2.3 Характеристика матеріалів для підкладки виробу

Підкладкові матеріали, що використовуються для оформлення внутрішнього боку виробу та охороняють його від зношування, мають на сам

перед забезпечувати добру посадку на фігурі людини, мати достатню стійкість фарбування до тертя і дії поту, мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя, за кольоровим рішенням відповідати матеріалу, напрямку моди, мати термін служби, що відповідає терміну експлуатації основного матеріалу і виробу в цілому.

Підкладкові матеріали повинні мати повітрепроникливість не менше 100дм3, бути вологопровідними і гігроскопічними, не повинні електризуватися, а більшість з підкладкових тканин - шовкові і напівшовкові. Підкладкові тканини виробляють полотняним, сатиновим, атласним, саржевим, комбінованим переплетенням. За колористичним забарвленням їх випускають вибіленими, гладко фарбованими, пістрявотканими і друкованими, а за оздобленням – мало усадковими, стабілізованими.

Обраним для чоловічої куртки матеріалом підкладки є – саржа, яка може задовольнити перелічені вимоги. Саржа виробляється з віскозних ниток в основі, а в утоку–з бавовняної або віскозної пряжі саржевим переплетінням. За колористичним оформленням випускають гладкофарбованою або вибіленою з поверхневою щільністю 120-140 г\м2. Лицева сторона тканини гладка та блискуча з діагоналевим рубчиком, зворотна – матова. Саржу виробляють лінійної щільністю 16,6 текс в основі та 18,2-25 текс в утоку.

2.4.Характеристика швейних ниток.

Швейні нитки – це основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. Нитки обрані для курсового проектування куртки чоловічої міцні, рівномірні по товщині та ступеню скручуваності, зрівноважені за скручуванням, мають міцне фарбування, не мають дефектів. За показниками міцності, розтяжності, усадки відповідають властивостям основного матеріалу. Крім того, нитки можуть використовуватися і як оздоблювальний матеріал. За волокнистим складом швейні нитки поділяються на бавовняні, шовкові, синтетичні, штучні та штапельні.

За структурою існують такі види швейних ниток: скручені, однониткові, армовані, текстуровані.

За оздобленням та забарвленням швейні нитки випускають: чорними, білими, кольоровими, глянцевими або матовими; бавовняні – мерсеризовані.

Швейні нитки повинні задовольняти такі основні вимоги: бути міцними, мати рівномірну товщину та ступінь скручування, мати міцне фарбування або достатність ступеню білизни, не мати дефектів.

Будова комплексних ниток визначається кількістю та порядком розташування в них елементарних ниток, а також способом їх з'єднання між собою. Більшість комплексних ниток - це скручені нитки, які випускають: одно-; двох -; та багато-скрученими. Останні - це нитки, які підлягають повторному скручуванню: звичайному або фасонному.

За способом скручування розрізняють нитки фасонного скручування та москреп.

Нитки фасонного скручування (вузликові, петельні, спіральні та епонж) утворюються при скручуванні 2-х - 4-х ниток, одна- дві з яких - стержневі, одна - нагінна (ефектна) і одна - закріплювальна. Процес виготовлення фасонних ниток подібний процесу виготовлення фасонної пряжі: нагінна та ефектна нитки мають різну довжину і подаються на скручування з різною швидкістю. Співвідношення довжини нагінної та стержневої ниток - 1:1,2; 1:2; 1:3. Використовуються такі нитки при виготовлення платтєво-костюмних тканин з фактурними ефектами на поверхні.

Загальне скручування на 500 об/м здійснюють у напрямку скручування крепової нитки. Внаслідок цього, креп надбає ще більшу жорсткість та пружність, а нитка пологого скручування, яка розкручується, стає більш м'якою та пухкою і обвиває крепову по спіралі. Нитки москрепу мають поверхневу пушистість та м'якість, високу товщину і пружність і використовуються для виготовлення платтєво-костюмних тканин, які зовне нагадують вовняні.