2.1.Характеристика матеріалів для верху одягу.

Характеристика основних видів матеріалів для курток.

Джинсова тканина використовується у пошитті чоловічих курток, і виглядає дуже стильно. До тогож вироби з бавовни дуже міцні, добре переносять прання і прасування при високих температурах, дуже добре вбирають вологу. А з іншої сторони – при пранні помітно «сідають», довго сохнуть і в носці сильно зминаються. Тому до складу тканини з бавовни часто додають нитки лавсану чи поліестеру. Різнокольорові вироби із хлопка відпирають при температурі до 60 градусів, тонкі різнокольорові вироби – при температурі до 40 градусів. Для прання білого виробу використовують універсальні миючі засоби, для різнокольорового – м'які миючі засоби без відбілювача.

Вовняні курточні тканини виробляють з вовняної пряжі з додаванням хімічних волокон: нітронових, лавсанових, капронових, віскозних. Ці тканини призначені для зимового і демісезонного асортименту курток. Класичними є костюмні з гладкою поверхнею. Вони легкорастяжимі , добре драпіруються , мають невелику зминаємість, не осипаються по зрізах. Для пошиття курток використовують тонкосуконні тканини, пухнасті, м'які і теплі. Структура і обробка тканин надзвичайно різноманітні. Випускаються гладкокрашенимі, пістрявотканими, з додаванням козячого або кролячого пуху, з пряжі впрікрутку з комплексними хімічними нитками, з використанням текстурованих ниток.

Плащові тканини найбільш численні і різноманітні в асортименті курточних тканин. Це тканини синтетичного складу з вмістом віскози, поліестеру, лавсану тощо. Тканини з віскозних ниток або віскозної пряжі відрізняються високими гігієнічними властивостями, гарною драпирувальністю, м'якістю, але їм притаманна значна усадка і зминальність. Загалом, тканини з синтетичних ниток різноманітні як за будовою, так і по вигляду використовуваних ниток. Їх виробляють з усіх відомих видів синтетичних ниток, більше за інших використовуються поліамідні, поліефірні, поліакрилонітрильні нитки. Для одержання тканин стрейч широко використовуються поліуретанові нитки: лайкра, лінел, еластан, дорластан. Велика кількість тканин різноманітних переплетень виробляється з текстурованих поліефірних ниток, вони мають гарний зовнішній вигляд, м'які, пружні, добре чистяться, зберігають форму, не вимагають прасування після прання. Недоліками цих тканин є знижена гігроскопічність і здатність накопичувати електричні заряди.

2.2. Розробка вимог , аналіз асортименту та обґрунтований вибір прокладок матеріалів.

Для збереження об'ємної форми деталей одягу в процесі експлуатації , а також для запобігання розтяжіння її окремих ділянок (низу рукава, низу штанів, борту тощо) та від передчасного руйнування використовуються прикладкові матеріали. Матеріали прокладок широко використовуються при виготовленні верхнього одягу костюмно-пальтового асортименту.

У куртках матеріали прокладок застосовують для додання окремих деталей (комір, манжети, планки, тощо) пружності і певної жорсткості.

За призначенням матеріали прокладок, які застосовуються при виготовленні одягу, умовно можна розділити на такі групи: 1) матеріали для додання деталям одягу формостійкості в процесі експлуатації; 2) матеріали для оберігання окремих ділянок від розтягування, а також для їх зміцнення (низ брюк, низ рукава і т. д.); 3) матеріали для зменшення повітропроникності одягу, вітрозахисні матеріали прокладок; 4) матеріали для зменшення теплових втрат організму через одяг - теплоізоляційні матеріали прокладок.

Матеріали прокладок, застосовувані для додавання деталям одягу формостійкості у процесі експлуатації, повинні насамперед відповідати технологічним вимогам. Вони повинні бути пружними, малозминаємі, володіти бажаними показниками жорсткості, хорошою здатністю до формоутворення і формо закріплення, не повинні обтяжувати одяг.

Наступними за значимістю можуть бути ергономічні вимоги і вимоги надійності. Матеріали прокладок повинні бути паро- і повітропроникними, гігроскопічними, а також володіти певними показниками теплопровідності і теплового опору. Ці матеріали повинні добре змочуватися, щоб не викликати труднощів у процесі волого-теплової обробки. Матеріали прокладок повинні бути стійкі до різних механічних впливів, що виникають в процесі носіння, хімічного чищення, а також стійкі до дії розчинників, використовуваних при хімічній чистці.

Ткані прокладочні полотна можуть бути лляними, напівлляними, напіввовняними і бавовняними. Лляні, напівлляні і напіввовняні можуть бути з клейовим покриттям і без нього, а бавовняні тільки з клейовим покриттям.

Термоклейові матеріали прокладок випускають на тканій, трикотажній і нетканій основах. В якості клейових покриттів в основному застосовують такі термопластичні клейові речовини як: кополіаміду та поліетилени низького і високого тиску. Найбільш широко застосовують сополіамідні термопластичні покриття, так як вони гарні адгезійні зв'язки з багатьма текстильними волокнами, добре витримують хімічну чистку та прання при температурі 40...60С. Широке поширення отримали термоклейові матеріали прокладок на трикотажній основі, вироблені по ткацько-в'язальній технології. Термоклейові матеріали прокладок на трикотажній основі в порівнянні з прокладками на тканинної основі, забезпечують більшу м'якість і пружність сполук. Основу трикотажного полотна виробляють з поліефірних, поліамідних ниток або бавовняної пряжі, використовують поліефірні чи поліакрилові нитки. Частка основи в цих прокладках становить 20...30 %.

Неткані матеріали прокладок виробляють з суміші хімічних волокон клейовим, голкопробивним, комбінованим або валяльно-повстяним способом. Для прокладкових нетканих матеріалів характерні висока пружність, однакова розтяжність у всіх напрямках, невеликі товщина, усадка і поверхнева щільність, задовільні гігієнічні властивості. Ці матеріали не обсипаються по зрізах при викроюванні з них деталей. Незначна усадка матеріалів обумовлює низьку здатність до формоутворення, тому додання деталям одягу просторової форми здійснюється, конструктивним шляхом або шляхом видавлювання при двомірному розтягуванні. Точність крою забезпечується нерозсипанням по зрізах , що дозволяє не робити операцію уточнення зрізів прокладки. До нетканих прокладочних матеріалів, отриманими клейовим способом, відносяться: флізелін, прокламелін.