- •Вступ. Основні завдання і мета курсу. Джерела та історіографія, наукова періодизація історії україни
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.
- •2. Методологічні засади курсу “Історія України”
- •Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України
- •Питання для самоконтролю
- •Українські землі в первісну епоху.
- •Неолітична революція та її значення. Трипільська культура (кін. V тис. До н.Е. – середина III тис. До н.Е.)
- •Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я
- •Античні міста-держави у Північному Причорномор‘ї та Криму
- •Формування класового суспільства у східних слов’ян.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”
- •Давньоруська держава (іх – хіі ст.)
- •Політичний устрій, соціально-економічний розвиток
- •Зміна форм правління київської русі іх – хііі ст.
- •Феодальна роздробленість Русі (хіі – XIV ст.)
- •Монголо-татарська навала на руські землі
- •Соціальна піраміда русі хі – хііі ст.
- •4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею
- •Битва на Синіх Водах (1362 р.)
- •Спроба створення Великого князівства Руського. Остаточна ліквідація удільного устрою українських земель
- •Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.
- •Господарське життя в Україні в другій половині хіv-хv ст.
- •Ставлення до православного духовенства
- •Люблінська унія та її наслідки для українських земель
- •3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької державності
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •Хронологія національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.)
- •2. Формування української козацької державності в ході боротьби
- •3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією
- •Питання для самоконтролю:
- •Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Боротьба російського царизму з українською автономією
- •Основні напрями діяльності Івана Мазепи
- •Причини пошуку гетьманом і.Мазепою нових союзників на початку Північної війни (1700 – 1721 рр.)
- •Воєнно-політичні акції Петра і проти українців, здійснені після переходу і.Мазепи на бік Карла XII
- •3. Знищення Гетьманщини
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Генезис капіталістичних відносин в українських землях в першій половині хіх ст.
- •Соціально-економічна модернізація України
- •Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів
- •Суспільно-політичний рух в україні у другій половині XIX ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку хх ст. Створення політичних партій Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •Маніфест створював передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії
- •2. Діяльність Української громади в і та іі Державних Думах Росії
- •Західноукраїнські землі напередодні першої світової війни
- •Загальні тенденції розвитку українського мистецтва і літератури на початку хх ст.
- •3. Перша світова війна і політичні сили України
- •1. Утворення і діяльність Центральної Ради. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки
- •2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення зунр
- •Особливості політики уряду п. Скоропадського
- •Проголошення зунр, її внутрішня та зовнішня політика
- •Причини втрати української державності та її історичне значення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період Нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •2. Особливості проведення індустріалізації та колективізації в Україні
- •3. Морально-політична обстановка в Україні в 1930-ті роки
- •4. Український національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Діяльність оун
- •5. Передумови возз’єднання Західної України з урср
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни
- •2. Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.)
- •Німецький окупаційний режим в Україні
- •3. Рух Опору на окупованій території
- •Звільнення території України. Наслідки Другої світової війни
- •Наслідки Другої світової війни
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Урср в 1945 – 1991 рр.
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період відбудови народного господарства (1945 – початок 1950-х рр.)
- •Особливості відбудови народного господарства урср:
- •Суттєвою особливістю відбудовних процесів в Україні була дія командно-адміністративної системи, яка проявилася в наступному:
- •Результати відбудови господарства на початку 1950-х років були вагомими і успішними:
- •Серед повоєнних адміністративно-територіальних змін можна назвати:
- •2. Соціально-економічні і політичні зміни в республіці у другій половині 50-х – середині 60-х років
- •3. Урср в 1965 – 1985 рр.: особливості соціально-економічного та політичного розвитку
- •4. Українське суспільство в 1985 – 1991 рр.: шлях до незалежності
- •Питання для самоконтролю:
- •Зм 8. Україна на шляху національно-державного відродження
- •1.Проголошення незалежності України. Динаміка соціально-економічних процесів
- •2. Суспільно-політичний розвиток і конституційний процес в Україні
- •3. Україна в сучасному світі
- •Питання для самоконтролю:
Причини втрати української державності та її історичне значення
Серед складного комплексу чинників, що зумовили поразку, головними можна назвати наступні:
1. Слабка соціальна база українського національного руху як результат неповної соціальної структури української нації ( відсутність середнього класу, промислової буржуазії, міського елемента тощо);
2. З усіх соціальних верств найбільш національно свідомою була інтелігенція, але вона становила лише 2-3% усього населення;
3. Міста переважно не були осередками українства, оскіль були зрусифіковані і стали базою впливу більшовиків;
4. Лідери української революції не змогли розв'язати дилему, які проблеми потребують першочергового вирішення: соціальні (земля, 8-годинний робочий день і т.п.) чи національне визволення, чим і скористалися більшовики;
5. Нерішучість у питанні про національну незалежність, панування ідей федералізму та автономізму також стримували наступальний темп української революції;
6. Відсутність дійового адміністративного апарату на місцях, брак відповідно підготовлених кадрів;
7. Неповне усвідомлення нагальної потреби створення боєздатної національної армії (особливо це стосується Центральної Ради);
8. В Україні була відсутня сильна центристська сила, що могла об'єднати політичні сили в боротьбі за національну незалежність (так, Центральна Рада і Директорія спиралися на ліві сили, гетьман П.Скоропадський – лише на праві);
9. Відсутність єдності серед лідерів національного руху (досить згадати антагонізм між керівниками Директорії С.Петлюрою та В.Винниченком);
10. Державне будівництво, спроба самоутвердження України відбувалися не в стабільній, мирній обстановці, а в умовах нескінченних воєн (досить сказати, що лише у Києві влада переходила з рук в руки 14 разів!);
11. Україна перебувала в оточенні ворожих сил, не маючи на міжнародній арені жодного союзника, котрий би підтримав національні змагання. Проголосивши свою незалежність від Росії й уклавши сепаратний мир з Німеччиною та іншими державами Четвертного союзу, Україна автоматично потрапила у табір ворогів переможної Антанти тощо.
Отже. поразку української революції 1917-1921 рр. спричинила ціла низка причин як внутрішнього, так і зовнішнього порядку.
Проте незважаючи на поразку Української революції, її здобутки були очевидними:
прискорився процес перетворення українського етносу, який за словами І.Франка, являв собою "купу піску", на сучасну політичну націю;
з назвою "Україна" відроджена (хоч і тимчасово), держава ніколи вже не зникала з політичної карти світу;
була реанімована традиція державності, на засадах якої розвивалася українська політична думка до кінця XX ст.;
накопичувався визвольний потенціал, зростала самосвідомість, формувалися національні кадри.
Варто також зазначити, що то був особливий етап національної історії: протягом чотирьох років було пройдено величезну еволюцію – від підданства через проголошення національно-територіальної автономії федеративної Росії до усвідомлення повної незалежності й самостійності; поновлена в Україні державницька свідомість, яка була приглушена двома віками російської окупації. Головне, що зробила революція – це добилася визнання прав українського народу на свою державу, свою культуру, свою мову. Вперше після середини XVII ст. Україна постала як геополітична реальність.
Революція мала на меті відродження української нації в усіх сферах суспільного буття – економічній, політичній, духовній, державотворчій. Свідченням цього є Універсали Центральної Ради, законодавчі документи Гетьманату, Директорії. Було сформовано основні атрибути державності, випробувано різні моделі внутрідержавного життя.
Слід погодитися з досить слушною думкою українського історика з діаспори І.Лисяка-Рудницького, що "було б помилкою говорити про абсолютну поразку української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України..." і що "... немає сорому в тому, щоб бути переможеним у боротьбі за свободу. Навпаки, така поразка може стати джерелом духовної обнови, що з нього черпатимуть силу наступні покоління, продовжувачі цієї самої боротьби на новому історичному етапі".