Практичне заняття № 6

Тема: Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій

Мета: отримати практичні навики з методики складання аналітичного документа.

При підготовці до практичного заняття:

Дати визначення аналітичної записки, аналітичного звіту, оглядової записки, довідки.

Завдання

1. Дібрати матеріал для одного з видів аналітичної записки – Довідки, яка є найпоширенішим різновидом аналітичної документації й являє собою короткий огляд окремого аспекту конкретної події (в основному це інформація статистичного й іншого характеру), а також може стосуватися політичних, державних і громадських діячів, питань функціонування політичних структур тощо.

2. Підготувати довідку за таким алгоритмом:

а) Обсяг довідки - не більше 2-3 сторінок.

б) Принципи складення аналітичного документа:

• орієнтація на потреби замовника;

• формулювання загальної картини проблеми, яку розглядають;

• розташування на першому місці основних висновків з проблеми;

• матеріал повинен бути структурованим і логічно викладеним, при цьому рекомендовано використовувати чіткі, зрозумілі фрази, намагатися уникати бюрократичного жаргону.

в) Складові аналітичного документа:

• прізвище й ініціали замовника, у разі необхідності – посада (особливо у випадках, коли документ готується у державних структурах);

• прізвище, ініціали та посада аналітика, консультанта (проте існують випадки, коли документ готується конфіденційно, тому необхідності у даному пункті немає);

• дата завершення аналітичного документа (або період, який охоплює аналітична записка);

• тема аналітичного документа;

• основна частина – аналіз проблеми (її коротке викладення), варіанти подальшого розвитку подій (суть запропонованих рекомендацій);

• висновки;

• рекомендації.

Завдання та запитання для самостійної роботи

1. У чому значення аналітичної діяльності для розроблення та прийняття управлінських рішень?

2. Які основні напрями роботи з первинними та вторинними інформаційно-аналітичними матеріалами існують? У чому полягає їх вплив на організацію інформаційної діяльності?

3. Охарактеризувати основні етапи підготовки інформаційно-аналітичного матеріалу та створення бази даних.

4. Розкрити зміст основних видів аналітичних документів.

5. Навести приклади аналітичних документів.

6. Проаналізувати показники, що характеризують результати аналітичної роботи.

7. У довільній формі викласти узагальнений механізм підготовки інформаційно-аналітичних документів:

• аналітична записка,

• аналітичний звіт,

• оглядова записка,

• довідка.

Практичне заняття № 7

Тема: Нормативно-правові основи регулювання інформаційної діяльності

Мета: отримати навички роботи з правовими документами, які регулюють інформаційні відносини в Україні.

Завдання

1. Провести аналіз основних положень таких законів України:

• «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

• «Про науково-технічну інформацію»;

• «Про телебачення і радіомовлення»;

• «Про державну таємницю»;

• «Про захист інформації в автоматизованих системах»;

• «Про інформаційні агенства»;

• «Про рекламу»;

• «Про видавничу справу».

• «Про авторське право і суміжні права»;

• «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;

• «Про охорону прав на промислові зразки»;

• «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».

Завдання та запитання для самостійної роботи

1. Дати короткий історичний огляд розвитку законодавства про охорону інтелектуальної власності.

2. Охарактеризувати об’єкти та суб’єктів правових відносин у галузі інтелектуальної власності й інформаційної діяльності.

3. У чому полягає суть Закону України «Про інформацію» як базового правового акту в системі регулювання інформаційних відносин в Україні?

4. Які проблеми адаптації українського законодавства про інформацію й охорону інтелектуальної власності до норм міжнародного права?