- •1. Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •2. Методи політичних досліджень.
- •4. Політичні відносини та їх зміст. Субєкти та об’єкти політичних відносин.
- •5. Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •6. Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •7. Релігійно-політична доктрина середньовічного католицизму. (ф. Аквінський).
- •8. Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •9. Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •10. Ідеологія «природних прав» та «суспільного договору».
- •11. Політична думка епохи Відродження.
- •12. Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •13. Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •14. Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •15. Соціально-політична теорія в.І. Леніна.
- •16. Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх- початку хх ст.
- •17. Основні сучасні політичні теорії: «Теорія еліт».
- •18. Основні сучасні політичні теорії: «Залізний закон олігархічних тенденцій».
- •19. Основні політичні теорії: «Теорія форм панування» м.Вебера.
- •20.Основні сучасні політичні теорії: «Модель конфліктного суспільства» р.Дарендорфа.
- •21. Політичні ідеї Київської Русі.
- •23. Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •25. П.Орлик «Конституції Війська Запорізького».
- •26. Політична думка України хіх ст.
- •28. Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •29. Ідея «трудової монархії» в.Липинського.
- •30. Політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства.
- •31. Основи політики та ідей класичного лібералізму.
- •32. Економічна платформа класичного лібералізму.
- •34. Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності.
- •35. Основи політики та ідеї консерватизму.
- •36. Економічна платформа класичного консерватизму.
- •37. Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •41. Анархізм як напрям політичної думки.
- •43. Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44. Сутність виборів та різновиди виборчих систем
- •45. Особливості політичної культури України
- •47. Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України
- •49. Функції політичної системи суспільства.
- •50. Командна політична система.
- •51. Змагальна політична система.
- •52. Соціопримирлива політична система.
- •53. Влада як головний елемент політичної системи.
- •56. Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57. Типи політичного режиму.
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав.
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •61. Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64. Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65. Типологія громадських рухів.
- •66. Формування багатопартійної системи в Україні.
- •68. Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69. Взаємодія політики з мораллю.
- •70. Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71. Механізм політичного регулювання економічних відносин.
- •72.Ринок і демократія. Плюралізм форм власності як політична проблема.
- •73. Взаємозвязок та особливості співвідношення політики та економіки.
- •74. Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •76. Політична суверенізація етносів.
- •77. Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу
- •80. Сучасна система міжнародних відносин.
- •81. Основні принципи та функції зовнішньої політики.
- •83. Глобальні проблеми людства та необхідність їх політичного вирішення.
- •84. Людина як суб’єкт та об’єкт політики.
- •85. Громадянська соціалізація особи, статус громадянства.
- •87. Рівні політичної соціалізації особи
- •89. Типологія політичного лідерства
- •91.Етапи формування політології. Система політичних наук
- •92.Політичні еліти та лідерство в Україні: теорія і сучасність
- •93.Цицерон про державу, владу та суспільство
- •94.Соціальна природа та походження влади
- •95.Політична свідомість та її структура
- •96.Політична свідомість українства та її особливості
- •97.Виборчі системи та їх роль у функціонуванні демократії
- •98.Політичні погляди с. Томашівського та а. Дністрянського
- •99.Ресурси та структура влади
- •Контрольні питання з курсу:
1. Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
Політологія - наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством.
Об'єктом дослідження політології, як засвідчує назва цієї науки, є політика. Засвоєння первісних уявлень про політику є неодмінною умовою опанування предмета політичної науки, її характерних особливостей і змісту. Не випадково серед розмаїття суспільних наук політологія займає одне з провідних місць.
Предмет складають:
-пол свідомість
-пол культура
-пол інститути(держ і партії)
-субєкти(особистість,еліта,лідери)
-пол відносини(внутрі- та міждержавні)
-політичний процес.
Об'єктом політології як науки є сфера політичних відносин, що включає сукупність усіх об'єктів політичної діяльності, або політика в широкому її розумінні.
Роль політичної науки в суспільстві полягає в необхідності утвердження достовірних знань про політику, об'єктивної інформації про політичні процеси, запобігання політичним помилкам і т. ін. Вона реалізується завдяки таким її функціям: гносеологічна (пізнавальна) функція; оцінна функція; функція політичної соціалізації, формування громадянськості, демократичної політичної культури населення; мотиваційно-регулятивна функція (вплив за допомогою політичної просвіти на політичну поведінку людей); функція раціоналізації політичного життя (політичні реформи, реорганізації, оптимальні моделі управління і т. ін.); прогностична функція.
2. Методи політичних досліджень.
Метод — це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет.
Вирізняють три групи найважливіших методів, якими найчастіше користується політична наука:
1) загальні методи дослідження політичних об'єктів
2) загальнологічні методи
3) методи емпіричних досліджень
1) До цієї групи належать: соціологічний підхід (з'ясування залежності політики від суспільства);культурологічний підхід (виявлення залежності політичних про¬цесів від рівня політичної культури); нормативно-ціннісний підхід (орієнтує на розроблення ідеалу політичного устрою, "на необхідність використання у практичній політиці етичних цін¬ностей і норм); функціональний метод (аналіз реального життя з усіма його протиріччями); біхевіористський метод (базуєть¬ся на дослідженні поведінки окремих особистостей і груп);системний підхід (політика розглядається як цілісне явище, як механізм саморегуляції); інституціональний метод (орієнтує на вивчення політичних інститутів); антропологічний підхід (ана¬лізує зв'язки між політикою і природою самої людини); психо¬логічний підхід; порівняльний метод; історичний метод.
2) метод аналізу і синтезу; метод поєднання історичного і логічного аналізу; метод моделювання;
прогностичний метод; математичний метод.
3) (одержання первісної інформації про політичні факти): використання статистичних даних; аналіз документів;анкетне опитування;лабораторні експерименти;контроль за поведінкою групи людей в умовах експерименту.
3. Політика як суспільне явище. Фактори, що визначають політику. Політика - явище універсальне,без якого суспільство не може обійтися:«Політика-це все»:вибори глави держави,парламенту,проблеми охорони навколишнього середовища, проблема еміграції, виховання іт.ін. Один з основоположників сучасної політології Макс Вебер вважав, що сутність політики полягає у прагненні до участі у владі, здійсненні впливу на розподіл влади між державами, групами людей, всередині держави. Розшифровуючи свій підхід до розуміння сутності політики, Макс Вебер підкреслював, що політика як прагнення до влади - це не що інше, як завоювання, утримання і використання державної влади.
Справді, якщо економічні відносини виникають з приводу власності на основні засоби виробництва, ідеологічні - з приводу теоретичного усвідомлення сутності суспільства та його динаміки, то політичні відносини - це відносини з приводу державної влади. Політика інтегрує різні сторони явищ, але не зводиться до кожного з них. Вона має свою якісну визначеність. З одного боку, політику можна розглядати як сукупність політичних процесів у суспільстві, а з другого - у вигляді практичної діяльності суб'єктів політичних відносин, включаючи головний - державу. Більшість дослідників політики і політичних інститутів схильні саме до такого її трактування.