282.1.11. Новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах  протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

282.1. Податкові пільги сприяють синхронізації інтересів суспільства й платників – юридичних осіб, виконують роль своєрідного «компенсатора» формальної рівності суб’єктів податкових відносин. Визначальним при наданні права на пільгу є специфіка діяльності конкретних груп платників, її важливість для суспільного життя (незалежно від розміру земельної ділянки, необхідної для виконання платником статутних завдань).

Крім податкових пільг щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, які передбачені нормами ст. 282, необхідно також враховувати пільги, передбачені в ч. 6 розділу XX (Перехідні положення) ПК України (див. коментар до ч. 6 розділу XX ПК України).

282.1.1. Природно-заповідний фонд України становить її національне надбання. Щодо нього, держава встановлює особливий режим охорони, відтворення і використання, зокрема, надає податкові та інші пільги. Звільненню від плати за землю підлягають: а) штучно створені об’єкти – дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва; б) природні території та об’єкти – заповідники природні та біосферні, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спеологічні), пам’ятки природи (комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні), заповідні урочища. Звільнення від плати за землю законодавець передбачає й для історико-культурних заповідників.

282.1.2. У цьому підпункті пільги надаються дослідним господарствам науково-дослідних установ, навчальних закладів вищої та професійно-технічної освіти сільськогосподарського профілю. При цьому важливо наголосити, що до професійно-технічних навчальних закладів, окрім професійно-технічних училищ, також належать вищі професійні училища, професійні ліцеї, училища-агрофірми та вищі училища-агрофірми, центри професійно-технічної освіти, інші типи навчальних закладів. Метою створення дослідних господарств є практичне навчання студентів і слухачів, проведення наукових досліджень, сприяння в роботі зі створення та освоєння наукових розробок.

282.1.3. Див. коментар до п. 157.1 ст. 157 ПК України.

282.1.4. Дитячі санаторно-курортні заклади – це заклади охорони здоров’я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують надання дітям послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів. До дитячих оздоровчих закладів відносяться дитячі заклади санаторного типу, дитячі центри, позаміські заклади оздоровлення та відпочинку. Вони обов’язково заносяться до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. Оздоровлення дітей може здійснюватися протягом року, сезонно, під час канікул, цілодобово, протягом дня.

282.1.5. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також їх об’єднання. Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення).

Благодійна організація – недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб. Вона може утворюватися в таких організаційно-правових формах: членська організація, благодійний фонд, установа, інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо). Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації (відносно міжнародних та всеукраїнських організацій – Міністерством юстиції України, стосовно місцевих організацій – відповідними місцевими органами виконавчої влади).

282.1.6–282.1.7. Див. коментар до п. 154.1 ст. 154 ПК України.

282.1.8–282.1.9. У цих пунктах при обранні платників – юридичних осіб, відносно яких застосовується пільгування, законодавець виходить з їх суспільнокорисливої галузевої належності (перелік відповідних закладів визначається Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності»). Додатковими факторами є: утримання виключно за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п. 282.1.8); дотримання цільового призначення земельної ділянки та адресата спрямування коштів, вивільнених при пільгуванні (п. 282.1.9).

282.1.10.–282.1.11. Законодавець передбачає звільнення від податку для певного сегмента сільськогосподарської діяльності, зокрема: а) товаровиробників (стосується новостворених фермерських господарств); б) власників земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачів за умови їх передачі в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

Стаття 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню