Тема № 6
НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ – це процес мовного, релігійного, історичного, державного, культурного відродження пригнічених народів. Національне відродження за змістом є процесом самооновлення етносоціальної організації людей, яке отримує специфічні національні форми прояву.
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ - добровільне, самокероване формування, створене з ініціативи людей знизу, що об'єдналися на основі спільності інтересів для здійснення загальних цілей. Рух, як правило, структурно не оформлений. При спільності інтересів у ньому можуть бути різномислячі люди. Мета й завдання суспільно-політичного руху рухливі, часто не конкретні, постійно видозмінюються й розширюються. У русі є в наявності широкий, масовий і рухомий склад учасників, широка соціальна база, організаційна, ідейна й духовно-ментальна рихлість і нестабільність його учасників. У русі немає фіксованого членства. Направляє зусилля на інтеграцію інтересів своїх членів у плані їх звертання до інститутів державної влади, участі у виробленні рішень органів державної влади й органів місцевого самоврядування, участі в мітингах, демонстраціях, інших формах політичної активності громадян, у виборчих кампаніях, виступає з ініціативами з питань політичного життя, вносить пропозиції до органів державної влади. Особливо важливим є те, що становлення суспільно-політичного руху відображає факт виникнення громадянського суспільства, що є базисом усіх демократичних перетворень суспільства й держави.
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ- будь-який суспільно-політичний рух, учасниками якого є представники певної етнічної спільноти, що ставить за мету визволення своєї країни від чужоземного панування.
ДЕКАБРИСТСЬКИЙ РУХ - суспільно-політичний рух дворян-революціонерів в Російській імперії, які14 (26) грудня1825року збройною силою прагнули встановити в Росіїконституційний лад. Учасники руху боролися за повалення царату та скасуваннякріпацтва. Основні гасла декабристів були гасламибуржуазної революції, яка змітаєфеодалізмі дає можливість розвинутисякапіталістичному ладу. Особливістю руху було те, що почин у боротьбі протифеодалізмувзяли на себереволюціонериздворян. Основною причиною декабристського руху стала криза феодально-кріпосницької системи,Вітчизняна війна 1812року, яка призвела до активного поширення західноєвропейських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним життямЄвропи. Цілі руху декабристів відображали історичні завдання, що виникли у розвиткуРосіїтого часу.
КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО - таємна політична антикріпосницька організація, створена за ініціативою Н. Костомарова в грудні 1845 - січні 1846 року в Києві. Організація була названа на честь слов'янських просвітників Кирила і Мефодія. Братство ґрунтувалося на християнських і слов’янофільських ідеях і ставило завданням лібералізацію політичного і культурного життя в Україні у рамках панслов'янського союзу народів. Товариство ставило завдання національного і соціального (у антифеодальному сенсі) звільнення України : ліквідацію кріпосного права, станових привілеїв, проголошення свободи совісті і т. д. Кирило-Мефодіївське товариство було першою на Україні організацією політичного напряму. До його складу входили молоді інтелігенти Київського і Харківського університетів: Н. І. Костомаров, П. А. Куліш, А. Навроцький, В. Білозерський, Н. І. Гулак і інші. Значний вплив на ідейне формування членів братства і їх практичну діяльність робив Т. Г. Шевченку, який приєднався до нього в квітні 1846 року.
НАРОДНИЦЬКИЙ РУХ- політичний рух частини інтелігенції в Російській імперії в II половині XIX ст., який виражав інтереси селянства. Його члени виступали проти залишків кріпосництва і капіталістичного розвитку країни, за повалення самодержавства революційним шляхом.
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ- перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.
БУРЖУАЗНІ РЕФОРМИ- реформи 60—70-х років ХІХ століття в Російській імперії, які були проведені царизмом і мали на меті пристосувати існуючий суспільно-політичний устрій країни до потреб капіталістичного господарства. Не зважаючи на свою обмеженість, реформи 60-70 років, в тому числі і реформа .1861 року є ключовим моментом на шляху перетворення Росії, а також України з феодально-кріпосницької країни в капіталістичну. Вони обумовили динамічне поширення буржуазних відносин в усіх сферах суспільства.
ГРОМАДИ - українські таємні культурно-освітні і громадсько-політичні осередки другої половини 19 початку 20 століть. Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Їх засновниками і першими членами стали відомі діячі української культури М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький та інші. Одним із активних членів «Громади» тих часів був Т. Шевченко. Одночасно виникають «Громади» в Харкові, Одесі, Полтаві, Чернігові, інших містах України.
Громади мали на меті сприяння розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Громадівський рух став одним із основних духовних та ідеологічних витоків відродження нашої держави. «Громади» другої половини XIX століття об'єднували кращих представників національної інтелігенції, громадських діячів, вчених, освітян, літераторів, студентської молоді тощо.
ФЕДЕРАЛІЗМ - ( від лат. foederatio - союз, об'єднання) - система правління, у якій влада здійснюється одночасно загальнонаціональним урядом і автономними органами правління. Центральним пунктом визначення є дворівнева структура правління. При федералізмі суверенність розділяється між національним (федеральним) і регіональним керівництвом, тобто з однієї сторони центральний уряд, з іншої - штати, провінції, республіки, кантони, землі й інші складові регіональної влади. Федералізм припускає децентралізацію, тобто територіальну самостійність поселень, міст, великих адміністративних одиниць і т.д. В остаточному підсумку право вирішувати питання, пов'язані з місцевою муніципальною спільністю, повинне належати саме тим, хто з нею зв'язаний безпосередньо й хто забезпечує необхідні кошти для їхнього рішення. Федералізм визнає необхідність широкого розвитку місцевого самоврядування - основи громадянського суспільства.
СЛОВ'ЯНОФІЛЬСТВО- представники одного з напрямів російської суспільної думки середини 19 ст. Слов'янофіли обґрунтовували особливий шлях історичного розвитку Росії, відмінний від Західної Європи. З точки зору слов'янофілів самобутність Росії полягає у відсутності класової боротьби (ворожнечі станів), в існуванні общини, у збереженні православ'я. Православ'я слов'янофіли вважали ядром російської культури, негативно ставилися до революції, кріпацтва. Виступали за розвиток торгівлі і промисловості, акціонерної і банківської справи, будівництво залізниць і застосування машин в с/г, скликання всестанового Земського Собору (Думи), збереження монархії. За соціальним походженням слов'янофіли були представниками дворянської інтелігенції, а також різночинцями (вихідці з купецтва, духовенства, селянського середовища). Лідери слов'янофілів: С. Хомяков, И.В. Киреєвський, П. В. Киреєвський, К.С. Аксаков, І.С. Аксаков, Ю.Ф. Самарин, А.І. Кошелєв. Західну культуру критикували за ідеї індивідуалізму, недосконалість регулювання соціального життя, відхід від істинної віри православ'я.
МОДЕРНА НАЦІЯ - національно свідома спільнота, всі суспільні прошарки якої під проводом національно свідомої культурницької та політичної еліти прагнуть до об'єднання всіх земель в одних державних кордонах та створення національної держави.