МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра історії України і культури професійного спілкування

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять

з дисципліни

“Історія України”

для студентів усіх спеціальностей

денної форми навчання

Херсон – 2014

Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни “Історія України” для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання.

Уклaдaч: Татарченко О.Б. - кaндидaт історичних наук, доцент.

Кількість сторінок 64

Рецензент: Тригуб О.П., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили.

Затверджено:

на засіданні кафедри історії України і культури професійного спілкування

протокол № 8 від 29 квітня 2014 р.

Зав. кафедри ______________________

д.і.н., професор Сусоров В.Д.

ВСТУП

Академічний курс “Історії України” включає лекції та семінарські заняття. Лектор враховує специфіку кожного факультету. Вивчення курсу дозволяє студентам ознайомитися із головними подіями історії України, з’ясувати роль нашої держави у світовому історичному процесі, спрогнозувати шляхи майбутнього розвитку Української держави. На семінарських заняттях, плани яких містять ці методичні рекомендації, обговорюються основні питання курсу. Крім обов’язкової підготовки до пар, студенти можуть підготувати реферати, перелік тем яких вміщено у цій методичній розробці. Завершивши роботу на семінарських заняттях студенти складають іспит.

Мета і завдання вивчення дисципліни “Історія України”

Мета:

- ознайомити студентів із головними подіями української історії, причинно-наслідковими зв’язками між ними, перспективами подальшого розвитку історичної науки;

- вивчити програмний матеріал, розглянути його основні проблеми;

- ознайомити студентів із дослідженнями вітчизняних і зарубіжних істориків;

- розкрити правдиву картину історичного минулого України;

- виховати студентів як освічених і свідомих громадян України;

- виховати у молоді толерантне ставлення до представників інших народів, людей іншого віросповідання, інших звичаїв і традицій;

- сформувати у студентів знання, вміння і навички, необхідні для правильного розуміння внутрішньої та зовнішньополітичної ситуації у країні, усвідомлювати своє місце у суспільстві та світі;

- сприяти подальшому становленню і вдосконаленню історичної культури майбутніх фахівців.

Студент повинен:

Знати:

- найважливіші історичні події, їх причинно-наслідкові зв’язки та наслідки:

- основні аспекти національно-визвольної боротьби українського народу, їх результати і уроки;

- хронологію історичних подій;

- найважливіші історичні поняття, роль народних мас і окремих особистостей в історичному процесі;

- внутрішню і зовнішню політику України на різних етапах її розвитку.

Вміти:

- самостійно готувати усний матеріал чи письмове повідомлення з певної історичної проблеми;

- мати власну думку щодо історичних подій і сучасної ситуації в Україні;

- самостійно працювати з історичною літературою (книгами, документами, мемуарами, періодичною пресою і т. д.);

- написати історичну довідку, повідомлення, реферат.

Розділ 1

Методичні рекомендації щодо підготовки до

семінарських занять

Матеріал, що виноситься на семінарське заняття, доповнює лекційний курс. Кожна тема заняття складається із кількох питань, на які студент готує відповіді. Для цього потрібно написати конспект, у якому будуть висвітлені основні історичні події та факти, які можна знайти у рекомендованій літературі. Під час відповіді студент може користуватися конспектом. За умови вільного володіння матеріалом, вірних відповідей на додаткові питання студент отримує найвищу оцінку.

При підготовці до заняття студентові рекомендується використовувати найновіші наукові публікації (монографії, хрестоматії, енциклопедії, статті), що з’явилися після видання даної методичної розробки.

Плани семінарських занять

з курсу “Історія України”

Тема 1. Методика підготовки студентів до семінарських занять

(2 години)

План

1. Місце і роль семінарських занять у навчальному процесі. Форми семінарів.

2.Форми та методи вивчення історичних першоджерел, конспектування.

3. Методика використання у виступах на семінарах конспектів лекцій та історичних джерел, художньої та мемуарної літератури, місцевого матеріалу.

4. Зв’язок програмового матеріалу із сучасністю, з різними аспектами економічного, політичного та духовного життя.

Тема 2. Виникнення та розквіт Київської Русі

(2 години)

План

1. Передумови утворення держави Київська Русь.

2. Внутрішня і зовнішня політика Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Політичний устрій Русі.

3. Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава.

Питання для самоперевірки

1. Які території займали східні слов’яни у VI-IX століттях?

2. Які теорії походження державності Київської Русі ви знаєте?

3. У чому полягає історичне значення діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

4. Як вплинуло прийняття християнства на подальший розвиток Русі?

5. Охарактеризуйте внесок Ярослава Мудрого в розбудову “стольного граду” Києва.

Література

• Бойко О. Історія України. – К., 2006.

• Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997.

• Гарін В., Кіпцар І., Кондратенко О. Історія України. Навч. посіб. - К, 2012.

• Грушевський М. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

• Історія України / Кер. Ю.Зайцев. – Львів, 1996.

• Історія України в особах. Давньоруська держава. – К.,1996.

• Король В. Історія України: навч. посіб. – К., 2005.

• Литвин В. Історія України. — К., 2010.

• Світлична В. Історія України. – К., 2002.

• Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

Методичні поради

Перше питання теми розпочніть з розповіді про процес формування слов’янської спільноти, що відбувся на початку І тис. до н.е. Зверніть увагу, що у творах візантійських істориків говориться про існування у VI ст. трьох гілок слов’ян: венедів, антів, склавинів. Що Ви знаєте про територію проживання цих народів? Більшість істориків вважають, що початок формування українського етносу пов’язаний із розселенням антів та склавинів. Розкажіть про їх суспільний розвиток.

Продовжуючи відповідь на перше питання, підкресліть, що державний процес східних слов’ян був досить тривалим. У арабських джерелах розповідається про осередки східнослов’янської державності у VIII-IX століттях: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія (Ростово-Суздальська, можливо, ще й Причорноморська і Приазовська Русь). Що Ви знаєте про відносини слов’ян із сусідами?

Слід мати на увазі, що у VI-VIII століттях слов’яни об’єднуються у 14 племінних князівств. Назвіть ці племена. Розкажіть про найбільше державне об’єднання – Руська земля з центром у Києві та князів цієї держави – Аскольда і Діра.

Зверніть увагу на те, що процес східнослов’янського державотворення завершився у ІХ столітті, коли князь Олег об’єднав Новгород і Київ в одну державу, і, таким чином, сформував територію Київської Русі. Сучасники називали цю державу “Руська земля” або “Русь”, а термін “Київська Русь” виник пізніше в історичній літературі.

Відповідаючи на друге питання повідомте про те, що період становлення Київської Русі пов’язаний із діяльністю перших київських князів – Олега, Ігоря, Ольги і Святослава. Розкажіть про внутрішню і зовнішню політику цих державних діячів, з’ясуйте їхню роль в історії.

Зверніть увагу на те, що у зовнішньополітичній сфері активність Давньоруської держави була зосереджена на традиційному для русичів візантійському напрямі. Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне організувати декілька походів на Візантію. Що їх штовхало на цей шлях?

Зупиніться на соціально-економічній і політичній історії Київської Русі. У зв’язку з цим доведіть, що Русь, влада в якій належала київському князю, була ранньофеодальною монархією. З’ясуйте роль дружини, бояр, віча у сфері державного управління.

Характеризуючи риси цього етапу історії Київської Русі розкажіть про: вихід Давньоруської держави на міжнародну арену; її перші спроби вписатися в геополітичний простір; постійна рухливість кордонів, розширення території країни; зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці; вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу; недостатню консолідованість території держави; слабкість великокнязівської влади, що не була чітко організованою та централізованою; формування системи васально-ієрархічних відносин.

Третє питання почніть розкривати з того, що період піднесення і розквіту Русі був пов’язаний із іменами князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Висвітліть внутрішню політику князя Володимира, розкрийте історичне значення християнізації держави. Зверніть увагу на напрями військових походів князя, результатом яких стало завершення столітнього процесу формування території давньоруської держави.

Доведіть конкретними фактами, що князювання Ярослава Мудрого називають часом найвищого розквіту Київської Русі. Чи змінилися кордони держави за часів його правління? Яку внутрішню політику він проводив? Чому нащадки прозвали його “Мудрим”? Останнім київським князем, якому вдалося на деякий час об’єднати більшу частину земель Русі, був Володимир Мономах. Які його справи свідчать про це?

Дайте визначення термінам: віче, вотчина, натуральне господарство, “Руська правда”, удільне князівство, язичництво, великий князь.