40. Охарактеризуйте механізм забезпечення безпеки економічного потенціалу підприємства

У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система, функціонує у складному зовнішньому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов, потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці, врахування чинників невизначеності та нестійкості економічного середовища.

Найважливішими факторами, що впливають на економічну безпеку підприємства, є ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону, держави. Насамперед, економічна-безпека підприємства залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку. Наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз підприємствам.

Економічній безпеці підприємства властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого — є частиною (елементом) економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою.

Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов'язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи. Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

Головна мета управління економічною безпекою — забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.

41. Охарактеризуйте організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства.

Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності підприємства.

Управління технічним розвитком охоплює різноманітні форми, які відображають відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечують просте і розширене відтворення основних фондів підприємства.

Основними формами технічного розвитку підприємства є :

Підтримування техніко-технологічної бази:

- капітальний ремонт устаткування;

- зміна спрацьованого устаткування;

- технічне доозброєння підприємства;

Розвиток техніко-технологічної бази:

- модернізація;

- технічне переозброєння;

- реконструкція;

- розширення;

- нове будівництво.

Оцнку технічного рівня підприємств треба проводити періодично ( один раз на кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників.

Основні показники технічного рівня підприємства:

За ознаками:

Рівень технічної оснащеності праці:

- фондооснащеність праці;

- енергооснащеність праці;

Рівень прогресивності технології:

- структура технологічних процесів за трудомісткістю;

- питома вага нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції;

- середній вік застосовуваних технологічних процесів;

- коефіціент використання сировини і матеріалів.

Технічний рівень устаткування:

- продуктивність (потужність);

- надійність, довговічність;

- питома металомісткість;

- середній строк експлуатації;

- питома вага прогресивних видів устаткування в загальній його кількості;

- питома вага технічно та економічно застарілого устаткування у загальному його парку;

Рівень механізації та автоматизації виробництва:

- ступінь охоплення робітників механізованою працею;

- питома вага обсягу продукції, що виготовляється за допомогою автоматизованих засобів праці.

Для поглибленої аналітичної оцінки стану технічного розвитку підприємства застосовуються такі показники:

- механооснащеність праці;

- коефіціент фізичного страцювання устаткування;

- коефіціент технологічної оснащеності виробництва;

- рівень утилізації відходів виробництва;

- рівень забрудненості природного середовища.

Процес економічного управління технічним розвитком підприємства включає такі етапи:

– установлення цілей – визначення і виокремлення пріоритетів;

– підготовчий – аналіз виробничих умов і підготовка прогнозної інформації;

– варіантний вибір рішень – розробка можливих варіантів, вибір критерію, оцінка ефективності варіантів рішень;

– програмування робіт – погодження вибраних рішень та їх включення до програми технічного розвитку підприємства;

– супроводження реалізації програми – контроль виконання заходів, проведення необхідного коригування програми технічного розвитку підприємства.

Конкретні стратегічні напрямки технічного розвитку підприємства можуть бути пов’язані з вирішенням проблем:

- підвищення якості продукції;

- розробка і впровадження нових технологій;

- поліпшення умов і безпеуи праці;

- здійснення заходів по охороні навколишнього середовища.

У процесі управління технічним розвитком підприємства головним завданням є якісна розробка, обгрунтування програм розвитку та контроль за її виконанням.

Програма (план) технічного розвитку включає:

Науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи.

Створення, освоєння нових та підвищення якості тих, що виготовляються, видів продукції.

Запровадження прогресивної технології, модернізація та автоматизація виробничих процесів.

Зведені результати здійснення заходів технічного розвитку.