- •Вступ. Основні завдання і мета курсу. Джерела та історіографія, наукова періодизація історії україни
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Курс “Історія України”, його мета і завдання.
- •2. Методологічні засади курсу “Історія України”
- •Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України
- •Питання для самоконтролю
- •Українські землі в первісну епоху.
- •Неолітична революція та її значення. Трипільська культура (кін. V тис. До н.Е. – середина III тис. До н.Е.)
- •Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я
- •Античні міста-держави у Північному Причорномор‘ї та Криму
- •Формування класового суспільства у східних слов’ян.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”
- •Давньоруська держава (іх – хіі ст.)
- •Політичний устрій, соціально-економічний розвиток
- •Зміна форм правління київської русі іх – хііі ст.
- •Феодальна роздробленість Русі (хіі – XIV ст.)
- •Монголо-татарська навала на руські землі
- •Соціальна піраміда русі хі – хііі ст.
- •4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії
- •Питання для самоконтролю:
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею
- •Битва на Синіх Водах (1362 р.)
- •Спроба створення Великого князівства Руського. Остаточна ліквідація удільного устрою українських земель
- •Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.
- •Господарське життя в Україні в другій половині хіv-хv ст.
- •Ставлення до православного духовенства
- •Люблінська унія та її наслідки для українських земель
- •3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької державності
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.
- •Хронологія національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.)
- •2. Формування української козацької державності в ході боротьби
- •3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією
- •Питання для самоконтролю:
- •Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.)
- •Боротьба російського царизму з українською автономією
- •Основні напрями діяльності Івана Мазепи
- •Причини пошуку гетьманом і.Мазепою нових союзників на початку Північної війни (1700 – 1721 рр.)
- •Воєнно-політичні акції Петра і проти українців, здійснені після переходу і.Мазепи на бік Карла XII
- •3. Знищення Гетьманщини
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.
- •Генезис капіталістичних відносин в українських землях в першій половині хіх ст.
- •Соціально-економічна модернізація України
- •Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів
- •Суспільно-політичний рух в україні у другій половині XIX ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •1. Активізація суспільно-політичного руху в Україні на початку хх ст. Створення політичних партій Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •Маніфест створював передумови для переходу Росії від самодержавної форми державного устрою до конституційної монархії
- •2. Діяльність Української громади в і та іі Державних Думах Росії
- •Західноукраїнські землі напередодні першої світової війни
- •Загальні тенденції розвитку українського мистецтва і літератури на початку хх ст.
- •3. Перша світова війна і політичні сили України
- •1. Утворення і діяльність Центральної Ради. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки
- •2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення зунр
- •Особливості політики уряду п. Скоропадського
- •Проголошення зунр, її внутрішня та зовнішня політика
- •Причини втрати української державності та її історичне значення
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період Нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •2. Особливості проведення індустріалізації та колективізації в Україні
- •3. Морально-політична обстановка в Україні в 1930-ті роки
- •4. Український національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Діяльність оун
- •5. Передумови возз’єднання Західної України з урср
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.)
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни
- •2. Україна в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.)
- •Німецький окупаційний режим в Україні
- •3. Рух Опору на окупованій території
- •Звільнення території України. Наслідки Другої світової війни
- •Наслідки Другої світової війни
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Урср в 1945 – 1991 рр.
- •План лекції:
- •Література:
- •1. Урср в період відбудови народного господарства (1945 – початок 1950-х рр.)
- •Особливості відбудови народного господарства урср:
- •Суттєвою особливістю відбудовних процесів в Україні була дія командно-адміністративної системи, яка проявилася в наступному:
- •Результати відбудови господарства на початку 1950-х років були вагомими і успішними:
- •Серед повоєнних адміністративно-територіальних змін можна назвати:
- •2. Соціально-економічні і політичні зміни в республіці у другій половині 50-х – середині 60-х років
- •3. Урср в 1965 – 1985 рр.: особливості соціально-економічного та політичного розвитку
- •4. Українське суспільство в 1985 – 1991 рр.: шлях до незалежності
- •Питання для самоконтролю:
- •Зм 8. Україна на шляху національно-державного відродження
- •1.Проголошення незалежності України. Динаміка соціально-економічних процесів
- •2. Суспільно-політичний розвиток і конституційний процес в Україні
- •3. Україна в сучасному світі
- •Питання для самоконтролю:
2. Формування української козацької державності в ході боротьби
Виникнення і розвиток Запорозької Січі мали надзвичайно важливе значення в боротьбі українського народу за відродження власної державності в середині XVII ст.
Слід зазначити, що на початку Національно-визвольної війни проти польських поневолювачів Б. Хмельницький та його соратники навіть не мріяли про створення суверенної Української національної держави. Вони насамперед дбали про збереження козацьких вольностей, що польський уряд намагався знищити згідно “Ординації” 1638 р.
Проте, в ході боротьби, коли до козацтва приєдналися широкі народні маси й було звільнено значну територію України, у Б. Хмельницького спочатку виникла ідея створення української автономії у складі Речі Посполитої, а згодом і української суверенної держави. Про це він вперше офіційно заявив в лютому 1649 р. під час переговорів з польськими комісарами в Переяславі. Що ж до вибору форми державного утворення, Б. Хмельницький вагався між традиційною старою руською державою (князівство Руське) і козацькою державою Війська Запорозького.
Зрештою, вже в ході української національної революції Б. Хмельницький висунув власну програму будівництва Української козацької держави, в основі якої лежала ідея української соборності, й тим самим на практиці геніально синтезував ідею старої княжої України-Руси з новою ідеєю козацької державності.
Отже, аналізуючи діяльність Б. Хмельницького на ниві державного будівництва, маємо всі підстави вважати його творцем Української національної держави. Боротьба за її незалежність відіграла винятково важливу роль у розвитку національної самосвідомості українського народу.
В ході Національно-визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі на території Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств (близько 200 тис. км2) в основному було завершено процес формування Української національної держави, що за формою правління й устроєм основних інститутів політичної влади істотно відрізнялася від тогочасних монархій Європи. Ця держава була республікою. А якщо зважити на ту роль, яку відіграло козацтво в розбудові цієї державності, цілком виправдано вважати її Українською козацькою республікою.
Найхарактернішими ознаками нової держави були:
політична владаконцентрувалася в руках козацької старшини – нової генерації української еліти. На вершині її ієрархічної структури був гетьман, що зосереджував у своїх руках керівництво збройними силами, очолював старшинську адміністрацію, визначав напрями внутрішньої та зовнішньої політики, міг скасувати рішення Генерального суду.
Зосередження основних політичних, адміністративних, судових та військових функцій в руках гетьмана призвело до того, що він став рідко скликати не тільки військові ради, а й навіть ради старшини, найважливіші питання вирішував самостійно, фактично перетворившись на військового диктатора.
Носієм ідеї українського монархізму був сам Б. Хмельницький. Він вперше почав висловлювати думку про свою владу не як владу виборного гетьмана, а самодержавну владу повного володаря України.
Законодавчу владу гетьман здійснював шляхом видання універсалів, наказів, листів тощо. Атрибутом гетьманської влади залишалася булава. При підтримці старшини, із залученням найманців гетьман придушував народні повстання. Отже, в його руках зосереджувалася практично необмежена влада, яка перевершувала за обсягом президентську і наближалася до царської.
територія – Б. Хмельницький визначив межі української етнічної території на заході – кордон з Річчю Посполитою – по р. Вісла.
політико-адміністративний устрій – замість польських органів управління було запроваджено полковий (36, 26, 16, 10) та сотенний устрій. Виникло нове правління – своєрідний старшинський уряд: військова рада, рада генеральної старшини, полкова і сотенна адміністрації, курінні і городові отамани. Магістрати і ратуші здобули право самоврядування.
Найвищим органом влади в Українській державі була загальновійськова рада. Проте поступово козацька старшина перебрала на себе розв`язання найважливіших проблем, що постали перед новоутвореною державою. Вона управляла Україною, охоплюючи різні сфери суспільного життя: цивільну адміністрацію, судочинство, земельні справи, фінанси тощо.
Функції виконавчого органу гетьманської влади виконував генеральний уряд, що складався з генерального обозного, генерального судді, генерального писаря, генерального підскарбія, генеральних осавулів, хорунжих та бунчужних. Найважливішою структурною частиною генерального уряду була генеральна військова канцелярія, яка здійснювала військове, адміністративне, фінансове й судове управління.
суд і судочинство, правова система, що склалася на основі Литовських статутів, Магдебурзького права та інших правових джерел, що діяли напередодні 1648 р. Водночас вона поєднала норми козацького звичаєвого права і гетьманські універсали як нове джерело права. Гетьман України заснував Генеральний військовий суд, що вважався найвищою судовою інстанцією.
зміни соціально-економічного устрою – ліквідація магнатсько-шляхетського землеволодіння, скасування панщини і фільваркової системи, формування козацького й селянського землеволодіння.
фінансова система та податки – формування власної податкової і фінансової політики.
військо – військові структури були не тільки ініціатором побудови державної системи, а й базою для її створення; провідна їх роль виявилась у тому, що козацька військова адміністрація контролювала всі сфери суспільного життя, крім релігійної.
зовнішньополітична діяльність – дипломатичні відносини з іншими країнами, насамперед Росією, Османською імперією, Кримським ханством тощо.
Специфіка українського державотворчого процесу в цей період полягала в тому, що виникнення і розвиток державних та військових структур відбувався поза класичною схемою: держава – військо. Якщо у сусідніх народів армія створювалася для вирішення завдань зовнішньої політики, то в Україні організоване у військову силу козацтво створило (за традиціями Запорозької Січі) в 1648 р. свої державні інститути з метою максимальної мобілізації сил народу. Водночас відбувався процес згортання республікансько-демократичних інститутів на користь монархічної форми правління. Усунення козацьких мас від управління державою, добір керівних кадрів за “свояцьким” принципом згодом призвели до того, що рядове козацтво спокійно спостерігало обмеження автономних прав України у складі Російської імперії.
Таким чином, у процесі створення державних органів влади Б. Хмельницький спирався на традиції Запорозької Січі та реєстрового козацтва. Проте, ситуація, що склалася на політичній арені в цей період, вимагала внесення певних змін у справу державного будівництва. Поступово гетьман відмовився від скликання загальновійськових рад як надто громіздкого та малоефективного інструмента законодавчої влади.