Укладання

Застосування дистанційних технологій диктує новий підхід до визначення інформаційної культури особистості. У разі безупинно зростаючих можливостей доступу до інформації з географічної точки з допомогою сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, достатку різноманітних інформації кожному за людини стає необхідним самостійно вміти розробляти стратегію збирання й відбору необхідної особисто йому інформації.

Узагальнивши погляди учених, які досліджували проблему ухвали і формування інформаційної культури особистості, можна буде усвідомити, що це поняття:

a) немає однозначного тлумачення, оскільки соціум трактується з позицій різних наук - філософії, соціології, психології, інформатики, бібліотекознавства, бібліографознавства, і навіть семіотики, лінгвістики, культурології тощо.;

b) має різні сутнісні ознаки, наприклад, рівень знань, вміння, способи звернення, результат діяльності суб'єкта, міра, ступінь, спосіб.

з) і відповідні підхід до формування ІК залежить від різних ознак, позицій, і індивідуального підходи до цього питання самих освітніх закладів, а як і кожної людини загалом.

Це об'єктивно, оскільки підхід до визначення диктується рівнем розвитку середовища життя й агентської діяльності людини. Разом про те, необхідно чітке визначення поняття для проектування педагогічної технології формування базового рівня інформаційної культури, з яким кожна особистість може жити і плідно працювати умовах стрімко мінливого світу.

Через війну проведених досліджень визначено: критерії оцінки корисності інформації у її зборі (зрозумілість, достовірність, надійність) і за відборі (>релевантность іпертинентность), які б якісному пошуку необхідної інформації на вирішення конкретного завдання; критерії сформованостіИКЛ учнів; вміння визначати корисність інформації у її пошуку; володіння термінологічним апаратом у сфері використання коштів інформатизації; сформованість умінь і навиків роботи з туристичною інформацією; вміння із засобами інформатизації; сформованість вміння дотримуватися етичних норм поведінки у інформаційної середовищі; сформованість рефлексії у інформаційній діяльності, сукупність яких дозволяє оцінити узагальнений рівеньИКЛ учнів.

У цьому курсової роботі, логічно показано в необхідності впровадження і видів використання, сучасних мультимедійних коштів в усі освітні установи, деяких випадках використання презентаційного методу лекцій, для найкращої якості освіти у наше «інформаційне» час, де інформація про один явище змінюється кожну частку секунди і достовірність колишньої - вже минуле. Для якісного формування інформаційної культури особистості, необхідна доступність до сучасних ресурсів відновлення самої інформації. Хоча крісел у час значна половина цієї роботи зроблено, усе ж таки потрібно підходитимемо цьому дуже вдумливо і здатні якісно, щоб учні замість самоосвіти не сиділи за мережними іграми і чатами. Але водночас, прийняті зараз «заглушки» на розважальні сайти, реагують тільки назва, під якими є і корисні освітні сайти. Проблема міг би зважитися, щоб у кожному комп'ютерному класі сам викладач особисто аналізував зміст сайтів й чітко давав дозволу відвідання чи навпаки.

Розвиток техніки і каналів зв'язку, поява можливості миттєвого обміну інформацією між з кожного точкою світу, вміле управління інформаційними потоками володіння інформацією сприяють побудові грамотного управління різними процесами. Саме доступності інформаційних ресурсів ключову роль грають бібліотеки, будучи невід'ємною частиною інформаційного нашого суспільства та виконуючи масу важливих функцій, зокрема реалізацію права на доступом до інформації, створення умов та зберігання величезних масивів інформації, класифікацію джерел за галузями знань

Людські відносини та обміну інформацією у своєму розвитку перетерплюють якийсь «природний відбір» інформаційного суспільства. Бібліотеки, зазвичай, будують моделі спілкування з користувачами по «аналоговим» і неструктурованим моделям, що у перспективі призведе до зменшення кількості користувачів. Відомо, що все життя починається цифровий. Згодом людина стане дедалі більше часу приділяти «задоволення за окремим розкладом» і бібліотекам треба бути готовий до розвитку ситуації у цьому напрямі.

Усі компонентиИКЛ взаємозв'язані й взаємозумовлені.Каждийиз них містить у собі певні функції. Виняток кожного знихведет спричиняє порушення цілісності структури інформаційної культури особистості.

Під впливом інформаційної культурою особистості ми розуміємо вміння серед надлишкової інформації оперативно оцінити її корисність й надалі цілеспрямовано й свідомо використовувати під час вирішення поставленої конкретного завдання.

Список використовуваної літератури

1.Мозолин, В.П. Про патентування деяких проблемах телекомунікаційного навчання / В.П.Мозолин // Інформатика й освіту. – 2000. – № 2.–С.89—90.

2. Філософський словник / Під ред. І.Т. Фролова. – М.: Республіка, 2001. – 719 з.

3. Гуревич, П.С. Філософія культури: посібник длястуд.гуманит. Вузів / П.С. Гуревич. – М.: АТ «>Аспект-Пресс», 1994. – 317 з.

4. Виготський,Л.С. Введення ЄІАС у психологію розвитку: (Традиціякульт.-ист. ТеоріїЛ.С.Вигодского) /Л.С. Виготський,Б.Д.Эльконин. – М.:Тривола, 1994. – 167 з.

5. Каган, М.С. Філософія культури / М.С. Каган. – СПб.:Петрополис, 1996. – 415 з.

6. Злобін, М.С. Культура і авторитетний суспільний прогрес / М.С. Злобін.– М.: Наука, 1980. – 303 з.

7.Маркарян,Э.С. Теорія культури та сучасна наука (логіко-методологічний аналіз) /Э.С.Маркарян. –Л.:Мисль, 1983. – 285 з.

8. Малишев, Ю.О. Технології уявлення навчальних курсів для дистанційної форми навчання у середовищі WWW / Ю.О. Малишев та інших. // Інформаційні технології. – 1997. – № 6, – З. 39–42.

9.Брановский Ю. С. Праця у інформаційної середовищі / Ю. С.Брановский, О.Н. Бєляєва // Вища ж освіта у Росії.– 2002. – № 1. – З. 81–87.

10.Буторин,В.Я. Інформаційна культура нашого суспільства та особистості /В.Я.Буторин // Перебудова: діалектика відновлення суспільства:Сб.науч.трудов.–Новосибирск, 1990. – З. 70

11. Колін,К.К. Фундаментальні основи інформатики: соціальна інформатика: Навчальний посібник для вузів /К.К. Колін. – М.: Академічний Проект: Єкатеринбург: Ділова книга, 2000. – З. 350.

12. Семенюк,Э.П. Інформаційна культура нашого суспільства та прогрес інформатики /Э.П. Семенюк // НТІ.Сер.1. – 1994. – № 7. – З. 3.

13.Шамова,Т.И. Управління освітніми системами:учеб. посібник длястуд.висш.учеб. Закладів /Т.И.Шамова та інших. – М.:Гуманит. вид. центрВЛАДОС, 2001. – З. 320.

14.Ракитов, А.І. Філософія комп'ютерної революції / А.І.Ракитов. – М.:Политиздат, 1991. – З. 287.

15. Семенюк,Э.П. Технологічний етап науково-технічної революції" і інформатика /Э.П. Семенюк // НТІ.Сер. 1. – 1995. – №1. – З. 1–9.

16.Семеновкер,Б.А. Інформаційна культура: від папірусу до компактних оптичних дисків /Б.А.Семеновкер //Библиогр. – 1994. – № 1. – З. 12.

17.Вохришева, Авт. Формування науки про інформаційної культурі / Авт.Вохришева // Проблеми інформаційної культури:Сб. ст. – М.:Магнитогорск, 1997. –Вип. 6. – Методологія і організаціяинформационно-культурологических досліджень. – З. 48–63.

18. Суханов, О.П. Інформація і прогрес. – Новосибірськ, 1988. – 192 з.

19. Ожегов, С.І. Тлумачний словник російської / С.І. Ожегов,Н.Ю. Шведов, РАН. Інститут рос. мови їм. У. У. Виноградова. – М.:Азбуковник, 1999. – З. 944.

20.Водомеров, М.К. Питання теорії вартості і корисності / М.К.Водомеров. – Вологда:ВоГТУ, 2000. – 185 з.