3.3 Педагоги / викладачі

Проблема формування інформаційної культури педагога видається на сьогодні як з найважливіших проблем вищій школі. Її вирішення у сфері професійної підготовки та підвищення кваліфікації педагогів сьогодні починає активно обговорюватися. Під час створення цю концепцію я струменіла з головною ідеї у тому, формування інформаційної культури педагога має передбачати використанняпроектно-рефлексивного підходу, який віддзеркалює дещо ідей:

1. розвиток інформаційної культури педагога можна тільки у діяльності, що вимагає від педагога інтеграції його комп'ютерної компетентності з педагогічної компетентністю;

2. не всяка діяльність може сприяти розвитку інформаційної культури педагога. До діяльності, яка має такий можливістю, ми зараховуємо проектну діяльність, виконувану педагогом із застосуванням інформаційних технологій. Результатом такий діяльності виступає, з одного боку, авторське рішення певною педагогічної завдання (наприклад,блочно-модульная організація вивчення теми), з другого боку, результат проектної діяльності залежить від підвищенні якості освіти учнів, у розвитку інформаційної культури учнів і самої педагога;

3. формування ІК педагога вимагає розвитку рефлексивних процесів, котрі виступають системоутворюючим чинником розвитку психологічного,деятельностного і інформаційного компонентів ІК, надаючи вплив на здібності педагога інтегрувати названі аспекти у своїй професійній діяльності;

4. розвиток рефлексії як формування ІК потребує спеціального роботи педагога з аналізу власної проектної діяльності, виконаною із застосуванням інформаційних технологій. Аналіз має здійснюватися в двох напрямах:

> виявлення психічних станів, що виникали біля педагога;

> виявлення психічних станів учнів.

Для педагога важливо з'ясувати власні психічні стану під час інформаційну діяльність зі створення проекту й у його реалізації у навчанні й вихованні учнів. Це дозволить відчути психічні стану, що потенційно можуть виникати у учнів при ознайомлення з результатами проектної діяльності педагога. Другий напрямок аналізу важливо здійснити у тому, щоб максимально наблизитися до рівня сприйняття, переробки, осмислення, оцінки які навчаються запропонованої інформації та способів її трансформації в презентацію. Важливість цього аналізу та у цьому, що вона дозволяє врахувати особливості інформаційної культури учнів в організацію навчально-пізнавальної роботи і одночасно з цією розвитку з їх інформаційної культури;

5. реалізаціяпроектно-рефлексивного підходу забезпечить розвиток інформаційної культури педагога, якщо передбачатиме цілеспрямовану діяльність із її формуванню, розвитку та самовдосконалення біля педагога, і навіть, якщо педагог займатиметься спеціально формуванням та розвитком інформаційної культури учнів.

Практика показує, педагоги рідко відстежують своєю практикою свої реакції, стану, відчуття, хоча це також є наслідком їх взаємодії з які навчаються. На думку С.А.Циттель, педагогічна діяльність рефлексивна за своєю природою. У зв'язку з цим принципове значення має тут розвиток студентам, викладачів вузів та вчителівинформационно-педагогической рефлексії, виховання потреби у ній.

>Рефлексивний компонент є систему, яка поєднуватиме власні позиції та настанови студента, ціннісне ставлення до об'єктів і явищам у інформаційного середовища, світогляд про глобальному інформаційний простір, інформаційних взаємодію у ньому. можливості та проблеми пізнання і перетворення людиною. Цей компонент пов'язане з знаннями учня про пріоритет цінності людського життя, здоров'я та перемоги духовному розвитку особистості; ролі інформаційної та комп'ютерної технологій у розвитку сучасної цивілізації; правових, етичних і моральні норми роботи у інформаційної середовищі; про інформаційну безпеку нашого суспільства та особистості, про переваги і недоліках, діагностики та прогнозуванні процесу інформатизації нашого суспільства та життєдіяльності людини.

Відомо, що котрі навчаються які завжди здатні самостійно визначатиму у навчальній діяльності, різні ситуації, потребують рефлексивного осмислення. Вони повинні бути виділено педагогом і дано які навчаються як особливі завдання, потребують від нього специфічної мисленнєвої діяльності. Як кажуть, педагог повинен мати відповідними вміннями. Отже, попереду стоїть проблема навчання педагогів рефлексивної діяльності під час використання інформаційних технології складання навчальних проектів, для проектування своєї діяльності у процесі навчання. Разом з цим актуальною стає проблема розробки та включення до методичну систему навчання педагогівпроектно-рефлексивной діяльності системи спеціальних - завдань і завдань. З одного боку, завдань, що відбивають специфіку навчального предмета (зокрема і такої предмета, що є не самоціллю, а доповненням до основним загальноосвітніх дисциплінам, - це інформаційні технології). І з іншого, таких, вирішення яких вимагає різних видів тварин і форм рефлексії.

Для розвитку інформаційної культури педагога з урахуваннямпроектно-рефлексивного підходу важливим є положення у тому, що вплив на педагогічну практику повинен мати два вектора:

1. перетворення рефлексії педагога-практика (результатом такого перетворення має стати поява вміння педагога виділяти способи дій, які заторкують реальне зміна учнів, їх здібностей, механізмів свідомості);

2. зміна самих способів дії педагога-практика через його рефлексію минулого досвіду, усвідомлення обмежень колишніх способів роботи.

Безумовно, перше і друге напрями змін пов'язані один з одним. Змінюючи рефлексію та усвідомлення свою власну дії, людина часто-густо змінює характер побудови дії. Але це, зазвичай, відбувається у тому випадку, коли чоловік у рефлексії виділяє спосіб свого дії.

Отже, представлений короткопроектно-рефлексивний підхід до формування інформаційної культури педагога має, мій погляд, властивістю посилювати педагогічну психологічну основу процесу професіональною підготовкою, що сприяє розвитку як знань і умінь у сфері інформаційну діяльність, а й розвитку здібностей (рефлексувати, передбачати, забезпечувати розуміння інформації та ін.), необхідні ефективне використання інформаційних технологій у школи.