- •Тема 1. Гроші. Грошовий оборот і грошовий ринок. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження.
- •2. Історичні аспекти зміни форм грошей та їх характеристика.
- •3. Функції грошей та механізм їх взаємодії.
- •4. Роль грошей у ринковій економіці
- •5. Характеристика, структура та форми грошового обороту.
- •6. Грошова маса та її показники. Швидкість обігу грошей.
- •7. Закон грошового обігу.
- •8. Суть і структура грошового ринку та механізм його функціонування.
- •9. Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •Тема 2. Грошові системи. Види грошових систем. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність грошової системи та основні її елементи.
- •2. Структура грошової системи.
- •3. Види грошових систем та їх еволюція.
- •4. Становлення та розвиток грошової системи України.
- •Тема 3. Кредит. Форми і види кредиту. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Теорії кредиту
- •2. Необхідність та сутність кредиту
- •3. Функції кредиту
- •4. Форми та види кредиту
- •5. Позичковий відсоток, його сутність та основні види
- •6. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
- •Тема 4. Грошово-кредитна система держави. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність грошово-кредитної системи та її елементи
- •2. Суб’єкти та об’єкти грошово-кредитної системи
- •3. Сутність грошово-кредитної політики
- •Тема 5. Банківська система: структура та принципи функціонування Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Історичний аспект виникнення і розвитку банківських систем.
- •2. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи
- •3.Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку
- •Відмінності між централізованою та ринковою банківською системою
- •Тема 6. Центральний банк. Грошово-кредитна політика цб Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •2. Функції центрального банку
- •3. Суть та роль грошово-кредитної політики
- •5. Інструменти гкп
- •Тема 7. Банківська система України: основи організації та діяльності.
- •2. Поняття, функції та структура банківської системи України
- •3. Види комерційних банків.
- •4. Операції вітчизняних банків, їх класифікація та загальна характеристика
- •5. Організаційні основи діяльності нбу
- •6. Фінанси нбу.
- •7.Функції нбу.
- •8. Види операцій Національного банку
- •9. Роль нбу у регулюванні діяльності банківської системи України
- •Тема 8. Фінансові кризи та їх вплив на стабільність грошово-кредитної та банківської системи держави Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Сутність, види та класифікація фінансових криз
- •Класифікація фінансових криз
- •2. Основні причини та наслідки фінансових криз
- •3. Методи та інструменти впливу на глибину фінансових криз
- •Антикризові заходи за координаторами та рівнями застосування
- •4. Рекомендації Базельського комітету щодо забезпечення стабільності банківської системи
2. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи
Банківська система будь-якої держави — це сукупність банківських установ, які створені та діють на території відповідної держави згідно з її законодавством у сфері залучення грошових коштів населення та юридичних осіб, надання кредитів та ведення рахунків клієнтів.
Прийнято розрізняти одно- та дворівневу банківські системи. Однорівнева банківська система передбачає переважно горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій і функцій. У межах такої системи всі кредитні установи, у тому числі центральний банк, знаходяться на одному ієрархічному рівні, виконуючи аналогічні функції у кредитно-розрахунковому обслуговувані клієнтів. Цей принцип побудови характерний, головним чином, для країн з нерозвинутою економікою, а також для країн з адміністративно-командною побудовою апарату управління. Яскравим прикладом банківської системи цього типу була банківська система Радянського Союзу.
Дворівнева банківська система будується на взаємовідношеннях між банками у двох площинах — по вертикалі та по горизонталі. По вертикалі — відносини підлеглості між центральним банком як керівним, керуючим та низовими ланками — комерційними банками; по горизонталі — відносини рівного партнерства між будь-якими низовими ланками. Розподіл адміністративних функцій і операцій, пов'язаних з обслуговуванням центральним банком грошового обігу, дає можливість врахувати інтереси двох категорій клієнтів — комерційних банків і урядових структур, причому перевага віддається функціям “банк банків” та управлінню діяльністю банківських установ з метою регулювання й контролю за функціонуванням ринку кредитно-фінансових послуг. У дворівневій структурі банківської системи повинні чітко розрізнятися нормативно-регулюючі та контрольні функції центрального банку, з одного боку, і функції комерційних банків з іншого. Дворівнева банківська система притаманна країнам з розвинутою ринковою економікою.
Банківська система має своє особливе призначення, свої специфічні риси і функції в економіці, які не просто повторюють призначення і функції окремих банків. Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків у випадкову сукупність, а будується за заздалегідь виробленою концепцією, у межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному окремому банку.
Головною ціллю діяльності окремих банків є одержання прибутку. Стосовно банківської системи ця ціль не просто не збільшується пропорційно кількості банків, що входять до системи, а взагалі переміщується на другий план, залишаючись лише ціллю окремих банків. На перше місце в системі виходять цілі:
* забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами. Ця ціль вступає в певну суперечність із забезпеченням прибутковості як ключовою ціллю комерційних банків;
* забезпечення надійності і стабільності функціонування банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперебійного обслуговування економіки.
Жодна з цих цілей не під силу окремому банку, яким би економічно могутнім він не був. Тільки скоординоване об’єднання їх в систему, зорієнтовану на зазначені цілі, робить досягнення їх реальним.
Не менш виразно проявляється відмінність функцій банківської системи як самостійної структури від функцій окремих банків.
Банківська система спроможна виконувати три такі функції:
* трансформаційну;
* створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту (емісійну);
* забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку (стабілізаційна).
Трансформаційна функція банківської системи базується на аналогічній функції окремих банків. Проте вона не є сумою механічного складання подібної функції всіх банків, що входять у систему. У масштабах системи виникає якісно нова функція трансформації – більш масштабна, більш глибока, більш завершена й ефективна, ніж сума трансформаційних потенціалів окремих банків.
Функція створення платіжних засобів і регулювання грошового обороту (емісійна) полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. Іншими словами, банківська система управляє пропозицією грошей.
Це ключова функція банківської системи. У її виконанні беруть участь усі ланки системи – центральний банк, усі банки другого рівня. Вона стосується усіх напрямків банківської діяльності, насамперед кредитної.
Функція забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку (стабілізаційна) пов’язана з надзвичайно високою ризикованістю банківської діяльності. Банки, на відміну від інших економічних суб’єктів, криють у собі підвищену загрозу дестабілізації власної діяльності, розладу усього грошового ринку, провокування загальноекономічної кризи. Тому кожний окремий банк не може виконувати стабілізаційної функції, а скоріше навпаки.
Виконання банківською системою стабілізаційної функції проявляється двояко:
- у прийнятті низки законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх її ланок – від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;
- у створенні дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі.
Банківську систему слід розглядати також відносно інших системних структур, з якими вона взаємодіє і створює як підсистема більш загальне утворення – економічну систему в цілому. Це, зокрема, бюджетна система, податкова система, валютна система, торговельна система тощо. Порівнюючи банківську підсистему з іншими, можна виявити в ній риси, які спільні для їх усіх, що підтверджує її системний характер, а також суто специфічні риси, які підкреслюють її банківську специфічність.
До таких загальних рис можна віднести:
* поєднання багатьох однотипних елементів, які підпорядковуються однаковим цілям. У банківській системі такими елементами є окремі банки; однаковість цілей усіх банків виявляється в боротьбі кожного з них за прибутковість і ліквідність;
* динамічність системи. Банківська система постійно розвивається, адаптуючись до зміни економічної ситуації в країні. Так, з початком ринкової трансформації економіки Україна адаптувала свою банківську систему відповідно до вимог ринку і продовжує її вдосконалювати в міру побудови ринкової економіки: зростає кількість банків, удосконалюються методи банківської діяльності, розширюється коло їх операцій тощо;
* закритість системи. Банківська система є системою “закритого типу”, що проявляється в концентрації уваги її суб’єктів переважно на специфічній діяльності, пов’язаній з грошовою сферою. Наприклад, банкам в Україні заборонено займатися виробничою діяльністю, торгівлею, страховою справою тощо. З іншого боку, суб’єктам інших систем заборонено займатися суто банківською діяльністю. Більше того, багато банківської інформації є по закону банківською таємницею і не може розголошуватися чи передаватися в інші системи. Водночас ця закритість є досить відносною. Адже банки функціонально постійно взаємодіють з іншими системами, зазнають впливу з боку останніх і самі проникають у сфери їх функціонування;
* саморегуляція системи. Банківська система теж має здатність до самонастроювання, саморегулювання: якщо один із банків банкрутує, його “нішу” негайно займають інші банки; якщо змінюється економічна ситуація в країні, банки негайно адекватно змінюють методи діяльності, як це сталося в Україні в період гіперінфляції 1992-1994рр., коли всі банки перетворилися в універсальні, щоб вижити.
До специфічних рис, які характерні тільки для банківської системи і виділяють її з ряду інших, можна віднести:
- дворівневу побудову;
- поглиблене, централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської діяльності в. цілому;
- централізований механізм контролю і регулювання руху банківських резервів;
- наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків;
- гнучке поєднання високого рівня централізованої керованості банківської системи зі збереженням повної економічної самостійності і відповідальності за результати своєї діяльності кожного окремого банку, що входить у систему.