1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку хх ст. Створення політичних партій Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.

ПРОМИСЛОВІСТЬ	СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Концентрація виробництва; Утворення монополій; Формування промислової спеціалізації регіонів; Значний вплив іноземного капіталу; Вищі темпи розвитку порівняно із загальноімперськими; Перетворення Наддніпрянщини на один з головних промислових регіонів імперії.	Збереження великими поміщицькими латифундіями своїх позицій; Перетворення землі на товар спричинило майнову диференціацію селянства; Майнове розшарування селянства мало характер різкої поляризації; Посилилася експлуатація народних мас; Загострення проблеми аграрного перенаселення.

Монополії – великі об‘єднання банкірів, промисловців, торговців з метою концентрації капіталів, узгодженості дій підприємців із виробництва та збуту товарів, які виникають в умовах посилення конкурентної боротьби. Форми: картелі, синдикати, трести, корпорації.

Найбільші монополістичні об‘єднання, що діяли в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст.

Назва	Вид	Рік заснування	Господарська спеціалізація
«Всероссийское общество сахарозаводчиков»	синдикат	1897	Виробництво і продаж цукру
«Продамет»	синдикат	1902	Виготовлення і продаж металопродукції
«Продуголь»	синдикат	1904	Видобуток і продаж вугілля
«Урожай»	синдикат	1907	Виробництво і продаж сільськогосподарських машин і знарядь
«Продаруд»	синдикат	1908	Видобуток і продаж залізної руди в Криворізькому басейні
«Ропит»	трест	1902	Пароплавство на Чорному та Азовському морях
«Паровозний союз»	синдикат	1907	Паровозобудування
«Продвагон»	синдикат	1907	Виготовлення і продаж вагонів
«Проволока»	синдикат	1908	Виготовлення і продаж дроту
«Наваль-Россуд»	трест	1912	Суднобудування
«Трубопродаж»	синдикат	1902	Виготовлення і продаж труб
«Гвоздь»	синдикат	1903	Виготовлення і продаж цвяхів

Промислово-розвинені райони: Донецький (вугільно-металургійний), Криворізький (залізорудний), Нікопольський (марганцевий), Південно-Західний (цукрово-буряковий).

СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В НАДДНІПРЯНЩИНІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

Напрямки українського руху:

1. ліберально-демократичний – Українська демократична партія (1902 р.), Українська радикальна партія (1904 р.), Українська радикально-демократична партія (1905 р.)

2. соціалістичний – Українська соціалістична партія (1900 р.), Революційна українська партія (1900 р.), Українська соціал-демократична партія («Спілка») (1904 р.), Українська соціал-демократична робітнича партія (1905 р.)

3. націоналістичний – Українська народна партія (1902 р.)

1908 р. – Товариство українських поступовців (міжпартійний блок) – українізація освіти, церкви, відстоювання прав українства через трибуну Державної думи.

Брошура М. Міхновського «Самостійна Україна» (1900 р.) – програма РУП (не була затверджена)

Основні ідеї
Мета партії	Створення політично незалежної української держави
Новий лідер національного руху	Інтелігенція третьої хвилі, яка на відміну від першої (Чарторийські, Вишневецькі) і другої (Безбородьки, Прокоповичи) служить своєму народові
Спосіб досягнення поставленої мети	«Боротьба кривава і безпощадна»
Основні принципи боротьби за національну українську державність	«Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас», «Україна для українців», «Поборемо або вмремо»

УКРАЇНА НАПЕРЕДОДНІ ТА В РОКИ РЕВОЛЮЦІЇ 1905 – 1907 рр.

Загальнонаціональне завдання революції - установлення в Росії конституційно-демократичного ладу через ліквідацію самодержавства, демократизацію суспільного життя, проголошення та юридичне закріплення прав і свобод громадян.

9 січня 1905 р. – «Кривава неділя» (розстріл у Санкт-Петербурзі мирної маніфестації).

Січень – лютий 1905 р. – хвиля страйків робітників Києва, Катеринослава, Горлівки, Єнакієве, Юзівки, Маріуполя, Житомира, Бердичева.

Травень 1905 р. – перші політичні страйки та демонстрації у Харкові, Катеринославі, Миколаєві.

Жовтень 1905 р. – загальноросійський політичний страйк (в Україні – понад 120 тис. чоловік страйкувало).

14-25 червня 1905 р. – повстання на панцернику «Потьомкін».

Восени 1905 р. – хвиля селянських виступів (найбільший – у с. Великі Сорочинці).

Листопад 1905 р. – повстання моряків Чорноморського флоту в Севастополі на чолі з лейтенантом П. Шмідтом.

1 грудня 1905 р. – виступ саперів Київського гарнізону на чолі з підпоручиком Б. Жаданівським.

17 жовтня 1905 р. – Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи (скликання Думи з законодавчими повноваженнями; недоторканність особи, свобода друку і слова, свобода совісті та ін. політичні права і свободи)