- •Вступ. Основні завдання і мета курсу. Джерела та історіографія, наукова періодизація історії україни
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.
- •2. Методологічні засади курсу “Історія України”
- •Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України
- •Питання для самоконтролю
- •Українські землі в первісну епоху.
- •Неолітична революція та її значення. Трипільська культура (кін. V тис. До н.Е. – середина III тис. До н.Е.)
- •Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я
- •Античні міста-держави у Північному Причорномор‘ї та Криму
- •Формування класового суспільства у східних слов’ян.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”
- •Давньоруська держава (іх – хіі ст.)
- •Політичний устрій, соціально-економічний розвиток
- •Зміна форм правління київської русі іх – хііі ст.
- •Феодальна роздробленість Русі (хіі – XIV ст.)
- •Монголо-татарська навала на руські землі
- •Соціальна піраміда русі хі – хііі ст.
- •4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею
- •Битва на Синіх Водах (1362 р.)
- •Спроба створення Великого князівства Руського. Остаточна ліквідація удільного устрою українських земель
- •Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.
- •Господарське життя в Україні в другій половині хіv-хv ст.
- •Ставлення до православного духовенства
- •Люблінська унія та її наслідки для українських земель
- •3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької державності
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •Хронологія національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.)
- •2. Формування української козацької державності в ході боротьби
- •3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією
- •Питання для самоконтролю:
- •Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Боротьба російського царизму з українською автономією
- •Основні напрями діяльності Івана Мазепи
- •Причини пошуку гетьманом і.Мазепою нових союзників на початку Північної війни (1700 – 1721 рр.)
- •Воєнно-політичні акції Петра і проти українців, здійснені після переходу і.Мазепи на бік Карла XII
- •3. Знищення Гетьманщини
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Генезис капіталістичних відносин в українських землях в першій половині хіх ст.
- •Соціально-економічна модернізація України
- •Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів
- •Суспільно-політичний рух в україні у другій половині XIX ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку хх ст. Створення політичних партій Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •Маніфест створював передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії
- •2. Діяльність Української громади в і та іі Державних Думах Росії
- •Західноукраїнські землі напередодні першої світової війни
- •Загальні тенденції розвитку українського мистецтва і літератури на початку хх ст.
- •3. Перша світова війна і політичні сили України
- •1. Утворення і діяльність Центральної Ради. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки
- •2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення зунр
- •Особливості політики уряду п. Скоропадського
- •Проголошення зунр, її внутрішня та зовнішня політика
- •Причини втрати української державності та її історичне значення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період Нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •2. Особливості проведення індустріалізації та колективізації в Україні
- •3. Морально-політична обстановка в Україні в 1930-ті роки
- •4. Український національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Діяльність оун
- •5. Передумови возз’єднання Західної України з урср
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни
- •2. Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.)
- •Німецький окупаційний режим в Україні
- •3. Рух Опору на окупованій території
- •Звільнення території України. Наслідки Другої світової війни
- •Наслідки Другої світової війни
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Урср в 1945 – 1991 рр.
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період відбудови народного господарства (1945 – початок 1950-х рр.)
- •Особливості відбудови народного господарства урср:
- •Суттєвою особливістю відбудовних процесів в Україні була дія командно-адміністративної системи, яка проявилася в наступному:
- •Результати відбудови господарства на початку 1950-х років були вагомими і успішними:
- •Серед повоєнних адміністративно-територіальних змін можна назвати:
- •2. Соціально-економічні і політичні зміни в республіці у другій половині 50-х – середині 60-х років
- •3. Урср в 1965 – 1985 рр.: особливості соціально-економічного та політичного розвитку
- •4. Українське суспільство в 1985 – 1991 рр.: шлях до незалежності
- •Питання для самоконтролю:
- •Зм 8. Україна на шляху національно-державного відродження
- •1.Проголошення незалежності України. Динаміка соціально-економічних процесів
- •2. Суспільно-політичний розвиток і конституційний процес в Україні
- •3. Україна в сучасному світі
- •Питання для самоконтролю:
1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни
Слід зазначити, що війна розпочалася насамперед внаслідок суперечностей між імперіалістичними державами, які не пригасли після війни 1914-1918 pp., а навпаки, ще більше загострилися, особливо після відомих подій у Російській імперії – Лютневої та Жовтневої революцій. Більшовицький уряд, який прийшов тоді до влади, відверто взяв курс на світову революцію. У 1921 р. до влади в Італії пришили фашисти, які в 1935 р. розв'язали агресію в Ефіопії (Абіссінії), а в 1933 р. в Німеччині – партія націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером. Вона закликала німців узяти реванш за поразку в 1918р, і вести переможну війну, що мала б забезпечити німцям як “Вищій расі” панівне місце у світі. У 1931 р. мілітаристська Японія розв’язала війну в Китаї, завоювала Маньчжурію (там вона створила фактично маріонеткову держану Маньчжоу-Го). Готувалися до війни й інші імперіалістичні держави.
Таким чином, уже тоді виникли вогнища майбутньої війни, які остаточно сформувалися в 30-х рр. Особливо активною стає в цей час нацистська Німеччина, яка створила німецько-японський союз (1936 p.). Внаслідок цього виник так званий Антикомінтернівський пакт, до якого в 1937 р. приєдналися Італія, а пізніше – Угорщина, Іспанія, Болгарія, Данія, Фінляндія, Румунія, Словаччина, Хорватія, Маньчжоу-Го.
У 1938 р. Німеччина загарбала Австрію називаючи свої дії «возз'єднанням» німецьких земель, розчленувала Чехословаччину і приєднала Судетську область. Навесні 1939 р. Чехія була повністю окупована Німеччиною, а у Словаччині, яка стала незалежною, прийшли до влади профашистські сили.
На черзі було загарбання Польщі. Розуміючи, що зламати опір Польщі буде набагато важче, оскільки польський уряд уклав угоди про взаємодопомогу з Англією та Францією, Гітлер заручився підтримкою сталінського керівництва СРСР. Згідно з нововиявленими архівними документами, СРСР планував ударити по Польщі ще в 1938 р.
23 серпня 1939 р. внаслідок тривалого зближення сталінського та гітлерівського тоталітарних режимів у Москві було укладено Договір про ненапад. Цей документ увійшов до історії як пакт «Молотова–Ріббентропа», оскільки саме ці міністри закордонних справ Німеччини й СРСР підписали його.
У договорі йшлося про взаємну обіцянку не нападати один на одного протягом 10 років, а також про розподіл і сфер впливу в Європі. Даний документ мав секретний додатковий протокол, в якому сферою впливу Німеччини оголошувалася Польща, а СРСР діставав згоду Німеччини на загарбання ним Західної України і Західної Білорусії, які перебували під владою Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, а також Молдавії та Північної Буковини, що перебували у складі Румунії.
Таким чином, імперська Москва ліквідовувала «український П'ємонт» і для вигіднішого розвитку майбутньої агресії відсовувала свої кордони далі на захід. Договір від 23 серпня 1939 р. прискорив початок Другої світової війни.
Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р. нападом гітлерівської Німеччини на Польщу. СРСР надавав агресорові різноманітну допомогу. Так, гітлерівська авіація бомбардувала польську столицю, використовуючи й бомби радянського виробництва. У критичний момент війни, коли польські війська зупинили німецький наступ 17 вересня, під приводом захисту західноукраїнських і західнобілоруських земель СРСР вдарив у тил Польщі. Витримати боротьбу на два фронти польська армія не змогла і 5 жовтня капітулювала. 22 вересня 1939 р. на честь вирішальних перемог у Бресті було проведено спільний парад радянських і гітлерівських військ, який приймали, відповідно, комбриг Кривошеїн та генерал Гудеріан. Після перемоги над Польщею у відносинах між СРСР і Німеччиною запанував відносний спокій.
Тоді ж СРСР сподівався використати суперечності між країнами Заходу, щоб реалізувати свої експансіоністські плани під виглядом революції. Повним ходом ішла гонка озброєнь, Червона армія готувалася до удару по Німеччині.
Сталінське керівництво вжило додаткових заходів для мілітаризації економіки, всупереч своїм же попереднім гаслам запровадило обов'язкову сплату за навчання студентами інститутів та університетів. Особлива роль у підготовці до війни відводилася Україні та Білорусі як головному плацдарму майбутньої війни. Саме тут концентрувалися ударні частини, будувалася нова лінія укріплень (стару лінію знищили, не дочекавшись створення нової), саме тут економіка мала працювати в першу чергу на потреби війни...
Обидва хижаки – Радянський Союз і Німеччина – готувалися до нападу в 1941 p., причому СРСР на момент зіткнення мав навіть більший воєнно-економічний потенціал. Але Гітлер випередив Сталіна, який явно недооцінив противника, і сили вермахта завдали потужного удару по СРСР.