3.2. Аналіз рівня впливу на соціалізацію студентської молоді змі (соціологічне дослідження)
Проблемна ситуація
Наявність в суспільстві стану напруження в сучасному інформаційному людському просторі. Вплив ЗМІ на студентську молодь зустрічається з наявними агентами впливу у процесі цієї індивідуальної соціалізації.
В сучасний період розвитку суспільства молодь часто зіштовхується із засобами масової інформації. ЗМІ стало повсякденним явищем. Інформація, яку ми отримуємо із газет, журналів, радіо, телевізорів, Інтернет заполонило наше життя. Ми навіть не можемо уявити своє життя без них. З одного боку великий наплив інформації досить добре впливає на молодь, вона активно розвивається, отримує набагато більше знань, ніж минуле покоління наші батьки, дідусі та бабусі, а з іншого боку ЗМІ має негативний вплив на молодий організм, великий потік інформації не дає сконцентрувати свою увагу на чомусь одному і забирає весь час, який би молодь використала на більш корисні справи. Все більше молодих людей сидять вечорами за комп’юторами в Інтернеті чи перед телевізорами і проживають у ньому свої найкращі роки. Пройдіться по студентському гуртожитку і поспостерігайте, лише одиниці виявляють бажання відірватися від своїх іграшок і кудись сходити. За 5 років у студентському гуртожитку третя частина студентів до сих пір не вивчила Києва, ні разу ніде не попрацювала, не завела знайомств, їй навіть нема про що згадати, де вона бувала, що бачила, що для себе нового відкрила і це все не через те, що уроки потрібно вчити, а іграшки для них мають важливіше місце у житті, ніж інші речі.
Є і хороший вплив ЗМІ на молодь. Зокрема, багато молоді отримує в короткі часи інформацію, якою вона цікавиться і в ній розвивається. З’являються талановиті люди, нові інтереси, світ стає дедалі ширшим і цікавим. Інформація, яка була колись не доступна, стала доступною у будь-який час. Молодь прогресує бере активну участь у різних заходах, цікавиться сучасним життям.
Проблема
Наявність впливу ЗМІ на соціалізацію студентської молоді.
Термін соціалізація у своїх наукових працях у різні роки (ХІХ-ХХ століття) досліджували такі західні вчені: Г. Тард, Е. Дюркгайм, Г. Зіммель, А. Валлон, Ж. Піаже, Т. Парсонс, М. Вебер, Е. Гідденс, Ч. Кулі, Р. Мертон, Дж. Мід, М. Мід, Н. Смелзер, З. Фройд, Е. Фромм, Т. Шибутані, П.Бурдьє, Е. Гідденс, Ю. Хабермас, Н. Луман, Т. Лукман, П. Бергер, Ж. Бодріяр та інші.
Проблемам соціалізації велику увагу приділили українські вчені: Р. Арцишевський, І. Бех, С. Савченко, В. Болгаріна, М. Боришевський, С. Гончаренко, І. Зязюн, Б. Кобзар, Л.Коваль, О. Кононко, І. Костюк, В. Кузь, М. Лукашенко, В. Москаленко, Н. Ничкало, В. Оржеховська, В. Постовий, В. Радул, О. Савченко, А. Сиротенко, М. Юркевич та інші.
Методологічними положеннями про соціалізацію молоді виступають концептуальні погляди: М. Вебера, Г. Маркузе, А. Маслоу, Т. Парсонса, П.А. Сорокіна, А. Тоффлера, Ю. Хабермаса, Е. Еріксона та інші.
Українські науковці, які проводили різноманітні дослідженя, у тому числі й реального вивчення молодої генерації, особливостей процесу соціалізації: О. Яременко, В. Головенько, М. Головатий, Н. Черниш, В. Пилипенко, Л. Сокурянська, В. Бебик, В. Рехкало, Є. Головаха, Н. Паніна, Ю. Пахомов, С. Макеєв, А. Надточій, В. Васютинський та інші.
Історія та методологія масової комунікації розглядались у наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних дослідників: Е.Дюркгейм, Айвен Голдберг, Р.Вінкель, К.Янг, Дж.Семпсі, А.Моль, Ж..Бодрійяр, Б.Брехт, Ю.Гамбермас, М.Хоркхаймер, Т.Адорно, Г.Іні, М.МакЛуан, Джон Томпсон, О.Ануфрієвої, Ю.Воронцова, А.Коваленко, А.Лобанової, Г.Почепцова, Ф.Шаркова, Р.Барта, В.Ліппмана, Ю.Лотмана, А.Моля, Ч.Морріса, Г.Шиллєра, У.Шрамма, А.Є. Жічкіна і Є.П. Белінська, О.Чернецька, О.Піронкова, Н.Лисиця, Л.Федотова, В. Королько, Л.Ф. Боженко, Н. Костенко, Н. Олексієнко, Ю. Дорошенко, П. Фролов та інші.
Об’єкт: Студентська молодь.
Предмет: Участь ЗМІ в соціалізації студентської молоді.
Мета: Визначити вплив конкретних ЗМІ: Інтернет, телебачення, радіо на соціалізацію студентської молоді.
Інтерпретація:
ЗМІ – соціальні інститути (преса, книжкові видавництва, агентства печатки, радіо, телебачення, Інтернет), що забезпечують збір, обробку і поширення інформації в масовому масштабі;
Інтернет – всесвітня система взаємосполучених компютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів;
Мас-медіа – преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, компютерні та інші лінії зв’язку;
Молодь – соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану;
Освітній процес ВНЗ – постійне прагнення до оновлення всіх складових його частин, змісту та основних методів і форм;
Особистість – відображення біо-соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як субєкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученічстю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин;
Радіо – область науки й техніки, повязана з передаванням на відстань електромагнітних коливань висотної частоти – радіохвиль, за допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення – передача через радіо сигналів, мови, музики для необмеженої кількості слухачів;
Самореалізація особистості – породжений фундаментальною потребою особистості процес обєктивізації її сутнісних сил, який відбувається завдяки її власній діяльності і спричинює включення особистості до ієрархічно вищих систем;
Соціалізація – це двосторонній процес, який включає у собі, з однієї сторони засвоювання індивідом соціального досвіду завдяки входження в соціальне середовище, систему соціальних зв'язків, з іншого боку це процес активного відтворення індивідом системи соціальних зв’язків, за рахунок активної діяльності, активного включення в соціальне середовище;
Студентська молодь – це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні, фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та інші властивості;
Телебачення – потужний засіб комунікації, засобом масової інформації, що охоплює всі аспекти технології та практичної діяльності, повязаних з передачею зображень із звуковим супроводом на далекі віддалі;
Ціннісні орієнтації – особливий компонент духовного світу людини, що є наслідком вільного обрання ціннісних переваг;
Юнацький вік – етап формування самосвідомості і власного світогляду, прийняття відповідальних рішень, людської близкості, коли цінності дружби, любові можуть бути першорядними.
Задачі:
вивчити механізми впливу ЗМІ на процес соціалізації студентської молоді;
виявити рівень впливу Інтернету на соціалізацію студентської молоді;
визначити ступінь впливу радіо та телебачення на соціалізацію студентської молоді;
виявити рівень впливу преси (газети, журнали, книги).
Гіпотези:
ЗМІ має великий вплив на студенську молодь;
Інтернет як агент ЗМІ витіснив радіо і телебачення;
Найбільший вплив ЗМІ є Інтернет, завдяки якому студенти велику увагу приділяють спілкуванню з друзями та навчанню;
Рівень преси, радіо та телебачення є мінімальними;
Велику увагу ЗМІ приділяють студенти від 17 до 23 років;
Зникає культура і світобачення студентської молоді, на її місце приходить гіпнотизування засобами масової інформації мозку студента;
Методи дослідження літератури:
- аналіз наукової літератури;
- глибинне інтерв’ю.
Об’єкт вибірки: студентська молодь ВНЗ.
Генеральна сукупність: студентська молодь яка навчається у ВНЗ міста Києва.
Основа вибірки: 26 чоловік віком від 17-23 років.
Інформація доступна в ВНЗ
список прізвищ
телефонів
адрес
стать
вік
Одиниці відбору: ВНЗ
1. Академія праці соціальних відносин і туризму
2. Київський університет імені Бориса Грінченка
3. Київський політехнічний інститут
4. Національний педагогічний університет імені Драгоманова
5. Міжнародний Соломонів університет
6. Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Ю.Бугая
7. Національний університет біоресурсів і природокористування
8. Коледж преси та телебачення
Одиниці спостереження: респонденти, студенти, які навчаються в ВНЗ міста Києва.
Мета: оприлюднення та аналіз результатів проведеного соціологічного дослідження вплив ЗМІ на соціалізацію студенської молоді на прикладі студентів ВНЗ міста Києва.
Дослідження, яке було проведене серед студентів ВНЗ міста Києва, вказує на те, що ЗМІ впливають на студентів, вони використовують їх у своєму житті і допомагає їм свормувати свою точку зору. Із ЗМІ студенти дізнаються багато інформації, яку можна використовувати для будь-якої цілі, це можуть бути новини, нові музичні хіти улюблених кумирів, прем’єра нового фільму, книга, що вийшла у світ популярного автора. На питання про те, наскільки Вам потрібні ЗМІ для формування своєї соціальної позиції, отримано такі відповіді:
«Вони потрібні, щоб спостерігати за тою чи іншою ситуацією» 18 р. Чол
«Впливають на мою власну соціальну позицію» 18 р. жін.
«Я вважаю, що ЗМІ впливають і тому потрібні для формування соціальної позиції кожного відповідального, самодостатнього, ерудованого громадянина нашої країни, себе я відношу саме до таких. Із ЗМІ ми дізнаємося буквально все, на жаль, не завжди ця інформація є достовірною, та в наш час ми маємо змогу, звичайно при бажанні, перевірити почуту, побачену чи прочитану інформацію в різних джерелах. 18 р. жін.
«На мою думку ЗМІ мені дуже потрібно тому, що необхідно знати, що робиться у світі та й у своїй країні» 19 р. жін.
«Особисто я, перед тим, як формувати свої соціальні позиції з приводів У ЯКИХ Я НЕ РОЗУМІЮСЯ - монітору ЗМІ, намагаюсь відкинути суб’єктивні фактори і дезінформацію, а потім формую свою соціальну позицію з приводу. Якщо ж я розуміюсь в питаннях, що стосується конкретної соціальної позиції, я формую її без участі впливу ЗМІ» 19 р. жін.
Студенти мало слухають радіо, лише у бабусі, коли приходять гостювати, вони сміються, коли чують слово радіо і вважають це за антикваріат, який повинні тримаюти у себе вдома тільки бабусі з дідусями. Студенти вважають радіо доісторичним, адже тепер всі новини, музичні хіти, передачі можна знайти в Інтернеті, це швидко і доступно у будь-який момент часу. Інтернет назавжди, повністю витіснив радіо і назад дороги немає. У машині студенти рідко слухають радіо, вони слухають альбоми улюлених співаків або нові альбоми, що вийшли в світ у себе на телефонах. Для них швидше зайти в Інтернет і прочитати останні новини у світі, аніж чекати прямий ефір по радіо. На питання про те, як часто Ви слухаєте радіо, отримано такі відповіді:
«Я його слухаю тільки тоді, коли приїжджаю гостювати до бабусі, там такі пісні співають…як бабуся може таке слухати, там ще можна новини почути» 17 р. жін.
«Та, що у тому радіо можна слухати, я його взагалі не слухаю, може раз у рік чи у півроку» 23 р. жін.
«У бабусі дома його слухаю, воно постійно у неї грає, мені подобається слухати нові музичні хіти ну і новини також» 22 р. жін.
«Буває у машині, коли їду, слухаю музику, але рідко» 17 р. жін.
Респонденти сміються і говорять, що Інтернет замінив їм телебачення, їм більше не потрібен телевізор. Все, що показують по телебаченню, можна знайти в Інтернеті у будь-який момент часу, чи то новий фільм, чи то нову передачу чи то нове ток-шоу. Інтернет витіснив телебачення так само, як і радіо. Простіше зайти в Інтернет і подивитися улюблений серіал, ніж чекати конкретного часу, який не співпадає з нашим часом. Це швидко і досить зручно. На питання про те, як часто Ви дивитесь телебачення, отримано такі відповіді:
« Я його дивлюся тільки тоді, коли приїжджаю до бабусі, в Інтернеті все є» 22 р. жін.
«Я мало дивлюся дивлюся телевізор, бо у мене є Інтернет, буваю, коли готую їсти на кухні, то вмикаю телевізор, щоб сумно не було» 22 р. жін.
«Та у мене Інтернет є, навіщо мені телевізор»23 р. жін.
Інтернет замінив радіо і телебачення, в ньому студенти проводять весь свій вільний час. Там є абсолютно все, що її цікавить. Більше не потрібно чекати ранкових і вечірніх новин, прогноз погоди, улюблений серіал чи фільм, який починається в незручний для нас час, новини музичних хітів, улюблену передачу, спілкування з друзями і їх враження після вчорашньої зустрічі, хоббі. Інформацію на яку не вистачило часу, щоб конкретно її розгледіти і досконало вивчити, можна подивитися пізніше, коли з’явиться на це час. Цю інформацію можна отримати на комп’ютері, в телефоні, на пленшеті, вдома або на вулиці, у транспорті чи у громадських місцях. Студенти люблять спілкуватися з друзями у соціальних мережах і разом вчити уроки, під час навчання можна запитати поради чи отримати домашнє завдання від одногрупників. Домашні завдання можна отримати у сфотографованому варіанті від друзів або у конкретному файлі, а також зробити уроки в онлайн і написати тест на сайті викладача. Студенти люблять ділитися своїми фото, відео- і аудіо-записами. На питання про те, скільки часу Ви витрачаєте у день на роботу з Інтернетом, отримано такі відповіді:
«Прихожу з пар і він у мене увімкнений, поки не ляжу спати, годин 6-7 точно» 22 р. жін.
« Я в Інтернеті постійно, там моя улюблена кулінарія» 22 р. жін.
«16 годин на добу» 21 р. жін.
Структура інтернет-користувачів
Таблиця 1
Найбільше часу у респондентів займає спілкування з друзями – 100%. Часто спілкування по мережі триває в ході виконання інших робіт. Основним ресурсом для спілкування є соціальна мережа «ВКонтакте». Студенти вмикають «ВКонтакте» і паралельно виконують уроки або готують вечерю, дивляться фільм або читають книгу, роблять домашні справи або спілкуються з гостями за столом. Більшість студенської молоді цілодобово проводить час у соціальній мережі, вона замінює їх реальне спілкування на спілкування у віртуальному просторі. Для студентів, це є нормою. Студенти люблять ділитися своїми враженнями абсолютно про все починаючи від новин, прогноз погоди, світського та студенськго життя закінчуючи хоббі, сімейними проблемами та проблемами в особистому житті. Вони люблять коментувати фото та відео друзів, малювати малюнки на стіні, та відсилати друзям поздоровлення. (див.Табл.2)
«Постійно сиджу в онлайні» 22 р. жін.
«Я прихожу, включаю контакт і роблю пари» 18 р. жін.
«Як я можу робити пари, коли мені, щось потрібно питати у одногрупників з приводу уроків» 18 р. жін.
«Роблю пари і паралельно спілкуюся з друзями в контакті» 22 р. жін.
На другому місці у респондентів займає виконання навчальних завдань – 75%. Для цього студенти використовують пошукові системи Google, Yandex та соціальні мережі «ВКонтакте». Виконання домашніх завдань потребує досить багато часу, Інтернет дає швидкий доступ у будь-який час, щоб підготуватися до семінару, до модульної контрольної роботи, зробити індивідуально-науково-дослідне завдання, написати доклад чи курсову роботу, списати на контрольно-модульній чи на екзаменах.
«При роботі з Інтернетом готуюся до занять, в контакті теж сиджу, але готувати пари для мене найголовніше» 17 р. жін.
«Виходжу з контакту заради того, щоб зробити уроки, зазвичай сиджу до опівночі і більше» 18 р. жін.
На третьому місці у респондентів займає читання книг – 50%. Читання книг вийшло з моди у бібліотеці, а в Інтернеті – ні. Студенти читають електронні книги їдучи у транспорті. Дорога на навчання у багатьох студентів займає багато часу і щоб швидше згаяти час, вони читають книжку або повторюють матеріал на навчання. Дома читати не цікаво, бо вдома можна поробити інші,більш цікавіші справи.
«Корисно почитати хорошу аналітику» 23 р. жін.
«Я надаю перевагу читанню книг» 18 р. жін.
На четвертому місці займають комп’ютерні ігри. В основному грають в ігри у соціальній мережі «ВКонтакте» у вкладці додатки. Грати в ігри більше люблять хлопці, ніж дівчата. Для студенської молоді навчання забирає багато часу тому, на ігри у них часу не залишається. Досить часто граючи в ігри, можна на комп’ютер підхопити вірус чи троян, а через це може злетіти операційна система і призвести до проблем у навчанні, тому студенти не бажають жертвувати своїми комп’ютерами заради якоїсь гри.
«У контакті граю, там люблю «Веселу ферму» 22 р. жін.
«Не дуже люблю грати в ігри, вони забирають багато часу» 17 р. жін.
«Раніше, колись грала, зараз немає часу. Мої улюблені ігри у контакті» 22 р. жін.
У 17-18 років студенська молодь багато уваги приділяє ЗМІ, у 19-20 років мало приділяє увагу ЗМІ, у 21-23 роки найбільше приділяє увагу ЗМІ. Цю тенденціюможна пояснити тим, що у студентів проходить процес формування їхнього погляду, як дорослої людини (Табл.1-3).
Час слухання радіо у день, опитаних респондентів, коливається від 5 хвилин до 3 годин на добу. Найбільша кількість студентів відповіли, що не слухає радіо, найменша кількість студентів відповіли, що слухає радіо по 5-10 хвилин або по 1-3 годині. Найбільшу кількість часу в день приділяють увагу студенти, що слухають радіо від 21-23 років, найменшу кількість часу в день приділяють увагу студенти, що слухають радіо від 19-20 років. (Таблиця 1).
Таблица 1.
Кількість годин прослуховування радіо (N=26 респондентів)
Скільки часу Ви витрачаєте у день на слухання радіо?
-
Кількість годин на радіо
Х
Д
17-18
19-20
21-23
0 год.
1
11
3
3
6
5-10 хв.
1
2
3
30 хв.
1
4
1
1
3
1 год.
2
2
2 год.
2
2
3 год.
2
2
Всього
3
23
9
6
11
Час перегляду телебачення опитаних респондентів коливається до однієї години і до 5 год. на добу. Найбільша кількість студентів відповіли, що не дивляться телебачення, найменша кількість студентів відповіли, що дивиться телебачення до 1 год. або 4-5 год. Найбільша кількість студентів, що витрачають час у день на телебачення, це студенти віком від 21-23 років, найменша кількість студентів, що витрачає час на перегляд телебачення, це студенти від 19-20 років. (Таблиця 2).
Таблица 2.
Кількість годин перегляд телебачення (N=26 респондентів)
Скільки часу Ви витрачаєте у день на перегляд телебачення?
-
Кількість годин на телевізор
Х
Д
17-18
19-20
21-23
0 год.
9
4
5
до 1 год.
1
3
3
1
1-2 год.
4
1
1
2
2-3 год.
1
4
2
3
4-5 год.
1
3
3
1
Всього
3
23
9
6
11
Час інтернет-сеансів опитаних респондентів коливається від 2 і більше 10 годин на добу. Найбільша кількість студентів відповіли, що користуються Інтернетом від 6-7 годин, найменша кількість студентів відповіли, що користуються Інтернетом по 2-3 години. Найбільша кількість студентів витрачає час на користування Інтернету від 21-23 років, найменша кількість студентів витрачає час на користування Інтернету від 19-20 років. Найбільше часу витрачає у день на користування Інтернетом студенська молодь віком від 21-23 років, найменше часу витрачає у день на користування Інтернетом студенська молодь віков від 19-20 років. (Табл. 3).
Таблица 3.
Кількість годин в Інтернеті (N=26 респондентів)
Скільки часу Ви витрачаєте у день на користування Інтернетом?
-
Кількість годин в Інернеті
Х
Д
17-18
19-20
21-23
2-3 год.
1
1
1
1
4-5 год.
1
5
2
1
3
6-7 год.
1
9
3
3
4
8-9 год.
4
2
2
більше 10 год.
4
1
2
1
Всього
3
23
9
6
11
У результаті аналізу отриманої у процесі дослідження соціальної інформації можна зробити наступні висновки:
1. Гіпотеза №1 підтвердилася. ЗМІ має вплив на студенську молодь. Студенти активно використовують їх у своєму житті. Студенти мають для цього Інтернет, телебачення, радіо. ЗМІ містить багато інформації, яку аналізує студенська молодь, вона ділиться нею з іншими студентами, батьками, родичами, близькими та знайомими людьми. Завдяки ЗМІ студенти можуть висловити, як чужу так і свою думку про щось.
2. Гіпотеза №2 підтвердилася. Інтернет, як агент ЗМІ витіснив радіо і телебачення. Інтернет має велику швидкість і широкий доступ до інформації. Серед студенської молоді це дуже практично і зручно у навчанні. Інтернет містить таку безмежну кількість інформації, яку не містить телебачення та радіо.
3. Гіпотеза №3 підтвердилася. Найбільший вплив ЗМІ є Інтернет, якому студенти велику увагу приділяють спілкуванню з друзями та навчанню. В Інтернеті студенти проводять дуже багато часу. Найменше часу віддають перевагу компютерним іграм, бо вони забирають дуже багато часу. Студенти люблять спілкуватися з друзями в інтернет-просторі, ділится своїми думками і враженнями, спілкуватися з приводу навчання, ділитися тією чи іншою інформацією.
4. Гіпотеза №4 підтвердилася. Рівень використання преси, радіо та телебачення є мінімальними. Найбільша кількість студентів відповіли, що не слухають радіо і не дивляться телебачення. Студенти все менше часу приділяють увагу телебаченню та радіо, бо вони містять мало інформації, якою цікавиться сучасна студенська молодь, швидкість доступу інформації повільна і не така різноманітна, як в Інтернеті
5. Гіпотеза №5 підтвердилася. Велику увагу приділяють ЗМІ студенти віком від 17-23 років. Це пояснюється тим, що у 17 років студенти, ще діти, які цікавляться ЗМІ лише для розваги, а у 23 роки студенська молодь цікавиться вже серйозними проблемами у суспільстві, яке місце вона у ньому займає і що може зробити корисне для суспільства.
6. Гіпотеза №6 підтвердилася. Зникає культура і світобачення студенської молоді, на їх місце приходить гіпнотизування ЗМІ мозку студента. Студенська молодь все менше цікавиться культурним розвитком, її світобачення скорочується, а тим часом ЗМІ заповнюють весь вільний час студента своєю доступною інформацією, що носить різноматітний характер
ВИСНОВКИ
Відмітною рисою України є прагнення до незалежності, економічного розвитку, які не є несподіваними для адекватно структурованого соціуму. Значна роль у трансформаційних процесах відведена студентській молоді, яка завжди є потенційним ініціатором інноваційних перетворень, оскільки її настанови, ідеї, ціннісні орієнтації здатні суттєво впливати на перспективи розвитку суспільства в цілому, що обумовлює актуальність вибраної проблеми дослідження.
Соціальний розвиток молоді визначається багато в чому тим, яким змістом наповнений інформаційний простір, які культурні цінності він транслює. Відповідно складно переоцінити роль ЗМІ як інституту соціалізації в суспільствах інформаційного типу.
Таким чином, до результатів проведеного магістерського дослідження можна віднесті наступні:
1. Було визначено та описано специфіку студентської молоді, проаналізувані наукові підходи до цього поняття.
Розуміння молоді як субсоцієтальної спільноти, гетерогенної за своїм характером, дозволяє виділити в її складі ряд внутрішніх гомогенних груп, що займають у структурі суспільства відмінне положення, відрізняються змістом діяльності, специфікою духовного світу і, відповідно відіграють неоднакову роль у процесі розвитку суспільства. Такий підхід дає змогу більш адекватно і диференційовано проаналізувати окремі контингенти молоді в ході соціологічних досліджень, у тому числі присвячених проблемам соціологічної адаптації молоді, її входженню у суспільне життя.
Поняття «студентська молодь» у сучасній соціологічній науці визначається як суспільна диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей.
Студентська молодь відіграє дедалі більшу роль у суспільно-політичних перетвореннях, що відбуваються в країні, активно підтримує політичний курс на здійснення демократичних реформ, бере участь у розбудові демократичного суспільства. Саме молоді люди часто ініціюють соціально-економічні, політичні і духовні зрушення, адекватні викликам часу, і тому вивчення саме його політичної активності та культури становить практичний інтерес.
Вчені вказують на той факт, що нині процес соціалізації молоді ускладнюється переоцінкою традицій, норм і цінностей. Якщо раніше молодь спиралася на досвід попередніх поколінь, то тепер їй доводиться творити новий соціальний досвід, покладаючись переважно на себе, що значною мірою зумовлює суперечливі тенденції у її свідомості та поведінці. У студентському середовищі це засвідчують різноманітні моделі самореалізації. Для багатьох студентів основними цінностями є "знайти себе в житті", "бути людиною", "досягти матеріального достатку" тощо.
Чинники, які опосередковують вплив соціального середовища на формування і трансформацію ціннісних орієнтацій студентів, досить різноманітні. Це – соціально-психологічний клімат у студентській групі, до якої належить конкретна особа; родинне оточення з його традиціями; освіта і культурні надбання суспільства; релігійні переконання та комплекс інших умов, що впливають на особистість, та ін.
2. Охарактеризовані суспільні наслідки впливу ЗМІ на соціалізацію студентської молоді. Актуальність соціалізації молоді визначається складністю часу, в якому вона опинилася. Молодь виявилася однією з найменш захищених соціальних груп, погіршився її матеріальний стан, сповільнилося соціальне просування. Але найбільше занепокоєння викликає брак духовної наповненості життя молоді, пов’язаний з переоцінкою людьми соціальних і життєвих цінностей та норм суспільства, тим, що молодь залишена самостійно вирішувати свої проблеми.
3. Проаналізовано соціологічні теорії, об’єктом яких виступають ЗМІ, визначено та описано участь ЗМІ у суспільних процесах.
Багато дослідників визнають вплив медіа одним з найсильніших зовнішніх чинників формування сучасної особистості. Нині інформація перетворюється на феномен глобального рівня і починає потенційно оволодівати простором і часом. Однак при цьому простір і час стають менш стабільними і зрозумілими, менш єдиними, більш заплутаними, непослідовними. В таких умовах сучасне покоління, за висловом Маклюєна, є східними мудрецями, які містять у собі все людство, які байдужі до плину часу і сприймають світ тут і тепер, що зумовлює відчуження від реальності, випадіння з реального часу.
На сьогодні Інтернет є найактуальнішим засобом комунікації та інформатизації у сучасному світі, який змінює багатомірну соціальну реальність, а також є змістовно іншим місцем поєднання різних соціальних просторів. Інтернет комунікації призвели до формування нових видів соціальної взаємодії, комунікації, соціальних відносин їх динаміки.
Вплив мережі Інтернет на суспільство і особистість тривекторну. Воно має позитивні, умовно нейтральні і негативні наслідки.
4. Проведене соціологічне дослідження впливу ЗМІ на процес соціалізації студентської молоді. Отримала підтвердження гіпотеза, згідно якої ЗМІ мають вагомий вплив на прицес соціалізації студентської молоді. Студенти звертаються до ЗМІ як для отримання інформації, яка необхідна для підготовки до занять, так і для спілкування з друзями. Підтвердилася також гіпотеза про приорітетність перед іншими ЗМІ Інтернету. Разом з тим, аналіза впливу Інтернет на комунікативні практики студентської молоді ще не отримав достатнього висвітлення у науковій літературі та потребує більш грунтовного аналізу.
Якщо зробити загальний висновок, то можна констатувати, що вплив ЗМІ як агента соціалізації на становлення студентів як членів соціуму є у цілому позитивним. Цьому не в останню чергу сприяє той факт, що студенти більш свідомо, ніж молодь взагалі, використовуют ЗМІ.
Разом з тим, тема участі ЗМІ у процесі соціалізації студентської молоді і впливу ЗМІ на становлення особистості сучасного студента потребує подальшої грутновної розробки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андріанов М.С. Соціально-психологічні причини фактів трансляції насильства та соціальної агресії в газетній кримінальній хроніці. / / "Насильство. Особистість. Суспільство." Тези науково-практичної конференції. М., ВНДІ МВС Росії, 2000. – 139 с.
2. Антонян Ю.М., Горшков І.В., Зулкарнеев Р.М., Сапрун А.Г. Насильство в сім'ї, М., 2000. - 142 с.
3. Ануфрієва Олена. Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією // Соціальна психологія. – 2005. – №6– С.113-119
4. Американська соціологічна думка. М., 1996. С 272
5. Арламов А., Исаджанян А., // педагогика и психология: прблемы и решения: материалы международной заочной научно-практической конференции. – Новосибирск: Изд. «СибАК», 2013
6. Артюхова І. С. Цінності і виховання / / Педагогіка. 1999, № 4. С.82.
7. Баженова Л.М., Собкін В.С., Шариков А.В. Вікова типологія телевізійних орієнтацій школярів / / Телебачення і школа. - М.: Академія педагогічних наук СРСР, 1989. – С. 6-37.
8. Баришполець О. Т. Диференціація аудиторії телебачення за критеріями медіакультури / О. Т. Баришполець // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия Филология. Соціальна комунікація – Том 21 ( 60). – 2008. – С. 255-261.
9. Берд Киви Гигабайты власти. Информационные технологии между свободой и тоталитаризмом – 2004
10. Бодріяр Ж. Симулякри та симуляція.- К.: Основи, 2004. – 230 с.
11. Бузін В.М. Основи медіапланування. - М., 2002. - 148 с.
12. Бурдье П. Поле литературы /Будье Пьер//Новое литературное обозрение. – 2000. - №45. С. 22-87
13. Ваганов А. Краткая феноменология Всемирной паутины//Общество и книга: от гутенберга до Интернета. – М., 2000. – С. 42-53.
14. Виноградова В. Проблеми соціалізації студентської молоді /
Вікторія Виноградова. – К.: Український центр політичного менеджменту. –
Режим доступа : http://www.politik.org.ua
15. Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи // Практична психологія та соціальна робота. 2005. - №7. С.65-70.
16. Винтерхофф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы / Петер Винтерхофф-Шпурк ; пер. с нем. – Х. : Изда-во Гуманитарный центр, 2007. – 288 с., с. 145
17. Вишневский Я. Одиночество в сети/ Я.Вишневский. – СПб, 2005. – 90 с.
18. Виготський Л.С. Зібрання творів: у 6 т. Питання теорії та психології. М., 1982. Т.1. - 234 с.
19. Войскунский А.Е. Психологическая наука в исследовании Интернета//технологи информационного сообщества – Интернет и современное общество. МатерилыВсероссийской объдиненной конференции. – СПб, 2000. – С. 91-93.
20. Вульф К. Антропология: История, культура, философия/Вульф К.; - СПб: Изд. С.-Петербург.у-та, 2008. – С. 280.
21. Галус О. М. Соціалізація особистості: сутність, концептуальні підходи у наукових теоріях, напрямах, школах / О. М. Галус. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua
22. Гладуэлл М. Переломный момент. Как незначительные изменения приводят к глобальным переменам/Малкольм Гладеэлл.-Альпина Паблишерз, 2010. - 253 с.
23. Грива О. А. Соціально-педагогічні основи формування толерантності у дітей і молоді в умовах полікультурного середовища: монографія / О. А. Грива. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2005. – 288 с., с. 15
24. Горностай П. Соціалізація, як формування життєвих ролей особистості. Соціалізація особистості, як проблема національної освіти. Ч. 2. - Ніжин, 1994. С. 19-22.
25. Гройс Б. Медиум становится посланием/ Гройс Б// неприкосновенный запас. – 2003. - №6.
26. Гудков Л. Д. Молодежь Роcсии / Л. Д. Гудков, Б. В. Дубин, Н. А. Зоркая. – М.: Московская школа политических исследований, 2011;
27. Далворт. М, Социальные сети: руководство по эксплуатации/Майкл Далворт. – М.: ООО «Издательство «Добрая книга», 2010. – С.183-185
28. Даниленко Н. Засоби масової комунікації та політична соціалізація особистост // Соціальна психологія. - 2004. - №4. - С. 70-75.
29. Дробницкий О. Г. Проблеми моральності. М., 1977. С.50.
30. Дроздова М. Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 р. / М. Дроздова // Соціальна психологія. – 2005. – № 4 (12). – C. 32-43.
31. Ерасов Б.С. Цивилизации: Универсалии и самобытность.
32. Ефимов В. М., Милова М. И. Студент 80-х в зеркале социологии // Вопросы общественных наук. - К., 1989. - Вып. 80. - С. 21-27.
33. Жулькевська О.В. Репрезентативність даних у дослідженнях соціальних мереж/О.В.Жулькевська//Вісник Київського університету імені Т.Шевченка. Серія: Соціологія.Психологія.Педагогіка. – 2000. – Вип. 8. –С. 14-17.
34. Журін А.А. Інформаційна безпека як педагогічна проблема / / Педагогіка, 2001, № 4. С. 30.
35. Заброцький М. М. Основи вікової психології: навч. посібник / М. М. Заброцький. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2009. – 112 с., с. 102
36. Зандер Е. Медіа в юнацькому віці / Екегард Зандер // Незалежний культуро- логічний часопис . – 2007. – № 46.
37. Злобіна О. Особливості формування життєвих орієнтирів студентської молоді в сучасному інформаційному просторі. - http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1_2/20-zlobina.pdf
38. Киттлер Ф. Мир символического – мир машины/Киттлер Ф.//Логос.-№1.-2010.-С.5-21.
39. Крисюк Г. Я. Психологічні особливості соціалізації студентської молоді / Г. Я. Крисюк // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПНУ. – К., 2009. – Т. ХІ. – Ч. 1. – 620 с.
40. Коноплицкий С. Сетевые сообщества как объект социологического анализа/сергей Коноплицкий//Социолгия: теорія, методі маркетинг. – 2004. - №3. – С.167-178.
41. Крючков А. И., Крючкова Л. М. Мировоззренческий портрет современного украинского студента // Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. - Чернігів, 2003. - Вип. 20: Серія: Філософські науки. -С. 71-76.
42. Кузнецова И. Ю. Социализация молодежи на рубеже веков:
региональный аспект: Автореф. дис. канд. культурологии: 18.09.01 /
Краснодарский государственный университет культуры и искусств. –
Краснодар, 2001. – 16 с.
43. Лармін О.В. Естетичне виховання та розвитку молоді. – М., 1978. – З. С. 96.
44. Леш С. – Львів.: «Кальварія», 2003. – С.344
45. Леміш Д. Жертви екрану. Вплив телебачення на розвиток дітей. М., 2007. С.190.
46. Линг Р. Мобільний зв'язок впливу стільникового телефону на суспільство. – Сан-Франциско. 2003. – С. 240
47. Лісовский В.Т., Дмитрієв А.В. Особистість студента. – Л., 1974. – З. С. 24.
48. Медіа. Демократія. Культура / За ред. Н. Костенко, А. Ручки. - К.: Інститут соціології НАН України, 2008: c.18-19.
49. Монастиршин К.О. Умови та фактори формування самооцінки школярів // Проблеми гуманітарних наук. Дрогобич: Вимір, 2002. Вип. 9. С. 88 98.
50. Павловський В. В. Основи ювенології: монографія / В. В. Павловський. – К. : Дакор, КНТ, 2007. – 238 с., с. 116
51. Плешаков В.А. Виртуальная социализация как современный аспект квазисоциализаци личности/В.А.Плешаков //Проблемы педагогического оразования. Сборник научных статтей. – Вып.21./Под ред..В.А.Сластенина, Е.А. Левановой. – М.:МПГУ – МОСПИ, 2005. – С. 48-49.
52. Полуэхтова И. А. Динамика российской телеаудитории / И. А. Полуэхтова // Социологические исследования. – 2010. – № 1. – C. 66-77;
53. Попов А. В. СМИ как агент социализации российской молодежи в информационном обществе: автореф. дис… канд. социол. наук: 22. 00. 04 / Попов Александр Викторович. – Ростов-на-Дону, 2009
54. Разинов Ю.А. Интернет как событие культуры./Ю.А.Разинов//Интернет. Общество. Личность.ИОЛ-2000.Новые информационно-педагогические технологии: Тезисы Второй междунар.конф.Санкт-Петербург. 2000 г. – СПб: Изд-во Института «Открытое общество», 2000. – С.69.
55. Розин В. Сущность техники в исторической и современной перспективе. Почему техника, которая создается для пользы человека, постоянко оказывается опасной разрушительной стихией//Независимая газета. – 2003. – М., 27
56. Рубіна Л. Радянське студентство: соціологічний нарис. – М., 1981. – З. 20.
57. Рудакова О.В. Життєві стратегії сучасного російського студентства: Діс. канд.социол. наук. – М., 2004. – З. 69-70.
58. Рущенко І.П., Кузьмінов В.Н. Первинна профілактика наркоманії в Україні: огляд досвіду і постановка проблеми // Профілактика наркоманії: організаційні і методичні аспекти. Підсумкові матеріали міжнародного проекту. - Х.: Фінарт, 2002. - С. 74 - 84.
59. Самарин Ю.А. Психология студенческого возраста и становление специалиста. Вестник высшей школы. 1969. - №8. С.127-130.
60. Симонов П.В. Созидающий мозг./П.В.Симонов. – М.: Наука, 1993. – С.16-17.
61. Сорокина Н. Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студента // СОЦИС. - 2003. - № 10. - С. 55-60.
62. Социология молодежи / Под ред. проф. В. Т. Лисовского. - СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 1996. - 460 с.
63. Тард Г. Социальные этюды / Габриель Тард. – СПб., 1902. – С. VI–XI.
64. Урсул А. Інформатизація партии: необходимость концепції, й принципи її розробки // Кадри партії, 1990, №2, с.71.
65. Ушинский К.Д. Соч. Изд-во АН РСФСР 1948-1950. Т.8. С.441-442.
Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В. Дубровиной. М., 1983. 256 с.
66. Чистяков А.В. Социализация личности в обществе Интернет-коммуникаций (социокультурный анализ) / А.В.Чистяков - автореф. дис. на соиск. учен. степ.д.соц.н., спец: 22.00.06 – Ростов-на-Дону– 2006.-58с.
67. Шариков А.В., Чудінова В. П. Дитяче телебачення. Погляд соціолога / / Діти і культура. Відп. Ред. Б. Ю. Сорочкін. М., 2007. С.120.
68. Шапошникова И.В. Исследование влияния телевиденья на формирование ценностей современной студенческой молодежи. Соціологія та профспілковий рух. Вісник 2012 (4).
69. Шелест О.В. Вплив ЗМІ на виховання дітей та молоді // Науковий вісник Волынского национального университета имени Леси Украинки. Серия "Філологічні науки". 2010. № 21. С.295 – 297.
70. Янг К.С. Диагноз Интернет-зависимость / К.С.Янг//Мир Интернет. – 2000. – №2. – С.24-29
71. McQuail D. McQuail's Mass Communication Theory: An Introduction. - London: Sage, 2000: p. 192-193.
72. Інтернет-ресурс: http://osvita.mediasapiens.ua/material/17543
Додаток 1
Анкета глибинного інтерв’ю
Шановний студенте! Прошу Вас взяти участь у соціологічному дослідженні, результати якого будуть використані у моїй магістерській дипломній роботі на тему: «Вплив ЗМІ на соціалізацію студентської молоді». Участь у дослідженні анонімна.
Ваша стать?
Ваш вік?
Назва Вузу в якому навчаєтесь?
4. На скільки Вам потрібні ЗМІ для формування своєї соціальної позиції?
Визначити ЗМІ по ступені їх важливості від 1-3, де 1 – не важливі, 2 – важливі, 3 – дуже важливі
-
ЗМІ
Ступінь важливості від 1-3
Радіо
2
Телебачення
3
Інтернет
3
Як часто Ви слухаєте радіо?
Як часто Ви дивитесь телебачення?
Як часто Ви користуючись Інтернетом?
Скільки часу Ви витрачаєте у день на:
- слухання радіо;
- роботу з Інтернетом;
- перегляд телебачення.
Яку саме інформацію Ви намагаєтесь отримати звертаючись до радіо?
Яку саме інформацію Ви намагаєтесь отримати звертаючись до телебачення?
Яку саме інформацію Ви намагаєтесь отримати звертаючись до Інтернету?
При перегляді телебачення Ви в основному:
- слухаєте новини;
- дивитесь фільми;
- дивитесь серіали;
- аналітичні програми (ток-шоу);
- документальні (пізнавальні) передачі;
- передачі, пов’язані з профілем навчання.
При роботі з Інтернетом Ви в основному:
- спілкуєтесь з друзями (або в мережах);
- готуєтесь до занять;
- читаєте книжки;
- граєте у ігри.
При прослуховуванні радіо Ви в основному:
- слухаєте новини;
- слухаєте музику.
Наскільки Ви довіряєте інформації, яку дізнаєтесь, слухаючи радіо?
Наскільки Ви довіряєте інформації, яку дізнаєтесь, дивлячись телебачення?
Наскільки Ви довіряєте інформації, яку дізнаєтесь, користуючись Інтернетом?
Наскільки часто Ви обговорюєте з кимось інформацію, отриману по радіо?
Наскільки часто Ви обговорюєте з кимось інформацію, отриману із телебачення?
Наскільки часто Ви обговорюєте з кимось інформацію, отриману з Інтернету?
Яку роль відіграє у Вашому повсякденному житті радіо?
Яку роль відіграє у Вашому повсякденному житті телебачення?
Яку роль відіграє у Вашому повсякденному житті Інтернет?
Чи могли б Ви прожити без радіо?
Чи могли б Ви прожити без телебачення?
Чи могли б Ви прожити без Інтернету?
Ви залежні від ЗМІ?
Ви залежні від радіо?
Ви залежні від телебачення?
Ви залежні від Інтернету?
Дякую за участь!