22. Структурний аналіз ресурсного потенціалу підприємства в системі управління витратами

Процес управління діяльністю підприємства на основі прийнятого рішення це не тільки планування оптимальних обсягів виробництва, але й забезпечення контролю за витратами виробництва. Аналіз витрат допомагає визначити ефективність діяльності підприємства, проводити контроль і регулювання витратами, визначати ціни, розраховувати підвищення прибутку, рентабельність, підняти конкуренто здатність підприємства, порушення у дотриманні нормативів по витратам.

Витрати поділяються на постійні і змінні. Але слід зауважити, що постійні витрати можуть змінюватись при збільшенні основних засобів (амортизаційні витрати, ремонт, заробітна плата робітників з погодинною оплатою праці) або управлінським рішенням. Поведінка витрат визначається коефіцієнтом регулювання витрат (К), який є величиною відношення темпів зміни витрат до темпів зміни обсягів виробництва, при цьому сукупні постійні витрати (у координатах постійні витрати, грн. – обсяг товарної продукції (шт.)), виражаються прямою, яка паралельна координаті обсягу виробництва, тобто не реагують на зміну обсягу виробництва. В тих же координатах питомі постійні витрати, грн.. мають гіперболо подібний вид, що вказує на зменшення питомих витрат при збільшенні товарної продукції. Коефіцієнт регулювання витратами у першому випадку дорівнює 0, так як темп зростання витрат 0, у другому випадку цей коефіцієнт > 0.

Змінні витрати зростають або зменшують зі зміною обсягів виробництва. Сукупні змінні витрати підкоряються функціональній залежності прямої виду у = bx. Питомі змінні витрати – величина постійна. Пропорційні змінні витрати є різновидом змінних витрат, серед яких виділяють: прогресивні, пропорційні, дегресивні. Прогресивні змінні витрати виникають у випадку. Коли втрати наростають більш інтенсивно, ніж обсяг випуску продукції, тобто темпи зростання витрат більші, чим темпи зростання продукції. Коефіцієнт регулювання витрат > 1. Такий вид змінних  витрат спостерігається при прогресивній і відрядно-прогресивній формах оплати праці, преміальній оплаті керівників і службовців. Пропорційні змінні витрати характеризуються коефіцієнтом регулювання витратами рівного 1, тобто темп зміни сукупних змінних витрат і темп зміни обсягу продукції (ш.) однакові. Дегресивні змінні витрати характеризуються меншим темпом зростання витрат порівняно з темпом зростання обсягу виробництва. Коефіцієнт регулювання витрат 0<К<1. Це спостерігається при використанні енергії і палива у виробничому процесі. Слід зауважити, що прямолінійність у всіх випадках витримується лише при певних умовах: 1) коли кількість придбаних ресурсів дорівнює кількості їх при використанні; 2) коли витрати на придбання факторів виробництва не залежать від кількості.

23. Охарактеризуйте основні підходи оцінки потенціалу підприємства

Стисло економічну суть трьох підходів до оцінки майна підприємства, з певного огляду на необхідність врахування можливостей його ефективного використання, можна пояснити так:

Витратний підхід базується на постулаті, що потенційний власник-користувач не погодиться витратити на формування та реалізацію власних внутрішніх чи зовнішніх можливостей більше, ніж вартість очікуваного фінансово-майнового результату. Таким чином, методи цієї групи передбачають ресурсну оцінку всіх складових цілісного земельно-майнового та соціально-організаційного комплексу підприємства, на підставі обліку всіх витрат, необхідних для його відтворення (заміщення) на конкретну дату в робочому стані.

Порівняльний підхід базується на інформації про недавні ринкові угоди з аналогічними об'єктами та її використання як бази визначення вартості об'єкта оцінки. В основу методів даної групи покладено допущення про те, що суб'єкти ринкових відносин укладають угоди по аналогії із заведеними традиціями чи колишнім досвідом

Результатний підхід базується на залежності вартості об'єкта оцінки від можливостей його ефективного використання. тобто можливих результатів. Це твердження випливає з тієї думки, що потенційний власник-користувач не заплатить за об’єкт більше, ніж він очікує отримати від його господарського використання. Отже оцінка потенціалу згідно з результатною концепцією виходить з позицій корисності певних можливостей об'єкта.Слід зазначити, що кожен з указаних підходів реалізується за допомогою специфічних методик, які залежать від об'єкта оцінки.