- •Вступ. Основні завдання і мета курсу. Джерела та історіографія, наукова періодизація історії україни
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.
- •2. Методологічні засади курсу “Історія України”
- •Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України
- •Питання для самоконтролю
- •Українські землі в первісну епоху.
- •Неолітична революція та її значення. Трипільська культура (кін. V тис. До н.Е. – середина III тис. До н.Е.)
- •Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я
- •Античні міста-держави у Північному Причорномор‘ї та Криму
- •Формування класового суспільства у східних слов’ян.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”
- •Давньоруська держава (іх – хіі ст.)
- •Політичний устрій, соціально-економічний розвиток
- •Зміна форм правління київської русі іх – хііі ст.
- •Феодальна роздробленість Русі (хіі – XIV ст.)
- •Монголо-татарська навала на руські землі
- •Соціальна піраміда русі хі – хііі ст.
- •4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею
- •Битва на Синіх Водах (1362 р.)
- •Спроба створення Великого князівства Руського. Остаточна ліквідація удільного устрою українських земель
- •Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.
- •Господарське життя в Україні в другій половині хіv-хv ст.
- •Ставлення до православного духовенства
- •Люблінська унія та її наслідки для українських земель
- •3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької державності
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •Хронологія національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.)
- •2. Формування української козацької державності в ході боротьби
- •3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією
- •Питання для самоконтролю:
- •Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Боротьба російського царизму з українською автономією
- •Основні напрями діяльності Івана Мазепи
- •Причини пошуку гетьманом і.Мазепою нових союзників на початку Північної війни (1700 – 1721 рр.)
- •Воєнно-політичні акції Петра і проти українців, здійснені після переходу і.Мазепи на бік Карла XII
- •3. Знищення Гетьманщини
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Генезис капіталістичних відносин в українських землях в першій половині хіх ст.
- •Соціально-економічна модернізація України
- •Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів
- •Суспільно-політичний рух в україні у другій половині XIX ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку хх ст. Створення політичних партій Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •Маніфест створював передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії
- •2. Діяльність Української громади в і та іі Державних Думах Росії
- •Західноукраїнські землі напередодні першої світової війни
- •Загальні тенденції розвитку українського мистецтва і літератури на початку хх ст.
- •3. Перша світова війна і політичні сили України
- •1. Утворення і діяльність Центральної Ради. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки
- •2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення зунр
- •Особливості політики уряду п. Скоропадського
- •Проголошення зунр, її внутрішня та зовнішня політика
- •Причини втрати української державності та її історичне значення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період Нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •2. Особливості проведення індустріалізації та колективізації в Україні
- •3. Морально-політична обстановка в Україні в 1930-ті роки
- •4. Український національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Діяльність оун
- •5. Передумови возз’єднання Західної України з урср
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни
- •2. Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.)
- •Німецький окупаційний режим в Україні
- •3. Рух Опору на окупованій території
- •Звільнення території України. Наслідки Другої світової війни
- •Наслідки Другої світової війни
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Урср в 1945 – 1991 рр.
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період відбудови народного господарства (1945 – початок 1950-х рр.)
- •Особливості відбудови народного господарства урср:
- •Суттєвою особливістю відбудовних процесів в Україні була дія командно-адміністративної системи, яка проявилася в наступному:
- •Результати відбудови господарства на початку 1950-х років були вагомими і успішними:
- •Серед повоєнних адміністративно-територіальних змін можна назвати:
- •2. Соціально-економічні і політичні зміни в республіці у другій половині 50-х – середині 60-х років
- •3. Урср в 1965 – 1985 рр.: особливості соціально-економічного та політичного розвитку
- •4. Українське суспільство в 1985 – 1991 рр.: шлях до незалежності
- •Питання для самоконтролю:
- •Зм 8. Україна на шляху національно-державного відродження
- •1.Проголошення незалежності України. Динаміка соціально-економічних процесів
- •2. Суспільно-політичний розвиток і конституційний процес в Україні
- •3. Україна в сучасному світі
- •Питання для самоконтролю:
Вступ. Основні завдання і мета курсу. Джерела та історіографія, наукова періодизація історії україни
Мета і завдання:
Ознайомити студентів із значенням та завданнями вивчення курсу “Історія України”. Охарактеризувати методологічні засади, джерельну базу та стан історіографічних досліджень вітчизняної історичної проблематики; визначити особливості наукової періодизації історії України.
План лекції:
Курс “Історія України”, його мета і завдання.
Методологічні засади курсу “Історія України”.
Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України.
Основні поняття:
Історичні джерела, історіографія, методологія історії, періодизація історії.
Література:
Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. – К., 1995.
Грушевський М.С. Звичайна схема “русской” історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. - № 3.
Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. – К., 1996.
Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблема суспільної трансформації. – К., 1998.
Реєнт О. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1999. – № 3-4.
Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.
Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.
Історія України – одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність.
Предметом курсу історії України є складний процес формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з давніх-давен до сьогодення. Разом з тим історія України має розглядатися в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами.
Вивчення історії сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний розвиток. За допомогою історії вчені й державні діячі пояснюють джерела багатьох процесів, що відбуваються у суспільстві, визначити їхні чинники та передумови.
Відтворюючи історію, історики її моделюють, причому моделей може бути безліч, навіть коли йдеться про одні й ті самі факти. Історія є специфічною наукою, яка перебуває на межі класичних наук та мистецтва.
Отже, історія України – наука, що вивчає у хронологічній послідовності розвиток людського суспільства на українських землях та його закономірності.
2. Методологічні засади курсу “Історія України”
Методологія історії – сукупність прийомів, принципів та методів, що застосовуються істориком при здійсненні наукового дослідження. Методологія зосереджена на прикладній роботі історика. Вона виступає критерієм виокремлення певного наукового напрямку, школи тощо.
Зміни, які відбулися в наукознавстві та історичній науці в середині XX ст. під впливом постмодернізму, зумовили формування нових методологічних парадигм в історичній науці. Історіографічне вивчення остаточно надало перевагу пізнавальним (епістемологічним) і знаннєвим (когнітивним) підходам до дослідження історичної творчості, в центрі якої опинилися свідомісні процеси – історична думка, знання, світогляд, ментальність. Зовнішні прояви історіописання (твори, інституції, суспільні умови тощо) не зникли з поля зору професійних істориків, вони розглядають їх передусім як передумову й тло формування індивідуальної та колективної історичної свідомості.
Можна стверджувати, що зміна парадигм історіописання демонструє взаємопроникнення, поширення і застосування провідних моделей історіографії відповідного часу в усіх куточках світу, включених до сучасних інформаційних потоків. Процеси глобалізації, попри їх суперечливість, а часом конфліктність, стимулюють комунікативну інтеграцію.
Методологічний (теоретичний) складник історичного дослідження передбачає наявність у дослідника знань про мету, принципи і засоби (методи) здійснення історичного пізнання, а також його приналежність до визначеного наукового напряму, школи, інституції;
Методологія історичного дослідження містить такі пізнавальні категорії як об'єкт, предмет і методи. Оскільки історіографія творить особливі історіографічні знання, що спираються на історіографічні факти і містять їх теоретичні узагальнення (концепції, теорії), то їй властиві всі головні компоненти пізнавальної діяльності - творення історіографічних фактів, їх генералізація (узагальнення) і конструювання теоретичних історіографічних знань. На кожному з етапів історіографічного пізнання – від постановки історіографічної гіпотези (моделі) і до одержання теоретичних історіографічних знань – використовуються як загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо), так і адекватні для цього предмета дослідження методи.
Сучасні історіографи виокремлюють два основні рівні методів історіографічного пізнання: (1) методи конкретного історіографічного аналізу і (2) методи історіографічного синтезу. Якщо перший рівень безпосередньо пов'язаний з особливістю предмета вивчення (соціальні, культурні, психологічні, інституційні, мовні та інші складники історичних знань), то методи другого рівня спрямовані на узагальнення (генералізацію) здобутих з допомогою попереднього аналізу історіографічних джерел знань1.