2.3. Соціальні наслідки впливу змі на соціалізацію молоді

Аналізуючи молоде покоління з післявоєнного періоду професор Р.Вінкель (Західний Берлін), називають покоління молодих, що вступило в життя після 70-х років "поколінням електроніки і засобів інформації". на відміну від покоління 40-х років ("діти війни"), покоління "економічного буму" 50-х — початку 60-х років ("діти споживання"), періоду після 60-х років ("діти кризи"). Покоління 70-х і наступних років, за Вінкелем, це "не діти". Жодне з поколінь не відчувало стільки страху жахів, незгод, скільки довелося відчути сучасному поколінню молоді.

Нині індустрія розваг продовжує спрямовувати засоби масової інформації на формування у молоді соціальної, політичної і духовної апатії, пасивності, примітивних смаків, інтересів і потреб, зневажливого ставлення до справжньої культури, до історії, сучасних досягнень людської цивілізації.

Відчуження молоді від книги — це тривожний симптом. За словами французького просвітителя Д. Діро, "коли люди перестають читати, вони перестають міркувати". Американські педагоги також стикнулися з таким серйозним фактом, як повна відсутність у дітей інтересу до читання. Причину такого явища вони вважають у тому, що у СІНА довгі роки формувалося покоління, "яке не читає книжок", а дивиться х телевізор. Високорозвинена індустрія розваг надає молоді широкий спектр можливостей щодо проведення дозвілля, тому приділяти серйозну увагу читанню, підкреслюють вони, може лише той, хто з дитинства орієнтований на це. і сьогодні в країні налічується до 70 відсотків осіб, які, одержавши середню освіту, в подальшому майже нічого не читають.

Професор Д. Бааке з ФРН говорить про "вторинну неграмотність" як про серйозну соціальну проблему країни. Під цим він розуміє такий стан коли молоді люди навчившись читати та писати, читають так мало, що по відношенню до літератури ведуть себе як неграмотні люди, не сприймаючи її.

В Україні не опрацьовані схеми контролю за безпекою інформаційного простору. Для проведення моніторингу мовного режиму 791 вітчизняних телерадіокомпанійна відповідність чинному законодавству Національна рада не має відповідного кадрового матеріально - технічного забезпечення [58].

Зв’язок телевізійного насилля і агресивної поведінки опосередкованим багатьма факторів. В першу чергу до них відносяться соціально-демографічні особливості реципієнта, які дозволяють віднести підлітка до так званої „ групи ризику”. Інші вважають, що низький соціально – економічний рівень життя посилює негативний ефект. Вагомим фактором є особисте оточення, які можуть здійснювати соціальний контроль чи спроможні формувати критичне відношення до отриманої інформації. Позитивні відношення в родині, довіра до батьків з боку підлітка знижують ефект негативного впливу телевізійної агресії. Наслідки впливу ЗМІ завжди опосередковані реальними умовами життя підлітка. Інформація, яка отримана по каналам ЗМІ емоції і відчуття завжди взаємо відносяться з тією системою норм, цінностей, які вже змістять направленість особистості. Телебачення для молоді є першим каналом поширення норм, цінностей, смаків, в тому числі, і в області культури. Телебачення - це масова, популярна енциклопедія культурного життя". У результаті дослідження, проведеного Л.Ф. Боженка, виявилося, що левову частку вільного часу "з'їдає" телевізор [2].

Розважальні рекламні ЗМІ негативно впливають на дітей і молодь, розвиваючи споживчі інстинкти і привчаючи її до сумнівних ідеалам масової культури. У 2001-2003 році російські освітні установи, прагнучи до профілактики негативних впливів ЗМІ, перейшли в режим самообслуговування, створюючи власні ЗМІ (газети, журнали, альманахи, шкільні та інститутські радіо та телестудії). Вихід із ситуації, що склалася можна побачити у повсюдному впровадженні в навчальну програму освітніх установ спецкурсів та факультативів за спеціальністю «Медіаосвіта», створення методик з проведення конкретних заходів, що забезпечують позитивний вплив ЗМІ на дітей та молодь [11].

Визначаючи наслідки впливу телебачення, потрібно пам'ятати про сукупний (кумулятивному) ефекті. Більшість повідомлень або образів, що з'являються на телебаченні, ми бачимо або чуємо десятки, якщо не сотні і тисячі разів. Хоча такий тривалий вплив важко імітувати в лабораторних умовах і проконтролювати в ході польових експериментів, є методи, що дозволяють його досліджувати. Американський вчений Р. Харріс виділяє чотири основні класи піддаються оцінками наслідків поведінкові, настановні, когнітивні та фізіологічні [28].

Існують позитивні аспекти особистісного розвитку при спілкуванні за допомогою Інтернету:

- подолання комунікативного дефіциту;

- розширення кола спілкування;

- підвищення інформованості в обговорюваних питаннях.

Проте були виявлені деякі загальні риси підлітків, що дозволяють віднести їх до групи ризику внаслідок розвитку інтернет-залежності. Термін "інтернет-залежність » запропонував доктор Айвен Голдберг у 1996 році для опису патологічної, непереборної тяги до використання Інтернету. Діагностичні критерії розлади в цілому відповідають критеріям DSM-IV для нехімічних залежностей:

- використання комп'ютера викликає дистрес;

- використання комп'ютера завдає шкоди фізичному, психологічному, міжособистісному, сімейному, економічному чи соціальному статусу особи.

Можливість вільного доступу до поширюваним на електронних носіях інформаційних та інших продуктів і ресурсів мережі створює умови для опосередкованого взаємодії користувача Інтернету зі світом і для його існування у віртуальному просторі Мережі. Інтернет породжує особливе культурний простір для своїх користувачів.

Будучи включеними у віртуальну групу, Інтернет-залежні стають здатними відчувати емоційний ризик шляхом висловлення суджень, що суперечать думку інших людей. У реальному житті інтернет-залежні не можуть висловити аналогічні думки навіть своїм близьким знайомим та батькам. У кіберпросторі вони виражають ці думки без страху відкидання, конфронтації чи осуду, тому що «співрозмовники» є менш досяжними, а ідентичність самого комунікатора може бути замаскована. Погіршення міжособистісних відносин в реальності веде до інтернет-залежності [18].

У зв'язку з трансформацією традиційних, заснованих на спільності форм сусідства, зростанням кількості розлучень і змін місця проживання зростає потреба в соціальній підтримці.

Інтернет-залежність може викликатися психопатологією: К.С.Янг встановила, що депресія корелює з інтернет-залежністю. Депресивні хворі, які більше за інших відчувають страх відкидання і більше за інших потребують соціальної підтримки, користуються Інтернетом, щоб подолати труднощі міжособистісної взаємодії в реальності [70].

Вплив інформаційної компоненти на соціум в цілому і на процеси соціалізації зокрема різко зросла з моменту їх якісної зміни, що надала користувачам інформації можливість активно брати участь в русі і перетворення інформаційних потоків. В силу цього інформація як цінність суспільства нового типу визначається не тільки і не стільки її загальнодоступністю, пізнавальним, економічним або політичним потенціалом, скільки можливістю персоналізації, визначальною нові грані самоідентифікації особистості. Таким чином, нова інформаційна середу виступає одночасно і засобом, і середовищем соціального розвитку особистості.

Розглянувши механізм впливу ЗМІ на соціалізацію молоді, можна сказати, що розвиток технічної сфери породжує нові компоненти індустрії дозвілля, сприяє створенню умов для розвитку молоді, збагачення їх словникового запасу, оволодіння широким колом інформації. В той же час технічна сфера формує свою аудиторію глядача, слухача – пасивного споживача. Наше суспільство переживає період, коли виявляється ілюзорність відживших переконань, ідеалів, світоглядних позицій. Руйнація останніх спричиняє бродіння умов, почуттів, переконань і принципів. Під впливом ЗМІ у моду входить своєрідна безпринципність особистості, утверджується стиль життя „за сленгом”. Виникає загроза знецінення моральних, гуманістичних вартостей, зростання правопорушень і злочинності серед молоді. До того ж, через засоби масової інформації в духовному і культурному середовищі широке розповсюдження отримують псевдокультурі і псевдоморальні цінності – „масова культура” в її агресивному, людиноруйнівному вияві. Всі ці процеси протікають у межах соціалізації, де ЗМІ виступають найважливішим агентом соціалізації.

Таким чином, соціальний інститут інформації є впливовим чинником отримання щоденної інформації, є важливим джерелом знань та елементом впливу на громадську свідомість. У сучасності засоби масової комунікації займають одну з головних позицій у житті суспільства, охоплюють різноманітні сфери діяльності та особистий сфери життя суспільства, відкривають нові перспективи, стають інструментом розвитку людських можливостей та мають значний вплив на соціум. Дослідженням впливу інформації на суспільство займались і займаються теоретики, які виділяють різні напрями та моделі, а також фокусуються на різноманітних аспектах вивчення впливу ЗМК. Саме тому набуває актуальності питання соціальної відповідальності засобів масової комунікації.

РОЗДІЛ Ш. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЗМІ НА СТУДЕНТСЬКУ МОЛОДЬ