- •Вступ. Основні завдання і мета курсу. Джерела та історіографія, наукова періодизація історії україни
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.
- •2. Методологічні засади курсу “Історія України”
- •Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України
- •Питання для самоконтролю
- •Українські землі в первісну епоху.
- •Неолітична революція та її значення. Трипільська культура (кін. V тис. До н.Е. – середина III тис. До н.Е.)
- •Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я
- •Античні міста-держави у Північному Причорномор‘ї та Криму
- •Формування класового суспільства у східних слов’ян.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”
- •Давньоруська держава (іх – хіі ст.)
- •Політичний устрій, соціально-економічний розвиток
- •Зміна форм правління київської русі іх – хііі ст.
- •Феодальна роздробленість Русі (хіі – XIV ст.)
- •Монголо-татарська навала на руські землі
- •Соціальна піраміда русі хі – хііі ст.
- •4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею
- •Битва на Синіх Водах (1362 р.)
- •Спроба створення Великого князівства Руського. Остаточна ліквідація удільного устрою українських земель
- •Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.
- •Господарське життя в Україні в другій половині хіv-хv ст.
- •Ставлення до православного духовенства
- •Люблінська унія та її наслідки для українських земель
- •3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької державності
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •Хронологія національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.)
- •2. Формування української козацької державності в ході боротьби
- •3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією
- •Питання для самоконтролю:
- •Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Боротьба російського царизму з українською автономією
- •Основні напрями діяльності Івана Мазепи
- •Причини пошуку гетьманом і.Мазепою нових союзників на початку Північної війни (1700 – 1721 рр.)
- •Воєнно-політичні акції Петра і проти українців, здійснені після переходу і.Мазепи на бік Карла XII
- •3. Знищення Гетьманщини
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Генезис капіталістичних відносин в українських землях в першій половині хіх ст.
- •Соціально-економічна модернізація України
- •Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів
- •Суспільно-політичний рух в україні у другій половині XIX ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку хх ст. Створення політичних партій Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •Маніфест створював передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії
- •2. Діяльність Української громади в і та іі Державних Думах Росії
- •Західноукраїнські землі напередодні першої світової війни
- •Загальні тенденції розвитку українського мистецтва і літератури на початку хх ст.
- •3. Перша світова війна і політичні сили України
- •1. Утворення і діяльність Центральної Ради. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки
- •2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення зунр
- •Особливості політики уряду п. Скоропадського
- •Проголошення зунр, її внутрішня та зовнішня політика
- •Причини втрати української державності та її історичне значення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період Нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •2. Особливості проведення індустріалізації та колективізації в Україні
- •3. Морально-політична обстановка в Україні в 1930-ті роки
- •4. Український національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Діяльність оун
- •5. Передумови возз’єднання Західної України з урср
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни
- •2. Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.)
- •Німецький окупаційний режим в Україні
- •3. Рух Опору на окупованій території
- •Звільнення території України. Наслідки Другої світової війни
- •Наслідки Другої світової війни
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Урср в 1945 – 1991 рр.
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період відбудови народного господарства (1945 – початок 1950-х рр.)
- •Особливості відбудови народного господарства урср:
- •Суттєвою особливістю відбудовних процесів в Україні була дія командно-адміністративної системи, яка проявилася в наступному:
- •Результати відбудови господарства на початку 1950-х років були вагомими і успішними:
- •Серед повоєнних адміністративно-територіальних змін можна назвати:
- •2. Соціально-економічні і політичні зміни в республіці у другій половині 50-х – середині 60-х років
- •3. Урср в 1965 – 1985 рр.: особливості соціально-економічного та політичного розвитку
- •4. Українське суспільство в 1985 – 1991 рр.: шлях до незалежності
- •Питання для самоконтролю:
- •Зм 8. Україна на шляху національно-державного відродження
- •1.Проголошення незалежності України. Динаміка соціально-економічних процесів
- •2. Суспільно-політичний розвиток і конституційний процес в Україні
- •3. Україна в сучасному світі
- •Питання для самоконтролю:
Причини пошуку гетьманом і.Мазепою нових союзників на початку Північної війни (1700 – 1721 рр.)
Схильність Петра І до політики жорсткого централізму зводила нанівець наміри гетьмана збільшити самостійність Гетьманщини
Стрімке виснаження людського та економічного потенціалу Гетьманщини за перші роки війни внаслідок задоволення вимог царя про допомогу
Побоювання, що для здобуття перемоги у війні та виходу до Балтійського моря цар може пожертвувати Україною
Відмова царя допомогти гетьману (боронися як знаєш) під час загрози вторгнення в Україну союзника шведів польського короля С.Лещинського
Плани Петра І стосовно ліквідації Гетьманщини та козацького устрою України
Угода про україно-шведський союз, укладена І.Мазепою з Карлом XII (1708 р.)
Основні положення
Стаття І. Шведський король зобов'язувався захищати Гетьманщину і при єднані до неї землі, надсилаючи для цього свої війська, за вимогою гетьма на і Генеральної ради. Шведські війська будуть знаходитися у розпорядженні й під командуванням гетьмана стільки, скільки це він вважатиме за потрібне. Гетьман забезпечуватиме їх продовольством, а шведський король сплачуватиме їм платню
Стаття II. Усе те, що буде завойоване в московських володіннях, належатиме тому, хто його захопив. Те, що буде визнане колишньою власністю українського народу, повинне бути передане Україні
Стаття III. Український князь (І.Мазепа) і Генеральна рада будуть надалі панувати згідно з правами, якими користувалися й раніше на цих землях
Стаття IV. Івану Мазепі, законному князю, нічим не будуть перешкоджати у володінні цим князівством. Після його смерті буде забезпечена свобода для українських земель, згідно з їх давніми законами
Стаття V. Герб і титул українського князя зберігаються без змін, і шведський король не може їх засвоїти собі
Стаття VI. Для забезпечення цього договору і безпеки України князь і Генеральна рада від ступлять Карлу XII на час війни декілька своїх міст, а саме Стародуб, Мглин, Полтаву, Батурин і Гадяч
Воєнно-політичні акції Петра і проти українців, здійснені після переходу і.Мазепи на бік Карла XII
Основні заходи Петра І
27 жовтня 1708 р. Перший маніфест Петра І до українців, у якому він сповіщав, що Мазепа «безвесно пропал» (цар знав, що гетьман перейшов на бік шведів) і наказував генеральній старшині й полковникам зібратися у Глухові для обрання нового гетьмана
28 жовтня 1708 р. Другий маніфест царя до українців. Петро І звинувачував Мазепу в зраді царя і України, стверджував, що він продав українців польському королю, щоб повернути православних українців під унію.
Уведення підрозділів російської армії в центральні райони Гетьманщини, щоб паралізувати опір козацтва і не допустити переходу Карла XII на лівий берег Десни
Наказ царя О.Меншикову захопити і зруйнувати гетьманську резиденцію Батурин, де знаходилися артилерія, запаси продовольства, гетьманський архів і канцелярія. Населення і вся залога були знищені, а місто спалене
5 листопада 1708 p., напередодні ради з обрання нового гетьмана, у Глухові було організовано символічну смертну кару над опудалом Мазепи
Розміщення російських військ на Правобережжі, яке перебувало під регіментом І Мазепи і де в козацьких полках було чимало прибічників гетьмана
9 листопада 1708 р. у маніфесті до українського народу Петро І заявив, що шведи збираються заволодіти українськими землями, передати їх під польську владу, а І.Мазепу зробити самовладним князем України
7 листопада 1708 р. Глухівська грамота Петра І, у якій він гарантував царське прощення і збереження маєтностей за тими представниками козацької старшини, які в місячний термін одумаються і залишать Мазепу. Тих, хто цього не зробить, позбавлять маєтків, їхні сім'ї відправлять у заслання, а їх самих покарають смертю
12 листопада 1708 р. у глухівській Свято-Троїцькій церкві, у присутності царя, російських урядовців і козацької старшини, й одночасно у московському Успенському соборі було оголошено анафему (церковне прокляття) на І.Мазепу
14 травня 1709 р. російські війська за наказом Петра І зруйнували Запорозьку Січ
27 червня 1709 р. – Полтавська битва – поразка об‘єднаних сил Карла ХІІ та І. Мазепи.
Характеризуючи роль гетьмана І. Мазепи у змаганнях за збереження козацької державності на початку XVIII ст., слід зазначити, що І.Мазепа та його доба мали визначальний вплив на подальший розвиток українського національно-визвольного руху, формування державницьких традицій та національної культури українського народу.
Поразка Івана Мазепи у боротьбі з Росією призвела до важкого політичного становища України. Призначивши гетьманом Івана Скоропадського, цар не відновив договору між Москвою і Україною.
1709 р., вересень – Бендерські статті – Договір, підписаний Карлом XII та І. Мазепою, проголошує протекторат Швеції над Україною і союз України з Кримським ханством.
1710 р., квітень – «Пакти і Конституція прав і свобод Запорозького Війська» – у «Конституції», складеній Пилипом Орликом, узагальнено досвід української державотворчості, накреслено шляхи побудови і розвитку незалежної України після визволення з-під влади Росії, викладено історію «Війська Запорозького та українського народу». За Конституцією обмежується влада гетьмана і старшини; Генеральна рада перетворюється на своєрідний парламент (до неї, крім старшини, мають входити делегація Січі та по одному делегату від кожного полку); значну увагу приділено господарському і фінансовому розвиткові, захисту прав немаєтних прошарків суспільства. Відчувається великий вплив на Орлика парламентського ладу Європи
1711 р., вересень – Прутський мир між Росією і Туреччиною – Росія, зазнавши поразки, повертає Правобережжя Польщі. Указ Петра І пропонує населенню переселятися на Лівобережжя, обіцяючи компенсацію за покинуті маєтки.
1721 р. – Царський указ про заборону друкувати релігійні книжки українською мовою. Починається русифікація української культури.
1722 р., 29 квітня – Царський указ про заснування Малоросійської колегії – скасовується гетьманство, Колегія (існувала до 1727 р.) стає основним органом управління Лівобережною Україною.
з 1724 р. – після смерті наказного гетьмана Павла Полуботка (1722-1724 pp.) – Лівобережною Україною правила лише Малоросійська колегія; вільна торгівля фактично скасовується. Українцям забороняється займатися торгівлею з іншими країнами, крім Росії.
Після смерті Петра І (1725 р.) російські імператори намагалися обмежити українське самоврядування. Але із зміною імператорів і міжнародної ситуації політика "залізної руки" щодо України інколи дещо пом'якшувалася.
Так, у 1727 р. царський уряд, враховуючи можливість війни з Туреччиною, вирішив відновити посаду гетьмана. Ним став Данило Апостол (1727-1734 pp.). За короткий час гетьман навів порядок у фінансах, насамперед у податковій системі, сформував державний бюджет у розмірі 144 тис. крб. річних і в розвитку економіки зробив ставку на підприємливу буржуазну верству суспільства, тим більше, що й власне багатогалузеве господарство розвивав у такому ж напрямі.
У 1729-1730 pp. власті провели генеральне слідство про маєтності, яке виявило неконтрольоване роздавання сіл у приватне володіння й катастрофічне зменшення кількості особисто вільних селян. Всі маєтності були поділені на шість категорій – рангові, надані за заслуги, ратушні, вільні, спірні та монастирські. Незаконно одержані старшиною, шляхтою, монастирями, містами і російськими чиновниками села й хутори поверталися до свого попереднього статусу. В зв'язку з цим значна частина селян поліпшила своє матеріальне й соціальне становище. Права землевласників на маєтності й підданих, визнані генеральним слідством, зміцнювалися. Була зроблена спроба покінчити із землеволодінням російських вельмож і чиновників. Гетьман видав старшині спеціальний універсал, щоб вона спонукала російських землевласників спродувати свої маєтки в Україні за прийнятною ціною.
Д. Апостол добився передання судових справ у відання місцевих судів. Генеральному суду поверталися функції вищої судової інстанції, хоч нею фактично продовжував залишатися російський монарх. Тим самим підривалась незалежність українського судочинства й посилювалася влада центру. Гетьманська інструкція 1730 р. чітко визначила компетенцію різних судових установ та їх чисельний склад. Гетьман планував створити новий єдиний кодекс законів для всієї Гетьманщини.
В цілому за гетьманування Д.Апостола внутрішнє життя України стабілізувалося. Прості люди відчули себе захищенішими від зловживань властей і багатих землевласників, старшина отримала підтвердження на старі маєтності, а торгівці дістали нові можливості для занять ремеслами, промислами й торгівлею.
Після смерті Д. Апостола російський уряд 16 років не дозволяв обирати гетьмана. У 1750 р. за рішенням імператриці Єлизавети Петрівни (1741-1762 pp.) було обрано останнього гетьмана козацької України Кирила Розумовського (1750-1764 pp.).
К. Розумовський докладав багато зусиль для розширення автономного управління Української держави, добивався спадковості гетьманства. Але в умовах централістичних прагнень Російської імперії подальший розвиток української автономії був неможливим.