88.Порядок формування функції та повноваження Європейської Ради.

Європейська рада є органом ЄС, що регулярно зустрічається з 1974 р. Він складається з голів держав та урядів, а також Голови Комісії. Зустрічі відбуваються щонайменше двічі на рік. Даний орган не приймає рішень у формальному значенні, але робить заяви і декларації, тобто носить політичний характер.

ЄР - міжурядовий орган в інституційній системі ЄС. ЄР має подвійне завдання: творення політики співпраці в рамках II та III «стовпів» (глави V і VI ДЄС) та активізація окремих ділянок діяльності, котрі вже безпосередньо здійснюються органами ЄС.ЄР як орган ЄС має обов'язок інформувати ЄП про кожне своє засідання і на­давати йому «щорічні письмові звіти про досягнутий Унією прогрес» (ст. 4 ДЄС)

Функції та повноваження ЄвропейськоїРади:

1.забезпечує загальну координацію в діяльності держав-членів та Союзу в цілому, зокрема координацію загальної економічної політики держав-членів; ще суттєвішою функцією є координація зовнішньої політики країн-членів;

2.має повноваження ухвалювати рішення, тобто наділена владою в останній інстанції приймати нормативні акти європейського права;

3.в галузі зовнішніх відносин Рада дає дозвіл на відкриття переговорів (що ведуться Комісією) та укладає відповідні угоди;

4.в бюджетній сфері Рада разом із Парламентом затверджує щорічний загальний бюджет Союзу.

89.Порядок формування і повноваження Ради єс.

Рада ЄС – це орган включає до свого складу представників від кожної держави-члена на рівні міністрів, які мають повноваження брати зобов’язання від імені свого уряду. Тобто Рада має стільки членів — представників урядів, скільки є держав-членів. В Раді можуть голосувати лише члени уряду, тому її ще називають «Радою Міністрів».

Голова Ради призначається на термін – 6 місяців, допоміжний персонал складає близька 2500 осіб.

Функції та повноваження Ради ЄС:

-забезпечує загальну координацію в діяльності держав-членів та Союзу в цілому, зокрема координацію загальної економічної політики держав-членів; ще суттєвішою функцією є координація зовнішньої політики країн-членів;

-має повноваження ухвалювати рішення, тобто наділена владою в останній інстанції приймати нормативні акти європейського права;

-в галузі зовнішніх відносин Рада дає дозвіл на відкриття переговорів (що ведуться Комісією) та укладає відповідні угоди;

-в бюджетній сфері Рада разом із Парламентом затверджує щорічний загальний бюджет Союзу.

Згідно з установчими договорами, голосування в Раді міністрів може відбуватися простою більшістю, кваліфікованою більшістю чи за правилом одностайності.

На противагу класичному в міжнародній практиці принципу “одна держава – один голос” кожна держава-член ЄС володіє певною кількістю голосів, у залежності від її політичної та економічної ваги.

90. Порядок формування і повноваження Європейської Комісії.

Європейська Комісія є колективним органом, що діє на постійній основі, який представляє ін­тереси виключно європейської інтеграції, втілює самобутність європейської інтеграції (йдеться, отже, про наддержавний, а не міжурядовий орган), тобто має на меті досягнення максимального розуміння питання зобов'язань держав-членів.

Комісія є незалежним колегіальним органом, що формується з авторитетних та компетентних осіб – комісарів, які є “повністю незалежними та діють в загальних інтересах Спільноти” (ст. 213 Угоди про ЄЕС/ЄС). З 1995 р.

Комісія налічує 30 членів: по 2 від Німеччини, Франції, Італії, Великобританії, Іспанії; по 1 комісару від решти країн-членів. Згідно з Ніцьким договором, Комісія, яку було обрано з 1 січня 2005 р., має в своєму складі по 1 громадянинові від кожної держави-члена. Після вступу до Євросоюзу 27 країни, Рада визначиться з числом комісарів (яке буде нижчим за число держав-членів) та з правилами їх призначення на основі рівноправної ротації між країнами членами (ст. 4 Ніцького договору).

Відповідно до положень Римської угоди, члени Комісії призначаються за спільною згодою урядів держав-членів терміном на 4 роки. Маастрихтська угода збільшила термін мандату комісарів до 5 років, щоб той збігався з терміном скликання Європарламенту.

Щотижневі засідання Комісії відбуваються як правило в Брюсселі згідно з порядком денним, встановленим Головою Комісії.

Комісія ухвалює всі рішення колективно, простою більшістю голосів її членів. Колегіальність не перешкоджає однак, чіткому розподілу управлінських та виконавчих функцій між комісарами, котрі беруть під своє підпорядкування ту чи іншу сферу компетенції на зразок “розподілу” портфелів у національних кабінетах міністрів, але з меншим ступенем автономності.

Окрім нормальної заміни чи смерті обов’язки члена Комісії закінчуються відставкою або примусовим звільненням, єдиним органом, який має право примусово звільняти з посади членів Комісії є Суд європейських співтовариств. Він може це робити після того, як визнає, що особа, про яку йдеться, не відповідає умовам виконання власних обов’язків або вчинила серйозне правопорушення.

Комісія може бути розпущена в повному складі у разі, якщо Європейський парламент винесе резолюцію недовіри, яку буде прийнято 2/3 наданих голосів.

Комісія поділяється на 24 генеральних дирекції («ГД»), дирекції, служби, комітети, галузеві чи профільні. Дві третини постійних найманих працівників ЄС працюють у Комісії — бл. 16 тисяч службовців, включно з перекладачами та допоміжним персоналом. Кожен Комісар відповідає за певний сектор — одну або більше т.зв. генеральну дирекцію.

Повноваження Комісії:

• забезпечує застосування положень установчих договорів та інших нормативних актів, що приймаються інститутами ЄС;

• формулювання рекомендацій та надання висновків з питань, що є предметом установчих договорів;

• має власні повноваження з прийняття рішень і бере участь в підготовці актів, що приймаються Радою і Європарламентом;

• адміністративні функції: підготовка бюджету і т.д.