- •Міністерство фінансів україни
- •Загальна редакція:
- •Керівник авторського колективу:
- •Заступник керівника авторського колективу:
- •Авторський колектив:
- •Наукові рецензенти:
- •Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •Розділ VIII екологічний податок
- •Розділ хіv спеціальні податкові режими
- •Розділ vі. Акцизний податок
- •213.1. Об’єктами оподаткування є операції з:
- •214.1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:
- •215.1. До підакцизних товарів належать:
- •215.3.2. Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:
- •215.3.3. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби:
- •215.3.4. Нафтопродукти, скраплений газ:
- •215.3.6. Кузови для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з укт зед:
- •215.3.7. Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них:
- •215.3.8. Причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах, типу причіпних будиночків:
- •216.3. Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
- •220.1. Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
- •221.1. Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.
- •222.1. Строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України
- •223.1. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
- •226.10. Не підлягають маркуванню:
- •226.12. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі:
- •226.15. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у пункті 227.4 статті 227 цього Кодексу.
- •228.1. Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.
- •229.1. Особливості оподаткування спирту етилового
- •229.1.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
- •Г) біоетанолу, що використовується як сировина для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (етбе), інших добавок на основі біоетанолу.
- •229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості.
- •229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості
- •230.13. Під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:
- •Розділ VII збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •231.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до статті 232 цього розділу є об’єктами оподаткування.
- •232.1. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:
- •232.1.1. Колісні транспортні засоби, крім:
- •232.1.2. Судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;
- •232.1.3. Літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:
- •233.1. База оподаткування визначається:
- •234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:
- •234.1.1. Для мотоциклів:
- •234.1.2. Для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):
- •234.1.3. Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;
- •236.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
- •237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
- •238.1. Сума обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відвідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті 234 цього розділу.
- •239.1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.
- •Розділ VIII. Екологічний податок
- •241.2. До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
- •241.2.1. Здійснюють оптову торгівлю паливом;
- •241.2.2. Здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб’єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).
- •242.1. Об’єктом та базою оподаткування є:
- •243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
- •243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:
- •243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.
- •Хімічні формули та символи забруднюючих речовин атмосферного повітря
- •244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:
- •245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:
- •245.4. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.
- •246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
- •247.2. Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:
- •248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
- •249.1. Суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.
- •1/32 Коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);
- •250.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
- •252.1. Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.
- •253.1. Ставки оподаткування:
- •Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •Стаття 255. Контроль та відповідальність платників
- •255.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
- •Розділ X рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в україні
- •257.1. Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.
- •258.1. За природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):
- •258.1.1. Видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові, передбаченій підпунктом 258.1.2 цього пункту:
- •258.2. За нафту:
- •258.3. За газовий конденсат:
- •Стаття 259. Коригуючі коефіцієнти
- •Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •261.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
- •Розділ хі. Плата за користування надрами
- •263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі платники)
- •263.2.3. До об’єкта оподаткування не належать:
- •263.6.3. До витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:
- •263.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:
- •263.10. Коригуючі коефіцієнти
- •263.11. Порядок подання податкових розрахунків
- •263.13. Контроль та відповідальність платників
- •264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
- •264.2. Об’єкт оподаткування
- •264.2.1. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
- •264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
- •264.5. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •264.6. Контроль та відповідальність платників
- •Розділ xіi. Місцеві податки і збори
- •265.1. Платники податку
- •265.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
- •265.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
- •265.2. Об’єкт оподаткування
- •265.2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.
- •265.2.2. Не є об’єктом оподаткування:
- •265.3. База оподаткування
- •265.6. Податковий період
- •266.1. Платники збору
- •267.1. Платники збору
- •267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
- •267.2. Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту
- •267.2.1. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):
- •267.2.2. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:
- •267.3. Ставки збору
- •267.3.7. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.
- •267.4.2. Відомості, наведені в поданій суб’єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.
- •267.5.2. Строки сплати збору:
- •Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та розміру торгового патенту
- •268.1. Туристичний збір це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
- •268.6. Особливості справляння збору
- •Розділ хііі плата за землю
- •269.1. Платниками податку є:
- •269.1.1. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- •269.1.2. Землекористувачі.
- •270.1. Об’єктами оподаткування є:
- •270.1.1. Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- •270.1.2. Земельні частки (паї), які перебувають у власності.
- •271.1. Базою оподаткування є:
- •271.1.1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- •271.1.2. Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
- •272.1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
- •272.1.1. Для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
- •272.1.2. Для багаторічних насаджень 0,03.
- •273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.
- •273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:
- •273.2.1. За сільськогосподарські угіддя відповідно до статті 272 цього Кодексу;
- •273.2.2. За ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.
- •275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
- •275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:
- •281.1. Від сплати податку звільняються:
- •282.1. Від сплати податку звільняються:
- •282.1.11. Новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
- •283.1. Не сплачується податок за:
- •283.1.6. Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
- •285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
- •286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
- •287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
- •288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
- •288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
- •289.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
- •290.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
- •Розділ хіv.
- •305.1. Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.
- •305.2. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
- •305.3. Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
- •305.4. Податковий (звітний) рік для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, період з початку року до їх фактичного припинення.
- •307.1. Платники податку не є платниками таких податків і зборів:
- •308.1. Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:
- •308.6. Реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується:
- •308.6.1. У разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;
- •308.6.2. За рішенням органу державної податкової служби:
- •309.2. Платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.
- •Глава 3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
- •311.1. Об’єктом оподаткування збором є:
- •312.1. Ставка збору становить 3 відсотки від вартості фактично відпущеної платником збору електричної енергії без урахування податку на додану вартість.
- •313.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •Глава 4. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •314.1. Платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
- •316.1. Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:
- •316.2. На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4 відсотків.
- •317.3. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •317.4. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •П – тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.
- •Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни
- •321.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •321.3. Платники збору обчислюють суму збору, виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
- •321.5. Розрахунки збору подаються платниками збору до органів державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •321.6. Форма розрахунку встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
- •322.1. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •Розділ хvi збір за спеціальне використання води Стаття 323. Платники збору
- •Стаття 324. Об’єкт оподаткування збором
- •Стаття 325. Ставки збору
- •325.2. Ставки збору за спеціальне використання підземних вод
- •325.3. Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10 000 куб. Метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.
- •Стаття 326. Порядок обчислення збору
- •327.2. За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.
- •328.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
- •Розділ xvіі. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів Стаття 329. Платники збору
- •330.1. Об’єктом оподаткування збором є:
- •330.1.1. Деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
- •330.1.2. Деревина, заготовлена під час проведення заходів:
- •330.1.5. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
- •331.1. Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід
- •331.2. Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід
- •Стаття 332. Порядок обчислення збору
- •332.2. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
- •332.3. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитку, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:
- •Стаття 334. Порядок сплати збору
- •Розділ хvііі. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
- •335.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:
- •335.4. Податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.
- •336.1 Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:
- •338.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
- •338.2 Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції ведеться в порядку, визначеному угодою.
- •339.2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов’язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов’язковій щорічній аудиторській перевірці.
- •Розділ XIX. Прикінцеві положення
- •1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
- •2. Визнати такими, що втратили чинність:
- •1) З 1 січня 2011 року:
- •2) З 1 квітня 2011 року:
- •3) Виключено;
- •3. У зв’язку з набранням чинності цим Кодексом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV „Перехідні положення” Конституції України дія:
- •1) Указу Президента від 11 травня 1998 року № 453/98 „Про платників та порядок сплати акцизного збору”;
- •2) Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.
- •4. Кабінету Міністрів України:
- •1) Акцизний податок;
- •5. Органам місцевого самоврядування забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.
- •Розділ XX. Перехідні положення
- •Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
- •2. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:
- •Підрозділ 3. Особливості оподаткування підприємств
- •5. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей:
- •6. Податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню банком шляхом авалю.
- •7. Строк погашення векселя настає не пізніше 720-го календарного дня з дня надання такого векселя митному органу, включаючи день його видачі.
- •Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
- •1. Розділ ііі цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
- •3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
- •10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:
- •17. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:
- •21. Підпункти 1519 цього підрозділу застосовуються з урахуванням такого:
- •Підрозділ 5. Особливості застосування ставок акцизного збору та екологічного податку
- •Підрозділ 6. Особливості справляння земельного податку
- •Підрозділ 7. Особливості порядку повернення торгових патентів
- •Підрозділ 8. Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку
- •Підрозділ 10. Інші перехідні положення
- •Післямова
- •Міністр фінансів України ф.О. Ярошенко
- •18 П. 9 Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення, затвердженого Постановою кму від 29.06.1996 року № 700.
- •28 П. 3 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою кму від 29.08.2002 р. № 1266.
- •30 Положення про контрольні пости державних податкових інспекцій на підприємствах, що виробляють спирт та алкогольні напої, затверджене постановою кму від 11.01.1997 р. № 9.
Стаття 326. Порядок обчислення збору
326.1. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
326.2. Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником.
326.3. Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.
326.4. Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.
326.5. Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється, виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки збору.
326.6. За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки збору.
326.7. Справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.
326.8. Збір за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане з втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору.
326.9. Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють збір виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води збір обчислюють на загальних підставах.
326.10. Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.
326.11. Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.
326.12. Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів.
У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства.
326.13. У разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
326.1. Нормами цього пункту надано право водокористувачам самостійно обчислювати збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва.
Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища», Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами.
Виходячи з викладеного вище та відповідно до норм статті 326, водокористувачі – платники збору самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води.
Базовим податковим (звітним) періодом для збору за спеціальне використання води є календарний квартал.
При цьому звертаємо увагу, що платники – водокористувачі, які використовують воду для потреб водного транспорту, обчислюють збір, виходячи із специфіки та режиму судноплавства (починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання, оскільки це пов’язане з особливостями використання води при експлуатації водного транспорту).
326.2. Цим пунктом визначено основну структуру обчислення збору за спеціальне використання води, який базується на фактичних обсягах використаної води (з урахуванням обсягу втрат у їх системах), лімітів, ставок збору та коефіцієнтів.
Водокористувачі-постачальники води, які поставляють (передають) воду іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, зобов’язані обчислювати і сплачувати збір самостійно за обсяги води, які були передані. Ця норма має на меті упорядкувати відносини між постачальниками та користувачами.
Акцентуємо увагу на тому, що при обчисленні збору за спеціальне використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання виходять з фактичних обсягів води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату та враховують коефіцієнт 0,005 (п. 325.8 ст. 325).
Підприємства житлово-комунального господарства при обчисленні збору виходять з фактичних обсягів вилученої, використаної води (з урахуванням обсягу втрат у їх системах), переданої за договорами, а також населенню, ставок збору, з урахуванням коефіцієнта 0,3 (п. 325.9 ст. 325).
За воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які перебувають на даній території в той чи інший період), незалежно від характеру та тривалості проживання, у межах його житлового фонду та присадибних ділянок – збір не справляється.
Оподаткуванню також підлягають обсяги води – кар’єрної, шахтної та дренажної, у разі її використання у господарській діяльності як вилученої, так і переданої (підпункт 324.4.7 п. 324.4 ст. 324), при цьому для такої води встановлена окрема ставка збору (п. 325.7 ст. 325).
326.3. У цьому пункті обумовлені норми обчислення збору при використанні води із різноманітних водних об’єктів, тобто із змішаного джерела.
Вище зазначалося, що до водних об’єктів водного фонду України належать поверхневі та підземні води.
Кожний водокористувач, залежно від виду економічної діяльності та необхідності у певних обсягах води для її використання, може використовувати воду як поверхневу, так і підземну, тобто зі змішаного джерела.
При обчисленні збору за спеціальне використання води водокористувачі зобов’язані обчислювати збір з урахуванням усіх обсягів води як поверхневої, так і підземної і у тому співвідношенні, у якому формується (наповнюється) таке змішане джерело. Таке співвідношення відображене у дозволах та договорах на поставку води і використовується при розрахунку суми збору.
При цьому обчислення збору зі змішаного джерела проводиться водокористувачем з урахуванням втрат води в системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів (ст. 325).
326.4. Цим пунктом врегульовано питання обчислення збору при заборі води з каналів.
Оскільки канал – це водний об’єкт водного фонду, який є елементом довкілля, створений штучно, де зосереджується вода, робота цих водогосподарських систем регулюється через встановлення відповідних режимів для кожного водного об’єкта системи з урахуванням прогнозу водності.
За використані обсяги води з каналів водокористувачі зобов’язані обчислювати і сплачувати збір, виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, визначених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.
Пунктом 326.5 встановлені норми щодо обчислення збору за спеціальне використання води гідроелектростанціями.
Під час користування водними об’єктами для промислових потреб водокористувачі, зокрема гідроенергетичні підприємства, зобов’язані дотримуватися встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод (ст. 66 ВКУ).
Згідно з нормами коментованого Кодексу платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі, які використовують воду без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики. При обчисленні збору за використання води для потреб гідроенергетики його розмір визначається, виходячи з фактичних обсягів води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, при цьому застосовують ставки збору, передбачені п. 325.3 ст. 325.
Гідроакумулюючі електростанції, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями, які використовують певні обсяги води для потреб гідроенергетики, за використані обсяги води за вказаним призначенням не сплачують збір за спеціальне використання води (п. 324.5 ст. 324).
Пунктом 326.6 встановлена норма щодо обчислення збору за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів при експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами.
Оскільки водокористувачі, які використовують воду без її вилучення для потреб водного транспорту, є платниками збору за спеціальне використання води відповідно до ст. 323, то збір за спеціальне використання води без її вилучення для потреб водного транспорту за умови експлуатації водних шляхів:
– вантажними самохідними і несамохідними суднами обчислюється, виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору;
– пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки збору.
Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту встановлені для всіх річок на одному рівні, крім р. Дунаю, оскільки при експлуатації водних шляхів р. Дунаю збір не справляється.
Необхідно нагадати, що не у всіх випадках при використанні води без її вилучення для потреб водного транспорту справляється збір.
Відповідно до норми п. 324.6 ст. 324 збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:
– з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
– під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів р. Дунаю.
У пункті 326.7 акцентовано увагу платників збору за спеціальне використання води у разі її використання одночасно для різних цілей, за різними напрямами, з різних водних об’єктів.
Так, у разі коли водокористувачами використовується вода без її вилучення з водних об’єктів (для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва), а також одночасно використовується вода і для всіх інших потреб (крім води, зазначеної у п. 324.4 ст. 324), то такі водокористувачі зобов’язані сплачувати також збір за спеціальне використання води, тобто справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.
При цьому всі водокористувачі – платники збору при обчисленні збору за спеціальне використання води зобов’язані застосовувати залежно від напрямів використання норми п. 324.1 ст. 324, ст. 325, пп. 326.1–326. 4 ст. 326;
у частині використання води для потреб гідроенергетики - застосовувати норми пп. 324.2.1 п. 324.2 , п. 324.5 ст. 324, п. 325.3 ст.325, пп. 326.1, 326.5 ст.326, а у разі використання води для інших цілей – п. 324.1 ст. 324, ст. 325, пп. 326.1–326. 5 ст. 326;
у частині використання води для потреб водного транспорту застосовувати норми пп. 324.2.2 п.324.2 , п. 324.6 ст. 324, п. 325.4 ст. 325, пп.326.1, 326.6 ст. 326, а у разі використання води для інших цілей – п. 324.1 ст. 324, ст. 325, пп. 326.1–326. 5 ст. 326;
у частині використання води для потреб рибництва застосовувати норми п. 324.3, пп.324.4.8 п. 324.4 ст. 324, п. 325.5 ст. 325, п. 326.1 ст. 326.
326.8. Цим пунктом встановлена норма щодо обчислення збору за спеціальне використання води для потреб рибництва.
Використання води – це процес, зокрема, використання її без вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного транспорту та інших потреб.
На водних об’єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу (ст. 68 ВКУ).
При обчисленні збору потрібно враховувати особливості визначення об’єкта оподаткування збором з урахуванням норм пп. 324.3, пп. 324.4.8 п. 324.4 ст. 324 цього розділу. Таким чином, при обчисленні збору за спеціальне використання води для потреб рибництва водокористувачі обчислюють його розмір, виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане з втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору з урахуванням норм ст. 325.
При цьому звертаємо увагу, що не справляється збір за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (підп. 324.4.8 п. 324.4 ст. 324).
326.9. Необхідно закцентувати увагу на особливостях обчислення збору при використанні води для потреб охолодження обладнання оборотної системи водопостачання.
Для уникнення подвійного оподаткування збором за спеціальне використання води для водокористувачів, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, при обчисленні збору за спеціальне використання води таким водокористувачам – платникам збору необхідно виходити з фактичних обсягів води, використаної безпосередньо на підживлення оборотної системи та ставок збору, відповідно до норм ст. 325.
У разі якщо водокористувач буде використовувати певні обсяги води не тільки для вказаних цілей (підживлення оборотної системи водопостачання), але і для інших потреб, незалежно від виду діяльності та потреб, то в такому випаду такий водокористувач зобов’язаний обчислювати збір за всі інші обсяги фактично використаної води на загальних підставах, відповідно до п. 326.2 ст. 326.
Одночасно зауважуємо, що при обчисленні збору водокористувачами – платниками збору, а саме: теплоелектростанціями з прямоточною системою, водопостачання збір обчислюється, виходячи з фактичних обсягів використаної води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, ставок збору та коефіцієнта 0,005 відповідно до п. 325.8 ст. 325.
326.10. Цим пунктом встановлена норма щодо необхідності наявності у кожного водокористувача вимірювальних приладів.
Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою (ст. 25 ВКУ).
Обраховувати збір водокористувач-платник повинен самостійно і при обрахунку збору кожен водокористувач-платник зобов’язаний виходити з обсягів фактично використаної води на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Коли у водокористувача відсутні вимірювальні прилади, то обсяг фактично використаної води він може визначити за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрат електроенергії, пропускної спроможності водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Необхідно зазначити, що у разі коли у водокористувача відсутні вимірювальні прилади, але у платників є можливість їх встановлення, то збір сплачується у двократному розмірі.
Така норма буде застосовуватися для водокористувачів, які мали можливість встановити прилади, але з будь-якої причини їх не встановили. Певним чином ця норма є стимулюючою, оскільки, відповідно до законодавства, водокористувач зобов’язаний, зокрема, дотримуватися визначених лімітів забору води, лімітів використання води; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства (ст. 44 ВКУ).
326.11. Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.
326.12. У цьому пункті визначені норми щодо взаємодії між органами виконавчої влади та платниками збору в частині надання інформації та контролю за наявністю і кількістю платників збору.
Для ведення повного обліку платників збору органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.
Оскільки платниками збору за спеціальне використання води є і первинні – ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, і вторинні водокористувачі (абоненти), які не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних та/або інших водокористувачів, то водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, зобов’язані щороку до 20 січня подавати органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів. Ця норма є обов’язковою для всіх водокористувачів, які вилучають, використовують, а також передають воду іншим водокористувачам (абонентам).
Оскільки дозвіл на спеціальне водокористування обмежений терміном його дії, то всі водокористувачі, у яких добігає термін дії дозволу, зобов’язані у встановленому порядку і строки переоформити дозвіл або отримати новий.
Таким чином, у разі коли у водокористувача відбулися: зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води, водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це орган державної податкової служби та орган водного господарства.
Органи державної податкової служби контролюють наявну кількість платників збору, проводять аналітичні дослідження щодо збільшення чи зменшення кількості платників та причини такого зменшення, прогнозують надходження до бюджету по збору, виявляють платників, яким були видані дозволи, але які не подають податкову звітність та не сплачують вчасно збір.
326.13. У даному пункті викладено норму щодо сплати збору бюджетними організаціями у разі використання води для діяльності, спрямовані на отримання доходу.
Згідно зі статтею 323 Податкового кодексу України вилучено з кола платників бюджетні установи з причини використання ними води тільки для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб. Але у разі, коли водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, наприклад передають воду іншому водокористувачеві (при здачі в оренду будівель, споруд (їх частин), здійсненні спільної діяльності тощо), збір обчислюється на загальних підставах, виходячи з усього фактичного обсягу використаної води (як для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб, так і на господарські цілі) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.
Стаття 327. Особливості обчислення збору при встановленні лімітів використання води
327.1. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.