20. Охарактеризуйте види портфельних матриць.

Матриці для портфельного аналізу звичайно є двовимірними таблицями (нам відома лише одна тривимірна матриця стратегічного аналізу - варіація матриці Ансофа), де по осях відкладаються прикордонні значення розглянутих факторів (важлива умова: між факторами не повинно бути строгої функціональної залежності). Квадранти утворюються перетинанням прикордонних значень обох чинників. Попадання бізнес-одиниць у той чи інший квадрант означає застосовність до них типових стратегічних рекомендацій.

Найбільш відомі матриці для портфельного аналізу:

Матриця БКГ (BCG) - Аналіз темпів росту і частки ринку

Матриця БКГ — один з найбільш відомих методів класифікації напрямків діяльності компанії(виробництва продуктів, надання послуг тощо) за критерієм потенційної прибутковості. Тобто, це простий рейтинг продуктів фірми за критерієм прибутковості. Така класифікація та поділ діяльності компанії на групи допомагає визначити адекватну стратегію та фінансування заради досягнення лідерських позицій чи прибутковості напрямку (продукту, послуги).

Матриця GE / McKinsey - Аналіз порівняльної привабливості ринку та конкурентоспроможності бізнесу

Метод портфельного аналізу на основі матриці «Мак-Кінзі», тобто «екрана бізнесу», передбачає аналіз ринків на основі двох факторів: привабливості галузі й конкурентоздатності підприємства

Матриця Shell - Аналіз привабливості ресурсномісткою галузі в залежності від конкурентоспроможності

Це двовимірна матриця, яка складається з 9 квадрантів (3 х 3). Параметрами її є конкурентоспроможність СГЦ і галузева привабливість як загальний вимірник стану та перспектив галузі.

На перший погляд, ця модель подібна на модель "Дженерал Електрік — "МакКінсі" і ґрунтується на добре відомому принципі позиціювання СГЦ, який використовувався ще в БКГ. Слід відзначити, що кожна з розглянутих матриць застосовує особливий критерій стратегічного вибору: матриця "зростання — частка ринку" базується на оцінці грошового потоку, який є індикатором доцільності в короткотерміновій перспективі; матриця "привабливість — конкурентоспроможність" — на віддачі інвестицій, тобто показнику більш далекої перспективи; матриця "галузева привабливість — конкурентоспроможність" — на двох зазначених критеріях одночасно. Другою особливістю моделі "Шелл" — DPM вважають можливість її використання в будь-якій фазі ЖЦП, як і матриці "привабливість — конкурентоспроможність".

Матриця Ансофа - Аналіз стратегії по відношенню до ринків та продуктів

Матриця Ансоффа призначена для виявлення можливих стратегій підприємства в умовах зростаючого ринку. При цьому враховуються два найважливіших фактори: товар і ринок. Сутність стратегій И. Ансоффа полягає в наступному. Стратегія проникнення на ринок — розширення ринкового сегмента методами стимулювання продажів, витиснення конкурентів, які діють на даному сегменті ринку. Стратегія пошуку нових ринків — визначення груп нових споживачів, створення додаткових каналів розподілу товарів. Стратегія створення нової продукції — розроблення нових продуктів, технологій, підвищення показників якості. Стратегія диверсифікованості — поширення господарської діяльності й на нові сфери.

Матриця ADL - Аналіз життєвого циклу галузі та відносного положення на ринку

21. Охарактеризуйте загальну методологію оцінки потенціалу підприємства.

Методи вартісної оцінки земельно-майнового комплексу підприємства та окремих його компонентів, що можуть бути використані для оцінки відповідних можливостей підприємства, поділяють на:

1) Витратні (майнові) методи – визначають вартість об'єкта за сумою витрат на його створення та використання. Існують такі види витратних методів:

- метод порівняльної оцінки;

- метод поділу за компонентами;

- метод кількісної діагностики;

- метод обліку витрат на інфраструктуру;

- метод заміщення;

- метод індексації даних проектно-кошторисної документації.

2) Порівняльні (ринкові) методи – визначають вартість на базі зіставлення з аналогами, що вже були об'єктами ринкових угод. Існують такі види порівняльних методів:

- метод парних продаж;

- метод статистичних корегувань;

- експертні методи порівняння;

- метод мультиплікаторів порівняння.

3) Результатні (дохідні) методи – оцінюють вартість об'єкта на засаді величини чистого потоку позитивних результатів від його використання. Існують такі види результатних методів:

- метод капіталізації доходу;

- метод дисконтування грошових потоків;

- метод залишкового доходу.