IV. 1.2.Б. Хімічні властивості.

Визначені впливом агресивних серед на матеріал. В якості агресивних серед можуть виступати як луги і кислоти, так і різноманітні види вилучень, а також і різноманітні мікроорганізми, що харчуються даним матеріалом. Розглянемо властивості: розчинність, активність, радіаційна стійкість, торопікостійкість.

РОЗЧИННІСТЬ- кількість матеріалу, в розчин в одиницю часу , що переходить, при зіткненні з розчинником. В якості розчинників можуть виступати:

• кислоти;

• луги;

• різноманітні хімічні сполучення.

АКТИВНІСТЬ - спроможність вступати в хімічну реакцію з середовищем.

РАДІАЦІЙНА СТІЙКІСТЬ- спроможність не змінювати своїх властивостей, при впливі корпускулярного і хвильового вилучень. При попаданні матеріалу в зону вилучення високих енергій, він перетворюється в різноманітні модифікації в структурі, формі, механічних і електричних властивостях і т. ін.Корпускулярне - випромінювання - електрони різних швидкостей.Хвильове -  - промені, жорстке і м'яке рентгенівське випромінювання.

ТРОПІКОСТІЙКІСТЬ- спроможність матеріалу витримувати вплив комах. Для підвищення стійкості застосовуютьФУНГІЦИДИ- речовини органічного сполучення, що містять N; Cl; Hg.

IV. 1.2.В. Термальні властивості та класи нагрівостійкості.

Вони описують спроможність матеріалів витримувати високі і підвищені температури при зовнішньому обуренні. Загальні розглядувані властивості:

• нагрівостійкість;

• температура спалаху парів;

• термальне старіння ізоляції;

• холодостійкість;

• теплодротність;

• термальне розширення;

• теплопередача.

НАГРІВОСТІЙКІСТЬ- спроможність матеріалів витримувати високі і підвищені температури без модифікацій своїх характеристик. Дана характеристика визначається по початку істотних модифікацій електричних властивостей неорганічних діелектриків:

• pv, ps - їхнього зниження;

• tgδ - різкого зростання, і т. ін..

В органічних діелектриках стійкість до нагрівання визначається засобом МАРТЕНСУ(засіб кільця і кулі), т.т., таким значенням температури, при якомуи = 5МПа викликає помітну деформацію випробуваного зразка. Для порівняння:

• ебоніт - 65... 75Со;

• полістирол - 70... 83Со;

• гетинакс - 150... 180Со.

ТЕМПЕРАТУРА СПАЛАХУ ПАРІВ- температура рідини, при якої її пари запалюються. Для порівняння:

• трансформаторне мастило - 100... 130С^о;

• машинне мастило - 170... 180С^о.

ТЕРМАЛЬНЕ СТАРІННЯ ІЗОЛЯЦІЇ- явище повільного процесу, що відбувається, під тривалим впливом температури. Характеристика одержується засобом порівняння зразків, що старіли певний час, зі властивостями вхідного матеріалу. Математична модель процесу описана логарифміченою функцією:

LgT= (A/tо) +B,

(32)

де: T - тривалість старіння;

A, B - const для даного матеріалу;

t^о- температура старіння.

Умови, що впливають на старіння:

• концентрація O₂; O; хімічних реагентів;

• ультрафіолетові промені;

• потужні енергетичні поля;

• механічні навантаження;

• dp/dt, і т. ін.

ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ- спроможність роботи ізоляції без погіршення експлуатаційної надійності при низьких температурах. Оцінка вироблятися впливом вібрацій при низьких температурах.

ТЕПЛОДРОТНІСТЬ- спроможність матеріалу пропускати крізь себе термальну енергію. Дана характеристика визначена математичною моделлю процесу:

Pт=Yт (dT/dl)S,

(33)

де:Pт - потужність термального потоку що минає крізь площу повехніS;

dT/dl - градієнт температури;

Yт - коефіцієнт що характеризує даний матеріал.

ТЕРМАЛЬНЕ РОЗШИРЕННЯ- характеристика що показує, наскільки змінюються лінійні розміри матеріалу в залежності від зміни температури. Характеризується коефіцієнтом лінійного розширення (ТКЛР). Матеріали що володіють малим значенням ТКЛР - володіють найбільшою нагрівостійкістю. Математична модель фізичного процесу виглядає:

ТКЛР=l=(1/l) (dl/dT),

(34)

Де: l - лінійні розміри матеріалу , що досліджується;

dl/dT - градієнт лінійного розширення;

КЛАСИ НАГРІВОСТІЙКОСТІ- по ДГСТ 8865-70 в колишньому СРСР передбачалося поділ матеріалів, що випускаються по класам нагрівостійкості в залежності від діапазону робочих температур.

Визначені наступні класи нагрівостійкості:

Класи	Y	A	E	B	F	H	C
Найбільша припущенна tроб 0с	90	105	120	130	155	180	>180

Роз'яснення основних класів нагрівостійкості до яких відносні:

Y– бавовняні матеріали, що засновані на клітковині і шовку (пряжа, тканини, стрічка, папери, картони) не просочені електроізоляційними лаками і емалями.

A- бавовняні матеріали, які засновані на клітковини і шовку (пряжа, тканини, стрічки, папери, картони) просочені електроізоляційними лаками і емалями, або працюють в рідинному електроізоляційному матеріалі. Також це емаль дротів на олійна - смоляних і полівініло - ацетатній основі.

E- пластмаса, на основах органічних наповнювачів і термореактивних зв'язуючих речовин. Чисто органічні матеріали.

B- матеріали для яких характерно великий відсоток місткості неорганічних компонентів (щипана слюда; азбестові і склобавовняні матеріали). Міканіти, склотканини, в якості наповнювачів компаунди з неорганічними наповнювачами.

F- вироби на основі скловолокна, з неорганічною підкладенкою. В якості зв'язуючого органічні матеріали.

H- вироби на основі кремній - органічних смол особливої нагрівостійкості.

C- тільки неорганічні матеріали: слюда, азбест, шифер, кварц, скло.