10. Охарактеризуйте ціннові стратегії підприємства та сфери їх застосування.

Стратегія ціноутворення — це основні напрями, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики. Проблема визначення ціни має особливе значення, коли розпочинається випуск принципово нової продукції, коли обставини вимушують змінювати ціни внаслідок надходження на ринок дешевших товарів і т.

Існують три основні цінові стратегії: «зняття вершків», «стратегія проникнення на ринок» і нейтральна стратегія. Вибір кожної з них визначається тією сукупністю чинників, що формують і корпоративну стратегію підприємства, і стратегію маркетингу загалом, і цінову стратегію зокрема.

Ціноутворення за цінової стратегії «зняття вершків» - це встановлення високої ціни щодо економічної цінності конкретного товару для більшості потенційних покупців і для одержання прибутку за рахунок низької чутливості до ціни певних груп покупців. Дана стратегія призначена для захоплення обмеженого ринку. Зазвичай високі ціни тісно пов'язані з тією сумою грошей, яку покупці готові заплатити за товар.

Стратегія «проникнення на ринок» - це встановлення низької ціни щодо економічної цінності товару для одержання прибутку за наявності численних груп чутливих до ціни покупців, спроможних забезпечити значні обсяги продажу. Дана стратегія ґрунтується на встановленні ціни, нижчої за економічну цінність товару, для залучення та збереження широкого кола покупців. Ця стратегія розрахована на збільшення обсягів продажу шляхом суттєвого зниження витрат, а її реалізація можлива у певних ринкових умовах

Нейтральна стратегія розрахована, передусім, на того покупця, який шукає задовільну якість за прийнятну ціну. Нейтральне ціноутворення - це така стратегія, за якої ціни не використовують для збільшення частки ринку, оскільки на цей процес впливає не тільки ціна. Ця стратегія знижує роль ціни як інструменту ринку на користь інших важелів, які підприємство вважає важливішими або ефективнішими в охопленні цільового ринку конкретного товару.

11. Охарактеризуйте загальні підходи щодо формування потенціалу підприємства

Процес формування потенціалу підприємства - це створення і організація системи ресурсів і компетенції таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних та оперативних цілей діяльності підприємства. При цьому використовуються слідуючи наукові підходи:

1. Системний підхід - це визначення на основі маркетингових досліджень послідовності реалізації потенціалу для забезпечення високої якості кінцевого результату.

2. Маркетинговий підхід - передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача, тобто елементи потенціалу формуються на основі аналізу потенційних потреб.

3. Функціональний - пошук нових оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб.

4. Відтворюваний - постійне поновлення виробництва продукції зменшує ресурсомісткість продукції та характеризується вищою якістю ніж аналогічна продукція на даному ринку.

5. Інноваційний - активізація інноваційної діяльності (інвестиції, фактори виробництва).

6. Нормативний — встановлення для найважливіших елементів потенціалу нормативів (якості, ресурсомісткість та ін.).

7. Комплексний - передбачає необхідність урахування технічних, економічних, психологічних, екологічних, організаційних аспектів діяльності підприємств.

8. Інтеграційний - посилення взаємозв'язків об'єднання та посилення взаємодії між окремими його елементами.