15. Охарактеризуйте принципи оцінки потенціалу підприємства

Група принципів, пов'язаних з уявленням власника про майно

1. Принцип корисності. Об'єкт власності має вартість тільки за умов корисності для потенційного власника або користувача. Корисність - це здатність об'єкта задовольняти потреби власника в даному місці протягом даного періоду часу.

2. Принцип заміщення. За придбання об'єкта не сплачується сума більша ніж мінімальна ціна об'єкта такої ж корисності, який продається на ринку. Принцип заміщення дає можливість устано­вити верхню межу вартості оцінюваного майна.

3. Принцип очікування. Передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається розміром економічних вигод, які очікуються від володіння , користування та розпорядження ним. Застосовується інвесторами, які вкладають кошти в об'єкт.

Принципи, пов'язані з експлуатацією майна

1. Принципи факторів виробництва (труд, земля, капітал, підприємницька діяльність). Об'єкт власності є економічною системою, прибутковість якої визначається 4 факторами виробницт­ва. Тому для оцінки об'єкта власності потрібно знати внесок ко­жного фактора у формування доходу системи.

2. Принцип залишкової продуктивності. Кожен з 4-х факторів виробництва повинен бути оплачений з чистого доходу, що вимірюються завдяки використанню об'єкта власності.

3. Принцип внеску. Внесок фактора - це частка вартості, на яку збільшується або зменшується вартість об'єкта оцінки внаслідок наявності або відсутності будь-якого фактора.

4. Принцип збалансованості (пропорційності). Будь-якому (об’єкту оцінки відповідають оптимальні суми факторів виробництва, при взаємодії яких досягається максимальна вартість цього об'єкта.

3. Принципи, пов'язані з ринковим середовищем

1. Принципи попиту та пропозиції. Відображають співвід­ношення пропозиції до попиту на подібне майно. Під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, які можуть вплинути на пропозицію та попит.

2. Принцип конкуренції. Якщо прибуток на ринку аналогіч­них об'єктів перевищує рівень, необхідний для компенсації факторів виробництва, то привабливість цього ринку зростає. Вна­слідок цього загострюється конкуренція — знижується рівень чис­тих доходів.

3. Принцип зміни вартості. Вартість об'єкта змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, що знижують ступінь корисності об'єкта.

Загальний для усіх груп принципів є принцип найбільш ефективного використання - полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об'єкта оцінки від його найбільш ефективного використання (використання майна, що забезпечує створення ма­ксимальної вартості оцінки об'єкта).

16. Охарактеризуйте стратегічні зони господарювання і стратегічні господарські центри.

Із ускладненням середовища діяльності фірми виникла необхідність у децентралізації управління і застосуванні внутрішньофірмового планування. Поступово великі фірми своє поле діяльності стали поділяти на окремі сегменти, тобто здійснювати стратегічну сегментацію зовнішнього середовища. Окремий сегмент діяльності підприємства називається стратегічною зоною господарювання (СЗГ).

Стратегічна зона господарювання – це окремий сегмент оточення фірми або ринково-продуктовий сегмент, на якому фірма працює або на який бажає вийти. В процесі стратегічної сегментації беруть до уваги потребу, яка є в зовнішньому середовищі, технології для задоволення цієї потреби, певних клієнтів, на яких буде спрямована діяльність фірми і географічний ринок, в якому буде здійснюватись діяльність підприємства.

В середині фірми, із її укрупненням, відбувається перерозподіл повноважень з розробки стратегії на користь керівників окремих підрозділів підприємства, що займаються роботою у певних стратегічних зонах господарювання. В процесі цього виділяють стратегічні господарюючі центри (стратегічні бізнес-центри), які являють собою виробничі підрозділи організації, що оформлені всередині фірми, які відповідають за стратегію розвитку підрозділу у певній стратегічній зоні господарювання.

Набір критеріїв, які повинен задовольняти стратегічний господарюючий центр (СГЦ):

– обслуговувати зовнішній ринок, а не суміжні виробництва компанії;

– мати чітко окреслене коло конкурентів, яких він намагається догнати та перегнати;

– мати можливість розпоряджатися своєю долею: що, як виготовляти, коли виходити на ринок, він самостійно планує свою діяльність, а його управляючи відповідають за результат розвитку СГЦ.

– діяльність СГЦ оцінюється за критеріями прибутків та збитків.

Концепція СЗГ та СГЦ застосовується для аналізу та оцінки діяльності великих багатопрофільних організацій. Разом з тим, виділення стратегічних зон господарювання можливе і для невеликих підприємств, з метою подальшої оцінки привабливості СЗГ