- •Міністерство фінансів україни
- •Загальна редакція:
- •Керівник авторського колективу:
- •Заступник керівника авторського колективу:
- •Авторський колектив:
- •Наукові рецензенти:
- •Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •Розділ VIII екологічний податок
- •Розділ хіv спеціальні податкові режими
- •Розділ vі. Акцизний податок
- •213.1. Об’єктами оподаткування є операції з:
- •214.1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:
- •215.1. До підакцизних товарів належать:
- •215.3.2. Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:
- •215.3.3. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби:
- •215.3.4. Нафтопродукти, скраплений газ:
- •215.3.6. Кузови для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з укт зед:
- •215.3.7. Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них:
- •215.3.8. Причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах, типу причіпних будиночків:
- •216.3. Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
- •220.1. Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
- •221.1. Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.
- •222.1. Строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України
- •223.1. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
- •226.10. Не підлягають маркуванню:
- •226.12. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі:
- •226.15. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у пункті 227.4 статті 227 цього Кодексу.
- •228.1. Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.
- •229.1. Особливості оподаткування спирту етилового
- •229.1.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
- •Г) біоетанолу, що використовується як сировина для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (етбе), інших добавок на основі біоетанолу.
- •229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості.
- •229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості
- •230.13. Під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:
- •Розділ VII збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •231.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до статті 232 цього розділу є об’єктами оподаткування.
- •232.1. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:
- •232.1.1. Колісні транспортні засоби, крім:
- •232.1.2. Судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;
- •232.1.3. Літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:
- •233.1. База оподаткування визначається:
- •234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:
- •234.1.1. Для мотоциклів:
- •234.1.2. Для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):
- •234.1.3. Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;
- •236.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
- •237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
- •238.1. Сума обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відвідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті 234 цього розділу.
- •239.1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.
- •Розділ VIII. Екологічний податок
- •241.2. До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
- •241.2.1. Здійснюють оптову торгівлю паливом;
- •241.2.2. Здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб’єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).
- •242.1. Об’єктом та базою оподаткування є:
- •243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
- •243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:
- •243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.
- •Хімічні формули та символи забруднюючих речовин атмосферного повітря
- •244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:
- •245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:
- •245.4. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.
- •246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
- •247.2. Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:
- •248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
- •249.1. Суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.
- •1/32 Коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);
- •250.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
- •252.1. Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.
- •253.1. Ставки оподаткування:
- •Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •Стаття 255. Контроль та відповідальність платників
- •255.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
- •Розділ X рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в україні
- •257.1. Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.
- •258.1. За природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):
- •258.1.1. Видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові, передбаченій підпунктом 258.1.2 цього пункту:
- •258.2. За нафту:
- •258.3. За газовий конденсат:
- •Стаття 259. Коригуючі коефіцієнти
- •Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •261.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
- •Розділ хі. Плата за користування надрами
- •263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі платники)
- •263.2.3. До об’єкта оподаткування не належать:
- •263.6.3. До витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:
- •263.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:
- •263.10. Коригуючі коефіцієнти
- •263.11. Порядок подання податкових розрахунків
- •263.13. Контроль та відповідальність платників
- •264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
- •264.2. Об’єкт оподаткування
- •264.2.1. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
- •264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
- •264.5. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •264.6. Контроль та відповідальність платників
- •Розділ xіi. Місцеві податки і збори
- •265.1. Платники податку
- •265.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
- •265.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
- •265.2. Об’єкт оподаткування
- •265.2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.
- •265.2.2. Не є об’єктом оподаткування:
- •265.3. База оподаткування
- •265.6. Податковий період
- •266.1. Платники збору
- •267.1. Платники збору
- •267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
- •267.2. Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту
- •267.2.1. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):
- •267.2.2. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:
- •267.3. Ставки збору
- •267.3.7. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.
- •267.4.2. Відомості, наведені в поданій суб’єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.
- •267.5.2. Строки сплати збору:
- •Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та розміру торгового патенту
- •268.1. Туристичний збір це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
- •268.6. Особливості справляння збору
- •Розділ хііі плата за землю
- •269.1. Платниками податку є:
- •269.1.1. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- •269.1.2. Землекористувачі.
- •270.1. Об’єктами оподаткування є:
- •270.1.1. Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- •270.1.2. Земельні частки (паї), які перебувають у власності.
- •271.1. Базою оподаткування є:
- •271.1.1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- •271.1.2. Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
- •272.1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
- •272.1.1. Для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
- •272.1.2. Для багаторічних насаджень 0,03.
- •273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.
- •273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:
- •273.2.1. За сільськогосподарські угіддя відповідно до статті 272 цього Кодексу;
- •273.2.2. За ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.
- •275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
- •275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:
- •281.1. Від сплати податку звільняються:
- •282.1. Від сплати податку звільняються:
- •282.1.11. Новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
- •283.1. Не сплачується податок за:
- •283.1.6. Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
- •285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
- •286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
- •287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
- •288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
- •288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
- •289.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
- •290.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
- •Розділ хіv.
- •305.1. Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.
- •305.2. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
- •305.3. Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
- •305.4. Податковий (звітний) рік для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, період з початку року до їх фактичного припинення.
- •307.1. Платники податку не є платниками таких податків і зборів:
- •308.1. Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:
- •308.6. Реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується:
- •308.6.1. У разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;
- •308.6.2. За рішенням органу державної податкової служби:
- •309.2. Платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.
- •Глава 3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
- •311.1. Об’єктом оподаткування збором є:
- •312.1. Ставка збору становить 3 відсотки від вартості фактично відпущеної платником збору електричної енергії без урахування податку на додану вартість.
- •313.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •Глава 4. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •314.1. Платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
- •316.1. Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:
- •316.2. На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4 відсотків.
- •317.3. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •317.4. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •П – тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.
- •Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни
- •321.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •321.3. Платники збору обчислюють суму збору, виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
- •321.5. Розрахунки збору подаються платниками збору до органів державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •321.6. Форма розрахунку встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
- •322.1. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •Розділ хvi збір за спеціальне використання води Стаття 323. Платники збору
- •Стаття 324. Об’єкт оподаткування збором
- •Стаття 325. Ставки збору
- •325.2. Ставки збору за спеціальне використання підземних вод
- •325.3. Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10 000 куб. Метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.
- •Стаття 326. Порядок обчислення збору
- •327.2. За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.
- •328.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
- •Розділ xvіі. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів Стаття 329. Платники збору
- •330.1. Об’єктом оподаткування збором є:
- •330.1.1. Деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
- •330.1.2. Деревина, заготовлена під час проведення заходів:
- •330.1.5. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
- •331.1. Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід
- •331.2. Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід
- •Стаття 332. Порядок обчислення збору
- •332.2. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
- •332.3. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитку, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:
- •Стаття 334. Порядок сплати збору
- •Розділ хvііі. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
- •335.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:
- •335.4. Податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.
- •336.1 Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:
- •338.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
- •338.2 Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції ведеться в порядку, визначеному угодою.
- •339.2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов’язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов’язковій щорічній аудиторській перевірці.
- •Розділ XIX. Прикінцеві положення
- •1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
- •2. Визнати такими, що втратили чинність:
- •1) З 1 січня 2011 року:
- •2) З 1 квітня 2011 року:
- •3) Виключено;
- •3. У зв’язку з набранням чинності цим Кодексом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV „Перехідні положення” Конституції України дія:
- •1) Указу Президента від 11 травня 1998 року № 453/98 „Про платників та порядок сплати акцизного збору”;
- •2) Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.
- •4. Кабінету Міністрів України:
- •1) Акцизний податок;
- •5. Органам місцевого самоврядування забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.
- •Розділ XX. Перехідні положення
- •Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
- •2. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:
- •Підрозділ 3. Особливості оподаткування підприємств
- •5. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей:
- •6. Податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню банком шляхом авалю.
- •7. Строк погашення векселя настає не пізніше 720-го календарного дня з дня надання такого векселя митному органу, включаючи день його видачі.
- •Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
- •1. Розділ ііі цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
- •3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
- •10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:
- •17. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:
- •21. Підпункти 1519 цього підрозділу застосовуються з урахуванням такого:
- •Підрозділ 5. Особливості застосування ставок акцизного збору та екологічного податку
- •Підрозділ 6. Особливості справляння земельного податку
- •Підрозділ 7. Особливості порядку повернення торгових патентів
- •Підрозділ 8. Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку
- •Підрозділ 10. Інші перехідні положення
- •Післямова
- •Міністр фінансів України ф.О. Ярошенко
- •18 П. 9 Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення, затвердженого Постановою кму від 29.06.1996 року № 700.
- •28 П. 3 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою кму від 29.08.2002 р. № 1266.
- •30 Положення про контрольні пости державних податкових інспекцій на підприємствах, що виробляють спирт та алкогольні напої, затверджене постановою кму від 11.01.1997 р. № 9.
287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
287.2. Облік фізичних осіб платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
287.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
287.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
287.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
287.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
287.1. У цьому пункті визначається термін виникнення зобов’язань по платі за землю з моменту виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Щодо поняття права власності на земельну ділянку – див. коментар до п. 269.1.1 ст. 269 ПК України.
Щодо поняття права землекористування – див. коментар до п. 269.1.2 ст. 269 ПК України.
Оскільки об’єктами оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності, у Податковому кодексі законодавець визначив, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
287.2. Фізична особа – людина як учасник цивільних відносин102.
Враховуючи, що об’єкт плати за землю (земельну ділянку) в розумінні оподаткування для фізичних осіб є досить сталим, а також з огляду на порядок нарахування фізичним особам сум плати за землю (див. коментар до п.286.5), облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводиться щороку до 1 травня.
287.3. У цьому пункті встановлений порядок сплати податкових зобов’язань по платі за землю (земельному податку та орендній платі за землі державної або комунальної власності).
Визначення термінів сплати плати за землю встановлено, виходячи із принципів фіскальної достатності, тобто встановлення податків і зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами та рівномірності і зручності сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення видатків та зручності їх сплати платниками.
Крім того, враховуючи, що об’єкт плати за землю – це саме земельна ділянка, тобто об’єкт оподаткування є досить прозорим та сталим у розумінні оподаткування, а також те, що плата за землю у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, податкове зобов’язання щодо цієї плати, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
287.4. Встановлення податкових зобов’язань по платі за землю на поточний рік (а не за податковий (звітний) рік) пов’язано із специфікою цієї плати.
Облік об’єктів оподаткування (земельних ділянок) ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у складі державного земельного кадастру.
Щодо визначення державного земельного кадастру – див. коментар до ст. 286 ПК України.
Оскільки звітні дані про кількість земель складаються щорічно, то відповідно до п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Однак протягом року може здійснюватись зміна об’єкта оподаткування, зокрема у разі набуття права власності або права користування на нові земельні ділянки або втрати такого права.
Тому власники землі та землекористувачі, відповідно до п. 286.3 та п. 286.4 ПК України, мають право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє їх від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Враховуючи, що у наведених випадках податкова декларація подається власниками землі та землекористувачами протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, то відповідно до цього пункту податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Слід зазначити, що 30 календарний день місяця, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, є граничним (кінцевим) терміном сплати плати за землю. Власникам землі та землекористувачам надається право сплачувати таку плату протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
287.5. У цьому пункті встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (див. коментар до п. 287.2 ст. 287 ПК України).
З огляду на те, що плата за землю зараховується до місцевих бюджетів та сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, у цьому пункті зазначено, що у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватись фізичними особами через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України.
287.6. За змістом майно (нерухомість) – це об’єкти майна, які розташовані на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Дійсно, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об’єкти (крім багатоквартирних будинків)103.
У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення104.
У разі, якщо земельна ділянка під придбаними житловим будинком, будівлею або спорудою перебуває у користуванні, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Щодо прибудинкової території, то за змістом прибудинкова територія – це територія навколо будинку, яка призначена для обслуговування такого будинку.
Отже, у разі набуття права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
287.7. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Договір найму укладається на строк, установлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна105.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Оскільки статтею 276.5 Податкового кодексу встановлено окремий порядок розрахунку земельного податку у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, тому у цьому пункті визначений термін, з якого здійснюється зазначене обчислення земельного податку. А саме: з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
287.8. Житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях, утворюють житловий фонд. До житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру106.
Житлові будинки і житлові приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Щодо переходу права власності на нежитлові приміщення у багатоквартирному житловому будинку, то слід зазначити, що право власності та інші речові права на нерухомі речі (див. коментар до п. 287.6 ст. 287 ПК України), обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації107.
Слід враховувати, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників108.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
При розумінні визначення співвласниками порядку використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, слід спиратися на визначення спільної власності. Так, за змістом спільна власність – це власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і одним об’єктом. Розрізняється спільна власність із визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Особливою ознакою спільної власності є те, що її суб’єкти в повному обсязі володіють, користуються і розпоряджаються належним їм на праві спільної власності майном, але свої правочинності можуть здійснювати спільно і за згодою.
З огляду на викладене, а також на визначення прибудинкової території (див. коментар до п. 287.6 ст. 287 ПК України) власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету земельний податок з дати державної реєстрації права на нерухоме майно за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.
Стаття 288. Орендна плата