- •Цимбалюк а. В., Аністратенко ю. І.
- •Тема 1.8. Способи забезпечення виконання платниками
- •3. Функції податків. Класифікація податків
- •Класифікація:
- •3. Залежно від платника:
- •4. Залежно від форми оподаткування:
- •7. Залежно від періодичності стягнення:
- •8. Залежно від обліку податкового платежу:
- •4. Поняття та сутність оподаткування. Принципи оподаткування.
- •Тема 1.2. Структура (елементи) податку, її правове
- •1) Платники податків (ст. 15 пку):
- •2) Об’єкт оподаткування (ст. 22 пку):
- •3) База оподаткування (ст. 23 пку):
- •4) Одиниця виміру бази оподаткування (ст. 24 пку):
- •5) Ставка податку (ст. 25, 26, 27, 28, 29 пку):
- •6) Строк сплати податку та збору (ст. 31, 32 пку):
- •7) Податковий період (ст. 33, 34 пку):
- •8) Податковий обов’язок (ст. 36, 37, 38 пку):
- •3. Податкова звітність та податкова декларація.
- •4. Податкові пільги та їх класифікація.
- •Тема 1.3. Податкове право та податкове законодавство.
- •2. Принципи податкового права. Джерела податкового права. Кодифікація податкового законодавства.
- •3. Основи міжнародного податкового права. Поняття та види податкових міжнародних договорів. Поняття, види та методи усунення подвійного оподаткування.
- •5) Нарахування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
- •Поняття, види та методи усунення подвійного оподаткування.
- •Тема 1.4. Податкові правовідносини та податково-правові норми.
- •Види податкових правовідносин:
- •2. Об’єкти та суб’єкти податкових правовідносин.
- •Структура податкової норми:
- •Тема 1.5. Правове регулювання податкової системи України.
- •2. Порядок встановлення та скасування податків в Україні.
- •4. Правове регулювання офшорних механізмів в Україні.
- •Тема 1.6. Податкові органи в Україні. Організація
- •1. Органи дпс, як особливий суб’єкт податкових правовідносин.
- •Система податкових органів в Україні.
- •Глава 5. Ст. 61-62 пку закріплюють правове регулювання поняття податкового контролю в Україні. А саме:
- •Податковий контроль здійснюється шляхом:
- •3. Податкові перевірки, їх види та класифікація. Порядок оформлення їх результатів.
- •4. Способи захисту платниками своїх прав та законних інтересів.
- •Тема 1.7. Відповідальність за порушення податкового
- •1. Відповідальність за порушення податкового законодавства, її види та підстави для застосування.
- •Класифікація податкових правопорушень може здійснюватись за різними критеріями:
- •2. Підстави притягнення платників податків до фінансово-економічної відповідальності.
- •3. Адміністративна відповідальність. Повноваження органів дпс щодо розгляду справ по адмінправопорушеннях.
- •4. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
- •Тема 1.8. Способи забезпечення виконання платниками податкового законодавства.
- •1. Поняття податкового обов’язку, його виникнення і припинення. Гарантії забезпечення виконання зобов’язань по сплаті податків та зборів.
- •2. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків.
- •3. Податкова застава, її зміст та підстави виникнення.
- •4. Адміністративний арешт активів платника та його види.
- •5. Строки давності та їх застосування.
- •Особлива частина.
- •Тема2.1. Оподаткування прибутків підприємств.
- •Загальна характеристика податку на прибуток підприємств
- •Податок на прибуток підприємств
- •2. Платники податку на прибуток.
- •3. Прибуток, як об’єкт оподаткування, порядок його визначення.
- •Валові витрати виробництва і обігу ± убиток ( приріст ) балансової вартості запасів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції
- •Стаття 138 Податкового Кодексу встановлює склад витрат та порядок їх визнання, а саме:
- •4. Ставки податку на прибуток підприємств. Порядок нарахування та сплати податку.
- •Порядок обчислення (нарахування) податку:
- •5. Поняття безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок її врегулювання.
- •Тема 2.2. Правове регулювання оподаткування фізичних осіб.
- •1.Податок з доходів фізичних осіб, його правове регулювання. Платники та об’єкт оподаткування.
- •Податок з доходів фізичних осіб
- •2. Поняття оподаткованого доходу та його види.
- •3. Податкова знижка, податковий кредит та податкові соціальні пільги.
- •4. Ставки податку, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
- •5. Декларування доходів громадян.
- •Тема 2.3. Непрямі податки.
- •1. Сутність непрямого оподаткування та його правове регулювання.
- •2. Податок на додану вартість, його характеристика.
- •Загальна характеристика податку на додану вартість
- •3. Платники пдв, їх реєстрація в органах дпс.
- •4. Операції, що підлягають оподаткуванню пдв. Порядок обчислення та сплати пдв. Ставки пдв. Порядок застосування «0» ставки.
- •Тема 2.4. Акцизний податок.
- •1. Поняття та класифікаційні ознаки акцизного податку.
- •Класифікаційні ознаки акцизного податку:
- •Акцизний податок
- •3. Підакцизні товари та ставки податку. Порядок обчислення податку. Контроль за сплатою.
- •4. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
- •Тема 2.5. Митні платежі.
- •1. Митні платежі в системі оподаткування, їх види. Мито, що стягується при переміщенні товарів через митну територію України.
- •Загальна характеристика та ознаки мита:
- •2. Поняття митної вартості та методи її визначення. Порядок нарахування та сплати мита.
- •3. Державне мито, його правове регулювання. Платники та об’єкт
- •Загальні ознаки та характеристика державного мита:
- •Тема 2.6. Майнове оподаткування.
- •1. Сутність та види майнового оподаткування.
- •2. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
- •3. Плата за землю.
- •Загальна характеристика та ознаки плати за землю:
- •Тема 2.7. Місцеві податки і збори.
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- •2. Єдиний податок.
- •Структурно – логічна схема розрахунку єдиного податку:
- •Загальна характеристика та ознаки Єдиного податку з фізичних осіб:
- •Єдиний податок з фізичних осіб
- •3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
- •4. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
- •5. Туристичний збір.
- •Тема 2.8. Природоохоронні платежі.
- •2. Збір за спеціальне використання води.
- •Загальна характеристика та ознаки збору за спеціальне використання водних ресурсів:
- •3. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Тема 2.9. Ресурсні платежі.
- •1. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
- •2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні.
- •3. Плата за користування надрами.
- •Тема 2.10. Спеціальні податкові режими.
- •1. Фіксований сільськогосподарський податок.
- •2. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії виробленої кваліфікованими когенераційними установками.
- •3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та споживачів усіх форм власності.
- •Термінологія курсу
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Екзаменаційні питання з курсу «податкове право»
- •Список рекомендованої літератури Нормативні джерела
- •Закони України
- •Укази Президента
- •Постанови та Декрети кму
- •Підручники
- •Додатки
Загальна характеристика та ознаки мита:
Платники
Митні збори і платежі – це своєрідна плата за виконання митницею своїх обов’язків і послуг, яка використовується для розвитку системи митних органів України.
Мита, які застосовують в Україні, класифікуються за ознаками:
За способом нарахування:
а) адвалерне, що нараховується у % до митної вартості товарів, які обкладаються митом;
б) специфічне – нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом;
в) комбіноване – поєднує обидва види мита.
2) За напрямом переміщення товарів:
- експортне (вивізне);
- імпортне (ввізне);
- транзитне;
3) За призначенням:
а) антидемпінгове – при ввезенні в Україну товарів, за ціною, яка суттєво нижча їхньої конкурентної ціни, та при вивезенні – яка нижча від ціни інших експортуючи;
б) компенсаційне – при ввезенні чи вивезенні – під час виробництва використовувалась субсидія;
в) спеціальне – як захисний засіб, ввозяться в великих кількостях та на умовах, що загрожує збитком вітчизняним;
г) сезонне – на термін до 4-х місяців з моменту встановлення.
4) За порядком встановлення:
а) автономне – встановлюється Україною самостійно, незалежно від міжнародних договорів;
б) конвенційне – на основі дво – та багатосторонніх переговорів та угод.
Четверте на основі розслідування та за ініціативою Митно – тарифного комітету.
2. Поняття митної вартості та методи її визначення. Порядок нарахування та сплати мита.
Усі товари, що підлягають митному оформленню зосереджені в 21 розділі, 97 главах, 1241 товарній групі, 5019 товарних позиціях. Кожний товар має 4-х значний цифровий код, до 2-а перших знаки – це товарна, два інших товарна позиція.
Сплата мита може здійснюватися в декількох формах:
готівкою:
а) безпосередньо в національній валюті;
б) в іноземній валюті з перерахуванням за курсом НБУ;
2) перерахування через відділення банків сум мита з рахунків платників;
3) митними марками.
Мито сплачується в національній валюті країни за встановленими ставками, виходячи з митної вартості.
Митна вартість - це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку – фактурі, а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку – фактури:
а) на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину кордону;
б) комісійні та брокерські;
в) плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена як умова і ввезення (вивезення).
Порядок оплати і ставки мита визначаються єдиним митним тарифом України. Єдиний митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться в Україну або вивозяться за межі митної території. Ставки його є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності або територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами. Його затверджує ВРУ за поданням КМУ.
ЄМТ України передбачає три види ставок, які відрізняються розмірами:
Преференційні ставки;
Пільгові ставки;
Повні ( загальні ) ставки.
Нарахування та сплата мита – здійснюється митним органом України відповідно до ставок єдиного митного тарифу, що є чинним на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній по курсу НБУ до Державного бюджету України.
Мито сплачується митним органом України, а щодо товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємством зв’язку .
В основі обчислення мита лежить митна вартість товару й транспортного засобу. Визначення митної вартості здійснюється декількома методами:
1) метод оцінки за ціною угоди із увезеними товарами;
2) метод оцінки за ціною угоди з ідентичними товарами;
3) метод оцінки за ціною угоди з однорідними товарами;
4) метод оцінки на основі вирахування вартості;
5) метод оцінки на основі додавання вартості.
6) резервний метод.
Мито сплачується безпосередньо митному органу одночасно із прийняттям митної декларації або до її прийняття. Мито зараховується до Держбюджету, а митні органи здійснюють контроль за правильністю обчислення й збору.
Механізм внесення мита припускає певні гарантії:
застава товарів;
гарантії фінансово-кредитних установ;
гарантії третіх осіб;
внесення належних сум на депозит.
Значна кількість товарів та предметів звільняється від сплати мита.
Законодавство допускає:
зниження ставок мита;
безмитне вивезення (ввезення) або пільгове обкладання митом товарів;
встановлення преференцій щодо ставок;
пропуск через митний кордон без сплати мита;
повне (часткове) повернення власнику товарів мита;
повернення власнику предметів, суми надміру стягнутого мита.
Мито розраховують не самі платники, а органи митної служби. Нараховані суми мита обов’язково записуються у вантажній митній декларації і підлягають сплаті з поточного рахунку (коли перетин не дозволяється без сплати) або шляхом виписки векселів (якщо імпорт - експорт дозволяється з відстрочкою платежу). Мито вноситься до державного бюджету. Контроль за сплатою мита здійснюють органи митної та податкової служби. Податкові органи вправі перевірити діяльність митної служби щодо нарахування мита і митних платежів, а також порядок сплати мита конкретним платником безпосередньо до Державного бюджету.
При непогашенні векселя на платника накладається штраф 100% від суми мита, а вексель погашається або платником, або банком, який акцептував вексель, тобто перетин митного кордону без сплати мита неможливий, тому відповідальності за несплату не існує.