача інформації в них відбувається багаторазовим повним внутрішнім відбиванням світлового променя. Коли волокна збирають в палять, для виготовлення багатожилкового волокнинооптичного кабелю, поверховість волокна покривають світлоізолюючей оболонкою, для помехозахишєності і взаємного проникнення інформації. На основі даної технології створеніСВІТЛОВОДИвсередині оптичних інтегральних мікросхем.
IV.1.10.4. Ситали.
СИТАЛИ- склокpишталеві матеріали одержувані шляхом повної стимульованої кристалізації скла спеціального складу (склокераміка). Для отримання матеріалу вводять добавки, що виявляються осередками кpисталізування і утворюючі однорідну кришталеву структуру.
Технологія отримання термоситалів:
одержують виріб з скломаси звичайним засобом;
виробляють двоступінчасту термічну обробку:
t0C =5007000C- утворення зародків кристалізації;
t0C =90011000C- розвиток кришталевій фази.
Після термообробки вміст кришталевій фази 3095%, а розміри розвинених кришталів - до 2мкм. В якості стимуляторів кристалізації застосовуютьсяTiO2; FeS;фториди і фосфати деяких металів.
Технологія отримання фото ситалів (фотокераміки):
опромінення;
низькотемпературна обробка (проявлення).
В якості стимуляторів кристалізації застосовуються колоїдальні частинки металів: Ag; Au; Cu; і ін., що виділяються з відповідних окислів під впливом технологічної обробки, а при прояві матеріал раніше безбарвний, набуває певного забарвлення.
Характеристики: σСЖ.=(5001200)МПа; σИ.=(150200)МПа; al=(0.112)*10-6 K-1; V=(10101012)Ом*м; tpаб.=(50+700)0С; tgδ=(10800)*10-4; ЕПР.=(2080)МВ/м; ε=(57);. Володіють високою хімічною стійкістю.
Джерела:
Л1-стор. 243-252
Л2-стор. 245-248
Л3-стор. 185-194
Тема ІV.1.11. Кераміка.
ПЛАН
ІV.1.11.1. Поняття кераміка.
ІV.1.11.1.1. сировина для одержання;
ІV.1.11.1.2. технологічний процес виготовлення;
ІV.1.11.1.3. властивості одержуваного матеріалу.
ІV.1.11.2. Класифікація керамічних діелектриків.
ІV.1.11.3. Матеріали з низькою діелектричною проникністю.
ІV.1.11.3.а. Настановна кераміка.
ІV.1.11.3.б. Основні види виробів.
ІV.1.11.4. Матеріали з високою діелектричною проникністю.
ІV.1.11.4.а. Конденсаторна кераміка
ІV.1.11.4.б. Сегнетокерамика.
ІV.1.11.4.в. Кераміка особою нагрівостійкості.
ІV.1.11.4.м. Безоксидна кераміка.