200 – 1 $а Беринда $в Степан 400 – 1 $а Беринда $в Стефан і т. п.

(У деяких записах зустрічається “Степан”, а у деяких – “Сте- фан”, тому в АЗ подається трасування “див.”)

Зв’язок між бібліографічними та авторитетними записами

У форматі UNІMARC для бібліографічних даних формам заголовків для персональних і колективних імен, назв, предметних рубрик і т. ін. надається їх уніфікована форма за допомогою підполя ($3), яке дозволяє здійснювати зв’язок між авторитетним записом, у якому поряд з уніфікованим заголовком можуть бути всі необхідні варіантні заголовки, пов’язані заголовки, паралельні заголовки, примітки та інші дані, доречні в авторитетному опису [49] (див. схему 1).

Російський комунікативний формат представлення бібліографічних записів (RUSMARC)

Формат RUSMARC був розроблений на замовлення Міністерства культури Росії в межах програми LIBNET під егідою

30

Російської Бібліотечної асоціації. Він є посередником при здійсненні обміну бібліографічними записами і сприяє вирішенню таких задач:

-підвищенню ефективності доступу до бібліографічної інформації;

-створенню зведених каталогів;

-скороченню затрат при каталогізації.

Російський комунікативний формат представляє собою адаптацію формату UNIMARC до російської нормативно-методичної бази та практики каталогізації. Це російська версія Міжнародного комунікативного формату UNIMARC, в трактуванні діючих у Росії стандартів та правил каталогізації. З практичної точки зору це означає, що будь-який запис, переданий в Російському комунікативному форматі, повинен адекватно сприйматися будь-яким програмним забезпеченням, про котре заяв-лено, що дане програмне забезпечення функціонує з форматом UNIMARC.

Комунікативний формат не визначає форму, зміст або структуру запису локальних мереж, він містить рекомендації з форми та змісту даних, призначених для обміну. Запис комунікативного формату не приписує локальній системі необхідної форми виводу, але забезпечує достатній набір даних для генерації видів описів, що прийняті в даній системі. Тому, в ряді випадків, у рекомендаціях показано, як із одного запису комунікативного формату можна отримати і основний, і додатковий бібліографічні записи [63].

Базовим документом для створення RUSMARC є UNIMARC Manual.

Основною проведеною роботою в цьому напрямку є: наповнення формату прикладами записів, створених за вітчизняними правилами; формулювання окремих положень формату та правила заповнення полів даних, де це є необхідним, у відповідності до вітчизняних нормативно-методичних документів. Так, наприклад, визначено клас полів і підполів зі статусом “обов’язкове за умови”; а для елементів, не відображених у форматі UNIMARC, введені поля і підполя ($9) національного використання та ін.

Національний формат представлення бібліографічних даних (UКRMARC)

У наш час національні комунікативні формати створюються на основі міжнародного формату UNІMARC, стандарту ISO та національних правил складання бібліографічних описів.

31

Основним напрямком розвитку робіт бібліографічного спрямування в Україні є модернізація технології нових надходжень з урахуванням необхідності використання UКRMARC і перехід до кооперативної каталогізації нових надходжень сумісними зусиллями, перш за все Національних бібліотек і наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. При цьому буде здійснюватись і автоматизоване формування масивів авторитетних / норма-тивних записів. Крім того, планується створення електронного архіву генерального алфавітного каталога, котрий на першому етапі буде представляти собою упорядкований масив Image-копій каталожних карток.

Для розробки UКRMARC було створено міжвідомчу робочу групу, в якій були представлені найбільші бібліотеки країни. Роботи було розпочато у 2001 р.; презентації перших результатів зі створення формату проведено на науково-практичних конференціях. Напрацьовані матеріали формату представлено на Internet-сайті НБУВ за адресою www.nbuv.gov.ua/library/ukrmarc.html. Крім того, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року” № 1235 від 6 серпня 2003 р., де також передбачено роботи зі створення бібліотечних стандартів (форматів) та центру корпоративної каталогізації, запровадження технологій доставки документів.

Національний формат представлення бібліографічних даних (UКRMARC) (надалі – Формат) розроблявся міжвідомчою робочою групою фахівців Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (Національна академія наук України), Національної парламентської бібліотеки України (Міністерство культури і мистецтв України) та Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України) в рамках договору про інформаційну співпрацю за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Призначення формату:

-забезпечення комп’ютерної каталогізації документів;

-забезпечення обміну бібліографічними даними;

-забезпечення розробки сумісних внутрішніх форматів інформаційних систем бібліотек та інших бібліографічних установ України.

Формат як пакет документів у складі:

-формату представлення бібліографічних записів для всіх ви-

32

дів документів;

-формату представлення авторитетних записів;

-формату представлення класифікаційних даних;

-інструктивно-методичних матеріалів для комп’ютерної каталогізації спецвидів видань.

Нормативними документами для розробки формату є:

“ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления” зі змінами та доповненнями, ДСТУ в бібліотечній та суміжних галузях, зокрема, “ДСТУ 3578-97. Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях”.

Вихідними документами визначено матеріали IFLA:

“UNIMARC Manual: Bibliographic Format”, “UNІMARC/Authorities”, Concise Unimarc Classification Format”, а також матеріали сімейства ISBD.

У процесі роботи враховано досвід створення: “Российского коммуникативного формата RUSMARC (російської версії “UNIMARC”, “Российского коммуникативного формата представления авторитетных / нормативных записей (Російської версії “UNІMARC/Authorities”), “Белорусского коммуникативного формата представления библиографических записей в машиночитаемой форме (BELMARC)”, “MARC 21 Concise Format for Bibliographic Data”, “MARC 21 Concise Format for Classification Data”, “MARC 21 Concise Format for Authority Data”.

Формат, зберігаючи структуру UNIMARC, має ряд особливостей, які випливають з його первісної орієнтації на підтримку не лише комунікативних, а й каталогізаційних функцій. У ньому широко застосовуватимуться поля та підполя національного використання, що дозволить підтримувати корпоративні технології аналітико-синтети- чної обробки документів і забезпечити гармонізацію практики вітчизняної каталогізації з міжнародними стандартами.

При обміні бібліографічними ресурсами з використанням Формату слід використовувати MARC-коди організацій, які можна отримати в міжнародній службі підтримки MARC-кодів. Так, наприклад, код Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського –

UnKiNB.

Презентацію результатів робіт зі створення Формату проведено, наприклад, в рамках науково-практичної конференції “Роль бібліотеки вищого навчального закладу у виконанні Національної програми інформатизації” (м. Київ, Наукова бібліотека ім. М.Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, 25-26 вересня 2002 р.) і Міжнародної наукової конференції “Професійний

33

імідж бібліотекаря інформаційного суспільства України” (м. Київ, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, 8-10 жовтня 2002 р.) та ін. (див. Internet-сайт НБУВ).

Структура Формату UКRMARC

Структура формату UКRMARC являє собою специфічну реалізацію міжнародного стандарту ISO 2709-1981, який визначає структуру записів, що містять бібліографічні дані. Він встановлює, що кожен підготовлений для обміну бібліографічний запис повинен містити:

а) МАРКЕР ЗАПИСУ (складається з 24 символів); б) ДОВІДНИК (складається з трьохцифрової позначки для кож-

ного поля даних, довжини поля та позиції початкового символу, який відноситься до першого поля даних);

в) ПОЛЯ ДАНИХ (змінної довжини – відокремлюються одне від одного роздільником полів).

Загальна структура:

Р/З – Роздільник записів.

Надалі встановлюється, що даним у полях необов’язково передує індикатор і вони необов’язково поділяються на підполя.

а) Кожна стаття ДОВІДНИКА складається з трьохцифрової позначки, чотирьохзначного числа довжини поля даних і п’ятизначного числа, яке визначає початкову символьну позицію. Інші символи в

Р/П – Роздільник полів.

б) У кожному полі, за винятком поля 00_, даним передують два символи, які називаються індикаторами. Коли у визначенні поля зазначено, що наявність індикаторів не є обов’язковою, замість них проставляються пробіли.

34

в) Усі дані в полях, окрім полів з позначкою 00-, розташовуються у підполях. Кожне підполе забезпечується ідентифікатором поля IS1 семибітного кодового набору символів (ISО 646), тобто позиція 1/15, а також одним літерним або цифровим символом, який визначається в кожному полі.

Змінне (кероване) поле: (00)

Змінне поле (від 0 до 999). Див. [Internet-сайт НБУВ].

3.МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КАТАЛОГІВ ТА БАЗ

ДАНИХ

Для представлення бібліографічних записів на документи в електронному вигляді у форматах – UNIMARC, USMARC, RUSMARC; створення електронних каталогів та БД, необхідно використовувати такі програмні системи (ПС), як наприклад, ИРБИС (Росія), тому що ця система є найбільш поширеною у використанні в межах СНД і УФД/Бібліотека (Україна) та ін.

Розглянемо функціональні можливості цих ПС.

Програмна система ИРБИС – це інтегрована розвиваюча бібліотечно-інформаційна система.

Її основними характеристиками є:

−Робота в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів.

−Сумісність з міжнародними форматами UNIMARC, USMARC і RUSMARC.

−Засоби підтримки Web-технологій і протоколи z 39.50.

−Підтримка довільної кількості БД, що утворюють електронний каталог або проблемно-орієнтовані ББД.

−Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук будь-яким елементом опису.

−Засоби для введення та використання авторитетних файлів, алфавітно-предметного покажчика до УДК/ББК і тезауруса.

−Підтримка традиційних паперових технологій: від друку аркушів замовлення і книги сумарного обліку до друку усіх видів каталожних карток.

−Підтримка орієнтованої на використання штрих-кодів на ек-

35