5.4.2 Проведення досліджень
5.4.2.1 Зібрати по черзі схеми лічильників на окремих тригерах (лічильники прямого і зворотного рахунку, синхронні та асинхронні лічильнки, кільцеві лічильники різної розрядності). Подати на їх входи відповідні керуючі та інформаційні сигнали. За наслідками досліджень замалювати отримані часові діаграми і порівняти їх з раніше складеними при підготовці до роботи.
Дослідження проводити в режимі подачі імпульсів від ГОI, а також ГТІ.
5.4.2.2Дослідити роботу інтегрального лічильника К155ИЕ7. Подати на входи інтегрального лічильника відповідні інформаційні та керуючі сигнали. Встановити по черзі режими установки в логічний "0", режим паралельного запису, зберігання і рахунку. Визначити які перепади напруги виникають на входах прямого і зворотного перенесення СR і BR при подачі певної кількості імпульсів на відповідні рахункові входи.
Скласти схему, що збільшує розрядність двійкового лічильника, використовуючи при цьому логічні елементи і тригери, розташовані на лицьовій панелі стенду.
Зняти і замалювати осцилограми роботи лічильника і на їх основі зобразити часові діаграми його роботи.
5.4.3 Зміст звіту
У звіті повинні бути представлені схеми і умовні позначення досліджуваних схем лічильників, часові діаграми і таблиці станів, що ілюструють їх роботу, зміряні параметри, висновок про результати досліджень.
6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5 ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ДІЛЬНИКІВ ЧАСТОТИ
6.1 Мета лабораторної роботи
Вивчення принципів роботи, методів синтезу дільників частоти, придбання навичок і умінь побудови і перевірки працездатності досліджуваних схем дільників частоти.
6.2 Програма лабораторної роботи
У програму роботи входити дослідження роботи дільників імпульсів, виконаних на лічильниках і логічних елементах.
6.3 Теоретичні відомості
Принципи роботи дільників частоти приведені в книгах [2,3,6,7]. Дільники частоти знайшли ширстое застосування в обчислювальній техніці, пристроях автоматики, телемеханіки, управління, побутовій техніці.
Дільниками частоти називають пристрої виробляючі М вихідних імпульсів у відповідь на кожні N вхідних. Відношення N/М називається коефіцієнтом ділення.
Дільники частоти з будь-яким коефіцієнтом ділення будують на основі підсумовуючихабо віднімаючих лічильників і логічних елементів.
6.3.1 Дільник частоти на підсумовуючому лічильнику
На рисунку 6.1 показана схема дільника частоти з коефіцієнтом ділення 6, побудованого на основі двійкового лічильника, що підсумовує, а на малюнку 6.2 представлені часові діаграми його роботи.
Після приходушести имульсов на вхід підсумовуючоголічильника, його виходи встановляться в стани - 0110, що відповідає цифрі 6 в десятковій системі числення. При цьому на усі чотири входи логічного елементу DD 10 поступає напруга, рівна за величиною логічної "1" і, отже, на виході цього елементу виникає напруга, рівна логічному нулю. Елемент DD 19 інвертує його і рівень логічної одиниці, що поступає на вхід R, скидає лічильник в нульовий стан. На виході логічного елементу DD 10 з'являється рівень логічною "1", на виході елементу DD 19 рівень логічного нуля, переводячий лічильник DD 1 в режим рахунку з підсумовуванням. При подальшомуприходівхідних імпульсів цикл роботи повторюється. Виходами дільника є вихід DD 10 (вихідний імпульс - "негативний") або вихід DD 19 (вихідний имцульс -" позитивний").
Подібним же чином будуються і інші дільники частоти. У тих випадках, коли коефіцієнт ділення можна розкласти на множники, дільникичастоти можна робити багатоступінчастими, такими, що складаються з декількох дільників з коефіцієнтами ділення, рівними відповідним множникам. Так, наприклад, якщо необхідно побудувати дільника частоти на 24, то його можна утворити шляхом ділення спочатку на 2 (використовуючи один рахунковий тригер), а потім вихід цього дільника з'єднати з входом дільника на 12, побудованого на інтегральному лічильнику DD 1 і логічних елементахзаописаним вище принципом.