3.2. Населення України (історична довідка)

На Українських етнографічних землях мешкало на початку XX століття 46 млн. чоловік в т. ч. 32,7 млн. українців. Ця площа складала 739 тис. км.

За межами території сучасної України, площа якої складала 604 км, залишилося колись густо заселені українцями Східний Донбас з городом Шахти, південні райони Курської, Білгородської, Воронежської, областей, Кубань, узбережжя Азовського моря з Таганрогом та ін.

Ось голодомору 1921-1923 років на Україні померло, ймовірно, 300- 350 тис. чоловік, 1932-1933 роки, а в Україні померло, ймовірно, 3,084 млн. чоловік. Згідно перепису 1926 року на Україні мешкало 31,195 млн. чоловік, а переписи 1939 року мешкало 28,111 млн. чоловік. Приріст населення в 1926-1939 роках склав 28%(на 21,800 млн. чоловік). Якщо до війни 5-6 дітей в сім'ї було нормою те зараз, за даними перепису населення 2001 року молодь у віці 14-28 течію склала лише 11%.

У 30-х роках в різних регіонах України було «розкуркулені» і вислані на Урал, в Сибір і Казахстан близько 300 тис. чоловік. Під час встановлення радянської влади із західних областей України депортовані до 230 тис. чоловік, значною мірою це були поляки і євреї.

На Україні по перепису 1941 року мешкало 41,657 млн. чоловік, а на початку 1945 року - 27,382 млн. чоловік. Основна частина різниці склала 14,275 млн. чоловік - це втрати безповоротні.

Сюди відносяться :

• військові втрати - більше 3-х мільйонів солдатів Радянської Армії;

• втрати, внаслідок каральних актів, у тому числі знищення військовополонених, євреїв і циганів;

• втрати мирного населення під час боїв ось голодного виснаження і хвороб;

• втрати радянських і антирадянських партизан у боротьбі один з одним і з окупантами.

Частина людей, евакуйованих в східні регіони СРСР (3,5 млн. чоловік), і вивезених в Німеччину (2,4 млн. чоловік), повернулися на Україну. За підрахунками співробітника Інституту історії України, Національної Академії наук, професора М. Коваля, безповоротні - військові і цивільні - людські втрати на території України в 1941-1945 роках складають близько 8 мільйонів чоловік.

У 1944 році було депортовано з Криму в Узбекистан, Казахстан і Киргизію 228 тис. кримських татар, греків, болгар, вірмен і турок. Від голоду 1946-1947 років на Україні померло імовірно декілька десятків тисяч чоловік.

Висновок. Уперше за роки радянської влади перепис населення показав збільшення кількості жителів УРСР В 1959 році (в порівнянні з чисельністю до Першої світової війни, яка на 1914 рік в межах сучасної України не перевищувала 40 млн. чоловік): в республіці мешкало 41,9 млн. громадян. Перепис 1989 року показала 51,7 млн. жителів України. Таким чином за 30 років приріст населення склав до 10 мільйонів, хоча рівень народжуваності, порівняно з аналогічним до Другої світової війни, скоротився в два рази.

За підрахунками дослідників в XX столітті прямі і опосередковані Демографічні втрати України складають, як мінімум 45 мільйонів чоловік. Тобто, при нормальному відтворенні, в ХХI столітті ми могли б увійти 100 мільйонним народом.

А приїхали назад в початок XX століття.

За останні 17 років в Україні не було ні воєн, ні репресій, проте населення країни зменшилося свити на 5 млн. чоловік. Зараз нас 46 мільйонів, приблизно, як на початку XX століття, хоча живемо ми набагато компактніше. Різниця між народжуваністю і смертю стала негативною вже в 1991 році. Ще два роки населення збільшувалося (і в 1993 році дозрілий цифри 52,2 млн.) за рахунок позитивного сальдо, яке стало негативним в 1994 році, депопуляція, стала реальністю.

Основні чинники, які привели до соціально економічної кризи на Україні:

• на найближче майбутнє немає надії на гідне життя;

• мінімальна зарплата нанизує прожиткового мінімуму;

• практично ліквідовано безкоштовне медичне обслуговування, не виявляється медична допомога під приводом дорожнечі устаткування ліків і так далі;

• з під контролю випущені туберкульоз, цукровий діабет, СНІД, наркоманія і т. д.;

• підірвано здоров'я молоді. Близько половини дівчат у віці 15-20 років мають хвороби, які з часом призводять до безпліддя. Половина усіх чоловіків у віці ось 18 до 25 років палять, 25% з них, як стверджують фахівці, мають шанс передчасно померти ось пов'язаних з цією звичкою хвороб;

• значна частина інтелігенції не знайшовши для себе можливості гідного заробітку вчинила результат з території України;

• створені неможливі умови життя годувальників України - сільського населення;

• продукти харчування, напхані штучними добавками, що обманюють смак : ароматизаторами, барвниками і іншими хімікатами, небезпечними для здоров'я підробками, у тому числі спиртних напоїв.