- •Міністерство фінансів україни
- •Загальна редакція:
- •Керівник авторського колективу:
- •Заступник керівника авторського колективу:
- •Авторський колектив:
- •Наукові рецензенти:
- •Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •Розділ VIII екологічний податок
- •Розділ хіv спеціальні податкові режими
- •Розділ vі. Акцизний податок
- •213.1. Об’єктами оподаткування є операції з:
- •214.1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:
- •215.1. До підакцизних товарів належать:
- •215.3.2. Тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:
- •215.3.3. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби:
- •215.3.4. Нафтопродукти, скраплений газ:
- •215.3.6. Кузови для автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з укт зед:
- •215.3.7. Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них:
- •215.3.8. Причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах, типу причіпних будиночків:
- •216.3. Податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
- •220.1. Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.
- •221.1. Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.
- •222.1. Строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України
- •223.1. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
- •226.10. Не підлягають маркуванню:
- •226.12. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв і тютюнових виробів провадиться на підставі:
- •226.15. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у пункті 227.4 статті 227 цього Кодексу.
- •228.1. Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.
- •229.1. Особливості оподаткування спирту етилового
- •229.1.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
- •Г) біоетанолу, що використовується як сировина для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (етбе), інших добавок на основі біоетанолу.
- •229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості.
- •229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості
- •230.13. Під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:
- •Розділ VII збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •231.1. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до статті 232 цього розділу є об’єктами оподаткування.
- •232.1. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:
- •232.1.1. Колісні транспортні засоби, крім:
- •232.1.2. Судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;
- •232.1.3. Літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:
- •233.1. База оподаткування визначається:
- •234.1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:
- •234.1.1. Для мотоциклів:
- •234.1.2. Для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):
- •234.1.3. Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;
- •236.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
- •237.1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
- •238.1. Сума обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відвідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 234.4 статті 234 цього розділу.
- •239.1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.
- •Розділ VIII. Екологічний податок
- •241.2. До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
- •241.2.1. Здійснюють оптову торгівлю паливом;
- •241.2.2. Здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб’єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті).
- •242.1. Об’єктом та базою оподаткування є:
- •243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
- •243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:
- •243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,2 гривні за 1 тонну.
- •Хімічні формули та символи забруднюючих речовин атмосферного повітря
- •244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:
- •245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти:
- •245.4. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.
- •246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
- •247.2. Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:
- •248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
- •249.1. Суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.
- •1/32 Коефіцієнт реструктуризації податку за накопичені до 1 квітня 2009 року радіоактивні відходи (коефіцієнт діє з 1 квітня 2011 року до 1 квітня 2019 року, протягом іншого періоду дорівнює 0);
- •250.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
- •252.1. Для нафти та нафтопродуктів об’єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді.
- •253.1. Ставки оподаткування:
- •Стаття 254. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •Стаття 255. Контроль та відповідальність платників
- •255.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
- •Розділ X рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в україні
- •257.1. Об’єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.
- •258.1. За природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):
- •258.1.1. Видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові, передбаченій підпунктом 258.1.2 цього пункту:
- •258.2. За нафту:
- •258.3. За газовий конденсат:
- •Стаття 259. Коригуючі коефіцієнти
- •Стаття 260. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •261.2. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
- •Розділ хі. Плата за користування надрами
- •263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі платники)
- •263.2.3. До об’єкта оподаткування не належать:
- •263.6.3. До витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:
- •263.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:
- •263.10. Коригуючі коефіцієнти
- •263.11. Порядок подання податкових розрахунків
- •263.13. Контроль та відповідальність платників
- •264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
- •264.2. Об’єкт оподаткування
- •264.2.1. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:
- •264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
- •264.5. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати
- •264.6. Контроль та відповідальність платників
- •Розділ xіi. Місцеві податки і збори
- •265.1. Платники податку
- •265.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
- •265.1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
- •265.2. Об’єкт оподаткування
- •265.2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.
- •265.2.2. Не є об’єктом оподаткування:
- •265.3. База оподаткування
- •265.6. Податковий період
- •266.1. Платники збору
- •267.1. Платники збору
- •267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
- •267.2. Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту
- •267.2.1. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):
- •267.2.2. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:
- •267.3. Ставки збору
- •267.3.7. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.
- •267.4.2. Відомості, наведені в поданій суб’єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.
- •267.5.2. Строки сплати збору:
- •Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та розміру торгового патенту
- •268.1. Туристичний збір це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
- •268.6. Особливості справляння збору
- •Розділ хііі плата за землю
- •269.1. Платниками податку є:
- •269.1.1. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- •269.1.2. Землекористувачі.
- •270.1. Об’єктами оподаткування є:
- •270.1.1. Земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- •270.1.2. Земельні частки (паї), які перебувають у власності.
- •271.1. Базою оподаткування є:
- •271.1.1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
- •271.1.2. Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
- •272.1. Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
- •272.1.1. Для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
- •272.1.2. Для багаторічних насаджень 0,03.
- •273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.
- •273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:
- •273.2.1. За сільськогосподарські угіддя відповідно до статті 272 цього Кодексу;
- •273.2.2. За ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.
- •275.1. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
- •275.2. У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті 275.1 цієї статті, застосовуються такі коефіцієнти:
- •281.1. Від сплати податку звільняються:
- •282.1. Від сплати податку звільняються:
- •282.1.11. Новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.
- •283.1. Не сплачується податок за:
- •283.1.6. Земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
- •285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
- •286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
- •287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
- •288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
- •288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
- •289.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
- •290.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
- •Розділ хіv.
- •305.1. Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік.
- •305.2. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
- •305.3. Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
- •305.4. Податковий (звітний) рік для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, період з початку року до їх фактичного припинення.
- •307.1. Платники податку не є платниками таких податків і зборів:
- •308.1. Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:
- •308.6. Реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником податку скасовується:
- •308.6.1. У разі подання платником податку письмової заяви щодо добровільного зняття з такої реєстрації;
- •308.6.2. За рішенням органу державної податкової служби:
- •309.2. Платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.
- •Глава 3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками
- •311.1. Об’єктом оподаткування збором є:
- •312.1. Ставка збору становить 3 відсотки від вартості фактично відпущеної платником збору електричної енергії без урахування податку на додану вартість.
- •313.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •Глава 4. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •314.1. Платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
- •316.1. Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:
- •316.2. На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4 відсотків.
- •317.3. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •317.4. Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •П – тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.
- •Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни
- •321.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •321.3. Платники збору обчислюють суму збору, виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
- •321.5. Розрахунки збору подаються платниками збору до органів державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •321.6. Форма розрахунку встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
- •322.1. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •Розділ хvi збір за спеціальне використання води Стаття 323. Платники збору
- •Стаття 324. Об’єкт оподаткування збором
- •Стаття 325. Ставки збору
- •325.2. Ставки збору за спеціальне використання підземних вод
- •325.3. Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10 000 куб. Метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.
- •Стаття 326. Порядок обчислення збору
- •327.2. За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.
- •328.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
- •Розділ xvіі. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів Стаття 329. Платники збору
- •330.1. Об’єктом оподаткування збором є:
- •330.1.1. Деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
- •330.1.2. Деревина, заготовлена під час проведення заходів:
- •330.1.5. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
- •331.1. Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід
- •331.2. Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід
- •Стаття 332. Порядок обчислення збору
- •332.2. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
- •332.3. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитку, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:
- •Стаття 334. Порядок сплати збору
- •Розділ хvііі. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції
- •335.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:
- •335.4. Податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.
- •336.1 Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:
- •338.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.
- •338.2 Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції ведеться в порядку, визначеному угодою.
- •339.2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов’язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов’язковій щорічній аудиторській перевірці.
- •Розділ XIX. Прикінцеві положення
- •1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:
- •2. Визнати такими, що втратили чинність:
- •1) З 1 січня 2011 року:
- •2) З 1 квітня 2011 року:
- •3) Виключено;
- •3. У зв’язку з набранням чинності цим Кодексом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV „Перехідні положення” Конституції України дія:
- •1) Указу Президента від 11 травня 1998 року № 453/98 „Про платників та порядок сплати акцизного збору”;
- •2) Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.
- •4. Кабінету Міністрів України:
- •1) Акцизний податок;
- •5. Органам місцевого самоврядування забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.
- •Розділ XX. Перехідні положення
- •Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
- •2. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:
- •Підрозділ 3. Особливості оподаткування підприємств
- •5. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей:
- •6. Податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню банком шляхом авалю.
- •7. Строк погашення векселя настає не пізніше 720-го календарного дня з дня надання такого векселя митному органу, включаючи день його видачі.
- •Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств
- •1. Розділ ііі цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
- •3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
- •10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:
- •17. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:
- •21. Підпункти 1519 цього підрозділу застосовуються з урахуванням такого:
- •Підрозділ 5. Особливості застосування ставок акцизного збору та екологічного податку
- •Підрозділ 6. Особливості справляння земельного податку
- •Підрозділ 7. Особливості порядку повернення торгових патентів
- •Підрозділ 8. Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку
- •Підрозділ 10. Інші перехідні положення
- •Післямова
- •Міністр фінансів України ф.О. Ярошенко
- •18 П. 9 Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення, затвердженого Постановою кму від 29.06.1996 року № 700.
- •28 П. 3 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою кму від 29.08.2002 р. № 1266.
- •30 Положення про контрольні пости державних податкових інспекцій на підприємствах, що виробляють спирт та алкогольні напої, затверджене постановою кму від 11.01.1997 р. № 9.
266.1. Платники збору
266.1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
266.1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
266.2. Об’єкт і база оподаткування збором
266.2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
266.2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
266.3. Ставки збору
266.3.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
266.3.2. При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
266.4. Особливості встановлення збору
266.4.1. Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.
266.5. Порядок обчислення та строки сплати збору
266.5.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
266.5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
266.5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Стаття 266. Діяльність, пов’язана з паркуванням транспортних засобів, сьогодні набула широкого розповсюдження. При цьому плата за парковку автомобілів є одним з найбільш важливих джерел наповнення місцевих бюджетів у країнах з усталеними традиціями місцевого самоврядування. Натомість в Україні протягом останніх років мала місце дещо інша ситуація: надходження збору за припаркування автотранспорту склали тільки близько 3 % від загального обсягу місцевих податків і зборів. Поліпшення механізму його справляння в Податковому кодексі України разом з рядом чинників – збільшення кількості транспортних засобів, розширення мережі платних зон паркування та покращення якості наданих сервісних послуг – сприятимуть зростанню темпів надходження даного збору. Це, безумовно, позитивний результат на фоні очікуваного багатьма вітчизняними науковцями і політиками недовиконання завдань щодо його мобілізації до місцевих бюджетів.
На відміну від Податкового кодексу України, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», збір за припаркування автотранспорту сплачувався паркувальнику водіями готівкою за кожне місце парковки. При цьому підприємство, яке організовувало паркування автомобілів, перераховувало даний збір до бюджету залежно від прийнятого рішення органу місцевого самоврядування – один раз на місяць або квартал. Однак зарахування місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів у такий спосіб аж ніяк неприйнятний, адже в такому випадку неможливо встановити повноту їх надходжень. Інші проблеми механізму справляння збору за припаркування автотранспорту стосувалися лексичного формулювання його назви, встановлення граничних розмірів ставок та визначення адміністративної відповідальності за порушення правил паркування автомобілів.
266.1. У цьому пункті визначено платників збору за паркування транспортних засобів. З одного боку, ними є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) – організації, створені та зареєстровані у встановленому порядку67. З іншого – фізичні особи-підприємці – громадяни, які здійснюють своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації68. Ці особи, відповідно до рішення місцевої ради, організовують і провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування або спеціально відведених автостоянках.
У підпункті 14.1.104 Податкового кодексу України поняття «майданчики для платного паркування» трактується як площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій, відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, здійснюється платне паркування транспортних засобів69. Щоправда, аналогічне визначення (наведене в підпункті 14.1.229 Податкового кодексу України) стосується також спеціально відведених автостоянок як площі території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу70. При цьому до спеціально відведених автостоянок належать комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Натомість не відносять до таких автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій71.
266.2. У даному пункті визначено об’єкт і базу оподаткування збором за паркування транспортних засобів, яким відповідно є спеціально відведена земельна ділянка та площа земельної ділянки, комунальних гаражів, стоянок, паркінгів, побудованих за рахунок коштів місцевого бюджету. При цьому в статті 79 Земельного кодексу України та підпункті 14.1.74 Податкового кодексу України трактування земельної ділянки практично співзвучні й розглядаються як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними правами72.
Щоправда, не відноситься до бази оподаткування площа земельних ділянок, відведених для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Зокрема, у ній зазначено, що органи місцевого самоврядування мають забезпечити першочергове виділення земельних ділянок інвалідам із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання73. Таке положення сприятиме гарантуванню їм рівних прав з іншими громадянами в усіх сферах суспільного життя та повноцінному існуванню згідно з індивідуальними здібностями й інтересами.
266.3. У цьому пункті визначено ставки збору за паркування транспортних засобів, які диференційовані залежно від місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площі таких місць, їх кількості, способу поставлення транспортних засобів на стоянку, режиму роботи і заповнюваності. Ставки даного збору встановлюють сільські, селищні та міські ради в розмірі від 0,03 до 0,15 % мінімальної заробітної плати за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспорту в гривнях за 1 м2 площі земельної ділянки.
Ставки збору за паркування транспортних засобів прив’язані до мінімальної заробітної плати як законодавчо встановленого розміру оплати праці за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці74. Відповідно до пункту 8 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати щорічно визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік75, однак у деякі роки розміри мінімальної заробітної плати встановлювалися окремими нормативно-правовими документами, в яких її величина корегувалася залежно від стану соціальної сфери та фінансово-економічної ситуації.
266.4. У даному пункті визначено особливості встановлення збору за паркування транспортних засобів. Відповідно до пункту 10.4 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень у кожному конкретному випадку вирішують питання щодо можливості його впровадження76. Тобто даний збір є не обов’язковим для встановлення за наявності об’єктів оподаткування, а його ставки та порядок сплати визначають сільські, селищні та міські ради. Це дає змогу органам місцевого самоврядування провадити власну фіскальну політику на місцевому рівні, визначаючи її пріоритетні напрями.
266.5. У цьому пункті визначено порядок обчислення та строки сплати збору за паркування транспортних засобів. Зокрема, даний збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа кожного місяця за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Натомість остаточна сума збору за паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду – до 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня.
Базовий податковий (звітний) період, тобто період, за який платник зобов’язаний здійснювати розрахунки збору за паркування транспортних засобів, подати податкові декларації та сплатити його до бюджету, дорівнює календарному кварталу. У цілому порядок обчислення та строки сплати збору за паркування транспортних засобів покликані значною мірою впорядкувати розміщення місць парковки автомобілів, законодавчо врегулювати платні види послуг у цій сфері, забезпечити стабільні обсяги податкових надходжень до місцевих бюджетів, що в кінцевому підсумку сприятиме якісному вирішенню проблем соціально-економічного розвитку регіонів.
Стаття 267. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності