3.4 Завдання, порядок виконання роботи і проведення досліджень

3.4.1 Підготовка до роботи

3.4.1.1 Вивчити принципи роботи і методи синтезу кодуючих і декодуючих пристроїв, виконаних на основі інтегральних мікросхем.

3.4.1.2 Вивчити довідкові дані інтегральних кодерів і декодерів ТТЛ і К-МОП структури. Вивчити схеми використання декодерев з різними елементами відображення цифрової і буквеної інформації (цифрові неонові індикатори, світлодіоди і світлодіодні матриці, вакуумні люмінесцентні рідкокристалічні індикатори).

Привести умовний графічний опис, таблицю істинності, опис роботи.

3.4.1.3 Скласти таблицю істинності, логічне рівняння і схему шифратора для вхідного коду «1 з 3» на елементах «І-НЕ».

3.4.1.4 Скласти таблицю істинності, логічне рівняння і схему дешифратора на 2 двійкових входа.

3.4.1.5 Вивчити паспортні дані інтегрального декодера К155ИД7, скласти схему паралельної роботи двох декодерів і побудувати діаграму роботи цієї схеми .

3.4.1.6 Скласти схему керування роботою двох декодерів, використовувану при необхідності збільшення кількості декодованих вхідних двійкових розрядів.

3.4.2 Проведення досліджень

3.4.2.1 З елементів, що є на стенді, зібрати схему кодера для вхідного коду «1 з 3» на елементах "І-НЕ" і перевірити правильність її функціонування.

3.4.2.2 З елементів, що є на стенді, зібрати схему дешифратора для двійкового коду на два входи на елементах "І-НЕ" і перевірити правильність її функціонування.

3.4.2.3 Зібрати схему паралельної роботи двох декодерів, що є на стенді, і побудувати таблицю істинності. У таблиці істинності врахувати керуючі сигнали Е0 Е2.

3.4.2.4 Зібрати схему керування роботою двох декодерів К155ИД7 при декодуванні 4-х розрядного двійкового коду. Зняти й побудувати часові діаграми роботи вказаної схеми.

3.4.3 Зміст звіту

У звіті повинні бути представлені умовні позначення кодерів і декодерів, досліджувані схеми, зміряні параметри, часові діаграми, що ілюструють їх роботу, висновок про результати досліджень.

4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ ТРИГЕРІВ

4.1 Мета лабораторної роботи

Вивчення принципів роботи, методу синтезу тригерів, виконаних на основі інтегральних мікросхем малого і середнього ступеня інтеграції, придбання навиків і умінь настройки і перевірки працездатності досліджуваних схем.

4.2 Програма лабораторної роботи

У програму роботи входить дослідження роботи тригерів на логічних елементах і дослідження різних режимів рооти інтегральних мікросхем тригерів різних типів.

4.3 Теоретичні відомості

Цифрові функціональні вузли, які містять елементи пам'яті (тригери), отримали назву вузлів послідовного типу. До них відносять: тригери, лічильники, дільники, розподілювачі імпульсів. Ці функціональні вузли входять до складу багатьох серій ІМС.

Тригери складають основу багатьох електронних схем. Від функціональних можливостей тригерів та режимів керування ними залежать характеристики регістрів, лічильників та інших вузлів. У сучасних серіях ІМС, тригери подані достатньо широко та різноманітно: одноступінчаті та двоступінчаті, асинхронні та синхронні, з лічильним входом та універсальні за застосуванням, із статичним та динамічним керуванням.

На відміну від пристроїв комбінаційного типу, що описуються таблицями істинності, закони функціонування тригерів описуються таблицями станів. У таблиці станів в якості вхідних змінних подають, окрім вхідних аргументів, також і попередні значення виходів.

Теоретичні відомості про тригери приведені в літературі [1÷7]. Далі приведені умовні позначення тригерів і схеми для їх реалізації на логічних елементах «І-НЕ».