216.3. Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

216.4. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках.

216.5. При передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі.

216.6. При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Стаття, що коментується, регламентує порядок визначення дати виникнення податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, який узгоджено з вимогами Директиви Ради 2008/118/ЄС від 16.12.2008 про загальний режим акцизних зборів (даною Директивою також скасовано Директиву Ради 92/12/ЄЕС).

216.1. Датою виникнення податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку щодо підакцизних товарів, вироблених на митній території України, визначено дату реалізації таких товарів (продукції), за винятком випадків відтермінування сплати податку за податковим векселем на строк 90 або 180 днів (див. Коментар до ст. 225, 229.1, 229.2 та 229.3 Кодексу).

216.2. Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного або втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. Законодавець визначає, що втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого (якої) платник податку не може встановити.

216.3. Вартість або обсяг втраченого підакцизного товару (продукції) не підлягає включенню до бази оподаткування, а відповідно щодо таких товарів (продукції) не виникає податкового зобов’язання у разі, якщо такі втрати викликані об’єктивними (природні втрати) або форс-мажорними обставинами.

Відомості про події, пов’язані з пожежами, аваріями, повенями та іншими форс-мажорними ситуаціями, мають бути підтверджені відповідними державними органами, а саме: органами МНС України, ДАІ МВС України, службами Гідрометцентру та іншими органами в межах відповідної компетенції. Обсяги втрат підакцизних товарів (сировини, продукції), які знаходились на зберіганні у складах або перевозилися, документуються при проведенні відповідної інвентаризації, результати якої фіксуються відповідними актами, які є документами первинного бухгалтерського обліку. Визначення втрат здійснюється із використанням Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69. 

Втрати спирту при виробництві лікеро-горілчаної продукції – це виробничі втрати з моменту отримання спирту зі спиртосховища (складу) у виробництво до передачі готової продукції на склад, з урахуванням спиртовмісних залишків у виробництві та пробах, взятих на аналіз у лабораторію. Норми втрат є гранично допустимими й застосовуються тільки у разі фактичної нестачі спирту або лікеро-горілчаної продукції при транспортуванні, зберіганні та виробництві. Щодо порядку визначення втрат інших підакцизних товарів (продукції) див. додатково п. 214.7 Коментаря до ст. 214 Кодексу.

216.4. Нормою визначено, що датою виникнення податкового зобов’язання при імпорті підакцизних товарів (продукції) є дата подання митному органу вантажно-митної декларації для відповідного митного оформлення. Крім того, у разі встановлення порушень митних режимів, згідно з якими при митному оформленні податок не сплачувався, датою виникнення податкового зобов’язання є дата встановлення такого порушення. При цьому сума податку розраховується за ставками податку, які діяли на момент митного оформлення підакцизних товарів (продукції) у такому митному режимі без сплати податку.

216.5. Датою виникнення податкового зобов’язання при виробництві підакцизних товарів (продукції) з давальницької сировини є дата відвантаження такої продукції замовнику або, за його дорученням, – іншій особі. Особливості сплати податку за операціями з підакцизними товарами (продукцією), що виготовлені з давальницької сировини, подано в пунктах 212.1, 212,2 та 222.1 даного Коментаря.

216.6. Датою виникнення податкових зобов’язань з підакцизними товарами (продукцією), які були використані для власних виробничих потреб, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася передача зазначених товарів у використання у виробничому процесі. Виключенням з цієї норми є випадки, коли підакцизні товари (сировина, продукція) використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів.

Стаття 217. Порядок обчислення податку з товарів, вироблених на митній території України

217.1. Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

217.2. Суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.

217.3. Податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

217.4. Забороняється сплата сум податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов’язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплати сум такого податку коштами.

217.5. У разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку  продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.

Коментованою статтею регламентується порядок обчислення акцизного податку з товарів (продукції), які вироблені на митній території України. Крім того, закріплено норму безумовної сплати сум податку до бюджету лише грошовими коштами.

1. Сума акцизного податку визначається платником самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції), ставок податку, що діють на момент реалізації такої продукції (з урахуванням законодавчо наданих пільг та відстрочення податкового зобов’язання за податковим векселем).

2. Особливістю визначення суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, є застосування ставок податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику, або, за його дорученням, – іншій особі. Суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, повинні бути включені виробником такої продукції в податковому періоді, на який припадає дата її відвантаження.

Виробництво з давальницької сировини, згідно з нормами Кодексу та виходячи з норм від 19.12.1995 р. № 481-95/ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, можливе лише для виноматеріалів з винограду та підакцизних нафтопродуктів.

Відповідно до положень ст.14 вказаного Закону сплата сум акцизного податку замовником підакцизної продукції виробнику, а також перерахування таких сум виробником до бюджету здійснюється виключно у грошовій формі¹⁴.

3. Розрахунок акцизного податку з підакцизних товарів (нафтопродукти, легкові автомобілі та кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли), на які ставки податку встановлені в євро (див. п. 215.3 Коментаря до ст. 215 Кодексу), здійснюється з використанням офіційного курсу гривні до євро, який встановлений Національним банком України на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація таких товарів. У цілях визначення суми податку такий курс залишається незмінним протягом календарного кварталу.

4. Норма щодо заборони сплати акцизного податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов’язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплати сум такого податку коштами, поширена на всі види підакцизних товарів (продукції). Дана норма стосовно сплати акцизу зі спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлена статтями 14 та 15 Закону від 19.12.1995 р. № 481-95/ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, якими визначено, що при реалізації спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи іншими видами боргових зобов’язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов’язаний здійснити оплату суми акцизного податку, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах. Із запровадженням цієї норми Кодексу такий порядок сплати розповсюджується на всі види підакцизних товарів.

Крім того, положеннями ч. 2 ст. 17 Закону від 19.12.1995 № 481-95/ВР передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі вартості відвантаженої продукції, у випадку сплати сум акцизного податку та податку на додану вартість – в інших формах, які не передбачають сплату таких платежів коштами.¹⁵

5. Положеннями даної норми законодавцем закріплено право платників акцизного податку на коригування податкових зобов’язань у випадку повного (часткового) повернення раніше реалізованих ним товарів для усунення недоліків товару або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків. У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) податкове зобов’язання з акцизного податку обчислюється у загальному порядку, тобто виходячи із ставок та умов, що встановлені на дату такої реалізації.

Сума коригування податку визначається, виходячи з максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання з повернених товарів (продукції), та зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

Стаття 218. Порядок обчислення податку з товарів, які ввозяться на митну територію України

218.1. Суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

218.2. Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату подання митному органу митної декларації до митного оформлення.

218.3. Суми податку, що підлягають сплаті, у разі порушення умов розміщення підакцизних товарів у митних режимах: магазину безмитної торгівлі, переробки на митній території України, визначаються, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на момент подання митної декларації при розміщенні у відповідний режим.

218.4. У разі повного або часткового повернення імпортером підакцизних товарів (продукції), ввезених на митну територію України, продавцю у зв’язку з непридатністю їх для реалізації на митній території України, платник податків – імпортер проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулось повернення невикористаних та пошкоджених марок, або органу державної податкової служби, який видав марки, надані відповідні документи, що підтверджують втрату марок.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за відповідний звітний період. При цьому сума акцизного податку за бажанням імпортера повертається йому на поточний рахунок у банку або зараховується при придбанні наступних партій марок акцизного податку.

Статтею регламентовано загальний порядок обчислення акцизного податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, а також передбачено нову норму щодо повернення сплаченого податку (у разі вивезення за межі митної території України раніше імпортованих підакцизних товарів (продукції) як таких, що не придатні для реалізації на митній території України).

218.1. Сума акцизного податку визначається платником самостійно, виходячи з обсягів ввезених підакцизних товарів (продукції) та ставок податку, що діють на момент ввезення такої продукції на митну територію України. Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов’язковому порядку їх декларують і сплачують податок при ввезенні на митну територію України (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що підлягають маркуванню марками акцизного податку).

Розрахунок податку з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які підлягають маркуванню, здійснюється за ставками, які діють на час придбання марок акцизного податку. Сума податку підлягає корегуванню при зміні на дату подання митної декларації ставки податку або максимальних роздрібних цін (на тютюнові вироби), якщо вони відрізняються від тих, що діяли на час придбання марок акцизного податку. Відповідальність за правильність розрахунку суми податку несе безпосередньо імпортер таких підакцизних товарів (продукції).

218.2. Розрахунок податку з підакцизних товарів, на які встановлено ставки податку в євро, здійснюється з використанням офіційного курсу гривні до іноземної валюти (євро), встановленого Національним банком України, що діє на дату подання органу державної митної служби митної декларації до митного оформлення.

218.3. У разі встановлення фактів порушення умов розміщення підакцизних товарів у митних режимах: магазину безмитної торгівлі, переробки на митній території України (див. п. 213.3 Коментаря до ст. 213 Кодексу), для розрахунку суми податку використовуються ставки, що діяли на момент подання митної декларації при розміщенні у відповідний режим. Під магазинами безмитної торгівлі розуміються підприємства роздрібної торгівлі, які знаходяться у митному режимі «магазин безмитної торгівлі» та здійснюють свою діяльність відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1089 «Про затвердження Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі та Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі».

Вартість та обсяги алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком, у разі відвантаження їх безпосередньо українськими виробниками цієї продукції. Алкогольні напої та тютюнові вироби повинні поставлятися для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між цими виробниками і власниками магазинів безмитної торгівлі. Митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

4. Нормою передбачено відшкодування сум акцизного податку імпортеру у разі, якщо він повертає підакцизні товари (продукцію), раніше ввезені на митну територію України, у зв’язку з непридатністю їх для реалізації.

Сума податку на обсяги повернутої продукції визначається за ставками та у порядку, який діяв на дату виникнення податкового зобов’язання, і відображається у декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось повернення невикористаних та пошкоджених марок органу державної податкової служби, який видав ці марки. Крім того, у декларації відображається відшкодування сум акцизного податку у разі, коли органу державної податкової служби, який видав ці марки, надано відповідні документи, що підтверджують втрату марок.

Стаття 219. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів

219.1. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством.

219.2. Підакцизні товари (продукція), які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати податку під зобов’язання, узяте перед органом державної митної служби, про вивезення таких товарів (продукції) у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби.

Коментованою статтею врегульовано механізм звільнення від сплати акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), які переміщуються через митну територію України транзитом, а також умови звільнення від сплати податку у разі тимчасового ввезення підакцизних товарів на митну територію України, використання яких не має комерційного характеру.

219.1. Умовою звільнення транзиту підакцизних товарів (продукції) через митну територію України є здійснення заходів щодо гарантування доставки таких товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством. Відповідно до ст. 185 Митного кодексу України транзит є одним з видів митного режиму. Умови переміщення товарів у митному режимі транзиту визначені гл. 33 Митного кодексу України.

Даний режим може бути вибраний декларантом самостійно відповідно до мети переміщення підакцизних товарів (продукції) та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення. Відповідно до вказаного митного режиму підакцизні товари (продукція) переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів (продукції) на митній території України¹⁶.

Граничними термінами транзиту підакцизних товарів митною територією України визначені наступні:

• автомобільним транспортом (з моменту ввезення на територію України) – 5 діб у разі прямого транзиту і 10 діб – у разі комбінованого перевезення;

• залізничним транспортом (з моменту ввезення на територію України) – 21 доба – у разі прямого транзиту і 28 діб – у разі переадресування¹⁷.

219.2. Нормою закріплено звільнення від сплати податку підакцизних товарів (продукції), що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів. Умовою такого звільнення є те, що вказані товари (продукція) не змінюють власника на митній території України (залишаються у власності нерезидентів), а їх використання не має комерційного характеру. Крім того, їх пропуск через митний кордон України здійснюється під відповідне зобов’язання, узяте перед органом державної митної служби, за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби. Фінансові гарантії надаються до або в момент фактичного перетину митного кордону товарами під час ввезення їх в Україну.

Фінансові гарантії у вигляді грошової застави нерезидентами вносяться на депозитні рахунки митних органів в уповноважених банках в іноземній валюті I групи класифікатора валют Національного банку України або в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на дату надання фінансової гарантії як безготівково, так і готівкою. Розмір гарантії не може перевищувати визначену законодавством суму податків та зборів, що підлягала б сплаті під час митного оформлення таких товарів у разі їх ввезення на митну територію України для вільного використання. У разі порушення зобов’язання про зворотне вивезення за межі митної території України, за винятком обставин непереборної сили, надані гарантії застосовуються для забезпечення стягнення несплачених податків¹⁸.

Стаття 220. Особливості обчислення податку за адвалорними ставками