Маніфест створював передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії

2. Діяльність Української громади в і та іі Державних Думах Росії

Питання для характеристики	І Державна дума	ІІ Державна дума
Період діяльності	27 квітня – 8 липня 1906 р.	20 лютого – 2 червня 1907 р.
Усього депутатів	497	518
Серед них депутати, обрані з 9 українських губерній	102	102
Дата створення Української парламентської громади	1 травня 1906 р.	4 березня 1907 р.
Кількість депутатів – членів Української парламентської громади	45	47
Друкований орган	«Украинский вестник»	«Рідна справа – Вісті з Думи»
Політична платформа	Вимоги надання Україні політичної автономії в її етнографічних межах, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах	Перебудова імперії на конституційних засадах, національно-територіальна автономія України, амністія політичним в‘язням, свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізація школи, судочинства і церкви

3 червня 1907 р. – розпуск ІІ Державної думи – завершення і поразка революції, початок політичної реакції в країні.

РЕФОРМИ П.А. СТОЛИПІНА

• аграрна реформа – руйнування селянської общини, закріплення за кожним господарем у приватну власність земель, якими він користувався (відруб, хутір); надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк; заохочення переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу і Середньої Азії;

• результати в Україні:

• упродовж 1907-1915 рр. в індивідуальну власність закріпили землю: на Правобережжі – 48% селян, на Півдні – 42%, на Лівобережжі – 16,5%;

• упродовж 1906-1912 рр. Селянський земельний банк продав українським селянам 596,4 тис. десятин землі, переважно поміщицької;

• на нові землі протягом 1906-1912 рр. виїхало з Наддніпрянщини близько 1 млн. осіб, майже чверть повернулася додому;

  • програма реформ П. Столипіна передбачала піднесення агрокультури с/г виробництва, реорганізацію місцевого самоврядування, запровадження загальної початкової освіти та ін. заходи;

  • політика репресій і терору, особливо проти національних рухів (заборона викладання у школах українською мовою, заборона святкування роковин пам‘яті Т. Шевченка, закриття «Просвіт», українських видань і товариств тощо).

Західноукраїнські землі напередодні першої світової війни

Характерні риси розвитку економіки на початку ХХ ст.

1. домінування в економіці краю іноземного капіталу;

2. нав‘язування австро-угорськими картелями власної волі західноукраїнським підприємствам;

3. промисловість мала переважно сировинний характер розвитку;

4. основна частина промислового населення працювала не в фабричній промисловості, а була ремісниками;

5. західноукраїнські робітники зазнавали жорстокої експлуатації;

6. с/г-во характеризувалося особливо повільними темпами розвитку;

7. посилювалося відносне аграрне перенаселення;

8. масова еміграція західноукраїнського селянства досягла найбільших розмірів;

9. економічне становище західноукраїнських земель фактично нагадувало колоніальне.

Особливості національного руху на початку ХХ ст.

1. рушійні сили – інтелігенція, духовенство, вчительство, студентство та учнівство;

2. головний організаційний центр – «Просвіта» (77 філій на території Галичини, читальні, театральні гуртки, хори, спортивні товариства, агро гуртки, позикові каси);

3. центральне політичне питання в Галичині – питання політичної реформи (1907 р. – новий виборчий закон);

4. центр протистояння українців і поляків – Львівський університет;

5. активізація ролі у суспільно-політичному житті краю греко-католицької (уніатської) церкви на чолі з митрополитом Андрієм Шептицьким;

6. на Буковині – Соціал-демократична партія Буковини, Радикальна партія (1906 р.);

7. на Закарпатті – провід у русі – греко-католицькі священники Юрій Жаткович, Августин Волошин;