Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДИПЛОМ.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
427.12 Кб
Скачать

Розділ 3 перспективи фінансового забезпечення проектів благоустрою населених пунктів

3.1. Проблеми та перспективи покращення фінансування проектів благоустрою населених пунктів

Проблеми фінансового забезпечення проектів та програм благоустрою міста напряму залежать від фінансового стану житлово – комунального господарства. Фінансові проблеми комунального господарства України з року в рік загострюються, виростаючи з місцевих (локальних) до галузевих і соціально-економічних, що становлять загрозу національній безпеці. Це викликано, з одного боку, все більшими потребами фінансування поточної діяльності й розвитку комунального господарства, з другого — недостатніми коштами, що виділяють на ці цілі держава, місцеві бюджети й безпосередню підприємства [15].

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – одна з найбільших галузей економіки та соціальної сфери України, яка істотно впливає на розвиток економічних відносин та соціальне самопочуття населення держави. Основною соціальною місією ЖКГ є здійснення безперебійного забезпечення населення комунальними послугами, необхідними для життя і діяльності кожної людини. Необхідно відзначити, що як галузь економіки житлово-комунальне господарство вражає своїм масштабом. Так, у цій сфері в Україні функціонують кілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 % основних фондів держави, зайнято 5 % працездатного населення країни [16].

Стабільна й ефективна робота системи житлово-комунального господарства – це запорука добробуту місцевих громад і процвітання населених пунктів. Проте переважна частина Житлово-комунального господарства України була створена й експлуатується ще з радянських часів. Відтоді жодних змін не зазнавало не лише технічне забезпечення водопостачання, теплорозподільних чи каналізаційних мереж, а й підхід до надання комунальних послуг, монополією на які продовжує володіти держава [17].

На сьогоднішній день розмір коштів, закладених у державному бюджеті на покриття заборгованості комунальним підприємствам за надання пільг та покриття різниці у тарифах, є недостатнім. Така ситуація сприяє зростанню у підприємств кредиторської заборгованості, обмежує їх можливості у фінансуванні таких необхідних заходів, як реконструкція, модернізація існуючих виробничих потужностей підприємств, придбання нового сучасного виробничого обладнання, що ще більше поглиблює технічні проблеми і негативно вливає на якість наданих послуг споживачам, і як результат погіршує фінансовий стан комунальних підприємств.

Провідне місце в структурі матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування займають підприємства комунальної форми власності. В Україні переважна частина об’єктів комунальної власності належить до сфери житлово-комунального господарства. За сучасних економічних умов і внаслідок впливу суб’єктивних чинників підприємства житлово-комунального господарства є здебільшого збитковими, що потребує залучення до функціонування цієї сфери приватного сектора. Рівень приватизації комунального майна в Україні такий, що місцеві органи через місцеві бюджети фінансують надання послуг, які по суті є приватними, а не громадськими: будівництво, утримання комунального житла, надання комунальних послуг, оренда соціальних об’єктів. Натомість у сфері нерухомості та надання комунальних послуг не спостерігається суттєвого прогресу ринкових відносин [18].

Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств комунальної форми власності має свої особливості, бо розпочинається з визначення доходів цих підприємств. Як правило, доходи підприємств комунальної форми власності значно менші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх доходів і видатків. При цьому окремо планується дотація з урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму надання дотації [19].

Оскільки в фінансовому менеджменті, поняття проекту характеризується фінансуванням, тобто наявними грошовими потоками, можна зробити висновок, що всі проекти та програми благоустрою міста (ті, що розробляються та впроваджуються управлінням ЖКГ та Б) є з самого початку не раціональні і не на 100% ефективними, оскільки фінансування під ці програми та проекти надається з урахуванням діяльності комунального підприємства в минулий період і з урахуванням його дохідності та плановими видатками бюджету.

Тобто, якщо в минулий період управління отримало дохід менший ніж потребує грошових потоків за для фінансування своїх проектів, дані проекті урізаються в фінансуванні, що є не припустимим.

Фінансові ресурси комунальних підприємств тісно пов’язані зі станом фінансової системи регіону, становлять ї невід’ємну частину і мають складну систему зв’язків із фінансовими ресурсами місцевих органів влади. За рахунок місцевих бюджетів, також місцевих позабюджетних цільових фондів фінансується створення нових комунальних підприємств, їхнє інвестування й пільгове кредитування, покриття запланованих збитків тощо. Водночас за рахунок фінансових ресурсів комунальних підприємств формується певна частка дохідної частини фінансових ресурсів місцевих органів влади.

Основним видом фінансування проектів та програм благоустрою міста є бюджетне фінансування, що на сьогоднішній день не в змозі в повній мірі задовольнити потреби комунальних підприємств в зв’язку з фінансовим станом в країні, економічною кризою, тощо.

Модернізація житлово-комунальної сфери промислового та благоустрою міста передбачає впровадження комплексу інноваційних проектів, спрямованих на відновлення технічного стану комунальних підприємств, зниження собівартості та покращенні якості послуг. Для цього необхідний системний підхід, який поєднує кошти державного та місцевих бюджетів, а також залучає приватний капітал. Досвід міського господарювання свідчить, що саме остання складова багато в чому запускає механізм фінансування та реалізації інноваційних проектів. Однак, наразі гарантована присутність приватного капіталу під час реалізації комунальних проектів неможлива, адже попри всі зусилля влади механізм повернення інвестиційних коштів залишається невідпрацьованим, а це означає, що традиційним джерелом фінансування комунальних інноваційних проектів залишаються кошти державного та місцевих бюджетів. Саме тому необхідно розробляти методики щодо покращення інвестиційного клімату [20].

На державному рівні для залучення інвестицій мають бути створені всі передумови захисту фінансових інтересів інвесторів комунальних підприємств. На регіональному рівні повинні бути створені механізми співпраці підприємств, споживачів, місцевої влади тощо для збалансування власних фінансових інтересів і цілей функціонування підприємств комунальної форми власності регіону, прийнятних для певної громади. Кожен регіон може мати різний рівень соціально-економічного розвитку, що врешті-решт і обумовлюватиме рівень тарифу, який готова сплачувати переважна більшість споживачів.

На локальному рівні повинні бути використанні такі управлінські навички та комбінації ресурсів, які дадуть змогу оптимізувати ефективність діяльності окремого чи окремих підприємств комунальної форми власності.

Здійснення інвестування підприємств комунальної форми власності, зокрема підприємств житлово-комунальної сфери можливе також за рахунок лізингу. Навіть при невеликому наборі альтернативних способів фінансування інвестицій для підприємств ЖКГ, всі вони є не дієвими у зв’язку з притаманними галузі об’єктивними та суб’єктивними причинами, такими як неплатоспроможність, комунальна або державна форма власності. Тому інструмент лізингу в умовах, що склалися є мабуть безальтернативним джерелом оновлення складу основних засобів підприємства.

Можна сказати, що процеси фінансування проектів благоустрою тісно пов’язані з фінансовим становищем управління житлово-комунального господарства та будівництва та ринку його послуг.

Як відомо, фінансування проектів багато в чому залежать від самої діяльності огранів влади, що несуть відповідальність за благоустрій міста, а в першу чергу це управління житлово-комунального господарства та будівництва. З покращенням чинників, що є визначальними для розвитку ринку послуг ЖКГ та Б в країні, як наслідок буде покщуватися й безпосередне фінансування його проектів ( Рис 3.1) [21] .

ОСНОВНІ

ЧИННИКИ

Формування ефективної тарифної політики.

Організація ефективного управління.

Покращення стану основних фондів ЖКГ.

Рис 3.1. Основні чинники розвитку ринку ЖКГ та Б

Складено автором за даними статті Г.Козинець, студ. гр. ФК 07-1, С.П.Попова, ас.

На сьогоднішній день, однією з основних проблем фінансування проектів та програм блігоустрою міста є недостанє фінансування в порівнянні з необхідним обсягом залучення коштів.

У «Табл. 3.1» розглянемо існуючу дистанцію розриву між необхідним обсягом фінансування у конкретних сферах житлово-комунального господарства м.Ніжина та пропозиціями щодо їх фінансування.

Таблиця 3.1

Оцінка обсягів фінансування проектів житлово- комунального господарства м. Ніжина

Сфера житлово- комунального господарства міста Ніжина

Необхідний обсяг для завершення робіт у 2012-2014 роках, тис. грн.

Затверджено міським бюджетом м. Ніжина, тис. грн.

2012

2013

2014

Разом

2012

2013

2014

Разом

Житлово- комунальне господарство

8503,0

11177,0

12878,2

32558,2

6705,6

9229,3

9089,3

25024,2

Дотація житлово- комунальному господарству

1582,0

1835,0

1950,5

5367,5

505,6

1100,0

954,8

2560,4

Водопровідно- каналізаційне господарство

310,0

250,0

400,0

960,0

150,0

122,0

200,0

472,0

Благоустрій міста

6536,0

9037,0

10472,7

26045,7

6020,0

7983,3

7916,5

21919,8

Комбінати комунальних підприємств та інші підприємства

75,0

55,0

55,0

185,0

30,0

24,0

18,0

72,0

Складено автором з використанням джерела: Звіт про виконання бюджету м.Ніжина 2012 -2014 рр. (Додаток Я)

Проведений аналіз обсягів фінансування свідчить про виконання державою програми фінансування інноваційно-інвестиційних проектів у водопостачанні, благоустрої та житловому господарстві. Можна сказати, що значним недоліком у роботі є недоведення бюджетних коштів до розпорядників при реалізації проектів водопостачання та водовідведення. У цілому за період 2012–2014 рр. у сфері благоустрою міста профінансовано було лише 84,15%, що несе за собою низку порушень, безпосередньо і в фінансуванні проектів і програм благоустрою. Подібна ситуація спостерігається і в інших сферах житлово – комунального господарства.

Радянський підхід до управління житлово-комунальним господарством призвів до того, що люди, давно ставши власниками квартир, і далі продовжують вважати прибудинкову територію, дитячі майданчики, підвали, під’їзди будинків, ліфти комунальною власністю, яку повинні обслуговувати житлово-експлуатаційні контори. Звідси і відповідне варварське ставлення громад до всього майна, що формально їм не належить. Переважна більшість населення не усвідомлює, що прибудинкова територія чи дитячий майданчик – це також частина житла, яка потребує відповідального ставлення і догляду [М].

Таким чином дослідження механізму фінансування проектів благоустрою у житлово-комунальному господарстві дозволило визначити основні проблеми що перешкоджають їх впровадженню ( Рис.3.2 ) [Н].

Основні проблеми

Недосконала фінансово-бюджетна дисципліна

Правове поле та методологічне забезпечення

Високі відсоткові ставки за кредитами

Брак інформації про впровадження інноваційних технологій

Складна тендерна процедура закупівлі для державних підприємств

Брак коштів на підприємствах комунальної власності

Низький рівень кваліфікації працівників

Недостатнє фінансування наукових та дослідних робіт

Корупція

Рис. 3.2. Основні проблеми що перешкоджають впровадженню проектів благоустрою населених пунктів

Складено автором з використанням джерела: [ удосконалення фін..].

До покращення фінансування проектів благоустрою можна віднести процес створення організацій співвласників багатоквартирних будинків. В Україні цей процес вже розпочався, але, на жаль, проходить досить повільно. Причинами цього є нерозуміння більшістю населення переваг від створення організації співвласників багатоквартирних будинків – це сучасна демократична структура будинкового самоврядування з виборністю керівника та прозорістю використання зібраних коштів, за якої кожен мешканець будинку знає, куди і на що будуть витрачені його гроші, оскільки має право особисто брати участь у процесі розподілення коштів.

Учасники організації співвласників багатоквартирних будинків самостійно визначають пріоритетні напрями фінансування. Після сплати основних комунальних послуг, водо- та газопостачання кошти, що залишилися, на розсуд мешканців можуть бути спрямовані на встановлення дитячого майданчика, озеленення території чи ремонтні роботи, тобто самостійно ініціювати проект благоустрою міста.

Також, за для покращення фінансування проектів благоустрою необхідно забезпечити:

  • беззбиткове функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

  • конкуренцію на ринках товарів і послуг у сфері житлово-комунального господарства;

  • стимулювання створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

  • технічне переоснащення житлово-комунального господарства, запровадження енергоефективних технологій та обладнання;

  • покращення якості житлово-комунальних послуг (особливу увагу звернути на якість питної води);

  • залучення приватних інвестицій та співпрацю з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями.

Отже, на сьогоднішній день в Україні є потреба реформування економічних відносин підприємств житлово-комунального господарства , реформування місцевої інфраструктури, запровадження муніципальної власності як власності корпоративної, що дає змогу визначити економічні та фінансові параметри місцевого самоврядування, які збігаються з потребами ринкової економіки, – якісно нові економічні основи місцевого самоврядування і фінансово-економічної бази вітчизняної моделі природних монополій, які на цей час збиткові.

Визначальною умовою виходу підприємств комунального господарства із кризи є дієва система їх державної підтримки. При цьому першочерговими заходами повинні бути: погашення заборгованості бюджетних коштів за нараховані субсидії і дотації, відшкодування втрат на надання пільг окремим категоріям населення, пом'якшення податкової політики щодо підприємств комунального господарства. З покращенням рівня розвитку комунальних господарств відбудеться прогрес в розвитку програм та проектів конкретних об’єктів благоустрою.