- •Лабораторний практикум
- •Модуль 1.Механіка Лабораторна робота № 1.1.Визначення залежності моменту інерції системи від розподілу її маси відносно осі обертання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.2.Визначення динамічної в’язкості рідини методом стокса
- •Вказівки до виконання роботи
- •Вказівки до виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.3.Вивчення закономірностей руху маятника Максвела та визначення його моменту інерції
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.4.Вимірювання пружних характеристик матеріалів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.5.Визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.6.Визначення швидкості кулі за допомогою балістичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2.Молекулярна фізика Лабораторна робота № 2.1. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом відриву кільця
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.2.Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл методом регулярного режиму
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи Спосіб 1
- •Спосіб 2
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3.Перевірка основних газових законів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4.Визначення Cp/cv для повітря методом Клемана – Дезорма
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.5.Визначення температурного коефіцієнта лінійного розширення твердих тіл
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 3.Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 3.1. Вивчення розподілу потенціалу електростатичного поля
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2. Визначення опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3.Градуювання гальванометра
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4.Градуювання термопари
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5. Визначення горизонтальної складової індукції та напруженості магнітного поля землі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.6.Вивчення магнітного поля короткого соленоїда
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.7. Визначення питомого заряду електрона методом схрещених полів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.8. Визначення ккд трансформатора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.9.Визначення індуктивності котушки і дроселя
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 4. Коливальні та хвильові процеси. Оптика Лабораторна робота № 4.1.Визначення параметрів згасання коливань фізичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2.Дослідження резонансних характеристик коливального контуру
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3.Визначення швидкості звуку в повітрі методом стоячих хвиль
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4. Вивчення роботи релаксаційного генератора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.1. Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми френеля
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2.Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційних ґрат
- •Вказівки до виконання роботи
- •Частина 1
- •Порядок виконання роботи
- •Частина 2
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3.Дослідження поляризованого світла
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 5.Фізичні основи квантової та ядерної фізики Лабораторна робота № 5.6. Визначення роботи виходу електрона з металів методом гальмування фотоелектронів в електричному полі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.1. Визначення енергетичної ширини забороненої зони напівпровідника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.2. Вимірювання вольт-амперної характеристики напівпровідникового випрямляча
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.3. Вимірювання світлової характеристики вентильного фотоелемента
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.1. Визначення активності радіоактивного препарату
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.2. Визначення коефіцієнта поглинання радіоактивного випромінювання різними матеріалами
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Додаток
Частина 1
Якщо
кути дифракції малі (рис. 5.2.3), то
, тобто:
. (5.2.3)
З виразів (5.2.2) та (5.2.3) випливає, що довжина хвилі:
, (5.2.4)
де
– відстань
від центрального максимуму до дифракційного
мак-симуму
-го порядку;
–
відстань від ґрат
до екрана.
У
цій лабораторній роботі джерелом світла
є оптичний квантовий генератор ОКГ
(лазер). Схему лабораторної установки
зображено на рис. 5.2.3. Випромінювання
лазера (ОКГ) проходить крізь дифракційні
ґрати ДРі створює на екраніЕкартину дифракції.
Порядок виконання роботи
Отримати у лаборанта набір дифракційних грат та згідно з інструкцією ввімкнути лазер.
Визначити кількість штрихів N на одиницю довжини для кожних дифракційних ґрат та розрахувати сталу
дифракційнихґрат за
формулою (5.2.1).Встановити на шляху лазерного променя дифракційні ґрати з відомою кількістю штрихів
.Спостерігаючи на екрані картину дифракції, виміряти відстані
,
,
від центрального
максимуму (
= 0)
до максимумів першого, другого і третього
порядку (
= 1,
2, 3).Виконати операції пп. 2−3 для всіх дифракційних ґрат.
Визначити відстань від гратки до екрана
.Обчислити довжину світлової хвилі за формулою (5.2.4) для кожного вимірювання
.Обчислити середнє значення довжини хвилі
.Дані записати в табл. 5.2.1.
Таблиця 5.1.1
|
Тип гратки |
Відстань до максимумів |
|
|
| |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||||
Частина 2
В
основу другої частини лабораторної
роботи покладене явище дифракції, яке
виникає внаслідок внесення в паралельний
пучок лазерних променів тонкої перешкоди
(наприклад, волосини людини) завтовшки
. Хід променів
у цьому випадку показаний на рис. 5.2.3.
Випромінювання
лазера проходить крізь волосину Вй утворює на екраніЕкартину
дифракції. Формула (5.2.2) для випадку
дифракції на одній перешкоді завширшки
(товщина
волосини) матиме вигляд:
. (5.2.5)
З виразів (5.2.2) і (5.2.3) випливає, що
, (5.2.6)
де
– відстань
від центрального максимуму до дифракційного
максимуму
-го порядку.
Записавши вираз (5.2.6) для двох сусідніх максимумів та віднявши одне рівняння від іншого, отримуємо формулу для обчислення товщини волосини:
,
(5.2.7)
де
– довжина
хвилі випромінювання лазера, значення
якої беруть із результатів обчислень,
проведених у першій частині роботи;
– відстань
від волосини до екрана;
– відстань
між двома сусідніми максимумами або
мінімумами дифракційної картини
.
Порядок виконання роботи
Волосину закріпити перпендикулярно до пучка променів лазера.
Три рази виміряти на екрані величину
міжсусідніми
максимумами різних порядків m.
Для кожного виміру
обчислити
значення
за формулою
(5.2.7) і знайти середнє значення
в мікрометрах.Дані записати в табл. 5.2.2.
Таблиця 5.2.2
|
Відстань між максимумами |
|
|
| |||||
|
|
|
|
|
|
| |||
|
|
|
|
|
|
| |||

,
м
,
м
,
мкм
,
м
,
м
,
м
,
м
,
м
,
м
,мкм
,
м
,
м
,
м