3.1. Специфіка впливу змі на студентську молодь

Дослідження особливостей впливу ЗМІ на молодь в умовах пострадянських трансформацій широко представлено як в російській, так і в українській соціології. Зокрема в сучасному гуманітарному дискурсі в Україні ця тема обговорювалася в публікаціях О. Ануфрієвої, О. Боришпільця, В. Зінчука, Л. Скокової, І. Шапошникової та ін. Серед найбільш ґрунтовних праць російських колег можна згадати насамперед дослідження Левада-Центру, а також праці І. Полуехтової, О. Попова та ін. [26, 52, 53].

На сьогодні результати соціологічних досліджень підтверджують, що молодь є однією з найактивніших груп споживачів на ринку інформації. Проте важливою і недостатньо дослідженою проблемою залишається динаміка процесу інформаційного споживання, сучасні тренди у характері читання молоддю преси, слухання радіо, перегляду телепрограм.

Отже, життя сучасної молоді нерозривно пов’язано з новими засобами комунікації, серед яких все більше значення набирає Інтернет і соціальні мережі, поступово перетворюючись в могутній інструмент на молоде покоління. Віртуальне середовище соціальних мереж вже стало природним середовищем перебування молодих людей. Про це, наприклад, свідчать результати соціологічного дослідження «Життєвий світ сучасного підлітка», проведено в 2013 р. силами колег Харківського національного факультету імені В.Н.Каразіна під керівництвом професора Л.Г.Сокурянської. Так, 50% опитаних підлітків практично кожного дня спілкуються за допомогою соціальних мереж, 27% - часто, 10% - час від часу, 6% - рідко і тільки 7% - практично іноді. Аналогічні результати отримані російськими дослідниками, які відмітили, що підлітки воліють віртуальне спілкування реальному і практично весь вільний час проводять в соціальних мережах [5].

Широке розповсюдження нових засобів комунікації створює передумови до того, що класичні інститути соціалізації, такі як сім’я і школа відходять на другий план, а Інтернет займає їх місце, починає впливати на формування життєвої позиції молодих людей.

Багато авторів відмічають, що соціальні мережі становлять свого роду провідниками для молоді в постійно трансформуючому суспільстві. Вони допомагають молодим людям в самореалізації і самопрезентації. Схвалення віртуального суспільства становиться більш значимим, чим схвалення якимсь, часто відстороненим суспільством. Причиною виступає те, що в соціальних мережах відсутні будь-які умови, яких неможливо уникнути в реальному суспільстві. Багато людей відчувають складності в процесі реального суспільства. Їм набагато простіше вихлюпнути свої емоції і переживання в віртуальний простір і таке ж віртуальне суспільство, де можна не боятися осуджень і нарікань, оскільки створений віртуальний образ можна з легкістю поміняти на інший. Це робить віртуальний світ незвичайно притягуючим і створює передумов формування залежності від віртуальності. В силу задоволеності навколишньою дійсністю залежність від віртуальності може посилитися приводячи до того, що людина починає віддавати перевагу саме віртуальному світу, починає переймає ті образи, які транслюються мережею, втрачає свою ідентичність.

В усвідомленні молоді проходить підміна реального світу, віртуальним. Проблемою тут являється те, що багато молодих людей переносять створені в віртуальному світі правила соціальної взаємодії в реальний світ, тим самим руйнуючі сформовані нормативні підвалини суспільства. Така віртуалізація призводить до деформації соціальної свідомості і поведінки.

Молодь проходить процес кіберсоціалізації –соціалізації в кіберпросторі, передбачає зміну структури самосвідомості особистості, яка відбувається під впливом і в результаті використання сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій. Кіберсоціалізація особливо яскраво проходить в кіберсередовищі віртуальної соціалізуючого Інтернет-середовища, тобто внаслідок використання ресурсів Всесвітньої павутини, а також в процесі комунікації з віртуальними агентами соціалізації, зустрічаючими людині в Інтернеті. Термін кіберсоціалізація був запропонований у 2005 р. російським ученим В.Плешаковим, під якою він мав на увазі локальний процес якісних змін структури особистості, що відбувається в результаті соціалізації людини в кіберпросторі Інтернет-середовища, тобто в процесі використання його ресурсів і комунікації «з віртуальними агентами соціалізації», з якими людини стикається в глобальній мережі Інтернет [51].

У сучасний період молоді люди все частіше заводять віртуальних друзів, друзів з якими познайомились і спілкуються лише в віртуальному просторі соціальних мереж. Так, у згаданому вище дослідженні «Життєвий світ сучасного підлітка» респонденти відповідаючи на запитання, що стосується наявності віртуальних друзів продемонстрували наступне. Серед опитаних 14% відмітили, що в них є віртуальні друзі якими вони познайомилися і спілкуються в соціальних мережах, не переносячи це спілкування із віртуального світу в реальний. 44% - спілкуються зі своїми реальними друзями за допомогою соціальних мереж. І тільки 42% відповіли, що не використовують соціальні мережі для спілкування [5].

Соціальні мережі, виступаючи особливим соціальним простором, являються тією сферою де трансформуються традиційні форми соціалізації і соціальних відносин, спілкування як вид дозволеної зайнятості становиться можливим не тільки в традиційному виді безпосереднього живого спілкування, а набуває нові віртуальні риси. Це підтверджується і результатами дослідження: за відповідями респондентів, при користуванні Інтернетом перше місце посідає спілкування з друзями – 80%, на другому – допомога при виконанні домашніх завдань та навчанні (50%), на третьому – комп’ютерні ігри – 45% [5].

Закономірності циркуляції інформації в соціальних мережах та блогових сервісах є середовищем, в якому можуть відбуватися процеси на зразок соціальної епідемії, коли користувачі «заражаються» певним настроєм, настановами через поширення інформації. Це забезпечується технічними особливостями соціальних мереж, що засновані на утворенні зв’язків між людьми. Наприклад, у мережі «В контакті», якщо хто-небудь у себе на сторінці розмістить повідомлення, то воно опиниться у «новинах» усіх його друзів, ті з них, кого новина зачепить, залишать «лайк» або зроблять «пере пост» на свою сторінку, передавши цю інформацію вже своїм друзям.

Враховуючи те, що саме молодь випробовує на собі сильний вплив соціокультурних особливостей Інтернет-середовища в процесі кіберсоціалізації, забезпечення формування морально-ціннісних орієнтацій, які визначають основу відносин особистості до кіберпростору Інтернет-середовища, є актуальним питанням, відповідь на яке визначатиме успішну або негативну кіберсоціалізацію.

Як зазначив А.В.Чистяков, соціалізація особистості у віртуальному просторі здійснюється як взаємовплив двох процесів, наслідування особистістю тих норм і правил поведінки, які вона сприйняла в первинній соціальній реальності (внаслідок первинної і вторинної соціалізації), і засвоєння нею норм, цінностей та установок, як конкретного віртуального мережевого співтовариства, так і зразків поведінки, прийнятих у межах соціальної системи кіберпростору загалом [66].

Віртуальну реальність досліджували фахівці різних галузей науки, філософи і соціологи, психологи і культурологи, педагоги і політологи. Більшість досліджень присвячені проблемі комп’ютерної залежності як втечі від реальності, прагнення індивіда відчути власну ідентичність. «Здесь ничего не отвлекает внимание. Ни запах, ни внешность, ни слишком маленькая грудь. В сети образ создаешь словами», - писав Януш Вишневський, автор роману «Одиночество в Сети» [17].

Всесвітня Мережа, насправді, створює гігантські можливості для самореалізації особистості, про треба докласти неабияких зусиль, щоб не потрапити під вплив таких легко доступних Інтернет-технологій. «Наскільки ми зможемо скористатися ними для здійснення дійсно-творчого, професійного, духовного розвитку особистості, у першу чергу, залежить від усвідомлення тієї небезпеки, яку несе в собі віртуальна свобода» [70].

Телебачення також залишається основним інструментом побудови комунікативного простору. Телебачення здатне не тільки інформувати, а й інтегрувати суспільство, долаючи його прагнення до фрагментарності. Якщо раніше ці функції виконували книги, газети і журнали, то сьогодні функції синхронізації, інтерпретації суспільної думки виконує телебачення. Як вважає Е.Фромм, сама техніка набуває рис Великої матері, яка таким же чином, як і природня мати, оберігає своїх дітей від грубих контактів, розважає їх, наспівуючи свою безкінечну колискову – у формі радіо – та телепрограм.

Телебачення за своєю суттю є одним із найвпливовіших факторів становлення людини як особистості. Воно найсильніше впливає на аудиторію, пропонуючи візуальну картинку, яку люди сприймають як доволі достовірну. Зорові образи запам’ятовуються краще ніж вербальні і довше зберігаються у пам’яті. За допомогою аудіовізуальних засобів телевізійної програми молода людина може засвоїти величезний масив інформації, яка може бути як позитивною так і негативною. Телебачення здатне в різних соціальних умовах, переслідуючи різні цілі або стимулювати соціальну активність людини, або перетворити людину на бездумного споживача. Роль телебачення багатоаспектна і в багатьох випадках визначальна завдяки тому, що воно здатне певним чином конструювати специфічну соціальну реальність, беручи участь у формуванні економічної, правової, історичної свідомості, вводячи в повсякденне життя конкретні наукові знання, уявлення, розширюючи аудиторію спілкування.

Телебачення ще залишається лідером щодо проведення дозвілля, але саме молодіжна аудиторія є носієм альтернативних тенденцій проведення вільного часу та отримання необхідної інформації. Це підтверджують і дані соціологічного дослідження, здійсненого серед підлітків Харкова, кафедрою соціології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна у квітні-травні 2013 року. Аналогічне дослідження було проведене університетськими соціологами у 1999 році, що забезпечило можливість порівняльного аналізу отриманих даних.

Як довело дослідження 2013 року час перегляду телевізора зменшився порівняно з дослідженням майже 15-ої давнини. Якщо тоді активних телеглядачів-школярів які проводять перед телеекраном від 4-6 годин, було 30%, то сьогодні таких лише 5% у будні та 14% у вихідні дні. Зменшилась і кількість помірних глядачів 2-4 години на день – з 34% до 24% у будні та 32% у вихідні, у той час як доля пасивних глядачів які витрачають на перегляд телепрограм менш ніж дві години на день зросла з 14% респондентів до 43% у вихідні і 65% по будням.

Водночас майже 64% сучасних школярів щоденно спілкуються в соціальних мережах, 42% - грають у комп’ютерні ігри. При цьому щоденно дивляться телевізор менше половини 48% опитаних. Ці дані підтверджують, що молодіжна аудиторія активно переключається на всесвітню мережу і все менше зацікавлена ти контингентом, який представлений на телебаченні. Адже Інтернет здатний замінити телебачення і як джерело інформації, як і засіб розваги.

Стрімкий розвиток технологій та проникнення мережі Інтернет майже в кожну домівку сприяють загостренню боротьби між телебаченням та Інтернетом з точки зору уваги аудиторії. Телебачення вже програє Інтернету, де інформація більш швидка і часто більш повна і різноманітна. На жаль, програє йому і читання художньої літератури. Цьому щоденно приділяє увагу лише кожний п’ятий школяр, а 13% ніколи не читають книжок.

Щодо жанрових тем уподобань школярів, то порівняно з попереднім дослідженням вони суттєво не змінилися. Молодь приваблюють художні фільми та серіали (40% опитаних), реаліті-шоу і спортивні програми (29% опитаних), розважальні і інформаційні передачі (26% опитаних). Також незмінними залишились смаки підлітків щодо жанру художнього фільму. Це комедії, фантастика, фільми жахів і бойовики, причому різниці між глядачами різного віку майже не зафіксовано (13-17 р.р.).

Комп’ютер для сучасної дитини – не невідомий технічний пристрій, а цілком знайомий і такий, що постійно використовується, агрегат. 95% опитуваних мають його вдома, а 98% заявили, що вміють ним користуватися, стільки же використовують Інтернет для своїх потреб.

Ці дані підтверджують тенденцію, яка активно формується останнім часом і зафіксована численними соціологічними дослідженнями. Звичайна аудиторія Інтернету – молодь до 35 р., яка цікавиться соціальними мережами, спілкуванням й цінує вільний доступ до різного інформаційного музичного та іншого контенту. В той же час телебачення обирають громадяни середнього та старшого віку, у всесвітній мережі вони віддають перевагу інформаційним сайтам. У випадку ж великої інформаційної події тут і зараз потреба в оперативній інформації виводить Інтернет уперед, адже телебачення дивляться після роботи, увечері, а до мережі у великому місті можна вийти в будь-де і для цього навіть не потрібен комп’ютер – під рукою завжди мобільний телефон або інший гаджет, більшість з яких дозволяє вільний доступ до мережі.

Правда, на наш погляд, суцільне протиставлення телебачення і Інтернету, в тому числі в молодіжному середовищі, не зовсім доречне. Напевно, більшість людей не протиставляє, а доповнює цими інформаційними джерелами свій власний інформаційний простір. До того ж часто той інформаційний продукт, який людина споживає через мережу, май так зване телевізійне походження – серіали, музичні програми, випуск улюбленої передачі, які вона не встигла подивитися у відведений ефірний час, фрагменти ток-іреаліті шоу. Все це не тільки переглядається через Інтернет, а й стає інформаційним поводом для спілкування в соціальних мережах.

Вчені звертають увагу також на той факт, що у досить стислий проміжок часу поведінка молоді в інформаційному просторі зазнала неабияких змін. Змінилася сама система пріоритетів у сфері дозвілля молоді, деякі види занять помітно втратили значимість, інші набули неабиякого поширення [37], (Табл. 2)

Таблиця 2

Види занять	Україна		Росія
	2003	2010	2003	2010
Дивлюся телевізор	75,7	76,2	77,9	76,7
Слухаю радіо	41,2	19,2	34,3	22,5
Читаю газети	40,9	29,4	35,8	24,4
Читаю книги (художню літературу)	38,9	26,6	39,3	27,1
Читаю журнали	34,9	25,2	27,2	28,4
Ходжу в кіно	10,2	12,0	11,7	27,1
Ходжу в театр, на концерт	9,4	4,0	11,5	8,8
Граю в комп’ютерні ігри	6,4	15,0	11,8	25,0
Проводжу час в Інтернеті	1,9	27,4	6,0	40,8

На першому місці був і залишається перегляд телепрограм. Частка прихильників цього виду дозвілля практично не змінилася і в Україні, і в Росії. Протее контакти з іншими засобами масової інформації зазнали відчутних змін. Різко (в Україні удвічі, в Росії у півтора раза) впала кількість молоді, яка слухає радіо.

Якщо раніше молоді українці віддавали радіо помітну перевагу порівняно з молодими росіянами, нині відмінності практично зникли. Те саме стосується преси. Кількість тих, хто читає газети, і в Україні, і в Росії зменшилася за досліджуваний період на 10 %. Водночас серед російської молоді читання журналів практично не змінилося, а серед молоді української кількість читачів журналів зменшилася майже на 10%.

Щодо читання художньої літератури, дослідження зафіксувало значне зниження інтересу до цього виду дозвілля в Україні і Росії. Якщо у 2003 році читали книжки близько 40 % молоді, то у 2010 лише близько 25 %. Деякі зміни спостерігалися і щодо відвідування кіно. Якщо раніше тут не було відмінностей між росіянами та українцями, нині в Україні практика практично не зазнала змін, а в Росії набула значної популярності, кількість тих, хто ходить у кіно збільшилася серед російської молоді від 11,7 % до 27,1 %. Натомість, щодо відвідування театрів, концертів все залишилося без змін.

На тлі падінь занять різними видами дозвілля радикальне підвищення спостерігалося у залученості молоді до Інтернет-мережі. Загалом за даними 2010 року користувалися Інтернетом 60,5 % росіян і 51,5 % українців. Якщо у 2003 році в Інтернеті проводили свій час лише 6 % росіян та 4,6 % українців, згодом це перетворилося на чи не найпопулярніший спосіб проведення вільного часу. У 2010 зазначили, що проводять час в Інтернеті вже 40,8 % росіян та 27,4 % українців, грали у комп’ютерні ігри вже не 5–10 %, а 15–25 % молоді.

Якщо проаналізувати те, з якою метою використовують молоді люди Інтернет, стає очевидним, що падіння традиційних дозвіллєвих практик не випадкове. Вони активно замінюються новими способами задоволення відповідних потреб. Зокрема за даними 2010 року зазначили, що дивляться в Інтернеті фільми 60 % росіян та 47,9 % українців, серіали – 53,6 % росіян та 41,2 % українців. Інтернет поступово стає все більш привабливою формою входження молоді в інформаційний простір. За даними 2010 року читали в мережі газети, журнали 33,4 % росіян та 26,5 % українців, читали художні тексти відповідно 18,6 % та 15,6 % молоді в цих країнах, читали цікаві не літературні тексти 15,1 % та 7 %. Саме Інтернет виконує функцію езамінного оперативного джерела інформації. Шукають в ньому інформацію, необхідну для навчання, роботи близько 40 % росіян та українців, інформацію для сімейних та побутових справ 42 % росіян та 32,7 % українців, інформацію в словниках, енциклопедіях заради власного інтересу шукають відповідно 28,7 % та 24,1 % молоді.

Як бачимо, загальним трендом, зафіксованим як в Україні, так і в Росії стало активне перенесення практик інформаційного споживання молоді в мережу. В українців ця тенденція трохи слабша, оскільки фактично користуються Інтернетом вони поки що менше. Проте загальні тенденції змін очевидні і відбуваються в обох країнах в одному напрямку.

Традиційно поширеною є думка про те, що сучасний телевізійний контент, зважаючи на його досить сумнівну, з погляду моральних стандартів, якість, негативно впливає на соціалізацію молоді, формуючи викривлену систему життєвих пріоритетів. Проте проведені дотепер соціологічні дослідження цієї проблеми, в ході яких з’ясовувалося ставлення до телебачення самої молоді, показують принаймні неоднозначність думки молодих людей з цього приводу. Так, за даними регіонального соціологічного дослідження, здійсненого І. Шапошниковою серед студентів херсонських ВНЗ, більшість опитаних (72,4 %) погодилися з тим, що телебачення сильно впливає на вибір життєвих цілей і прагнень молоді [68]. Водночас за даними Інституту соціальної та політичної психології АПН України згоду із судженням «Телебачення дає неправильні моральні орієнтири» висловило 22,9 % студентів, не погодилися з цим твердженням 21,4 %, а більше половини – 54,9 % – вагалися звідповіддю [8].

Таким чином, самі студенти, визнаючи вплив телебачення на формування життєвих орієнтацій молоді, не мають більш-менш узгодженої думки про характер такого впливу.

Слід також враховувати, що студентська аудиторія особлива. В цей період практики телеперегляду порівняно менші, ніж у підлітковому віці, коли телебачення відіграє у житті підлітка важливу роль. Згодом з’являється ефект насичення і підлітки, які були глядачами без міри, стають нормальними глядачами [36].

Отже, студентство вже пережило головний формуючий період і оцінює вплив телебачення на власні життєві орієнтації певною мірою постфактум. Більше того, характерна для цього вікового періоду відсутність сімейних відносин стимулює активне використання форм позадомашнього дозвілля і сприяє тимчасовому віддаленню студентської молоді від телебачення. До того ж, як уже було показано вище, на певну дистанційованість молоді від ТБ впливає і активне занурення до Інтернет-мережі. Виходячи з цього, оцінку впливу телебачення на студентську молодь варто здійснювати не шляхом прямого звернення до самої молоді, а через опосередковані дослідницькі процедури. Ми використаємо для цього результати соціологічного дослідження, здійсненого у 2010 році серед студентів КНУКіМ , яке представляє собою кейс-стади особливого типу навчального закладу, що об'єднує в собі всі сучасні напрями професійної діяльності у сфері культури: від бібліотечно-інформаційної діяльності до сучасної видавничої справи, від багатожанрової художньої народної творчості до сучасних форм арт-менеджменту, від соціально-культурного виховання, до різноманітних культурно-дозвіллєвих практик. За визначенням студенти навчального закладу такого типу залучені до культурно-інформаційного простору значно інтенсивніше, ніж студенти інших ВНЗ, а отже усі тенденції щодо особливостей культурного споживання тут більш виразні.

Для того, щоб зясувати, якою мірою впливає на молодь перегляд телепрограм, усі студенти були поділені на групи нормальних та спорадичних глядачів. За критерій поділу було прийнято відповідь на питання про інтенсивність перегляду телепрограм. Ті, хто зазначили, що дивляться телевізор рідше ніж раз на тиждень, утворили групу, умовно позначену як спорадичні глядачі (36,5 % від загальної кількості опитаних), тих, хто дивиться телевізор кілька разів на тиждень, або щодня (63,5 % від загальної кількості опитаних), умовно було об’єднано в групу нормальних глядачів. Певним чином про сталість такого роду преференцій свідчать також відповіді респондентів на запитання Як би Ви бажали проводити свій вільний час. Виявилося, що таких, хто хотів би більше дивитися телевізор, небагато в обох групах (серед спорадичних глядачів 13,2 %, серед нормальних глядачів 15,8 %).

Результати дослідження показали, що ціннісні пріоритети представників цих груп практично не відрізняються. Єдине виключення стосується оцінки важливості респондентами поділу суспільства на бідних і багатих, яка трохи актуальніша для тих, хто дивиться телевізор частіше. Важливою вважають для себе тему соціального розшарування 57,6 % серед «нормальних глядачів» і 50,3 % серед глядачів «спорадичних». Отже, навряд чи можна стверджувати, що телебачення суттєво впливає на систему ціннісних орієнтирів студентства, хоча не виключено, що воно і відігравало формуючу роль у молодших вікових групах.

Водночас деякий вплив на життєві орієнтацій телебачення, безумовно, справляє. Йдеться насамперед про те, як трансльовані з екрану зразки впивають на формування образу бажаного життя, образу успіху та шляхів його досягнення. Зокрема, відповідаючи на запитання «Якщо виходити з Ваших власнихбажань, уявлень про життя, то як би Ви хотіли жити?», варіант «жити на власний розсуд, мати власний стиль життя» обрало 40,4 % в групі тих, хто дивиться телевізор рідко і лише 25 % в групі тих, хто робить це часто. Натомість варіанту «жити так, як здебільшого живуть люди в сучасних цивілізованих країнах» віддало перевагу 39,3 % в групі «нормальних глядачів» і 30 % серед «спорадичних глядачів». Як бачимо, постійний перегляд телепрограм підживлює «орієнтацію на зразок», а його відсутність підсилює «орієнтацію на себе».

Відповідно різниця фіксується і у відповідях на запитання «Кого, на Вашу думку, можна вважати успішною людиною в нашому суспільстві?» «Нормальні глядачі» частіше називають такою людиною «зірку телеекрану, шоу-бізнесу» (31,3 % проти 20,5 % серед «спорадичних глядачів»). Натомість ті, хто дивиться телевізор рідко більшою мірою орієнтовані не на зовнішні ознаки успіху, а на якість стосунків з оточенням. «Людину, яка має надійних друзів» вважає успішною 39,8 % представників цієї групи проти 32 % серед тих, хто дивиться телевізор часто. Різняться уявлення представників цих груп і щодо шляхів досягнення успіху. «Наявність зв’язків» вважають дієвим засобом 56,5 % «нормальних глядачів» і 46,2 % «спорадичних».

Отже, можна констатувати, що постійний перегляд телевізійних програм сприяє закріпленню у свідомості молоді певних стереотипів щодо орієнтирів бажаного та способів його досягнення, зменшуючи впевненість у власних можливостях опановувати життєві ситуації. Зокрема, вище оцінили власні шанси домогтися успіху в житті ніж у решти людей 32,5 % серед тих, хто дивиться телевізор рідко, проти 24,5 % серед тих, хто робить це часто. Водночас постійний перегляд телепрограм погіршує емоційних стан «нормальних глядачів» порівняно з глядачима «спорадичними». Наприклад, відчувають страх, коли думають про майбутнє України, 36. 1 % тих, хто дивиться телевізор часто, і 28,8 % тих, хто дивиться його рідко. 72% української молоді не уявляє свого життя без інтернету [72].

Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Сучасна молодь України», проведеного Інститутом Горшеніна. Дослідження проводилось з 1 по 20 березня 2013 р., всього було опитано 2000 респондентів віком від 15 до 21 року.

Більшість молодих українців (80,2%) вважають, що не зможуть прожити без мобільного телефону. З них 45,5% обрали відповідь «точно ні», а 34,7% - «скоріше ні». При цьому 18,5% опитаних вважають, що навпаки - змогли б прожити без мобільного телефону.

Щодо проведення вільного часу, то виявлось, що сучасна молодь (70,2%) знаходить час на спілкування із реальними друзями. Проте у вільний час молоді люди, як правило, грають у комп'ютерні ігри і проводять час в інтернеті (42,6%).

Також з’ясувалось, що молодь не уявляє свого життя без інтернету (72,3%). Тим не менш, кожен четвертий опитаний (25,9%) запевняє, що міг би обійтися без інтернету.

У ході дослідження було виявлено, що чоловіки дивляться телевізор частіше, ніж жінки. 63,33% чоловіків щодня проводять час перед екраном, тоді як серед жінок ця кількість становить лише 50,91 %. Опитування засвідчує, що з усіх засобів масової інформації телебачення користується найбільшою популярністю серед опитаних студентів. При відповіді на питання, чи дивляться вони телевізор, 99,8% респондентів відповіли позитивно. За даними анкетування, в середньому перегляду телепередач як чоловіки, так і жінки приділяють увагу 2-3 год. щоденно.

З отриманих даних випливає, що особливою популярністю серед глядачів користується канал «Інтер», його дивляться 60% чоловіків і жінок. Студенти зазначають, що у напруженому ритмі життя потрібні ті програми, що надаватимуть можливість проводити своє дозвілля, не замислюючись над проблемами і життєвими негараздами. Більше того, програми цього телеканалу знайомлять студентів з новинами шоу-бізнесу, допомагають підтримувати життєвий тонус і налаштовують на те, що кожна людина повинна прагнути до реалізації своїх творчих здібностей. 61,2% студентів підкреслюють, що програми «Інтеру» сприяють прищепленню таких цінностей як соціальна активність, любов до музики і спілкування. Другу позицію у глядацькому рейтингу займають канали «1+1» (55,4%) і «СТБ» (51,6%). Їх телепередачі, на думку студентів, мають пізнавальний характер. Четверте і п’яте місця посідають відповідно ТРК «Україна» і «Новий канал», де, як зазначають респонденти, можна побачити переважно ті програми і фільми, що не мають вагомого змістового навантаження, виконуючи суто розважальну функцію (т/с «Єфросинія», «Продовження», «Гра у хованки», «Катіна любов-2», «Молодята», «Татусеві дочки, «Друзі», «Не родись вродливою», «Вороніни», «Щасливі разом»).

Усього лише 25,6% студентської телеаудиторії, велику частину якої становлять чоловіки, віддає перевагу інформаційно-аналітичному каналу «УТ-1», пояснюючи це тим, що саме тут можна отримати повну інформацію про стан державної політики, про соціальн0-економічні умови розвитку не лише нашої, а й інших країн. Програми новин цього каналу, на думку студентів ХДУ, ХНТУ, ХДАУ виховують політичні активність, патріотизм, прагнення кар’єрного зростання, самовдосконалення і самоосвіти, а також сприяють формуванню активної соціальної позиції.

Цінності визначаються насамперед вибором індивіда шляхів осмисленого життя. Кожному шляху відповідає певна група цінностей. Більшість опитаних студентів погодилися з тим, що телебачення сильно впливає на вибір життєвого шляху і визначення подальших цілей (Табл.3).

Таблиця 3

Відповіді респондентів на питання «Як Ви вважаєте, чи впливає телебачення на вибір життєвих цілей і прагнень студентів?», (%)

Варіант відповіді	У середньому	Чол.	Жін.	ХДУ	ХНТУ	ХДАУ
Так	72,4	76,3	68,5	73,9	78,6	75,4
Ні	14,7	12,4	16,9	15,2	14,9	15,3
Важко відповісти	13,0	11,3	14,6	10,9	6,5	9,3

За даними нашого дослідження, 76,3% респондентів чоловічої статті і 68,5% респондентів жіночої статі відповіли, що телебачення відіграє значну роль у виборі їх життєвого шляху. 73,9% студентів ХДУ відзначили значущість телебачення у визначенні своїх життєвих цілей. Студенти ХНТУ теж довіряють телебаченню і покладаються на його допомогу у пошуку подальшого життєвого шляху (78,6%), 75,4% студентів з ХДАУ погоджуються з тим, що телебачення впливає на визначається життєвих завдань. Тільки 12,% студентів чоловічої і 16,9% жіночої статі відповіли на це питання негативно. Ділі студентам, які дали позитивну відповіли, було запропоновано відповісти ще на одне запитання (Табл.4).

Таблиця 4

Розподіл відповідей респондентів на питання «Якщо телебачення впливає на вибір життєвих цілей і прагнень студентів, то яким чином?», (%)

Варіанти відповіді	В середньому	Чол.	Жін.	ХДУ	ХНТУ	ХДАУ
Телебачення сприяє закріпленню принципу, що кожна людина – володар своєї долі	36,6	35,6	37,5	34,5	41,5	45,3
Показуючи різні реаліті-шоу, телебачення навіює глядачеві, що головна мета – реалізувати себе як особистість	34,4	36,5	32,3	33,5	34,5	31,2
Демонструючи зразки героїзму, телебачення налаштовує служити іншим людей, загальній справі (навіть всупереч своїм власним інтересам)	4,2	16,8	11,6	15,3	14,3	11,5
Телебачення навчає як мати міцну родину	12,6	13,6	11,6	12,5	11,8	12,8
Телебачення навіює прагнення до великих прибутків	23,4	18,9	27,9	28,6	25,4	19,5
Телебачення висвітлює факти життя заможних людей, тим самим провокує відчути усі радощі і задоволення від життя за будь-яких обставин	13,3	11,6	14,9	13,5	18,5	14,2
Інше	3,2	3,5	2,9	3,2	2,8	2,4
Важко відповісти	2,0	1,6	2,5	2,2	2,5	2,4

За даними табл.4, думку про те, що телебачення сприяє закріпленню принцип, що кожна людина є господарем своєї долі підтримує 34,5% студентів ХДУ, 36,5% респондентів чоловічої статі відповіли, що телебачення налаштовує на особисту самореалізацію, як одну з головних цінностей. Найбільший відсоток з них становлять студенти ХНТУ (34,5%), тоді як у ХДУ ця кількість становить 33,5%, а в ХДАУ – 31,2%. 16,8% опитаних студентів чоловічої статі вважають, що телебачення демонструє зразки героїзму, налаштовує служити іншим людям, навіть всупереч власним інтересам. До них також приєднуються 11,6% респондентів жіночої статі. 12,5% студентів ХДУ відзначили, що телепередачі вчать створенню міцної родини. 11,8 молодих людей, які навчаються у ХНТУ теж вважають, що телебачення формує сімейні цінності. 28,6% студентів ХДУ відповіли, що телебачення пробуджує прагнення молодих людей до великих прибутків. 14,9% респондентів жіночої статті вважають, що показуючи життя багатих людей, телебачення провокує спробувати усі можливі задоволення.

Таким чином, наведені дані засвідчують, що телебачення допомагає студентам визначитися у виборі життєвих пріоритетів, формуючи при цьому цінності самореалізації і розвитку особистих якостей, а також сімейні цінності, бажання допомогти ближнім і дружбу.

До телепрограм, що позитивно впливають на формування ціннісних орієнтацій, належать програми спортивної тематики. Найбільша кількість шанувальників таких програм серед студентів ХНТУ (38%). На думку опитаних, програми спортивної тематики значно посилюють і формують патріотизм, гордість за свою Батьківщину і любов до неї. Ця точка зору належить переважно студентам з факультетів технічної спрямованості, які народилися і постійно проживають у місті. У такому випадку студенти виявляють бажання бути у вирі подій, які диктують свої правила, принципи і гасла, найважливішим з яких для молоді є здоровий спосіб життя і відмова від шкідливих звичок. Спортивні програми безперечно корисні, оскільки саме вони демонструють шляхи поліпшення фізичного стану людини, розповідають про життя чемпіонів і спрямовують глядачів до впорядкування життєвих принципів і досягнення поставлених цілей. Очевидно, що студентська молодь охоче прийняла сентенцію про те, що міцне здоров’я – це одна з найголовніших цінностей і запорука життєвого успіху.

Згідно з отриманими результатами можна стверджувати, що в середньому 45,3% з опитаних студентів вважають, що радянські фільми про Велику Вітчизняну війну формують цінності мирного співіснування, Любов до батьківщини, повагу до старшого покоління. 24,3% студентів виділили програму «Свобода слова», зазначивши, що вона спонукає до політичної активності. Значна частина студентів наразі дивиться реаліті-шоу, які спонукають розкрити свої таланти. Найпопулярнішими серед опитаних студентів є програми «Х-фактор» (56,4%) і «Україна має талант» (53,4%), також студенти уважно слідкують за конкурсантами «Фабрики зірок» (45,6%) і учасниками шоу « Танцюють всі» (34,1%). Отримані у процесі інтерв’ю відповіді наштовхують на думку, що такі шоу формують цінності краси, любові до музики, виховують творчі нахили в особистості. 27,(? Студентів дивляться програму «найрозумніший», завдяки якій прищеплюється переконання у цінності освіти, формуються прагнення до знань, працелюбність і допитливість. 19,2% студентів виділяють програму «Ремонт +», яка на їх думку формує гарний смак в облаштуванні оселі і власного життєвого простору. Для 18,4% респондентів цікавою є програма «Квартирне питання» , що на їх погляд, виховує працелюбство і прагнення створити затишок в оселі. 24,3% опитаних дивляться програму «Школа доктора Комаровського», бо переконані, що вона допомагає майбутнім батькам вирішувати питання, пов’язані зі здоров’ям дітей. 48,6% студентів подобається програма «Караоке на майдані», яка розкриває пісенні таланти українців. 38,9% студентів стверджують, що «ТСН-тиждень» сприяє розвитку соціальної активності.

19% опитаних зазначають, що демонстрація катастроф в телеефірі прищеплює співчуття до людей, які постраждали внаслідок природних катаклізмів чи військових конфліктів. Такі програми не викликають у студентів прагнення до насильства, навпаки, на їхню думку, бажання допомогти ближнім і висловити своє почуття посилюється.

Разом з тим існує також інший бік формування ціннісних орієнтацій після перегляду окремих телепередач. На українському телебаченні є місце таким програмам як «надзвичайні новини», «Щиросердне зізнання», «Зона ночі», « Критична точка», в яких головними прийомами впливу на глядача є сенсаційність і маніпуляція свідомістю. Деякі сюжети их програм фіксувати факти, що супроводжуються «гнівними» коментярми, які відволікають увагу від головних питань, наприклад, чи звершилося правосуддя, чи розкрили злочин, чи покарані злочинці. Глядачі не мають змоги дізнатись, що сталось з героями репортажів, чи допоміг хтось постраждалим. Результат, допомога не є головною метою таких телепередач, важливий перш за все шоковий ефект, що є запорукою популярності. Слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку телебачення активно використовують вищезгаданий принцип висвітлення подій. Глядачі в такому разі гостро відчувають свою беззахисність, а сюжети не тільки негативно впливають на психіку, але й призводить до морального занепаду суспільства, даючи приклади кримінальної поведінки (Табл.5).

Таблиця 5

Відповіді респондентів, отримані у ході проведення інтерв’ю з приводу формування тих чи інших ціннісних орієнтацій різними програмами українських телеканалів

№	Група цінностей	Види цінностей	Програми, що формують такі цінності
1	Моральні	Мир, доброта, чесність, патріотизм, любов, родина, повага до батьків, любов до ближніх, мирне співіснування, любов до навколишнього середовища	Фільми про Велику Вітчизняну війну (45,3%), російська програм «Жди меня» (34,7%), спортивні трансляції (34,6%)
2	Художньо-естетичні	Любов до музики, мистецтва, історії	Сучасні розважальні програми про музику, стиль і жанри (45,7%)
3	Політичні	Інтерес до влади, робота на керівній посаді, політична активність	Новини на всіх каналах (31,2%), «Свобода слова» (24,3%), «Шустер лайф» (25,7%), «Велика політика з Євгенієм Кисельовим» (16,7%)
4	Матеріальні	Кар’єра, гроші,влад, володіння великою кількістю матеріальних благ	«Світське життя» (35,4%), «Куб» (27,5%), «Козирне життя» (17,6%), «Зіркове життя» (16,7%)
5	Цінностні цілі	Прагнення до здорового способу життя, бажання прославитись, реалізація своїх творчих здібностей, освіта, облаштування оселі і побуту починаючи від приготування страв до створення затишку в оселі, працелюбство	«школа лікаря Комаровського» (24,3%), «Ремонт+» (19,2%), «Квартирне питання» (18,4%), «Дача» (7,6%), «Крок до зірок» (14,5%), «Чотири весілля» (16,7%), «Найрозумніший (27,9%), «Сніданок з Юлією Висоцькою» (13,4%), «Їмо вдома» (15,6%), «Караоке на майдані» (48,6%), «Ласкаво просимо» (4,5%), «Зважені та щасливі» (37,6%), «Х-фактор» (56,4%), «Україна має талант» (53,4%), «Фабрика зірок» (45,6%), «Танцюють всі» (34,1)
6	Соціальні	Спілкування, участь у житті суспільства, інтерес до соціальних проблем, повага і виконання закону	«Факти» (27,8%), «Підсумки тижня» (23,4%), «Телевізійна служба новин» (32,1%), ТСН-тиждень» (38,9%), «Події» (25,3%), «Подробиці» (17,6%), «Сімейний суд» (11,8%), «Судові справи» (13,5%), «Федеральний суддя» (8,9%)
7	Цінності-відносини	Співчуття, бажання надати допомогу	Покази з місць катастроф (19%), новини про жертв військових конфліктів (16,7%), повідомлення про теракти (14,6%)

Регулярний показ лих та насильств сприяє тому, що студентська молодь починає узагальнювати таку інформацію, визначаючи її як типову для нашого суспільства. Як наслідок – цінність, усвідомлення трагічності подій, що відбуваються навколо, втрачає свою значущість, поступаючись місцем байдужості, а потім і агресії.

Сучасні студенти не бачать свого майбутнього без цінностей гуманістичного характеру, доказом цьому можуть бути вибрані варіанти відповідей, що містяться в (Табл.6).

Таблиця 6

Відповіді респондентів на питання «На Вашу думку, які цінності необхідно формувати у молодого покоління в майбутньому?», (%)

	Варіант відповіді	В середньому	Чол.	Жін.	ХДУ	ХНТУ	ХДАУ
1	Дотримання норм права	47,8	52,4	43,2	49,6	46,2	48,5
2	Повага до чесної праці	37,5	34,9	40,1	40,1	41,2	39,6
3	Сімейні стосунки	36,4	38,4	34,4	35,1	36,8	37,1
4	Виконання морального обов’язку перед близькими і суспільством	30,8	33,9	27,7	32,5	33,6	29,5
5	Любов і доброта	46,9	43,9	49,9	47,6	46,5	48,7
6	Прагнення до творчої самореалізації	32,5	29,4	35,6	33,4	35,7	36,9
7	Гуманне ставлення не тільки до людей, а й до всіх інших істот, що населяють планету	36,9	35,2	38,6	37,4	38,2	36,5
8	Іншу	5,2	6,1	4,3	5,7	6,3	4,9
9	Важко відповісти	1,5	1,8	1,2	0	0,8	1,5

За даними табл.6 - 47,8% студентів вважають, що головні цінності, які телебачення повинно прищеплювати студентам у майбутньому – це дотримання норм права і повага до закону. Не менш важливими, на думку студентів, є любов і доброта (46,9%). 36,95 студентів стверджують, що телепередачі повинні виховувати гуманне, доброзичливе ставлення не лише до людей, а й до тварин. 36,4% респондентів зазначили, що головна ціннісна орієнтація, якої треба дотримуватися в майбутньому, - це сімейні стосунки. 37,5% студентів висловлюються за те, щоб телебачення формувало повагу до чесної праці. Також 32,5% вибрали варіант відповіді, що студенти повинні прагнути до творчої самореалізації, а телебачення повинне допомагати в пошуку талантів і їх розкритті.

Таким чином, можна дійти висновку, що сучасні студенти дотримуються духовно-моральних ціннісних орієнтацій і прагнути того, щоб у майбутньому вони збереглися в суспільстві. Більшість респондентів погодилися з тим, що одна з головних ролей у формуванні гуманістичних цінностей належить телебаченню. Як зазначалося вище, одним із завдань телебачення є сприяння процесу соціалізації студента, залучення його до визначеної суспільної цілісності з урахуванням норми, яка є раціональним і формалізованим регулятором поведінки людей. У табл.7 наводяться дані соціологічного опитування щодо прикладів поведінки, які пропнує телебачення.

Таблиця 7

Відповіді респондентів на питання «Як Ви вважаєте, які приклади поведінки дає телебачення молоді?», (%)

№	Варіант відповіді	У середньому	Чол.	Жін.	ХДУ	ХНТУ	ХДАУ
1	Затверджує зразки моральної поведінки	8,9	9,6	8,2	9,4	9,1	8,5
2	Навчає ставитися з любов’ю до оточення	11,3	12,6	10,0	11,3	10	9,2
3	Сприяє формуванню лідерських здібностей	25,9	24,1	27,7	28,9	25,3	27,8
4	Вчить бути соціально відповідальним та вести здоровий спосіб життя	23,5	19,5	27,5	20,6	23,9	25,1
5	Вчить допомагати бідним і захищати слабких	12,5	10,6	14,4	12,3	11,8	13,4
6	Телебачення провокує конфлікти, агресію і насилля	10,6	10,1	11,1	10,1	11,3	11,2
7	Телебачення вчить молодих людей добиватися своїх цілей навіть ціною інтересів інших людей	21,6	20,6	22,6	20,6	22,3	21,5
8	Телебачення ставить на перше місце вигоду і культ грошей, знижує значущість духовних цінностей	19,6	17,8	21,4	17,5	19,6	20,1
9	Інше	5,6	6,2	5,0	5,2	5,4	5,1
10	Важко відповісти	4,2	4,9	3,5	4,3	4,3	3,8

Отримані дані засвідчують, що 8,9% студентів вважають, що телебачення демонструє зразки моральності і благородної поведінки. На думку 11,3% респондентів, телебачення сприяє розвитку почуття любові до ближніх. 25,9% відмічають позитивний вплив телебачення у формуванні лідерських здібностей. 23,5% опитаних переконані, що телебачення вчить бути соціально відповідальними і вести здоровий спосіб життя. 12,5% стверджують, що телебачення вчить допомагати бідним і захищати слабких і тільки 10,6% студентів відповіли, що телебачення провокує конфлікти і насилля. 21,6% студентів наголошують на тому, що телебачення вчить молодих людей домагатися своїх цілей, навіть ціною інтересів інших, слабших людей. 19,6% студентів вважають, що телебачення ставить на перше місце вигоду і культ грошей, принижуючи при цьому значущість духовних цінностей.

З викладеного доходимо висновку, що телебачення загалом демонструє позитивні зразки поведінки для сучасних студентів, формуючи важливі ціннісні орієнтації на добро, взаємодопомогу, захист слабких. Телебачення сприяє розвитку лідерських якостей особистості, даючи молоді настанову на повну самореалізацію. Сучасні студенти більше часу почали приділяти самоосвіті, читанню, а також самовихованню. Основою соціального життя студентства, що набуває усе більшого значення, є приватне життя. Саме воно дає прагнення поліпшити власне життя і збільшити рівень матеріальних статків, знаходячи час на розваги і саморозвиток. Засобом задоволення цих життєвих потреб студентської молоді повинно стати і сучасне, технічно оснащене телебачення.