2. Аналітична частина. Характеристика елементів формоутворення

Дизайн - творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв'язки, які перетворюють виріб у єдине ціле як з точки зору споживача, так і з точки зору виробника. Дизайн прагне охопити всі аспекти навколишнього середовища людини, а те, що створюється в результаті художньої діяльності дизайнера шляхом промислового виробництва і є продуктом дизайну.

Продуктом дизайну може стати практично будь новий технічний промисловий виріб (комплект, ансамбль, комплекс, система) в будь-якій сфері життєдіяльності людей, де соціально-культурно обумовлене людське спілкування.

Людина, яка займається художньо-технічною діяльністю, в рамках якоїсь з галузей дизайну, називають дизайнером.

Предметом професійної діяльності дизайнера, на відміну від художньої творчості, стала технічна естетика, а в способі мислення інтегрувалися прийоми інженерного конструювання та естетичного формоутворення. Суть творчого методу полягає в пошуку шляхів створення найбільш раціональної, зручної, економічної, відповідальної функції форми. Користь і краса, згідно дизайнерської концепції, нерозривні і обумовлюють одна одну.

Форма — це морфологічна і об`ємно-просторова структурна організація одягу, яка виникає в результаті перетворення матеріалу. Під формою мається на увазі зовнішній тривимірній контурний вид чи конфігурація певної речі - на противагу матерії, змісту чи матеріалу з якого вона складається.

Під структурою форми розуміють певну просторову систему геометричних елементів форми, тобто площинні розгортки окремих деталей костюму, які при з`єднанні між собою створюють об`ємно-просторову форму.

Дизайн форма — це особлива організація предмету, яка створюється в результаті діяльності дизайнера і досягнення єдності всіх компонентів: фактури, конструкції, кольору.

Базовою формою костюму називають ту , в основу якої закладена структура, яка може вважатися вихідною для наступних варіацій. Базова форма — базова конструкція, іншими словами, може служити основою для створення серій моделей і колекцій.

Під час процесу композиційного формоутворення дизайнер повинен дотримуватися основних законів композиції костюму:

1.Підпорядкованість елементів і засобів композиції призначенню одягу.

2. Співвідношення частин композиції між собою і фігурою.

3. Наявність композиційного центру.

4.Цілісність всіх елементів композиції — підпорядкованість другорядного основному і взаємозв`язок елементів та їх рівновагу між собою.

Головними принципами композиції є:

• Єдність змісту та форми;

• Цілісність структури.

1. Композиційний аналіз структури форми джерела натхнення

Структура форми — це постійний зв`язок частин цілого, відбиття через характерний ритм геометричних елементів, це стійкий «скелет» об’єкту, загальна початкова схема, на базі якої можна отримати другий, третій і так далі шляхом переставляння її елементів. Структура може бути замкнутою, тобто завершеною, і незамкнутою — це ритмічне повторення елементів, постійний розвиток пластики, зміна першочергової форми . Форма може бути класичною, а вироби, виконана на її основі стають зразковими, елементарною, тобто одиничний виріб, який не породжує серії виробів, та базовою, на основі якої можна створити наступні різноманітні варіації.

Розглянемо джерело натхнення з точки зору структурних схематичних зображень. Залежно від положення об`єкту і ракурсу його споглядання, він може вписуватись у півкруг ( в анфас з розпущеним хвостом — рис.1) або в трикутник (якщо розглядати зі спини або збоку зі складеним хвостом — рис. 2,3). Фігури плавно перетікають одна в одну, гармонійно поєднуються завдяки округлим лініям і формам.

Силует — це проекція об`ємної форми на площину, площинне зорове сприйняття об`ємної форми. Він класифікується за чотирма ознаками: геометричним видом форми, ступенем прилягання до фігури, ступенем відповідності силуету моді та стильовою класифікацією силуетів. За геометричним видом форми силует поділяють на основний, що являє собою прості геометричні форми, і похідний, що складається з кількох простих геометричних фігур. Рисунки 1, 2, 3 за геометричним видом форми є похідними, оскільки здебільшого складаються з кількох геометричних фігур. Наприклад, на рисунку 1 фігура складається з трикутників, кола, півкола ( рис. ) , на рисунку 2—з кіл, трикутників та трапецій ( рис. 5), на рисунку 3 фігура складається з трикутників, кола і трапецій ( рис. 6).

В посиленні виразності форми велику роль відіграють масштабність або контраст малої величини або більшої відносно загальної форми, її величини, об`єму. Розглядаючи рисунки 1, 2, 3 можна помітити, що хвіст — найбільша частина всієї форми, що надає їй більшої виразності. Порівняно з ним інші її частини здаються менш помітними. Але не зважаючи на це форма загалом виглядає досить гармонійно і зрівноважено. З масштабністю пов`язані стійкість і рівновага форми тобто масштабність — це контраст не доведений до абсурду.

Симетрія являється найважливішим композиційним засобом досягнення єдності та художньої виразності. На рисунку 1 присутня абсолютна симетрія відносно проведеної вертикально осі. На рисунку 2 помічаємо незначну асиметрію відносно осі у верхній частині об’єкту, а на рисунку 3спостерігаємо асиметрію відносно осі.

Отже, проаналізована структура може мати прямокутний або напівкруглий силует. Детальніше — її структура форми складається з таких геометричних фігур: трикутників, кіл, на півкіл та трапецій. Форма є гармонійною та відносно симетричною щодо осі та пропорційною.