17. Прихильники цього стилю життя:

1. вище за все цінують різні види любові у всіх її варіантах (до природи, секс, дружба та ін.), і любов стає основною метою їх життя, можуть заради неї відмовитися від трудових домагань, від приятельських відносин і так далі, емоції і почуття переважають над розумом;

2. високо цінують кохання молодих людей – красиве і сором'язливе, сповнене переживань, смутку і взаємодовіри;

3. з роками все більше починають цінувати любов до людей взагалі, переживають сильні почуття, обдаровуючи ними всіх оточуючих, люблячи їх, їх справи і світ;

4. є сердечними, поступливими, поблажливими до людей, повністю присвячують себе людині, яку люблять, охоче допомагають людям, які потребують допомоги;

5. високо цінують прихильність і симпатії, мають багато друзів і приятелів, підтримують дружні зв’язки протягом багатьох років, проте ніякої користі не переслідують, а просто відчувають почуття емпатії і любові.

18. Люди, що дотримуються даного стилю життя:

1. прагнуть йти життям без неприємностей і засмучень, у спокої, не маючи турбот;

2. самі, за власною ініціативою, ніяких заходів не вживають, зазвичай роблять те, що їм наказують чи пропонують робити у школі, на роботі, в армії і т.ін.;

3. охоче підпорядковуються іншим людям; коли ж змушені самі організовувати чи виконувати, почувають себе погано, прагнуть, щоб ними хтось керував, дотримуються лише тих принципів і норм, які їм передаються від колег, що стоять вище, від керівництва, якщо ж воно змінюється, змінюються норми, тобто дана категорія людей дуже легко пристосовується до ситуації;

4. у контактах і спілкуванні з людьми намагаються вгадати їх бажання і поводяться так, щоб їм сподобатись, здатні протягом декількох хвилин кілька разів змінювати думку для того, щоб догодити оточуючим людям, більш значимим, ніж вони;

5. у складних ситуаціях не виявляють своєї сутності і ховають себе за веселим жартом, анекдотом.

19. Люди, що живуть даним стилем:

1. високо цінують професійну майстерність, цікавляться насамперед трудовими питаннями і проблемами, живуть інтересами того закладу, в якому працюють, відчувають тісний зв'язок з ним;

2. високо цінують працю, навіть найважчу, фізичну, віддають їй увесь свій вільний час, охоче залишаються на роботі у поза робочий час, щоб полагодити машину, завершити підрахунки і т.д.;

3. коли їх просувають по службі, вони стають хорошими керівниками підприємства чи закладу, намагаються і вміють організувати роботу, щоб вона стала легкою, але щоб з приводу неї можна було більше розмірковувати і змінювати її;

4. без роботи страшно сумують, світ стає для них пустим, відчувають, ніби втратили свою матеріальну цінність, оскільки, не працюючи, відчувають себе соціально не придатними;

5. згодні працювати навіть тоді, коли не отримують відповідної оплати праці, для них значно важливішим є задоволення від праці, ніж гроші, які необхідні їм настільки, наскільки без них не можна задовольнити основні матеріальні потреби.

20. Обираючи цей стиль життя, люди зазвичай:

1. нікому ні в чому не довіряють, кожну думку і судження вважають перебільшеними, шукають у них обман і претензійність, штучно роздуте тлумачення;

2. не захоплюються ніякою активною діяльністю, оскільки не впевнені у правильності її цілей та мотивів, часто відчувають сумніви, не впевнені у правильності своїх власних вимог і рішень;

3. взагалі вважають, що не існує якихось “святих” переконань, норм і принципів, які не можна було б порушити чи яким не можна було б зрадити, вони спромагаються жартувати і насміхатись навіть над тим, що інші люди вважають найдорожчим і соціально найціннішим;

4. дружбу і кохання вони розглядають як деяке перебільшення, кривляються, всіляко підкреслюючи, яка це дитячість – уявляти, що ці почуття реально існують;

5. людей старшого покоління чи тих, хто стоїть по службі, відносять до категорії бездушних моралізаторів і консерваторів, що вимагають сліпого виконання норм людського спільного життя, а насправді не мають ніякого морального авторитету.

1. Люди, які слідують цьому стилю,...